Гість-Наум

Сторінки (1/94):  « 1»

УЧИЛИСЬ КОЕ-КАК.

УЧИЛИСЬ  КОЕ-КАК  (На  стих.  «Мы  все  учились  кое-как»  Мария  Маркус  )

Но  разве  в  мире  я  такой  один  –
На  веру  принимал  безумие  неведомых  картин:
Всё  горизонты  коммунизма  рисовал  –
Мошенников  затей  не  знал,  не  угадал….

Читают  дети,  внуки  и  друзья,
Читает  вся  моя  огромная  родня.
Солидных  знаний  и  не  счесть,
Но  мудрость  где,  одна  лишь  лесть!

Где  те,  что  всех  ведут  уверенно  «вперёд»,
Доверчивых  в  хмельной  заводят  хоровод….
Всё  обещания  о  светлом  будущем  без  устали  дают
И  в  виртуальном  счастье    «лучше  всех»    живут.

Иеремия  8:9  «Устыдились  мудрецы.  Они  ужаснулись  и  будут
 пойманы.  Они  отвергли  слово  Иеговы  —  в  чём  же  их  мудрость»?

1Коринфянам  3:19  –  23  «Потому  что  мудрость  этого  мира  есть  глупость  для  Бога,  как  написано:  «Он  ловит  мудрых  на  их  же  лукавстве».    И  ещё:  «Иегова  знает,  что  рассуждения  мудрых  суетны».    И  потому  пусть  никто  не  хвалится  людьми,  поскольку  всё  ваше:    будь  то  Павел,  или  Аполло́с,  или  Ки́фа,  или  мир,  или  жизнь,  или  смерть,  или  настоящее,  или  предстоящее  —  всё  принадлежит  вам,    вы  же  принадлежите  Христу,  а  Христос  —  Богу».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821746
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 17.01.2019


КВАРТАЛ ТРОЛЛЕЙ

                     КВАРТАЛ  ТРОЛЛЕЙ

Вы  думаете  –  шапка  Мономаха  так  легка….
Когда  к  ней  по  тропинке  скомороха  пробираться,
Как  публику  весёлую  приобрести  издалека,
Чтоб  «ржачкою»  её  роскошно  забавляться.

Судьба-воровка  у  несчастных  королей  –
Шуты  над  ними  могут  насмехаться…
И  шутку  злую  вдруг  сыграл  злодей:
Сумел  во  время  смуты  аж  на  трон  забраться!

Откуда  знать  Петрушечке,  насмешнику,  ему,
Что  власть  всегда  над  королями  свыше  –
Всевышний  указал  для  них  нелёгкую  черту  …..
И  посему:  насмешники,  пожалуйста  –  и  поскромней  и  ТИШЕ!

Притчи  21:11,12,23,24  «Когда  на  насмешника  налагают
 взыскание,  неопытный  становится  мудрым,  и  когда
 мудрого  наделяют  пониманием,  он  приобретает
 знание.  За  домом  нечестивого  наблюдает  Праведный,
 повергая  нечестивых  в  бедствие.    Кто  хранит  свои  уста
 и  язык,  тот  хранит  свою  душу  от  скорбей.  Самонадеянный,
 кичливый  хвастун  —  вот  имя  тому,  кто  действует  в
 пылу  самонадеянности».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820349
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 06.01.2019


БОЛЕЗНЬ РАССУДКА ЧУВСТВ НЕ ПОНИМАЕТ

БОЛЕЗНЬ  РАССУДКА  ЧУВСТВ  НЕ  ПОНИМАЕТ….

Ей  родственные  чувства  нипочем  –
Она  свою  одну  дорогу  тупо  знает:
Шагать  невидимо  и  сеять  смерть  кругом,
Страдания  и  боль  её  никак  не  впечатляют  …..

Есть  повод  о  бессилии  задуматься  для  всех:
О  бесконечной  сложности  природы.
Творения  прекрасного  вершина  –  человек
Совсем  далёк  к  тому,  чтоб  обрести  свободу!

Есть  Высший  Разум,  Он  дает  нам  жизнь  вовек,
Гармонию  во  всей  Вселенной  соблюдает.
В  незнании  и  гордости  страдает  человек,
Обманут  Злым,  Создателя  почти  не  знает….

Свой  разум  направляет  лишь  во  зло:
В  больном  рассудке  лишь  «борьба  за  выживанье»,
Себе  подобных  ненавидит  лишь  за  то,
Что  заражен,  в  нем  вирус  состязанья.

Он  в  Книге  Гиннеса  находит  свой  предел,
К  чему  ему,  герою,  мир  и  дружба  –
Никак  жестокость  и  вражду  не  одолел,
Больной  настолько,  что  Врача  ему  не  нужно!

Кто  в  состоянии  Учителя  с  небес  понять,
Признать,  что  Он  Единственный  –  Дорога:
Отец  послал  Его,  чтоб  мир  людей  спасти,
Чтобы  окончился  бунт  Сатаны  и  все  тревоги.

Сегодня  Библия  на  каждом  языке,
Любой  народ  её  внимательно  читает.
Жрецы,  шаманы,  колдуны  остались  в  уголке:
Суд  Божий  над  религиями  лжи  внезапно  наступает!

Михей  3:9-12  «Выслушайте  это,  пожалуйста,  главы  дома  Иакова  и  начальники  дома  Израиля  —  вы,  презирающие  справедливость  и  искривляющие  всё  прямое,  строящие  Сио́н  на  крови  и  Иерусалим  на  неправедности.    Его  главы  судят  за  взятки,  его  священники  учат  за  плату,  и  его  пророки  гадают  за  деньги.  При  этом  они  ищут  поддержки  у  Иеговы,  говоря:  «Разве  Иегова  не  среди  нас?  Нас  не  постигнет  бедствие».  Поэтому  из-за  вас  Сио́н  будет  распахан,  как  поле,  Иерусалим  превратится  в  груды  развалин,  а  гора  дома  Бога  зарастёт  лесом».

Матфея3:17  «  И  голос  с  небес  сказал:  «Это  мой  любимый  Сын,  которого  я  одобряю»
Иоанна14:6  «Иисус  ответил:  «Я  —  путь,  истина  и  жизнь.  Никто  не  приходит  к  Отцу  иначе,  как  только  через  меня».  










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819823
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 01.01.2019


ДА, ДА -- С НОВЫМ!….

       ДА,  ДА—С  НОВЫМ!  ....

Как  страшно  уходить  во  тьму,
В  пугающую  неизвестность,
Конца  тоннеля  не  видать  ….
Вновь  новый  год,  теряем  трезвость!

Под  песни  троллей  и  пропащих  колдунов
Идём  по  кругу,  в  прошлое  взирая  ….
А  «прорицатели»  наперебой  исследуют  былых  врагов,
Всех  сущих  аж  никак  не  замечая!

Мы  честно  выполнили  незабвенный  долг  –
Как  и  всегда,  сердечно  пожелали  ….
А  остальное  –  щедрый  «Дед  Мороз»,
Конечно,  не  за  так,  наобещает  ….

Кто  более  продвинут,  «Санта  Клауса»  зовёт,
Он  на  оленях  и  ракетах  новых  прибывает…
Его  щедрот  не  всякие  поймут  –
Лишь  сильных  мира  он,  сердечный  обожает…

Почти  святые,  без  традиций  ни  на  шаг  –
Ждут  с  нетерпеньем  «Чудотворца  Николая»,
Он  невидимка,  еле  уместился  в  головах,
Но  под  подушки  как-то  проникает….

На  очереди  появился  новый  «легион»  --
Пугающие  и  бодрящие  умы  «пришельцы».
Что  ждать  от  них,  пока  что  не  поймём….
Одно  понятно  –  мы  для  них  туземцы!

Письмо  Святое  некогда  сейчас  читать  –
Так  хочется  забыться  в  виртуальной  сказке,
Ученые  реальный  мир  не  могут  различать,
А  НОВЫЙ  МИР  не  для  воинствующей  касты!

Матфея  5:5  «Счастливы  кроткие,  потому  что  они  наследуют  землю».

Откровение  21:  1,3-5,8  «И  я  увидел  новое  небо  и  новую  землю,  потому  
что  прежнее  небо  и  прежняя  земля  исчезли,  и  моря  уже  нет.  И  я  услышал,
 как  громкий  голос  от  престола  сказал:  «Вот,  шатёр  Бога  —  с  людьми,  и  он
 будет  жить  с  ними.  Они  будут  его  народом,  и  сам  Бог  будет  с  ними.  Тогда
 он  отрёт  всякую  слезу  с  их  глаз,  и  смерти  уже  не  будет,  ни  скорби,  ни
 вопля,  ни  боли  уже  не  будет.  Прежнее  прошло».  Сидящий  на  престоле
 сказал:  «Вот,  я  творю  всё  новое»—  и  добавил:  «Запиши,  потому  что  эти  
слова  верны  и  истинны».  А  тех,  кто  малодушен,  у  кого  нет  веры,  кто
 отвратителен  в  своей  нечистоте,  убийц,  блудников,  тех,  кто  занимается  спиритизмом,  идолопоклонников  и  всех  лжецов  —  их  участь  в  озере,
 горящем  огнём  и  серой.  Это  означает  вторую  смерть».


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819656
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.12.2018


ВЕЧНО ПУСТОЕ

ВЕЧНО  ПУСТОЕ  (акро)

Как  колесо  всемирного  квази  -  прогресса,
Решительно  не  претендуя  ни  на  что,
Идёт  по  курсу  алчного  процесса,
Когда  лишь  по  одежде  различают  кто  есть  кто….

Менять  лампасы,  шляпы  и  накидки,
Одеждами  сверх  дорогими  поражать  –
Дано  лишь  тем,  кто  о  серьёзном  думать
                                                                             не  привыкли  –
Ы,  И  нечем  больше  ротозеев  удивлять…..  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819260
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 28.12.2018


РОЖДЕНЕ ЛИЧНОСТИ

       РОЖДЕНИЕ  ЛИЧНОСТИ

Не  забывай,  что  ты  в  гостях
Ресурс  твой  крайне  ограничен….
Ты  не  случайность,  а  создание  Творца,
Где  каждый  непослушный  обезличен.

И  не  тебе  наивные  законы  издавать  –
Твои  познания  пока  ничтожны.
Поспешно  рвешься  Мирозданьем  управлять….
Сам  видишь,  это  немыслимо,  невозможно.

Есть  личность,  что  сумела  обмануть
Доверчивых  землян  и  крайне  безрассудных:
Нарушив  заповеди  Бога,  извратили  путь,
Свободу  воли  превратили  на  бомжей  приблудных.

Их  главное  занятие  –  борьба……
Не  мира  путь,  не  созиданье:
Безумному  так  хочется  всё  покорить,
И  это  назовёт:  «борьба  за  выживанье»!

Невидимый  и  злобный  ангел  –  Сатана
Вмешался  в  быт  людей,  переча  Богу.
Ему  на  время  власть  была  дана,
И  суд  приходит  за  все  беды  и  тревоги.

Теперь  все  демоны  идут  в  последний  бой  –
Доверчивых  людей  готовя  к  «звёздным  войнам»,
Но  в  Библии  весь  их  обман  раскрыт:
Не  избежать  им  ссылки  в  «преисподне»  полной!

Понадобится  время  –  десять  сотен  лет,
Чтобы  земля  очистилась  от  гнёта,
Но  и  тогда  примирится  не  каждый  человек  –
И  снова  демоны  возьмутся  за  работу!

Вновь  соберутся  беззащитных  истреблять  –
Людей,  что  преданы  науке  Бога  …..
Тогда  навечно  прекратится  бунт  –
Всевышний  им  воздаст  за  все  коварства  и  тревоги.

Откровение  20:7-10;  21:3,4  «Когда  же  окончится  тысяча  лет,  Сатана
 будет  освобождён  из  тюрьмы.  Он  выйдет,  чтобы  ввести  в  
заблуждение  народы,  которые  на  четырёх  углах  земли,  Го́га  и  
Маго́га,  чтобы  собрать  их  на  войну.  Их  много,  как  морского  песка.
 Они  выступили  по  всей  широте  земли  и  окружили  лагерь  святых  
и  любимый  город.  Но  с  неба  сошёл  огонь  и  пожрал  их.  А  Дьявол,
 который  вводил  их  в  заблуждение,  был  брошен  в  огненное  и
 серное  озеро,  где  уже  были  и  зверь,  и  лжепророк».    И  я  услышал,
 как  громкий  голос  от  престола  сказал:  «Вот,  шатёр  Бога  —  с  людьми,
 и  он  будет  жить  с  ними.  Они  будут  его  народом,  и  сам  Бог  будет  с
 ними.  Тогда  он  отрёт  всякую  слезу  с  их  глаз,  и  смерти  уже  не  будет,
 ни  скорби,  ни  вопля,  ни  боли  уже  не  будет.  Прежнее  прошло».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817954
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 17.12.2018


НЕ ХРИСТИАНЕ

НЕ  ХРИСТИАНЕ….

На  вас  лежит  смертельный  грех  –
Учение  Христа  вы  в  корне  извратили.
Не  от  того  ль  для  праведных  умножили  помех,
И  Слово  Бога  им  читать,  как  ересь,  запретили.

Для  вас  философы  –  спасительный  отряд,
К  наукам  точным  никакого  отношенья  –
Они  способны  словоблудьем  удивлять,
Водить  по  кругу,  имитируя  развития  движенье!

И  даже  это  неприемлемо  сейчас  –
Сплошная  ложь  из  уст  продажных  троллей.
Они  в  народ  бессмыслицу  несут  подчас,
Вбивают  в  озабоченных  их  миссию  героев.

Элита  за  заборами  блаженствуя  молчит,
Бесстыдно  грабит  нищих  без  предела.
А  поп  --  блаженнейше,  юродствуя  ворчит….
Ему  до  стрждущих  какое  дело!

Сын  Бога  кесаря  не  отрицал,
До  времени  он  просто  неизбежен.
Но  кесарь  перед  Богом  отвечал….
И,  непременно,  нынешний  ответит!

Ответит  также  каждый,  каждый  при  уме,
Ведь  совестью  он  одарен  с  рождения,  без  школы….
Он  забавлялся  в  каждой  встречной  чепухе,
Но  в  жизни  праздной  лишь  одни  проколы.

Законы  Бога  отменять  никто  не  смел.
Другой  дороги  для  успеха  не  бывает.
Наивный  хищник  на  чужой  беде  расцвёл,
Но  всё  добро  его  бесследно  исчезает  …..

Притчи  6:16-19;  15:27;  21:6,7,12  «Шесть  вещей  ненавидит  Иегова,
 и  даже  семь  отвратительны  его  душе:    высокомерные  глаза,
 лживый  язык  и  руки,  проливающие  невинную  кровь,  сердце,
 строящее  злые  замыслы,  ноги,  быстро  бегущие  к  беззаконию,  
 лжесвидетель,  говорящий  ложь,  и  всякий,  сеющий  раздоры  
между  братьями.  Тот,  кто  получает  нечестную  прибыль,
 навлекает  беду  на  свой  дом,  а  ненавидящий  подарки  будет  жить.
Приобретение  сокровищ  лживым  языком  —  исчезающий  пар,
 поступающие  так  ищут  смерти.  Грабёж,  учиняемый  нечестивыми,
 унесёт  их,  потому  что  они  отказались  поступать  справедливо.
За  домом  нечестивого  наблюдает  Праведный,  повергая  
нечестивых  в  бедствие».


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817541
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 14.12.2018


ВЫЯСНЕНИЕ ОТНОШЕНИЙ

ВЫЯСНЕНИЕ  ОТНОШЕНИЙ

Что  так  пугало  северных  царей,
Что  в  Шамбалу  тянуло  их  с  тревогой?
Их  лозунг  сумасбродный:  «Миром  завладей!»
Был  вопреки  Закону,  намерений  Бога.

Легко  сумели  лжепророков  в  рясах  убедить,
Что  в  мире  силой  можно  победить  любого….
Но  самозванцам  –  папам  и  жрецам  –  не  быть:
Придёт  неутешительный  конец  предательской  дороги.

Никто  не  может  Бога  намерений  изменить,
Свидетельство  тому  –  Священное  Писанье.
Оно  написано  под  духа  вдохновением  людьми,
Разоблачает  все  апокрифичные  преданья.

Рождённый  Девой,  в  мир  пришел  Христос,
Подробности  описаны  пророками  заранье.
Он  кровию  Своей  грехи  всех  искупил,
И  к  миру  вечному  в  любви  дал  обещанье.

Кто  первым  был  в  нацистских  лагерях,
Кого  фашисты  принимали  за  заразу  –
Людей  не  величавших  фюрера-царя,
Не  шедших  против  воли  Бога,  на  убийства
                                                         и  разбой  ни  разу.

Продажный  папа,  католический  экзарх
Дал  Гитлеру  своё  благословенье,
Свидетели  Иеговы  –  первый  враг:
Патриотизму  вопреки,  не  одобряют
                                         не  виновных  убиенье!

Конец  истории  известен  всем,
Но  «Северное  Царство»  не  усвоило  урока  –
«Его  святейшество»  забывчив  насовсем  …
С  таким  же  рвением  преследует  глашатаев
                                                                                                                   Пророка.

Уста  священника  должны  хранить  Закон,
Не  может  быть  он  камнем  преткновенья.
Коль  нет,  от  Бога  будет  проклят  он:
Перед  народом  всем  окажется  презренным  …..

Ответит  тот,  кто  знает,  но  молчит,
Кто  не  достоин  быть  слугою  Бога.
Чиновник  и  купец  не  против  соблазнить,
Но  отвечать  придется  ставшим  на  иудину  дорогу!

Исаия;  41:2,4;  46:10,11  «  Кто  призвал  человека  с  востока?  Кто,  действуя  праведно,  призвал  его  к  себе  на  службу,  чтобы  отдать  ему  народы  и  чтобы  он  покорил  царей?  Кто  предал  их  его  мечу,  чтобы  рассеять  их,  как  пыль,  и  его  луку  —  чтобы  раскидать  их,  как  солому?    Кто  действовал  и  сделал  это,  с  самого  начала  вызывая  поколения  на  свет?  Я,  Иегова,  Первый,  и  с  последними  я  такой  же»

Даниил11:44,45  «Но  от  восхода  солнца  и  с  севера  придут  вести,  которые  встревожат  его,  и  он  выступит  в  сильной  ярости,  чтобы  губить  и  уничтожать  многих.    Он  поставит  свои  царские  шатры  между  великим  морем  и  святой  горой  Прекрасной  земли.  Он  придёт  к  своему  концу,  и  никто  не  поможет  ему».

Малахия  2:  1,2,7-9  ««А  теперь  вот  вам  заповедь,  священники.    Если  вы  не  послушаетесь  и  не  примете  её  к  сердцу,  чтобы  воздать  славу  моему  имени,—  говорит  Иегова  воинств,—  то  я  непременно  пошлю  на  вас  проклятие  и  прокляну  ваши  благословения.  И  я  их  уже  проклял,  потому  что  вы  не  принимаете  мою  заповедь  к  сердцу».
Ведь  уста  священника  должны  хранить  знание,  и  люди  должны  искать  закон  в  его  устах,  потому  что  он  вестник  Иеговы  воинств.  Но  вы  уклонились  от  пути,  для  многих  стали  камнем  преткновения  в  соблюдении  закона.  Вы  нарушили  соглашение  Ле́вия,—  говорит  Иегова  воинств.—    Поэтому  и  я  сделаю  вас  презренными  и  униженными  перед  всем  народом,  за  то  что  вы  не  держались  моих  путей  и  проявляли  лицеприятие,  когда  применяли  закон».
























адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816663
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 07.12.2018


ГРЕЧКОСІЄВІ

                               ГРЕЧКОСІЄВІ....(  На  вірш  «Довгожителі»,  авт.  Ю.прозрівший)

Я  мушу  Вам  пробачити,  бо  Ви  не  перший  муж....
Триста  наложниць,  сімсот  жон,  що  привели  до  "чорних  руж"
Сам  Соломон,  що  всіх  учив,  давав  поради  всім,
Супроти  волі  Бога  йшов,  став  мудрим  не  зовсім...

Бог  приклад  дав  всім  назавжди,  Ісус  про  це  згадав:
Одну  Адаму  жінку  дав,  бо  стад  не  планував.*
Що  ж  до  розпусників  --  вердикт,  як  і  содомський  гріх:
В  життя  у  звільненій  землі--  Бог  не  допустить  їх!

Об'явлення  21:8  "  Що  ж  до  боягузів  і  тих,  хто  не  має  віри,  мерзенних  через  свою  нечистоту,  вбивць  ,розпусників,  тих,  хто  займається  спіритизмом,  ідолопоклонників  та  всіх  обманщиків,  то  їхня  частка  —  озеро,  що  палає  вогнем  і  сіркою.  Це  означає  другу  смерть  »  

               *-    Адам  при  одній  дружині  прожив  930  років  (Буття  5:5)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815263
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 25.11.2018


НЕУДАЧЛИВЫЕ АКТЕРЫ

             НЕУДАЧНЛИВЫЕ  АКТЕРЫ

На  сцене  жизни  мы  играем  роль  свою  –  экспромт,
Но  опыта  нам  часто  совершенно  не  хватает.
Мы  смотрим  на  других,  наследуем  наивно,  невпопад,
И  понимающий  игру  за  маску  принимает.

Как  трудно  быть  самим  собой,
Как  много  соблазнительных  примеров….
Нам  легче  подражать  «героев»  и  «отстой»,
Ведь  в  серой  массе  мы  уверенны  и  смелы.

И  всё  же  странно  –  роль  крутых  и  королей
Играют  вовсе  не  примерные  актёры  –
Их  шарм  в  непредсказуемости  дел,  пустых  речей,
По  сути  дела,  все  они  судьбы  слепой  жонглёры.

Кто  убедил  нас,  будто  царь,  как  Прометей  –
Красивый  сказочный  герой  и  друг  народа:
Пока  над  человеком  правит  тот  же  человек,
Не  будет  жизнь  без  горя  и  тревоги.

И  мы,  несчастные  потомки  бунтарей.
Им  Слово  Бога  не  несло  покоя.
Посланник  Бога,  Божий  Сын  учил  людей,
Но  ослеплённые  врагом,  нашли  дорогу  горя….

Наш  выбор  трудный  –  тролли  всех  ведут,
Насмешники  кривляются  над  ищущим  покоя.
Бог  видит  наше  сердце,  Он  наш  Друг,
И  праведным  всем  обещает  избавленье  от  разбоя!

Иоанна  6:43-45  «В  ответ  Иисус  сказал  им:  «Довольно  вам  роптать.  
 Никто  не  может  прийти  ко  мне,  если  Отец,  который  послал  меня,
 не  привлечёт  его  ко  мне,  и  я  воскрешу  его  в  последний  день.    В
 Пророках  написано:  „Все  они  будут  научены  Иеговой“.  Каждый,
 кто  слушает  Отца  и  учится  у  него,  приходит  ко  мне»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815246
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 25.11.2018


ДУХОВНАЯ ПУСТЫНЯ

                     ДУХОВНАЯ  ПУСТЫНЯ

Здесь  правды  семена  навряд  ли  прорастут,
Ведь  почва  каменистая,  бесплодная,  сухая.
Дожди  убогие  один  раз  в  год  идут,
И  даже  нет  намёка  для  условий  рая.

Но  Слово  Бога  сеется  не  зря  вокруг  –
Оно  пустым  ещё  не  возвращалось,
В  любом  народе  есть  счастливый  Божий  друг,
Хоть  плевела  так  гордо  возвышались  …..

Как  мимикрия  дерзко  расцвела  –
Всё  норовят  работать  под  Ягненка.
Ещё  не  выросли  надёжные  клыки  у  чудака,
А  он  уже  не  против  роли  Волка!

Весь  мир  пропащий,  как  большая  Псарня:
Изысканный  и  безупречный  этикет,
Улыбка  до  ушей  у  миротворца  –  парня…
И  в  каждого  под  фраком  свой  бронежилет.

В  таком  театре  мира  не  найдёте  –
Под  видом  лотереи  раздевают  всех….
Пока  повадок  Зверя  не  поймете,
Никак  не  одолеете  пра-  давний  грех.

Оставьте  ложь,  любовь  к  двойным  стандартам  –
Творец  давно  наш  путь  определил:
Любовью  облекитесь,  не  игрой  театра,
Поход  до  вечности  вам  станет  мил!

Исаия  55:8-11«Ваши  мысли  —  не  мои  мысли,  и  ваши  пути  —  не  мои  пути,—  говорит  Иегова.—  Ведь  как  небеса  выше  земли,  так  мои  пути  выше  ваших  путей  и  мои  мысли  выше  ваших  мыслей.    Как  дождь  и  снег  падает  с  небес  и  туда  не  возвращается,  пока  не  напитает  землю  влагой  и  не  сделает  её  способной  рождать  и  давать  всходы,  чтобы  дать  семя  тому,  кто  сеет,  и  хлеб  тому,  кто  ест,    так  и  слово,  выходящее  из  моих  уст,  не  вернётся  ко  мне  неисполнившимся,  но  сделает  то,  что  мне  угодно,  и  осуществит  то,  для  чего  я  послал  его».

Откровение  21:3,4  «И  я  услышал,  как  громкий  голос  от  престола  сказал:  «Вот,  шатёр  Бога  —  с  людьми,  и  он  будет  жить  с  ними.  Они  будут  его  народом,  и  сам  Бог  будет  с  ними.  Тогда  он  отрёт  всякую  слезу  с  их  глаз,  и  смерти  уже  не  будет,  ни  скорби,  ни  вопля,  ни  боли  уже  не  будет.  Прежнее  прошло».

Эфесянам  4:25-27  «Поэтому  теперь,  когда  вы  отложили  ложь,  говорите  истину  каждый  своему  ближнему,  потому  что  мы  члены  друг  другу.  Гневаясь,  не  согрешайте;  да  не  зайдёт  солнце,  пока  вы  раздражены,  и  не  оставляйте  места  Дьяволу»,



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814939
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 23.11.2018


ЗВЁЗДНЫЕ ВОЙНЫ

ЗВЁЗДНЫЕ  ВОЙНЫ    (Бог  Один  для  всех)    

 1Петра  2:9  «чтобы  повсюду  возвещать  превосходные  качества»
 того,  кто  призвал  вас  из  тьмы  в  свой  дивный  свет»

Могла  ли  инквизиция  приблизить  к  Богу,
Когда  Писание  Святое  –  под  запрет!
Когда  невеждам  знания  лишь  сеяли  тревогу,
И  вся  ученость  –  в  мифах  и  догадках  сотни  лет….

Откуда  гений  человека  познавал  природу,
О  том,  что  вся  планета  «ни  на  чем».
Предел  мышления  –  «киты  и  черепахи»,  для  уродов.
А  Слово  Бога  –  в  сейфах  под  ключом  ….

Мы  до  сегодня  осознать  не  можем,
Что  от  начала  века  –  Библия  одна,
А  лже  -  ученых  лишь  одно  тревожит:
Чтоб  истина  к  простому  люду  не  дошла.

Страшнее  террориста  человек  с  Писаньем.
Ему  к  отрядам  зомби  не  примкнуть:
Пусть  живодёры  в  танки  лезут  сами,
Для  человечества  –  единый,  мирный  путь!

Держать  людей  в  незнании  непросто:
Мозги  их  надо  постоянно  чем-то  забивать….
Отряды  платных  беспринципных  троллей
Умеют  ловко  «фейки»  для  наивных  создавать.

А  вы  возьмите  в  руки  Слово  Бога,
Его  никто  не  смеет  изменять,
Оставьте  измышления  от  Злого  –  апокрифы,
И  вы  сумеете  всю  правду  распознать:

Нас  к  «звёздным  войнам»  пристально  готовят,
Спектакль  отличный,  власть  всегда  молчит,
А  тролли  «фактами»  бесспорными  доводят:
С  «пришельцами»  сраженьям  непременно  быть!

Два  слова  в  Откровеньях  Иоанна,
И  мы  увидим,  кто  затеял  суету:
Для  Сатаны  и  демонов  пора  суда  настала
И  с  человечеством  готовят  разделить  свою  беду!

Иов  26:7  «Он  распростёр  север  над  пустотой,  Повесил  землю  ни  на  чём.
Исаия  40:22,23  «Есть  Тот,  кто  обитает  над  кругом  земли,  и  живущие  на  ней  —  словно  кузнечики;  Тот,  кто  расправляет  небеса,  как  тонкую  ткань,  раскидывает  их,  как  шатёр  для  жилья;Тот,  кто  превращает  сановников  в  ничто  и  судей  земли  —  в  пустое  место».
2Петра  1:21  «  Вы  прежде  всего  знаете  то,  что  ни  одно  пророчество  в  Писании  не  происходит  от  чьих-либо  личных  истолкований,  потому  что  пророчество  никогда  не  появлялось  по  воле  человека,  но  люди  говорили  от  Бога,  движимые  святым  духом».

2Тимофею  3:16,17  «Всё  Писание  вдохновлено  Богом  и  полезно  для  обучения,  для  обличения,  для  исправления,  для  наставления  в  праведности,  чтобы  Божий  человек  был  сведущ  во  всём,  полностью  подготовлен  ко  всякому  доброму  делу».

Иоанна13:34,35  «Я  даю  вам  новую  заповедь:  любите  друг  друга.  Как  я  люблю  вас,  так  и  вы  любите  друг  друга.    Все  узнают,  что  вы  мои  ученики,  если  между  вами  будет  любовь».
Откровение1:1;  16:13,14  «  Откровение  Иисуса  Христа,  которое  дал  ему  Бог,  чтобы  показать  своим  рабам  то,  что  вскоре  должно  произойти.  И  он  послал  своего  ангела  и  через  него  представил  это  в  символах  своему  рабу  Иоанну.    И  я  увидел,  как  три  нечистых  вдохновлённых  высказывания,  подобных  лягушкам,  выходят  из  пасти  дракона,  из  пасти  зверя  и  из  пасти  лжепророка.    Эти  высказывания  вдохновлены  демонами  и  совершают  знамения.  Они  выходят  к  царям  всей  обитаемой  земли,  чтобы  собрать  их  на  войну,  которая  произойдёт  в  великий  день  Всемогущего  Бога».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814569
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 20.11.2018


ЩАСЛИВИЙ АТЕЇСТ

ЩАСЛИВИЙ  АТЕЇСТ  (митро  кордон)

Він  виник  «самостійно-випадково»,
У  позі  лотоса  черпав  усі  знання.
Бо  сам  у  собі  мав  безмежну  силу.
І  світом  «випадково-дивним»  бродить  навмання…

Йому  теорії  і  міфи  вдосталь  остогидли  –
Абсурдність  їх  підтвердило  не  раз  життя.
У  хаосі  подій  хіба  ми,  сіромахи,    винні,
Що  передбачити  не  вмієм  майбуття.

Ледь  –  ледь  вхопився  за  примарливу  надію  –
Наперекір  «Природі»  створить  «комунізм»….
Та  плагіатом  скористатися  не  вміє,    *
До  плану  Бога  мавпо-геній  не  доріс  …….

Немає  «боротьби  за  виживання»  ….
Порядок  і  гармонія  тримають  Мега  світ.
Творець  не  допускає  хаос  руйнування,
І  ворог  незабаром  мусить  дати  звіт.

Злий  Сатана  збирає  свої  жертви  –
Людей,  що  втратили  здоровий  глузд:
Все  беззаконня  демократами  підперте  –
Не  витримає  грішник  Божий  суд!

Зберуться  племена,  релігії,  народи
Перед  Одним  Творцем  і  Сином,  що  прийшов.
Як  оправдаються,  про  що  засвідчать,
Коли  до  нині  світ  до  миру  не  дійшов.

Стіна  Плачу  ніяк  не  загородить:
До  них  Месія  так  і  не  прийшов.
І  всі  поділені  церкви  –  безумства  нагорода  ….
Чи  світ  своєї  долі,  врешті,  не  знайшов?

*кодекс  будівника  комунізму  (Електронна  бібліотека  Князева)
Загалом  історична  практика  засвідчила,  що  комуністична  мораль  виявилася  погано  сконструйованою,  прилакованою  ідеологічною  схемою,  яка  мала  підпорядкувати  моральну  свідомість  і  моральну  практику  людей  політичним  інтересам  навіть  не  класу,  а  політичної  номенклатури.  Триматися  вона  могла  тільки  на  страсі  перед  репресіями,  а  спроби  утвердити  її  в  суспільному  житті  нанесли  непоправної  шкоди  багатьом  народам.

Ісаї  43:9-11  «Нехай  усі  народи  зберуться  разом  і  зійдуться  всі  племена.  Хто  з  них  може  сказати  це?  Хто  розкаже  про  те,  що  на  початку?  Нехай  приведуть  своїх  свідків,  щоб  довести  свою  правоту,  і  вони  почують  та  скажуть:  “Це  правда!”»      «Ви  мої  свідки,  —  каже  Єгова,—мій  слуга,  якого  я  вибрав,  щоб  ви  знали  мене,  вірили  в  мене  та  розуміли,  що  я  завжди  той  самий.  До  мене  не  було  Бога,  і  після  мене  немає  жодного.    Я,  я  —  Єгова,  і  окрім  мене  немає  спасителя».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814224
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 17.11.2018


ВІРА НЕЗГАСИМА

                     ВІРА  НЕЗГАСИМА  
(На  вірш  «Свічечка»  автор  Sukhovilova)

Як  не  згасити  гніт,  що  тліє,  мов  жарина,
Як  очеретину  надламану  не  доломить?
Хто  нас  навчить  іти  слідами  Сина,
Надію  щоб  у  вічність  не  згубить……

Жорстокий  світ  прямує  шляхом  згуби  у  могилу
Дух  світу  нищить  і  руйнує  все  людське.
Мамона  необачних  блиском  срібла  полонила  –
Цвіте,  немов  бур’ян,  продажне  і  пусте.

Борімось  відчайдушно  і  відважно,
Щоб  світло  правди  не  згасили  вороги.
Бог  є  Любов,  у  силі  недосяжний,
Всевишній  праведного  порятує  із  біди!

Івана  17:3  «А  мати  вічне  життя  означає
 добре  знати  тебе,  єдиного  правдивого
 Бога,  і  посланого  тобою  Ісуса  Христа».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813219
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 09.11.2018


ЧТО НАС ЖДЕТ ….

                         ЧТО  НАС  ЖДЕТ…

Готовы  экстрасенсам  тупо  доверять,
Хотя  «пророчества»  их  в  разнобой,  как  свора.
Они  заманчиво  и  иезуитски  -  сладко  говорят…
А  речь  украдкой,  лжива,  как  у  вора.

Нежели  среди  нас  нет  священства,
Нежели  Библия  так  сильно  не  в  почёте  –
Есть  прецедент,  написан  так  давно:
От  Бога  Даниил  был  удостоен  сей  работы.

Когда  царю  приснился  вещий  сон,
Придворные  дурилы,  прорицатели  и  маги
В  бессилии  своём  сознавшись,  удалились  вон,
Не  помогло  им  колдовство,  ни  книги,  ни  бумаги!

Лишь  Даниил  сказал  откуда  сон,
И  объяснил  весь  ход  времен  событий.
Здесь  разум  человека  не  при  чем……
Как  жалко  выглядит  бесовских  рой  «открытий».

Сегодня  лже  -  святош  бросает  в  дрожь,
Когда  у  их  дверей  Свидетели  Иеговы  –
Они  нам  правду  из  Письма  Святого  говорят,
Но  мы  обмануты  и  слушать  не  готовы  …..

Матфей,  апостол,  не  случайно  говорил:
Благая  Весть  пройдёт  по  всей  вселенной.
Не  каждый  с  ней  согласен  был,
Но  тот,  кто  примет,  он  благословенный.

Отступники  делили  веру  наугад:
На  запад,  на  восток,  подальше  от  святого.
Иисус  пришел  для  мира  всей  земли,  подряд  –
Он  Царь  для  всех  народов,  нет  иного!

Кто  папа,  патриарх  –  кто  их  туда  устроил?
Кто  разрешил  им  войны  поощрять,
Отряды  инквизиции,  как  саранчу  готовить
И  слово  «Не  убей!»  жестоко  нарушать!

У  них  свои  порядки,  дикие  законы,
Им  недосуг  все  заповеди  Бога  соблюдать  –
Табак  и  нефть  –  их  кровные  заботы,
Да  пушки  –  танки  все  успеть  благословлять  …..

Могучие  просторы  Северного  Царства,
Никто  его  не  смеет  грубо  унижать.
Но,  не  о  нем  ли  Даниил  давно  пророчил  …….
Кто  может  до  конца  нам  всем  растолковать  …..?

Даниил  2:44  «  И  во  дни  тех  царей  Бог  небесный  установит  царство,
 которое  никогда  не  будет  разрушено.  Это  царство  не  будет  
передано  другому  народу.  Оно  сокрушит  все  эти  царства  и
 положит  им  конец,  а  само  будет  стоять  вечно».

Исаия  43:9-11  «Пусть  все  народы  соберутся  вместе  и  пусть  сойдутся  племена.  
Кто  из  них  может  рассказать  об  этом?    Могут  ли  они  сообщить  о  том,  что  
произойдёт  вскоре?  Пусть  они  представят  своих  свидетелей,  чтобы  можно  
было  объявить  их  праведными,  или  пусть  люди  услышат  и  скажут:  „Это  правда!“».
 «Вы  мои  свидетели,—  говорит  Иегова,—  мой  служитель,  которого  я  избрал,  
чтобы  вы  знали  меня  и  верили  в  меня  и  чтобы  понимали,  что  я  тот  же.
 Прежде  меня  не  существовало  Бога,  и  после  меня  никого  не  было.  
 Я,  я  Иегова,  и  нет  спасителя  кроме  меня».  

Матфея  24:14  «Эта  благая  весть  о  царстве  будет  проповедана  по  всей  обитаемой
 земле  для  свидетельства  всем  народам,  и  тогда  придёт  конец».






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812276
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 02.11.2018


БЛУЖДАЯ, ПАДАЛА ЗВЕЗДА

                       БЛУЖДАЯ,  ПАДАЛА  ЗВЕЗДА
 (На  стих.  «Сорвавшись,  падала  звезда»  Вероны  Шумиловой)

Но  нет,  когда  уже  сорвалась,
Вернуться  в  строй  ей  не  дано.
Миг  ослепительный  остался  –
Всё  остальное  решено  …..

Во  всей  Вселенной  есть  законы,
Нарушить  их  не  смог  никто.
Казалось,  навсегда  воздвигли  троны,
Но  на  безумие  поставлено  тавро!

Размер,  величие  –  не  важно  –
Чем  выше  власть,  тем  больше  спрос  …..
Безумству  храбрых  петь  не  сложно,
Куда  ведёт  он  –  вот  вопрос.

Заманчивы  блуждающие  звёзды,
Их  свет  не  греет  ровно  никого:
Сияют  ярко,  но  без  пользы  –
Идти  за  ними  в  бездну  так  легко!

1Коринфянам  15:41  «У  солнца  слава  одна,  у  
луны  слава  другая,  и  у  звёзд  слава  другая,
 да  и  звезда  от  звезды  отличается  славой».



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812071
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 31.10.2018


НЕИССЯКАЕМЫЙ ПОТОК

НЕИССЯКАЕМЫЙ  ПОТОК.

На  липучке  власти  тысячи  примеров.
Силу  прилипания  мы  не  одолели.
Каждый  убежденный,  не  теряет  «веру»:
Только  он  способен  распахнуть  все  двери.

И  толпа  желающих  вовсе  не  редела  –
До  ошибок  прежних  –  им  какое  дело  …
Каждый  раз  по  –  новому,  на  круги  своя,
Мы,  как  будто  зомби,  дружная  семья!

Как  же  мы  не  видим  –  полон  мир  чудес,
Есть  у  нас  призвание,  к  жизни  интерес….
Если  цель  мы  видим:  всем  творить  добро  –
Нам  не  надо  титулов,  нас  не  занесло.

Много  есть  липучек,  каждому  своя,
Мы  порой  не  знаем  –  это  ли  моя….
Гордость  и  надменность,  часто  стерегут,
Секс  и  наслаждения  жить  нам  не  дают.

Если  бы  мы  ведали,  знали  наперед:
По  мосту  дырявому  кто  из  нас  пройдет…
Всех  сильней  и  крепче  тянет  высота,
Тем  больней  падение  –  это  неспроста!

Все  мы  изувечены,  мысли  не  туда  –
Корчим  рожи  глупые,  словно  господа.
Так  казаться  хочется,  будто  всех  умней,
Но  зачем  то  тянемся  до  чужих  идей…

Проклиная  Запад,  все  его  пороки,
Обезьяним  всё  подряд,  не  изъяв  уроки.
Самобытность  наша  в  том,  что  стыда  не  знаем,
Смело,  и  в  который  раз  на  грабли  наступаем.

«Ешь  ананасы,  рябчики  жуй»,
Звёздное  время  приходит,  буржуй.
Ты  неизменный,  ты  наш  часовой….
Мы  верим  тебе,  в  нас  антракт  с  головой!

Притчи  3:1-4  «  Сын  мой,  не  забывай  моего  закона  и  пусть  твоё  сердце  соблюдает  мои  заповеди,  потому  что  долгота  дней,  годы  жизни  и  мир  прибавятся  тебе.  Пусть  любящая  доброта  и  истина  не  оставляют  тебя.  Повесь  их  себе  на  шею,  напиши  их  на  скрижали  своего  сердца  —  и  обретёшь  благосклонность  в  глазах  Бога  и  людей  и  репутацию  человека,  обладающего  глубоким  пониманием».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811206
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 24.10.2018


НЕ СЛОЖИЛОСЬ …. .

                   НЕ  СЛОЖИЛОСЬ  …..

Никак  не  совпадают  пазлы  –  вот  зараза!
Отдельно  –  прелесть,  вместе  –  ерунда:
Пробелы  и  корявые  стыковки  вдруг  вылазят…
Так  бледно,  непристойно  выступают  господа.

Писать  историю,  как  Ленин,  на  колене,
Грызть  карандаш  и  ковырять  в  носу,
Всё  отрицать,  изображая  перемены  …
Блуждать  меж  двух  деревьев,  как  в  лесу.

Мелькают  картинки,  плывут  эпизоды,
Красивые  фильмы  нам  душу  бодрят  …..
Мы  задним  числом,  вопреки  всей  природе,
Великих  побед  имитируем  шаг.

Как  жалко  устроен  сей  мир  окаянный:
Нам  жизни  чужие  совсем  ни  во  что.
Мы  их  причисляем  к  бессмертным  героям,
Но  первым  на  плаху  не  хочет  никто  …..

Когда  же  приходит  пора  откровений,
Все  беды  припишем  жестоким  врагам.
Но,  если  поглубже  взглянуть  на  явления,
Легко  убедиться  –  виновен  ты  сам!

Кто  человека  привёл  до  упадка,
Вложил  в  его  разум  убийства  секрет  –
Ничтожный  и  дерзкий  в  безумном  припадке
Готов  уничтожить  себя  и  весь  свет!

И  каждый  больной  уповает  на  Бога,
Как  будто  Всевышний  лишь  внемлет  ему…
Но  заповедь  мира,  любви  и  прощенья
Совсем  не  у  дел,  не  нужна  никому!

От  давних  времен  ложь  владела  всем  миром,
Пылали  «святых»  инквизиций  костры,
Гулаги,  освенцимы    лже  командиров
Навеки  «прославили»  власть  Сатаны.

Бог  от  начала  указал  на  признаки  конца,
Но  ослепленные  в  наивности  не  видят  –
Успехи  кончились,  ответ  давать  пора:
Идут  в  небытие,  Творца  кто  ненавидел!

Бытие  3:15  «Я  сделаю  так,  что  будет  вражда  между  тобой  и  женщиной,  между  твоим  потомством  и  её  потомством.  Оно  поразит  тебя  в  голову,  а  ты  поразишь  его  в  пятку».


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811016
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 23.10.2018


ПОКРОВА, ЧИ ПОКРИВАЛО…. .

ПОКРОВА,  ЧИ  ПОКРИВАЛО….
                                                         2Коринфян  4:3,4  «Але  якщо  добра  новина,  яку  ми  звіщаємо,  і  закрита        покривалом,  то  лише  для  тих,  хто  йде  шляхом  знищення,—  для  невіруючих,  яким  бог  цього  світу  (цього  віку)  засліпив  розуми,  щоб  їх  не  сягнуло  сяйво  славної  доброї  новини  про  Христа,  який  є  образом  Бога.

Чим  тішитесь,  раби  і  міфотворці  –
Безбожних  кланів  недолуга  мішура.
Чужими  єресями  зачаровані  збоченці….
Чи  Слово  Боже  дослідити  не  пора?

З  часів  пітьми  отямитись  не  в  силах,
Дух  інквізиції  вас  вабить  і  п’янить,
Всіх  опонентів  признаєте  лиш  в  могилах,
Апокрифами  правду  хочете  добить.

Невже  не  бачите,  що  Бог  є  Всемогутній,
Хоч  сатанинський  млин  веде  нас  до  біди.
Світ  на  краю  безодні,  втративши  майбутнє  –
Бог  довго  терпить:  чи  почнем  у  правді  йти……

Який  тріумф  безглуздя  і  зневаги  –
Марія  –  «Богородиця»,  надумана  людьми,
Бо  над  Отцем  і  Сином  має  «перевагу»,
«Заступниця»,  неначе  Бог  карає  без  вини…

Рік  п’ятисотий  –  сумніви,  розгубленість,  незгоди,
Собор  всесвітній  до  «Марії  –  Матері»  возносить  молитви  –
Вже  «Отче  наш»  не  перша  для  народу  –
Марія  –  «Матір  Божа  в  тілі  в  небі  назавжди»….

Про  «непомильність»  пап  нам  варто  міркувати,
Лиш  досконалий  Бог,  Єдиний  і  Святий.
Людина  смертна  здатна  заблукати,
Тому  Син  радить,  щоб  Його  слідами  йти.

Під  небом  Ймення  іншого  немає  –
Для  всіх  людей,  щоби  спастись.
І  Посередник  між  людьми  і  Богом  виступає  –
Ісус  Христос,  що  в  тілі  нам  явивсь.

Марія  непорочна  жінка  і  свята,
По  волі  Бога  –  матір  Того,
Хто  став  Спасителем,  не  боячись  стовпа  –
Син  Божий,  що  зламав  весь  намір  Злого.


Дії  4:10-12;10:42,43  «то  нехай  усім  вам  та  цілому  ізра́їльському  народу  буде  відомо:  ми  зробили  це  іменем  Ісуса  Христа,  назаря́нина,  якого  ви  стратили  на  стовпі,  але  якого  Бог  воскресив  з  мертвих.  І  оцей  чоловік  стоїть  перед  вами  здоровий  саме  завдяки  Ісусу.  Це  “камінь,  який  ви,  будівельники,  вважали  непотрібним;  він  же  став  головним  наріжним  каменем”.  Крім  того,  ні  в  кому  іншому  спасіння  немає,  адже  з-поміж  усіх  людей  під  небом  Бог  більше  нікому  не  дав  такого  імені,  завдяки  якому  можна  було  б  отримати  спасіння».  Крім  того,  Ісус  наказав  нам  проповідувати  народу  і  давати  ґрунтовне  свідчення,  що  Бог  призначив  саме  його  суддею  живих  і  мертвих.    І  всі  пророки  свідчать  про  нього,  що  кожен,  хто  повірить  у  нього,  отримає  прощення  гріхів  через  його  ім’я».  

1Тимофія  2:5  «Є  один  Бог  і  один  посередник  між  Богом  та  людьми  —  людина,  Христос  Ісус».
1Івана  2:1,2  «  Дітоньки  мої,  пишу  це  вам,  щоб  ви  не  вчинили  гріха.  А  якщо  хтось  і  згрішить,  то  ми  маємо  помічника  —  Ісуса  Христа,  праведника,  який  перебуває  з  Батьком.2    Він  є  жертвою  примирення  за  наші  гріхи,  і  не  тільки  за  наші,  але  й  за  гріхи  цілого  світу».

Луки1:37,38  «Бо  для  Бога  немає  нічого  неможливого».    Тоді  Марія  відповіла:  «Я  раба  Єгови!  Нехай  станеться  зі  мною,  як  ти  сказав».  І  ангел  відійшов  від  неї.

Юди  1:25  «єдиному  Богу,  нашому  Спасителю,  через  Ісуса  Христа,  Господа  нашого,  нехай  належить  слава,  велич,  могутність  та  влада  в  усі  минулі  віки,  тепер  і  вічно.  Амінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810317
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 17.10.2018


ПРАВА ЦАРІВ….

                   ПРАВА  ЦАРІВ…..
Невже  орда,  безумна  і  жорстока
Ще  сміє  промовляти  слово  «МИР»!
Хто  дав  їй  право  зневажати  Бога,
Коли  у  «подвигах»  її  замішаний  «кумир»…

Злий  геній,  що  обманом  володіє  світом,
Дух  гордості  і  зверхності  вселяє  у  рабів.
Вся  велич  їх  і  сила  на  засадах  гніту
Довірливих  і  простодушних,  праведних  мужів.

Простий  народ  стихійно  прагне  миру,
Готовий  витримати  злидні  і  біду.
В  «останній  бій»  іде  завзято,  щиро….
Та  невтямки  йому  –  так  правди  не  знайдуть!

Мільйони  жертв  кістьми  лягли  у  землю.
Заради  примх  і  слави  «переможних»  королів.
Тепер  історик  каже:  «справи  їхні  темні»  –
Проблем  ніхто  здолати  не  зумів!

Лукавий  зрадник  далі  кропить  жертви,
Фальшиво  запевняє,  ніби  «Бог  велів»….
Всевишній  віддавна  бунтівників  запевнив:
Не  буде  вам  благословень  через  неситих  королів.

Таж  ви  скотились  у  безтямі  до  холуйства,
Свій  розум  залишили  у  забавах  і  шинках.
«Видовищ  і  вина»,  і  верещати:  «Гол»  відважно……
І  будувати  замки  та  палаци  на  своїх  кістках.

Нема  амністії  за  давністю  злочинцям  –
Хто  сіє  вітер,  бурю  жне  не  раз,
Бог  довго  терпить,  не  бажає  смерті  грішним  –
Збудіть  свій  розум,  бо  приходить  суду  час!

Облиште  міфи  і  традиції  безбожні,
Слідами  Сина  Божого  у  праведність  спішіть:
Є  Слово  Боже,  що  весь  світ  єднати  може,
Лиш  Царство  Боже  скине  споконвічний  гніт!

1  Самуїла  8:9-11,18  «  Послухай  їх,  але  чітко  попередь  про  наслідки,  розкажи  їм,  що́  по  праву  буде  вимагати  цар,  який  пануватиме  над  ними».  Тож  Самуї́л  передав  усі  слова  Єгови  людям,  які  просили  дати  їм  царя.    Він  сказав:  «Ось  що  по  праву  буде  вимагати  від  вас  цар,  який  пануватиме  над  вами:  він  забере  ваших  синіві  одних  зробить  візниками  своїх  колісниць  та  вершниками,  а  інших  змусить  бігти  перед  колісницями.  Прийде  день,  коли  ви  будете  нарікати  на  царя,  якого  собі  вибрали,  але  Єгова  не  відповість  вам».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809960
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 14.10.2018


ТРЕТИЙ НОМИНАЛЬНЫЙ -- НА ВЫХОД!

ТРЕТИЙ  НОМИНАЛЬНЫЙ  –  НА  ВЫХОД!

Пути  Господни  неисповедимы,
Но  за  поступки  человек  ответит  сам.
По  всей  планете  обществ  и  религий  наплодили.
И  гордо  заявляют:  «кто  укажет  нам»!

Не  помогают  артефакты  и  раскопки  –
Следы  величия  династий  и  царей.
Их  «подвиги»  историей  поставлены  за  скобки,
Напрасно  воспевала  их  придворная  артель  …..

А  факты  говорят,  что  финиш  неизбежен,
Ведь  человек  пошел  губительным  путем:
Он  пренебрег  Творца,  что  сострадателен  и  нежен  --
Коварный  враг  насилие  и  гордость  побуждает  в  нем.

О  чем  поведали  следы  Всемирного  потопа,
О  крахе  Башни  Вавилона  мир  давно  узнал  ….
И  опустели  храмы  всей  Америки,  Европы,
А  избранный  народ  Стеною  плача  гнев  Творца  принял.

Мир  христианский  разделен  на  части,
Усилием  врага  враждой  непримиримою  кипит.
Понятия  любви,  единства  не  имеют  власти,
А  «братский  мир»  устроить  бойню  норовит…

Всесильный  Бог  осмеянным  не  будет  –
Кто  сеет  ветер,  бурею  пожнёт.
И  Рим,  что  извратил  учение  Иисуса,
Своими  ересями  до  конца  духовности  ведет.

Как  много  критиков,  маститых  лжеученых,
И  каждый  норовит  Письмо  Святое  толковать….
Их  главное  орудие  –  сомнительные  апокрифы  –
Так  цех  лукавых  троллей  может  процветать.

Ведь  Слово  Бога  выше  человека,
Никто  не  смеет  изменять  и  добавлять.
Конец  печальный  для  лжецов  от  века:
Дела  покажут  и  ответ  придется  дать!

Конечная  проверка  по  уставу  светит:
Никто  Закон  не  в  силах  изменить  –
Ответит  каждый:  первый  и  второй  и  третий,
Ведь  каждый  «Рим»  своим  коварством  знаменит  …..

Нам  раскрывают  нехотя  секреты,
Но  главный  не  раскрыт  секрет  –
Правитель  мира  притаился  где-то,
И  не  понять:  то  есть  он,  или  нет  …..

А  все  посредники  его  –  профессора  со  стажем:
Жрецы,  волхвы  и  священство  любых  мастей.
Они  себя  посланцами  от  Бога  представляют,
И  мифами  зомбируют  доверчивых  людей.

2Коринфянам  4:3,4  «Если  же  благая  весть,  которую  возвещаем,  и  скрыта  пеленой,  то  скрыта  для  погибающих,  для  неверующих,  у  которых  бог  этой  системы  вещей  ослепил  умы,  чтобы  для  них  не  воссиял  свет    славной  благой  вести  о  Христе,  который  есть  образ  Бога».
Римлянам10:2-4  «Я  свидетельствую  им,  что  они  имеют  рвение  к  Богу,  но  не  в  согласии  с  точным  знанием,  потому  что,  не  зная  Божьей  праведности  и  пытаясь  утвердить  собственную  праведность,  они  не  покорились  Божьей  праведности.  Ведь  конец  Закона  —  Христос,  к  праведности  всякого  проявляющего  веру».
Иакова  2:26  «Да,  как  тело  без  духа  мертво,  так  и  вера  без  дел  мертва.

 


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809462
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 09.10.2018


В ИНТЕРНАЦИОНАЛЕ….

                 В  ИНТЕРНАЦИОНАЛЕ  …..

Бог  любит  одинаково  и  каждого  из  нас,
Ему  цвет  кожи  и  язык  нисколько  не  мешает.
На  всяком  языке  Он  голос  свой  подаст,
И  любящий  Его,  патриотизмом  –  шовинизмом  не  страдает.

Весь  христианский  мир  не  признает  границ,
Ведь  Сын  пришел  до  каждого  народа.
И  кесарь  перед  Богом  –  только  «блиц»  --
Единый  миг,  чтоб  выровнять  дорогу!

История  о  глупостях  «великих»  не  молчит,
Со  временем  все  басни  и  фальшивки  раскрывают.
Величие  бессмысленных  тиранов  –  срам  и  стыд,
Их  имени  потомки  даже  знать  не  знают.

Напрасно  копошатся  бутафорные  министры  и  цари,
Прислуга  их,  что  манией  величия  страдает….
Все  прорицатели,  все  «ванги»  им  не  помогли  –
Без  Даниила,  что  от  Бога,  ничего  не  знают.

Раскройте  Библию,  там  отклонений  нет,
Напрасно  апокрифами  нас  тролли  отвлекают.
Всё,  что  написано,  не  отменить  вовек  –
Пора  для  истины,  без  сказок,  все  же  наступает.

Не  в  силах  одичавший,  беспринципный  человек  
Насилие  оставить  и  дешевые  раздоры.
Хотя  умом  достиг  и  атом,  кибер  –  век,
О  настоящем  мире  лишь  пустые  разговоры….

Его  дорога  –  оголтелый,  беспредметный  атеизм  –
Учение  не  человека,  только  Змея,  Злого….
Пренебрегая  логику  и  здравый  смысл,
Дурачит  малограмотных,  пороча  Бога!

Но  тупика  в  развитии  людей  не  скрыть
И  здраво  мыслящих  не  истребить  так  скоро,
В  народе  каждом  голос  совести  и  разум  не  молчит  –
Учение  Христа  завоевало  все  просторы!

Не  может  инквизиция  без  устали  нам  лгать,
Насилием  в  незнании  держать  народы  ….
На  каждом  языке  Писание  дано  читать
И  интернет  всемирный  служит  для  свободы.

2  Тимофею  3:16,17  «Всё  Писание  вдохновлено  Богом  и  полезно  для  обучения,  для  обличения,  для  исправления,  для  наставления  в  праведности,    чтобы  Божий  человек  был  сведущ  во  всём,  полностью  подготовлен  ко  всякому  доброму  делу.

2  Петра  1:20,21  «Вы  прежде  всего  знаете  то,  что  ни  одно  пророчество  в  Писании  не  происходит  от  чьих-либо  личных  истолкований,  потому  что  пророчество  никогда  не  появлялось  по  воле  человека,  но  люди  говорили  от  Бога,  движимые  святым  духом.  

Откровение  21:3,4  «И  я  услышал,  как  громкий  голос  от  престола  сказал:  «Вот,  шатёр  Бога  —  с  людьми,  и  он  будет  жить  с  ними.  Они  будут  его  народом,  и  сам  Бог  будет  с  ними.  Тогда  он  отрёт  всякую  слезу  с  их  глаз,  и  смерти  уже  не  будет,  ни  скорби,  ни  вопля,  ни  боли  уже  не  будет.  Прежнее  прошло».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807929
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 26.09.2018


ФЕНОМЕН ЖИТТЯ

ФЕНОМЕН  ЖИТТЯ  (  На  вірш  «Життя-  це…»,  автор  ViraBila)

Життя  –  це  вічний  подарунок,
Понад  усі  незгоди  і  загрози  небуття.
Наш  розум  здатен  осягнути
Хто  обіцяв  щасливе  майбуття.

Є  компас  –  совість,  що  не  дасть  блудити,
Не  йти  наосліп  і  на  манівці  буття  –
Законом  Бога  мусим  дорожити,
Бо  в  Ньому  справжнє  джерело  життя!

Івана  17:3  «А  мати  вічне  життя  означає  добре  знати  тебе,
 єдиного  правдивого  Бога,  і  посланого  тобою  Ісуса  Христа».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807465
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 22.09.2018


БЛОШИНЫЙ РЫНОК ИНТЕЛЛЕКТА

БЛОШИНЫЙ  РЫНОК  ИНТЕЛЛЕКТА

Вот  радость,  вот  возможности,  размах  –
Исчезли  все  преграды  и  возможные  границы.
Теряет  силу  человеческий  монарх  –  
Такой  триумф  не  каждому  сатрапу  и  приснится…

Собрать  весь  мир,  чтоб  ожил  Вавилон,
И  башню  возвести  усилием  единым.
Они  достигли  всех  вершин  своим  умом,
В  могуществе  своём  никем  непобедимы.

Но  все  успехи  вдруг  окажутся  ничем  –
Мораль  приобретет  уродливые  формы:
Сочувствие  и  милосердие  безумцам  нипочем,
И  даже  смерть  для  юных  станет  нормой!

Кто  их  сумел  так  искренне  сплотить,
Какой  мудрец  дал  новое  теченье……
Не  уж  то  в  этом  мире  можно  в  мире  жить,
Нежели  эволюция  нашла,  вконец,  решенье?

Ан  нет,  нам  некуда  еще  спешить,
Есть  повод  без  подвохов  разобраться:
Как  может  до  предела  одичавший  вдруг  любить,
И  до  зубов  вооруженный  --  с  жертвой  обниматься…

Но  не  пора  ли  вспомнить  «плевелы»
И  с  этой  сворой  без  иллюзий  распрощаться  –
Что  стоят  их  благие,  но  пустые  «номера»  –
Жонглируя  фантазиями  всех  времен,  над
                                                                               всеми  насмехаться.

Под  маской  благочестия,  любви  обилия,  добра,
Явились  в  мир  жестокие  злодеи  –
Ради  корысти  запускают  бойни  жернова,
На  геноцид  направлены  все  медицинские  артели.

А  человек  «бесценен»,  как  всегда  –
Система  вся  оценена,  увы,  вещами:
По  сути,  мы  лекарств  не  купим  никогда,
А  вот  «списать»  любого  –  просто,  знаем  сами……

Плевелы  –  сорняки

Матфея  13:29,30  «Он  сказал:  „Нет,  чтобы,  собирая  сорняки,  вы  случайно  не  вырвали  с  ними  и  пшеницу.    Пусть  растут  вместе  до  жатвы,  а  во  время  жатвы  я  скажу  жнецам:  „Сначала  соберите  сорняки  и  свяжите  в  связки,  чтобы  сжечь  их,  а  потом  идите  и  собирайте  пшеницу  в  моё  хранилище“».

Римлянам  7:21-24  «Итак,  в  моём  случае  вижу  такой  закон:  когда  хочу  делать  правильное,  обнаруживается  во  мне  злое.  По  внутреннему  человеку  я  нахожу  удовольствие  в  законе  Бога,  но  в  своих  членах  вижу  другой  закон,  противоборствующий  закону  моего  ума  и  делающий  меня  пленником  закона  греха,  который  находится  в  моих  членах.    Несчастный  я  человек!  Кто  избавит  меня  от  тела,  претерпевающего  эту  смерть?  Благодарность  Богу  через  Иисуса  Христа,  нашего  Господа!  Да,  сам  я  умом  —  раб  закона  Бога,  а  плотью  —  закона  греха».


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807449
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 22.09.2018


СЕРАЯ ПРАВДА ЮТУБА

                       СЕРАЯ  ПРАВДА  ЮТУБА

Мы  очутились  в  мире  суеверий,  апокрифов,
Нас  убеждают  в  том,  чего  на  свете  нет.  
И  учит  нас  прислуга  злобных  нефилимов,
Благие  тролли  «раскрывают»  нам  любой  секрет.

Им  о  партийности  тревожиться  не  стоит  –
У  Сатаны  их  целый  многогранный  арсенал.
И  жертвы  их  –все  из  доверчивых  героев,
Кто  Библию  в  глаза  не  видел,  не  читал.

Продажных  ярославских  в  изобилии  плодили:
Все  в  званиях  ученых,  все  профессора…
Ньютона  голос  скрыли,  заглушили,
И  Лев  Толстой  для  них  –  прошедшая  пора!

Ютуб  на  откровения  премного  расщедрился  –
Здесь  знают  всё  «от  первого  лица»:
Им  даже  «Альфа  и  Омега»  будто  «покорился»…..
Осудят  всех:  и  праведника,  как  и  «подлеца»….

Как  жаль,  что  уши  в  нас  не  столь  большие  –
Не  можем  всю  «лапшу»  спокойно  поглощать.
А  тролли  раскрывают  новые  секреты  и  могилы,
Чтобы  наивных  в  «курсе»  всех  держать….

Любой  простак  найдет  свою  душевную  идею,
Ведь  в  этой  сфере  трудится  немало  «знатоков».
Пара  научные,  пара  нормальные  колдуют,  будто  змеи,
Их  убеждения  и  разум  не  выносят  «логики  оков»!

Они  уже  «нашли»  куда  уходят  «души»,
Хотя  нам  в  Библии  написано,  что  души  –  мы,
Что  созданный  с  земли  Адам  сам  стал  душою,
И  твари  все  живой  душой  наречены…..

Бытие  1:20,21  «И  сказал  Бог:  «Пусть  воды  закишат  множеством  живых  душ  и  пусть  над  землёй  по  небесному  пространству  полетят  летающие  создания».  И  Бог  сотворил  огромных  морских  чудовищ  и  всякую  двигающуюся  живую  душу,  которыми  кишат  воды,  по  их  родам,  и  всякое  крылатое  летающее  создание  по  его  роду.  И  увидел  Бог,  что  это  хорошо»
Левит  11:10,11  «А  все  живущие  в  морях  и  потоках,  у  кого  нет  плавников  и  чешуи,  из  всяких  существ,  которыми  кишат  воды,  и  из  всякой  живой  души,  которая  в  водах,  отвратительны  для  вас…….  Не  ешьте  их  мяса  и  гнушайтесь  их  трупов».
Экклезиаст  5,6,10  «Живые  знают,  что  они  умрут,  а  мёртвые  ничего  не  знают,  и  нет  им  больше  вознаграждения,  потому  что  память  о  них  предана  забвению.  Исчезла  их  любовь,  и  ненависть,  и  ревность,  и  вовеки  не  будет  им  доли  ни  в  чём,  что  делается  под  солнцем.  Всё,  что  может  делать  твоя  рука,  делай,  прилагая  все  силы,  потому  что  в  шео́ле*  —  месте,  куда  ты  пойдёшь,—  нет  ни  работы,  ни  замыслов,  ни  знания,  ни  мудрости».
Иезекииль  18:4  «Вот,  все  души  принадлежат  мне.  Как  душа  отца,  так  и  душа  сына  принадлежат  мне.  Душа,  которая  грешит,  та  умрёт».

Шеол  –  общая  могила  человечества.

Известный  ученый  Исаак  Ньютон  сделал  следующий  вывод:  «Эта  прекрасная  система,  которая  состоит  из  Солнца,  планет  и  комет,  могла  появиться  только  благодаря  намерению  и  власти  разумного  и  могущественного  Существа».




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805476
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 04.09.2018


НА ГРАБЛЯХ ИЗМЕНЫ

       НА  ГРАБЛЯХ  ИЗМЕНЫ  (На  стих.  О.Н.  Назаренко  «  Сальса  на  граблях»)

По  лбу  каждый  раз  --  когда-нибудь  наскучит.
Даже  твердый  лоб  не  выдержит  такого.....
Радости  она  в  итоге  не  получит  --
По  примеру  твоему  найдёт  себе  другого.

По  страстям  порхать  ты  перестанешь,
Ведь  ресурс  кузнечика  не  вечный.
Ты  закон  природы  не  обманешь  --
Бессердечный  флирт  так  быстротечный.

О  Законе  Бога  вовсе  ты  не  знаешь,
Интеллект  твой  не  достиг  такого....
Он  не  терпит  низости  предательств,
Оправданий  нет  для  "подвига"  больного.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805396
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 03.09.2018


А. БЛОК

А.  БЛОК  (ЛЕГКО  СМОТРЕТЬ  ИЗ  РАССТОЯНИЯ  )

Не  вовремя  родился  гений  –
И  год  не  тот,  не  тот  квартал.
Едва  рожден,  почувствовал  нелепость  
                                                                             тех  мгновений,
В  которых  очутился  и  что  ум  его  сковал….

И  старое  уродливо,  и  «новое»  так  быстротечно  –
Нет  проблеска  надежды  на  стабильность  и  добро.
Поверил  аферистам  так  мальчишески  беспечно….
И  балаганное  житьё  к  кончине  привело.

И  «выпили»  его  ценители  дешевой  браги,
Будто  украв  бутылку  доброго  вина….
Чем  виноват,  не  вовремя  родившись  –
Так  гибнет  человек  и  гений  –  не  его  вина.

Как  много  в  этом  мире  лжепророков,
Толпе  уставшей  голову  изысканно  мутя.
От  имени  Христа  ведут  к  упадку  и  пороку,
Знать  не  желая  Сына,  ни  его  Отца.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805341
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 03.09.2018


СОВРЕМЕННЫЙ ЛИКБЕЗ

СОВРЕМЕННЫЙ  ЛИКБЕЗ

Шуты,  обманщики  и  тролли,
Не  устают  поправки  добавлять.
Лукавят  на  ходу  и  без  разбору  –
Им  главное  –  удобные  легенды  сочинять.

И  каждый  раз  порочат  слово  «Правда»,
Она  ведь  постоянна  и  одна  …..
Кто  смеет  грязною  душой  и  грязными  руками
К  ней  прикасаться,  убивая  простака!

Они,  как  видите,  приумножали  апокрифы,
Под  видом  праведности  рассевая  ложь.
Им  так  казалось,  сидя  в  кельях  и  пещерах….
И  натворили  грязи  и  абсурда,  невтерпёж!

Всевышний,  Бог  дал  нам  в  достатке  знаний.
И  дух  Его  людьми  всегда  руководил:
Они  на  протяжении  веков  нам  Библию  писали,
Где  напоследок  всех  не  зря  предупредил:

Никто  не  сможет  ни  отнять  и  ни  добавить,
Здесь  слово  каждое  имеет  вес  и  смысл  –
А  каждый,  кто  посмел  в  безумии  лукавить,
Живого  Бога  гнев  никак  не  отвратит.

Теперь  на  финише  все  «разветвленные»  ученья,
Где  каждый  на  свой  лад  поклоны  норовит…
И  ереси  безумных  пап  –  предел  воображенья,
Простой  народ  от  Бога  хочет  отвратить.

Изысканные  лжеученые  –  отряды  Злого
На  все  возможные  приёмы  философии  идей
Наивных  и  неграмотных  заводят  в  «просвещения  дорогу»
По  принципу  «ликбеза»  пламенных  компартии  вождей.

Приёмы  Ярославского  теперь  не  в  моде,
Заметно  вырос  общий  интеллект,
Но  Библию  пока  что  не  читали,  вроде….
Вновь  баснями  дурить  используют  момент!


Откровение  22:18,19  ««Я  свидетельствую  всякому,  кто  слышит  слова  пророчества  этого  свитка:  кто  прибавит  что-нибудь  к  этому,  тому  Бог  прибавит  язв,  о  которых  написано  в  этом  свитке,    и  кто  отнимет  что-нибудь  от  слов  свитка  этого  пророчества,  у  того  Бог  отнимет  его  долю  в  том,  о  чём  написано  в  этом  свитке:  он  не  позволит  ему  есть  плоды  с  деревьев  жизни  и  войти  в  святой  город».

Слово  «апокрифический»  происходит  от  греческого  слова,  которое  означает  «таинственный,  спрятанный».  Сначала  этим  словом  называли  труды,  сохраняющих  для  учащихся  определенной  философской  школы  и  которые  были  скрыты  от  остальных  людей.  Со  временем  этим  словом  стали  называть  писания,  которые  не  вошли  в  библейский  канон.  Этот  термин  стал  употребляться  к  книгам,  которые  были  неизвестного  или  сомнительного  авторства  или  которые,  хотя  и  имели  определенную  ценность  для  личного  чтения,  не  содержали  доказательств  одухотворенности.  Такие  книги  хранились  отдельно  от  канонических  но  не  зачитывались  публично  -  отсюда  и  название  «скрытые»

Миней  Израилевич  Губельман.  
Псевдоним  для  русского  обывателя  -  Емельян  Михайлович  Ярославский.
 1878,  Чита,  —  1943,  Москва),  советский  партийный  деятель  и  публицист.    Ярославский  был  председателем  «Союза  воинствующих  безбожников»,  членом  редколлегии  журнала  «Безбожник»,  был  одним  из  идеологов  проведения  антирелигиозной  кампании  в  Советском  Союзе.  Эта  кампания  была  направлена  против  всех  религий,  дискредитировала  служителей  различных  культов,  но  Ярославский  отличался  особой  нетерпимостью  по  отношению  к  иудаизму.  В  своих  статьях  подвергал  злобным  нападкам  иудаизм  и  Библию.  Автор  книги  «Библия  для  верующих  и  неверующих»  (1-е  изд.  М.,  1923–25).  Книга  в  1920–80-х  гг.  выдержала  десятки  изданий  многомиллионными  тиражами  на  русском  и  других  языках  народов  СССР.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805103
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 31.08.2018


ТАК ИСКРЕННЕ ЖЕЛАННЫЙ, ДОЛГОЖДАННЫЙ МИР

ТАК  ИСКРЕННЕ  ЖЕЛАННЫЙ,  ДОЛГОЖДАННЫЙ  МИР…

Мы  что  –  то  делаем  совсем  не  так  –
Молебны  нам  никак  не  помогают  …..
Чего  мы  просим  слёзно  каждый  раз,
И  что  нам,  в  принципе,  мешает?

Мы  все  несовершенны,  спору  нет,
Поэтому  проблемы  часто  возникают  …..
Но  Божий  Сын  дает  нам  вразумительный  совет:
--  Сначала  с  братом  примирись,  к  жертвеннику,
                                                                           святому  приближаясь!

Чтоб  Бог,  дающий  мир,  со  всеми  вами  был,
А  Сатану  Он  сам  со  сцены  устраняет  –
Враг  Бога  и  людей  до  времени  покой  мутил,
Но  время  дать  ответ  за  всё  внезапно  наступает.

Какой  абсурд  --  молитва  за  убийц,  насмешки  наяву:
За  тех,  что  братьев  и  детей  жестоко  убивают.
Походы,  экспедиций  череда  в  Тибет  и  Шамбалу
Лишь  планы  дьявольских  жрецов  в  итоге  выкрывают…

Никто  не  может  мир  вернуть  мечом…
Учиться  воевать  для  человека  так  негоже.
Невидимый,  восставший  против  Бога  враг,
Перед  своим  концом  желает  землю  и  землян,
                                                                 наивных  уничтожить!

У  нас  есть  духовенство,  но  духовности  всё  нет.
Мы  отпеваем  красочные  представленья  –  ритуалы.
Но  на  учение  правдивое  Христа  –  запрет….
И  Слово  Бога  к  нам  дойдет  без  искажения  едва  ли.

Нам  тролли  апокрифами  уродуют  мозги,
Сознание  и  совесть  ловко  присыпают.
Уродливые  и  лукавые,  без  знаний,  горе-знатоки
Нас  разумом  «инопланетным»  устрашают.

Осмеянным  ли  будет  Всемогущий  Бог,
Оправданы  ли  те,  что  добротой  Его  пренебрегают.
Раскайтесь  и  живите  в  мире  –  вот  итог,
И  баснями  от  троллей  разум  сой  не  засоряйте!

Исаия  26:3,4  «Человеку,  у  которого  твёрдый  настрой,  ты  дашь  длительный  мир,  потому  что  он  полагается  на  тебя.  Всегда  полагайтесь  на  Иегову,  потому  что  Иаг  Иегова  —  Скала  на  века».

Матфея  5:23,24  «Если  ты  принесёшь  дар  к  жертвеннику  и  там  вспомнишь,  что  твой  брат  имеет  что-то  против  тебя,    оставь  свой  дар  там  перед  жертвенником  и  сначала  пойди  примирись  со  своим  братом,  а  потом,  вернувшись,  принеси  свой  дар».

Римлянам  5:1;  8:6;  15:33;  16:19,20;  «Теперь  же,  когда  мы  объявлены  праведными  благодаря  вере,  будем  пребывать  в  мире  с  Богом  через  нашего  Господа  Иисуса  Христа.  Помышления  плотские  означают  смерть,  а  помышления  духовные  —  жизнь  и  мир.  Пусть  же  Бог,  дающий  мир,  будет  со  всеми  вами.  А  ваше  послушание  стало  заметным  для  всех.  И  потому  я  радуюсь  за  вас.  Однако  хочу,  чтобы  вы  были  мудры  на  доброе  и  бесхитростны  на  злое.    Бог  же,  дающий  мир,  вскоре  сокрушит  Сатану  под  вашими  ногами.  Да  будет  с  вами  незаслуженная  доброта  нашего  Господа  Иисуса»!  



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804058
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 22.08.2018


КРАДЕНА МИТЬ

Крадена  мить  (  На  вірш  «Вічності  мить  автор  Genyk)

Що  тут  чудового:  "Я  вже  пішла"?
У  темну  ніч,  сама  надворі....
То  краденого  щастя  мить,  дарма  --
Ми  не  єдині,  ми  лишень  у  змові!

Яким  солодким  крадене  бува,
Як  потім  відізветься  гіркотою....
Хіба  я  варта,  щоб  іти  сама,
Хіба  не  ціниш  ти  мого  спокою?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804018
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018


ПРОДАЖНОЕ ЗВЕНО

ПРОДАЖНОЕ  ЗВЕНО.

Нас  тролли  задурачили  «свободой  мысли»,
Любую  «утку»  выпуская  в  мир  большой.
И  с  той  же  легкостью,  не  понимая  смысла,
Уже  готовы  удивлять  нас  новою  попсой….

-  «Вы  упадете,  не  поверите,  присядьте,  или,  встаньте:
Враги  все  наши  в  ужасе  кошмарами  живут,
Они  в  истерике,  им  снятся  наши  танки….
Им  наши  лидеры  такого  жару  зададут»!!

И  этот  безрассудный  лепет  носится  в  эфире,
Как  ширма,  будто  оправдание  вельмож  и  королей.
Они  ведь  не  теснятся  в  маленькой  квартире,
И  не  волнует  их  вопрос  –  как  жить  на  сто  рублей….

Реальность  мира  не  прикрыть  былинами,
И  каждый  обыватель  вам  задаст  вопрос  простой:
--Когда  все  мысли  власть  имущих  станут  мирными,
Коварство  и  двуличие  пойдут  в  разряд  –  «отстой»  ??!!

Решение  вопроса  без  намёка,  очевидно,
Но  обезьяна  рвется  только  воевать….
За  Дарвина  идею  ложную  обидно  –
Мы  созданы,  чтоб  вечно  на  планете  жить,  не  выживать….

«Борьба  за  выживание»  --  абсурдная  идея,
Всем  хватит  места  на  планете,  глупо  воевать.
Когда  б  не  начали  дурить  в  угоду  извращенцам  –  богатеям,
За  Сыном  Бога  следуя,  не  стали  б  погибать!

Иоанна  17:3  «Чтобы  иметь  вечную  жизнь,  необходимо  приобретать  знания  о  тебе,  единственном  истинном  Боге,  и  посланном  тобой  Иисусе  Христе».

Римлянам  5:20,21  «Закон  же  появился  позднее  —  для  того,  чтобы  было  изобилие  проступков.  Но  там,  где  был  в  изобилии  грех,  в  ещё  большем  изобилии  была  незаслуженная  доброта.    Для  чего?  Чтобы  подобно  тому  как  царствовал  грех  со  смертью,  так  же  царствовала  и  незаслуженная  доброта  через  праведность  к  вечной  жизни  благодаря  Иисусу  Христу,  нашему  Господу».


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803808
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 20.08.2018


ПРИДВОРНАЯ СВОБОДА

ПРИДВОРНАЯ  СВОБОДА

Партийность  в  науке,  патриоты  в  поэзии,
От  норм  и  традиций  –  ни  шагу  назад!
За  нашим  забором  полумрак  инквизиции.
За  «родную  свободу»  пойдём  воевать.

Но  кто  нам  опишет  балаган  всенародный,
Где  каждый  своею  басней  живёт…
Здесь  только  одно  –  свой  родимый  хозяин,
И  «правда  своя»,  что  к  упадку  ведёт.

А  правду  всемирную  держат  в  застенках,
Она  ведь  смертельна  для  плутов  и  вельмож:
Какие  лишь  мифы  в  толпу  не  бросают,
И  тролли  продажные  подпевают  всерьёз.

Но  тщетны  старанья,  рабы  созревают  –
Наука  от  Бога  для  мира  всего:
Свободы  и  равенства  поколение  нынче  желает  –
Идти  на  убийства,  на  бойни  –  за  ради  чего?

На  всех  языках  современного  мира
Есть  Слово  от  Бога,  читает  любой.
Живой  и  Могучий,  Творец  Мирозданья  –
Он  копья  ломает  и  нас  награждает  беспечной  землей.

Ведь  Сын  Бога  с  неба  пришел  до  народов,
Чтоб  миру  учить,  развенчать  всех  господ….
Лукавых  жрецов  от  корыта  отправить,  чтоб  рай  воссоздать,
И  чтоб  вечно  в  любви  жил  единый  народ.

А  вечная  жизнь  начинается  просто:
Чтоб  Бога  Правдивого  знать,  как  и  Сына  Его.
Сей  мир  нескончаемо  сложный,  а  мы  как  подростки,
Поэтому,  будем  усердны  и  трезвы  в  науке,  чтоб
                                                                                                         не  свел  нас  никто!  

Нас  апокрифами  бессмысленными  всё  дурманят
Лукавые,  коварные,  так  званные  учителя:
Предательства  дорогу  –  самого  Иуду  прославляют,
Хотя  все  подвиги  его  украсила  собственноручная  петля.

Иоанна  17:1-3  «После  этих  слов  Иисус  поднял  глаза  к  небу  и  сказал:  «Отец,  настал  час.  Прославь  твоего  сына,  чтобы  сын  прославил  тебя.    Ведь  ты  дал  ему  власть  над  всей  плотью,  чтобы  всем,  кого  ты  дал  ему,  он  дал  вечную  жизнь.    Чтобы  иметь  вечную  жизнь,  необходимо  приобретать  знания  о  тебе,  единственном  истинном  Боге,  и  посланном  тобой  Иисусе  Христе».

Откровение  22:  18,19  «Я  свидетельствую  всякому,  кто  слышит  слова  пророчества  этого  свитка:  кто  прибавит  что-нибудь  к  этому,  тому  Бог  прибавит  язв,  о  которых  написано  в  этом  свитке,  и  кто  отнимет  что-нибудь  от  слов  свитка  этого  пророчества,  у  того  Бог  отнимет  его  долю  в  том,  о  чём  написано  в  этом  свитке:  он  не  позволит  ему  есть  плоды  с  деревьев  жизни  и  войти  в  святой  город».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803006
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 13.08.2018


ПРИДВОРНА СВОБОДА

                     ПРИДВОРНА  СВОБОДА

Партійність  в  науці,  патріоти  суцільні  в  поезії,
Від  прийнятих  норм  і  традицій  –  ні  кроку  назад!
За  нашим  парканом  пітьма  інквізиції  –
За  «рідну  свободу»  підем  до  кінця  воювать!  

Та  хто  нам  опише  всесвітній  гармидер,
Де  кожен  своїми  байками  живе….
Єдине  тут  спільне  –  свій  рідний  господар,
І  «правда  своя»,  що  до  прірви  невпинно  веде.

А  правду  всесвітню  в  неволі  надійно  тримають,
Ця  правда  смертельна  для  всіх  глитаїв  –
Які  тільки  міфи  в  юрбу  не  кидають,
Всі  тролі  у  поті  працюють,  щоб  раб  не  дозрів.

Та  марні  потуги,  настане  нарешті    прозріння  –
Наука  від  Бога  єдина  для  світу  всього:
Всі  вільні  і  рівні,  зростає  нове  покоління  –
Не  піде  на  бойню  зухвалу…заради  чого?

На  всіх  мовах  світу  є  Слово  надійне  від  Бога  –
Живого,  Могутнього,  справді  Творця.
Він  війни  безглузді  припинить,  є  інша  дорога,
І  миру  й  любові  вже  більше  не  буде  кінця!

Та  ж  Син  Божий  з  неба  прийшов  до  народів,
Щоб  миру  навчити,  розвінчати  безглуздих  панів….
Лукавих  жерців  від  корита  назавжди  віднадить,
Щоб  рай  відновити  і  вічність  прийшла  б  у  наш  дім.

А  вічне  життя  починається  з  того,
Щоб  Бога  пізнати  і  Сина  Його.
Цей  світ  незбагненний,  а  ми  лишень  діти….
Тож  щиро  навчаймось,  щоб  не  звів  нас  ніхто!

Нас  апокрифами  безглуздими  дурманять,
Лукаві  і  підступні  псевдо  вчителі:
Дорогу  зради  –Юду  прославляють,
Дарма,  що  «подвиги»  завершив  власноруч  в  петлі……

Івана  17:  1-3  «Після  цих  слів  Ісус  підвів  очі  до  неба  й  промовив:  «Батьку,  надійшла  година.  Прослав  свого  сина,  щоб  і  син  прославив  тебе,  бо  ти  дав  йому  владу  над  усіма  людьми,  аби  він  дав  вічне  життя  всім  тим,  кого  ти  йому  дав.  А  мати  вічне  життя  означає  добре  знати  тебе,  єдиного  правдивого  Бога,  і  посланого  тобою  Ісуса  Христа.
Об’явлення  22:  18,19  ««Свідчу  кожному,  хто  чує  слова  пророцтва  з  цього  сувою:  коли  хтось  додасть  щось  до  цього,  Бог  додасть  йому  кар,  записаних  у  цьому  сувої;  коли  ж  хтось  забере  якісь  слова  з  пророцтва  в  цьому  сувої,  Бог  забере  його  частку  в  усьому,  про  що  написано  в  цьому  сувої,—  не  дозволить  споживати  плоди  з  дерев  життя  і  не  впустить  до  святого  міста».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802647
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 10.08.2018


ДЕТСКИЙ ЛЕПЕТ

ДЕТСКИЙ  ЛЕПЕТ  (На  рассуждения  достопочтенного  автора)

«Ты  добрее  стал
к  лесу  и  к  полю
и  к  реке
и  к  ее  берегам
и  к  высокому  синему  небу
и  к  далекого  богу
на  облаке  белом
пусть  плывет  он
в  чужие  края
и  о  нас
не  печалится  больше
мы  итак  проживем
без  него».

Мы  и  так  проживаем  веками  без  Бога,
В  мифах  сказочных,  меж  виртуальных  богов.
До  реального  мира  так  скользка  дорога,
А  в  «сновидческой»  дрёме  мы  не  знаем  грехов.

Околдованы,  дурью  забиты,  беспечны:
Вилы  в  руки  –  и  с  Богом  на  спор,
Мы  его  посадили  на  тучку,  ничтожны,
И  никто  нам  не  скажет:  -  «Очнись,  перебор»!

Нам  философы  светлые  дали  рисуют,
Завлекают  в  далекий  галактик  простор….
Что  безумным,  они  ведь  блефуют  ничем  не  рискуя,
Их  работа  известна  –  нести  в  массы  вздор.

Римлянам  1:18-23  «С  неба  открывается  гнев  Бога  против  всякого  нечестия  и  неправедности  людей,  которые  неправедно  подавляют  истину,  потому  что  всё,  что  можно  знать  о  Боге,  открыто  для  них,  поскольку  Бог  открыл  им  это.  Его  невидимые  качества:  вечная  сила  и  божественная  сущность  —  ясно  видны  от  сотворения  мира,  потому,  что  они  распознаются  через  то,  что  создано,  так  что  нет  им    оправдания,  потому  что,  зная  Бога,  они  не  прославили  его  как  Бога  и  не  воздали  ему  благодарность,  но  сделались  безумными  в  своих  рассуждениях,  и  их  невежественное  сердце  помрачилось.  Утверждая,  что  мудры,  стали  глупыми  и  славу  нетленного  Бога  превратили  в  нечто,  подобное  образу  тленного  человека,  и  птиц,  и  четвероногих  животных,  и  ползающих  существ».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802545
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 09.08.2018


МОИМ ПРЕКРАСНЫМ ДРУЗЬЯМ

МОИМ  ПРЕКРАСНЫМ  ДРУЗЬЯМ

Наш  разум  искривляли  тысячами  лет,
И  мы  в  итоге  вот  такими  оказались….
Где  каждый  независимый,  защитник  и  боец,
Наш  возраст  ни  при  чем  –  детьми  остались.

Наш  предок  наделен  большим  умом  –
Он  все  названия  давал  явлениям,  предметам,  зверям.
Беспечный  и  роскошный  дом  имел,  при  том,
Не  поддавался  никогда  губительным  идеям.

Он  понимал,  что  слишком  сложен  мир  –
Над  всем  творением  есть  Высшее  Начало.
Пройдут  века,  потомки  деградируют  к  тому,
Что  скажут:  --Это  всё  случайно  возникало!

Нашелся  тот,  кто  убедить  их  смог,
Что  Высший  Разум  вовсе  им  не  нужен,
И  все  законы,  что  приводят  ныне  нас  в  восторг,
«Так  устарели,  что  приводят  в  ужас»!

И  ты,  и  я  в  сем  мире  ничего  не  должен,
О  кроме  –  дать  свидетельство,  что  есть  любовь.
Мы  все  обречены  оставить  мировые  войны  –
Бог  Сына  дал  за  нас,  чтоб  рай  вернулся  вновь.

Нас  отвлекают,  завлекают,  нас  приглашают  в  балаган….
Нам  роли  лидеров  и  кормчих  предлагают,
Рисуют  горизонты,  тысячи  внушительных  программ….
Вот  знать  бы,  кто  же  правит  этот  дивный  бал.

Мы  на  пороге  перемен  глобальных  и  свершений,
Но  человеку  этот  акт  совсем  не  по  плечу.
Бог  долго  нам  терпел  разгул  неверия  и  унижений  –
Пришел  черед  отчета  королю  любому  и  любому  палачу!

Лукавый  ангел  долго  был  в  мифической  тени,
В  свою  систему  маловерных  и  наивных  увлекая.
Ему  так  веселей  прощальный  ритуал  пройти,
Ведь  приговор  ужасный,  и  Господь  не  отменяет……

Так  хочется  узнать,  что  ждет  нас  впереди,
Где  настоящий  враг,  и  кто  нам  угрожает.
Мы  смертные,  такой  короткий  век,  гляди  –
А  мы  его  абсурдно,  по  пустому  сокращаем.

Какая  чушь:  враждебность  без  причин,  без  прав
Порочит  имя  высшего,  чудесного  творенья,
Ведь  в  каждом  есть  такой  потенциал,
Что  не  способно  оценить  его  воображенье!

Нам  мифы  извращенцев  вовсе  ни  к  чему,
Насилие  так  чуждо  всей  природе  человека.
Нас  незаметно  превратили  в  зомби,  потому
Не  можем  войны  прекратить,  от  века  и  до  века.

Мы  воспеваем  роль  прекрасную  самца,
Но  это  личное,  интимное,  от  Бога.
Кто  поощряет  ненасытность  без  конца  …
К  чему  ведёт  предательства  в  семье  дорога?

Мы  женщин  превращаем  на  рабынь,
Мы  дикари,  уроды,  от  рассудка  отщепенцы.
Ведь  каждая  прекрасна,  всё  в  ней  есть….
А  конкурс  внешней  красоты  –  для  извращенцев!

Гаремы  и  терпимости  «законные»  дома,
Высоко  образованные,  по  тарифу,  гейши  –
Свидетельство  упадка  нравов  и  основ….
Дух  конкуренции,  где  гордость  порождает  «первых».

Мир  пошлости,  бездушия,  моральной  пустоты,
Где  «героизм»  все  нормы  жизни  обрекает…
Нас  угнетают  низостью  своей  к  насилию  мечты  –
Мы  очутились  в  нём,  но  жить  здесь  не  желаем!

Сын  Бога  показал  примером  путь  иной:
Творец  нас  создал  для  любви  сердечной  и  свободы.
Уйдет  в  небытие  жестокость  и  разбой,
Исчезнут  из  земли  все  зомби  и  духовные  уроды!

Откровение  18:4;  21:3,4  «Затем  я  услышал,  как  другой  голос  с  неба  сказал:  «Выйди  из  неё,  мой  народ,  чтобы  вам  не  быть  соучастниками  в  её  грехах  и  не  подвергнуться  её  язвам.  И  я  услышал,  как  громкий  голос  от  престола  сказал:  «Вот,  шатёр  Бога  —  с  людьми,  и  он  будет  жить  с  ними.  Они  будут  его  народом,  и  сам  Бог  будет  с  ними.  Тогда  он  отрёт  всякую  слезу  с  их  глаз,  и  смерти  уже  не  будет,  ни  скорби,  ни  вопля,  ни  боли  уже  не  будет.  Прежнее  прошло».


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802316
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 08.08.2018


ВЛАСТЬ РИМА.

                         ВЛАСТЬ  РИМА……

Кто  принял  «Первый  Рим»,  уже  нашел  дорогу,
Как  обойти  учение  правдивое  Христа.
За  ним  все  остальные,  без  сомнений,  в  ногу
Иуды  подвиг  повторяли  бесконечно,  неспроста:

Дурных  примеров  мир  познал  в  достатке,
Ведь  главное  –  чтоб  унижать  и  притеснять.
Исчезло  отвращение  ко  злу  порабощенья,
Альянс  с  политикой  готов  всем  миром  управлять.

«Второй  и  Третий  Рим»,  где  ереси  в  избытке,
Машина  власти,  как  зараза,  движется  вперед.
Приёмы  инквизиции  -  времён  шумеров  пытки,
Уверенность  в  себе  и  вседозволенность  покоя  не  дает.

Как  виртуозно  завлекли  язычников  в  упряжку!
Нарушив  все  каноны  и  божественный  Закон,
Мечом  «крестили»,  спрятали  от  малограмотных  науку,
Всех  непокорных  и  друзей  «Ярила»  --  вон!

Кто  разум  человека  победил  насильем?
Об  этом  помнил  даже  Хан  Батый.
Он  понимал,  что  мифы  –  не  помеха:  
 --  Ясырь  платите,  для  раздора  нет  причин…

Но,  оказалось,  время  очень  изменилось:
В  небытие  уходят  мифы  всей  земли  –
Единый  Бог,  Творец  Вселенной
Готовит  к  вечной  жизни  все  владения  Свои!

Кто  может  уместить  Его  Законы  и  науку,
Кто  не  приемлет  в  этом  мире  всю  жестокость  и  разврат,
Услышат  весть  благую,  как  надежду:
По  всей  планете,  на  любых  наречиях,  открыто
Свидетели  Бесплатно  и  бесстрашно  говорят!

Сын  Бога  ради  этого  пришел  на  Землю,
Его  учение  –  спасение  для  нас:
Не  будет  больше  войн,  кумиров  и  царей  надменных,
Не  будет  неутешных  «тёмных,  непробудных  масс»  ….

Враг  не  от  ныне  ознакомлен  с  приговором  –
В  духовной  сфере  слов  напрасных  нет,
Сегодня  каждый  путь  свой  выбирает,
Ведь  в  Слове  Бога  всем  раскрыт  секрет!

Когда  смятение  и  страх  приходят,
Так  это  только  к  тем,  кто  шел  за  Сатаной.
События  нам  четко  подтверждают  –
Иегова  Бог  –  не  бутафорный,  а  вовек  Живой!

Римлянам  12:9-21  «Любовь  ваша  да  будет  нелицемерна.  Пусть  нечестие  вызывает  у  вас  отвращение,  держитесь  добра.  В  братской  любви  будьте  нежны  друг  к  другу.  Честь  оказывайтедруг  другу  первыми.  В  деле  своём  не  медлите.  Духом  пламенейте.  Служите  Иегове  как  его  рабы.  Радуйтесь  в  надежде.  Будьте  стойкими  в  бедах.  Не  прекращайте  молиться.  Делитесь  со  святыми,  когда  они  в  чём-либо  нуждаются.  Будьте  гостеприимны.    Благословляйте  преследующих  вас,  благословляйте,  а  не  проклинайте.  Радуйтесь  с  радующимися,  плачьте  с  плачущими.  О  других  думайте  так  же,  как  о  себе,  в  мыслях  не  будьте  высокомерны,  но  руководствуйтесь  тем,  что  скромно.  Не  будьте  благоразумными  в  собственных  глазах.  Никому  не  воздавайте  злом  за  зло.  Заботьтесь  о  добром  перед  всеми.    Насколько  возможно  с  вашей  стороны,  будьте  в  мире  со  всеми  людьми.    Не  мстите  за  себя,  дорогие,  но  дайте  место  гневу  Божьему,  потому  что  написано:  «Мщение  за  мной,  я  воздам,  говорит  Иегова».  Но  «если  твой  враг  голоден,  накорми  его,  если  хочет  пить,  напои  его,  потому  что,  поступая  так,  ты  соберёшь  ему  на  голову  огненные  угли».    Не  будь  побеждён  злом,  но  побеждай  зло  добром».
 
Ясы́рь  (тур.  esir  —  узник  войны,  см.  savaş  esiri)  —  пленные,  которых  захватывали  турки  и  крымские  татары  вовремя  набегов  на  украинские,  русские,  белорусские,  польские,  молдавские  земли,  а  также  калмыки,  ногайцы  ибашкиры  во  время  набегов  на  оседлые  поселения  Поволжья,  Урала  и  Сибири[1]  с  XV  —  до  середины  XVIIIвека.

Одна  из  блестящих  ересей  введена  в  1563  году  папой  Пием  четвертым:  он  проклял  всех  противников  индульгенций,  то  есть  тех,  которые  не  верят,  что  за  деньги  можно  получить  прощение  грехов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802151
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 07.08.2018


НЕ УХОДИ, МОЯ МЕЧТА !

НЕ  УХОДИ,  МОЯ  МЕЧТА!
 (На  стих.  «Прощай,  Мечта,  я  ухожу»  Леонида  Зеленского)

Бог  каждый  раз  людей  предупреждал
О  том,  что  брак  мужчины  –  женщины  навечно.
Тот,  кто  своих  любимых  оставлял,
Не  сможет  дальше  жить  беспечно….

Не  надо  Бога  всуе  вовлекать
В  сиюминутные  горячие  порывы  –
Творец  нас  создал,  чтоб  семью  держать,
Уметь  прощать  и  не  множить  разрывы….

Что  он  не  «сердца  чемпион»,
Любому  здравомыслящему  ясно.
Нам  в  мыслях  светит  Аполлон,
Но  этот  призрак  будоражит  нас  напрасно.

Мы  так  во  многом  не  похожи,
Привычки  в  нас  родного  очага  …..
Но,  если  вместе  взялись  век  свой  прожить,
То  не  прилично  в  половинке  находить  врага.

Когда  же  мы  –  попутчики  случайно,
Не  надо  в  спешке  слюни  распускать  …..
Как  наше  поколение  в  суждениях  беспечно,
Способно,  как  соломенный  огонь,  пылать.

Малахии  2:15,16  «    Следите  же  за  своим  духом  и  пусть  никто  не  поступает  вероломно  с  женой  своей  юности.    Ведь  я  ненавижу  развод,—  говорит  Иегова,  Бог  Израиля,—  и  того,  кто  покрывает  свою  одежду  насилием,—  говорит  Иегова  воинств.—  Следите  же  за  своим  духом  и  не  поступайте  вероломно».
Луки  16:10  «Верный  в  малом  верен  и  во  многом,  а  неправедный  в  малом  неправеден  и  во  многом».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802136
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 06.08.2018


БУДУЩИМ ДРУЗЬЯМ

БУДУЩИМ  ДРУЗЬЯМ  (На  стих.  «Бывшим  друзьям»  О.  Н.  Назаренко)

Приятна  мне  вся  Ваша  откровенность,
Но  вспыльчивость  мешает  иногда.
Рубить  с  плеча  –  так  это-  не  надменность?
И  «нежные»  эпитеты  для  старика  ……

А  ошибаемся  мы,  непременно,  все
И  рифмой  обижать,  не  думая,  готовы.
Хотя  и  зла  то  не  таим  в  душе  –
Такие  подвиги  в  истории  не  новы.

Быть  другом  настоящим  нелегко,
И  многим  это  вовсе  не  под  силу.
Мы  просим  Господа  простить  свои  долги,
Так,  как  и  мы  всех  наших  должников  простили.

Друзей  так  сложно  растерять  по  пустякам,
Их  ведь  в  беде  и  в  горестях  находят.
Они  не  упрекают  и  не  хвалят  нас  по  мелочам  –
Они  нас  в  равновесие  душевное  приводят.

Знакомые  порой  –  приятный  и  доверчивый  народ,
Приходит  время,  могут  стать  друзьями.
Но,  не  спешить  давайте,  забегать  вперед  –
Страстям  не  поддавайтесь,  чтоб  не  стать  врагами….


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800899
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2018


ЗНАМЕННА ДАТА ВІРУЮЧИХ…. .

ЗНАМЕННА  ДАТА  ВІРУЮЧИХ

Нас  охрестили  в  повній  темряві  мечем.
Язичників  відтоді  новим  іменем  назвали.
Вчення  Ісуса,  Сина  Божого  давно  вже  обійшли
І  інквізиція  «свята»  їм  щедро  в  цьому  помагала.

Здавалось,  їх  спасав  байдужий  компроміс:
Народні  звичаї  лиш  спокій  додавали.
Як  древні  греки,  мали  тисячі  богів,
Аборигени  в  цьому  теж  не  відставали!

Правдиве  хрещення  в  ім’я  святого  духу  –
Занурення  у  воду  –  символ  Богові  присвяти.
А  хрещення  цим  духом  тільки  тих,
Хто  в  день  П’ятидесятниці  співспадкоємцями
                                                                     з  Христом  повинні  стати.

І  Слово  Боже  –  Документ  для  всіх  людей,
На  рідній  мові  всі  народи  мусять  знати:
Всесильний  Бог  творив  для  людства  світ,
Байки  ж  про  родових  божків  –  приреченим  розплата.

Чи  вибраний  народ  йшов  за  Христом?
Та  ж  кожного  часу  пророки  їх  навчали.
Хто  їх  навчив  кричати  тупо:  «Розіпни»!
Хто  з  розуму  їх  звів,  щоб  Сина  не  признали…..

І  нині  так  багато  напрямків  –  ідей,
Що  для  людини  просто  недосяжно  –
Не  кожен  шляхом  справедливим  йде,
Хоча  в  своїх  очах  і  мудрий  і  відважний.

Політик  –  Богоборець,  імператор  Констянтин
Вчення  Христа  знівечив  до  основи.
І  папські  єресі  йому  стелили  шлях  один  –
До  зради  Істини,  до  «мілітарного  закону»

Ми  Богом  створені,  Він  знає  всі  серця,
Лукавих  і  жорстоких  відкидає,
Ласкаво  терпить  і  чекає  до  кінця:
Хай  грішник  в  манівцях  не  пропадає!

Що  хрещення  під  страхом  смерті,  або  немовлят…
Хто  з  них  покається  і  прийме  Слово  Боже?
Як  обіцяти  Тому,  про  Кого  не  знав,
Чи  єресь  ця  наблизити  до  Бога  може?

У  хаосі  облудних  міфів  і  пустих  ідей
Як  варто  дослідити  Слово  Боже  –
Воно  не  містить  вигадок  людей,
Творця  закони  й  постанови  Злий  не  переможе!

Нам  створено  дивний,  так  званий  християнський
                                                                                                               бутафорний  світ,
Де  Слова  Божого  бояться  і  не  знають.
Морочать  голови  про  «житіє  святих»
Грабують  залюбки  довірливих,  і  Біблію  ховають.

Ісус  Христос  вже  духом  серед  нас,
Він  в  небі  з  Батьком  був,  і  є,  і  буде  –
Помазаний  Творцем,  поставлений  Царем  на
                                                                                                                     всій  землі,
Всі  витівки  ворожі  виявляться,  як  облуда.

Що  спільного  в  Христа  із  Веліалом    *
Чи  Світлу  з  темрявою  разом  йти?
Надходить  час  і  Біблія  незмінна
Всіх  ворогів  облуду  в  силі  довести!

*Веліал  –  від  євр.  слова,  що  означає  «нікчемний».    Стосується  Сатани.

Хрещення.  Грец.  слово  озн.  «занурення  [під  воду]».  Ісус  наказав  своїм  послідовникам  охрещуватися.  У  Біблії  згадується  також  Іванове  хрещення,  хрещення  святим  духом,  хрещення  вогнем  тощо  (Мт  3:11,  16;  28:19;  Ів  3:23;  1Пт  3:21).

Дії  2:38,  42  «А  Петро  відповів:  «Покайтесь,  і  нехай  кожен  з  вас  охреститься  в  ім’я  Ісуса  Христа,  щоб  отримати  прощення  гріхів,  і  тоді  ви  одержите  в  дар  святий  дух.  Бо  Єгова,  наш  Бог,  дав  таку  обіцянку  вам  і  вашим  дітям,  а  також  тим,  хто  далеко,—  всім,  кого  він  захоче  до  себе  покликати».  І  Петро  говорив  ще  багато  іншого,  даючи  ґрунтовне  свідчення  та  настійно  заохочуючи:  «Рятуйтесь  від  цього  зіпсованого  покоління».  Тож  ті,  хто  радо  прийняв  його  слова,  охрестилися.  Того  дня  до  них  приєдналося  приблизно  3000  осіб.  І  вони  далі  віддавалися  навчанню,  яке  отримували  від  апостолів,  разом  проводили  час,  споживали  їжу  і  молились»

2Коринфян  6:14-17  «Не  впрягайтесь  у  нерівне  ярмо  з  невіруючими.  Бо  що  може  бути  спільного  між  праведністю  і  беззаконням?  Або  що  спільного  між  світлом  і  темрявою?    Яка  згода  між  Христом  і  Веліа́лом*?  І  що  спільного  між  віруючим  і  невіруючим?  Крім  того,  що  спільного  між  Божим  храмом  та  ідолами?  Адже  ми  —  храм  живого  Бога,  а  він  сказав:  «Буду  перебувати  серед  них  і  ходитиму  серед  них.  Я  буду  їхнім  Богом,  а  вони  будуть  моїм  народом».  «“Тож  вийдіть  з-поміж  них  та  відділіться,—  говорить  Єгова,—  і  більше  не  торкайтесь  нечистого”,  “і  тоді  я  вас  прийму”.  “Я  стану  вам  батьком,  а  ви  станете  мені  синами  і  дочками”,  —  каже  Всемогутній  Єгова».  
                                                                                                         МАЄМО  ТЕ,  ЩО  МАЄМО:
Єпископ  УПЦ  КП  освятив  ізолятор  тимчасового  тримання  у  Володимир-Волинському  відділі  поліції,  сьогодні,  24.07  2018.о  14:11
Християнство  залишається  домінуючою  релігією  в  Україні  –  звіт  Держкомнацрел  ...

Оприлюднено  нову  статистику  мережі  релігійних  організацій  України
В  Україні  діє  55  конфесій  та  36,5  тисяч  релігійних  організацій
Такі  дані  наведені  у  Звіті  про  мережу  церков  і  релігійних  організацій  в  Україні  станом  на  1  січня  2013  року,  затвердженому  Наказом  Міністерства  культури  від  21.03.2013  року  №  215.

В  Україні  представлено  55  віросповідних  напрямів,  в  межах  яких  діє  36995  релігійних  організацій.  

Зокрема,  зареєстровано  87  центрів  релігійних  об’єднань  та  295  управлінь  (єпархій,  дієцезій  тощо).  Діє  35460  релігійних  громад,  з  яких  1879  функціонують  без  реєстрації.  Релігійними  справами  опікуються  31313  священнослужителів,  з  яких  760  –  іноземці.  

Функціонує  370  місій,  81  братство,  202  духовних  навчальних  закладів,  13157  недільних  шкіл.  У  500  монастирях  чернечий  послух  несуть  6834  ченців.  Релігійними  організаціями  видається  384  періодичних  видань.

Україна  —  багатоконфесійна  країна,  де  успішно  функціонують  громади  понад  сотні  конфесій,  напрямів  і  течій.  Це  є  очевидним  свідченням  динамічного  відродження  релігійно-церковного  життя  за  роки  незалежності.  

В  українському  суспільстві  утверджується  конфесійний  плюралізм:  не  тільки  християни,  а  й  представники  інших  віровчень  —  іудаїзму,  ісламу,  етно-  та  неорелігій  —  прагнуть  будувати  свої  відносини  на  принципах  релігійної  толерантності.  
Неорелігійні  рухи  в  Україні,  на  відміну  від  Заходу,  наповнювалися  переважно  невіруючими,  колишніми  атеїстами,  тобто  тими,  хто  не  мав  відповідної  віросповідної  підготовки,  що  спричинило  два  наслідки.  Перший  —  позитивний:  відсутність  попереднього  містичного  досвіду  робить  віру  щирішою,  сердечнішою,  а  отже,  й  чистішою.  Другий  —  негативний:  колишня  атеїзація  позбавила  досвіду  духовних  пошуків,  духовних  переживань,  що  нині  сприяє  переважанню  зовнішніх  виявів  релігійності.
Рідна  віра.  Це  сучасне  теологічне  вчення,  започатковане  професором  Володимиром  Шаяном  (1908—1974)  у  1934  р.  Воно  ґрунтується  на  язичницькому  розумінні  Бога  як  сутності,  що  має  багато  виявів  та  реально  постає  у  вигляді  численних  імен  богів.  Це  вчення  спрямоване  на  вдосконалення  людської  особистості  та  піднесення  національної  свідомості  українців.  Воно  апелює  і  до  збереження  прадавньої  української  обрядовості.  Рідновіри,  як  правило,  пропагують  автентичні  язичницькі  молитви  і  співи.  Так,  діяльність  київської  громади  українських  язичників  «Православ'я»  ґрунтується  на  книгах  «Волховник»  (виклад  віровчення),  «Правослов:  молитви  до  Рідних  Богів»  і  обрядовому  календарі  «Коло  Свароже».  Автохтонне  коріння  цього  віровчення  яскраво  ілюструє  їхній  Символ  віри.  

Головне  у  віровченні  рідновірів  —  обожнення  природного  начала  Всесвіту  та  славлення  своїх  богів  радістю  життя.  Відчуття  радості,  на  їхню  думку,  необхідна  умова  щастя  життя  людини.  Радість  —  винагорода  за  страждання  чи  важку  буденну  працю.  Таке  щастя  покликані  приносити  свята  на  честь  рідних  богів  —  із  обрядовими  дарунками,  співом,  хороводами,  очищенням  священним  вогнищем,  священними  напоями  тощо.  Ці  свята  сприяють  прилученню  людини  до  Всесвіту,  допомагають  відчути  себе  частинкою  життя,  живою  клітинкою  небесного  океану,  прийняти  добрий  струмінь  життєдайної  любові  богів  —  сонячної  сили.  Саме  до  цього,  переконані  рідновіри,  прагне  людська  душа,  втілюючись  у  тілесній  людині.  Називають  себе  рідновіри  по-різному  —  «дітьми  Сонця»,  «онуками  Сварожими»,  «онуками  Дажбожими»,  «онуками  Божими»,  «синами  своїх  богів»,  «синами  Перуна»,  «синами  Творця»  тощо.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800746
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 26.07.2018


БУДИЛЬНИК

БУДИЛЬНИК  (Уляна  Супрун…)

Ми  так  глибоко,  непробудно  всі  спимо,
Що  легко  вміємо  на  кожну  зміну  виходити.
Як  добре,  що  для  цього  є  в.о.  міністр,
Що  нас,  невдах,  навчить  як  справді  жити!

Допоки  нам  ще  не  вживили  чіп,
І  поки  пат  анатоми  не  зовсім  ще  готові,
Прислухаймось,  а,  може,  щось  навчить,
Вона  ж  бо  вчить  на  рідній  мові…..

Вік  технологій,  мрій  і  «перспектив»  кипить,
Та  організм  людини  не  залізний….
Вона  теж  створена  і  має  свій  встановлений  ліміт,
Часом  «інструкцію-закон»  читає,  та  запізно!

А  там  для  нас  надія,  втіха  і  життя  --
Ця  добра  новина  стосується  всього  живого:
Перед  людиною  лежить  чудове  майбуття,
Та  ворог  не  дає  знайти  туди  дорогу.

Всесильний  Бог  нам  Сина  не  на  дармо  посилав,
Його  наука  не  пройшла  повз  кожні  вуха.
По  всій  землі  напевно  буде,  хто  сприйняв  –
Кінець  прийде  для  тих,  хто  гордий  і  не  слухав.

Ніхто  не  скаже:  --  Я  не  чув  про  це,
Бо  свідки  будуть  непідкупні  проти  нього.
Мамона  і  хабар  тоді  вже  не  пройде:
Життя  почнеться  без  тривог,  і  вічності  дорога!


Матвія  24:14  «І  цю  добру  новину  про  Царство  будуть  проповідувати  по  цілій  населеній  землі  на  свідчення  всім  народам,  а  тоді  прийде  кінець.
Римлянам  6:23;  13:11-14  «Бо  плата  за  гріх  —  смерть  а  дар  від  Бога  —  вічне  життя  завдяки  Христу  Ісусу,  нашому  Господу.  Робіть  усе  це  тому,  що  знаєте,  в  яку  пору  живете:  вам  уже  час  пробудитись  зі  сну,  бо  тепер  наше  спасіння  ближче,  ніж  тоді,  коли  ми  повірили.    Ніч  минає,  а  день  наближається.  Тож  скиньмо  із  себе  вчинки,  притаманні  темряві,  та  одягнімо  зброю  світла.  Поводьмося  пристойно,  як  удень:  не  віддаваймося  буйним  гулянкам,  пияцтву,  аморальним  статевим  стосункам,  розгнузданості,  чварам  і  ревнощам.    Натомість  одягніться  в  риси  Господа  Ісуса  Христа  і  не  обдумуйте  наперед,  як  задовольнити  бажання  плоті».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799390
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 15.07.2018


НАС І НЕ БУЛО

НАС  І  НЕ  БУЛО  (На  вірш  «Нас  вже  не  існує»,  автор  Коток  Оксана  )

Чому  ми  зрадника  так  довго  не  впізнали,
Чому  спектакль  дійшов  аж  до  кінця…..
Мужчина  перед  Богом  клятву  дав,  хіба  не  знали,
Що  зрада  гірше  смерті,  крах  на  все  життя!

Як  жаль,  людини  серце  ми  не  бачим,
Обов’язок  «назавжди»  світ  байдужий  не  сприйняв.
Чому  ми  не  навчились  серцем  відчувати
Де  той,  що  від  обіцянки  ніяк  не  відступав….

Ще  цар  Давид  у  сиву  давнину
Про  вірних,  відданих  мужів  говорить:
Такий  від  обіцянки  не  відійде,  все  одно,
Хоча  й  собі  завідома  на  шкоду  робить.

Як  змізерніли  ми  в  обіцянках  пустих,
І  слово  наше  важить  небагато….
За  дифірамбами,  де  слів  ні  щирих,  ні  простих,
Себе  самих  вже  відучились  поважати!

Псалом  15:1-5  (Пісня  Давида)
«  О  Єгово,  хто  може  бути  гостем  у  наметі  твоєму?  Хто  може  жити  на  твоїй  святій  горі?  Той,  хто  в  бездоганності  ходить,  робить  те,  що  правильне,  і  правду  говорить  у  серці  своєму.  Він  ні  на  кого  не  зводить  наклепів,  не  чинить  зла  своєму  ближньому  і  не  обмовляє  своїх  друзів.  Він  відкидає  негідників,  а  тих,  хто  боїться  Єгови,  шанує  .Він  не  відступається  від  своєї  обіцянки,  навіть  якщо  це  на  шкоду  йому.  Не  позичає  він  грошей  під  відсотки  і  хабара  не  бере,  щоб  невинного  кривдити.  Людина  така  ніколи  не  похитнеться».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799307
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 14.07.2018


КУПАЛЬСЬКІ БАЙСТРЮКИ

КУПАЛЬСЬКІ  БАЙСТРЮКИ

Творець  нас  закликає:--  Ненавидьте  зло!
Навчіться  бачити  під  маскою  облуду,
Бо  вчення  Сатани  у  світ  прийшло,
Щоб  нищити  засади  правди  серед  люду.

Ми  вседозволеність  сприймаємо  як  успіхи  доби,
Де  кожен  індивід  сам  може  визначати:
Що  є  добро  і  де  межа  непоправимої  біди,
Він  має  право  з  Богом  Всемогутнім  сперечатись……

Купальські  оргії  –  лиш  перший  крок:
Таємне,  заборонене,  жадане….
Чи  не  для  того  Бог  створив  жінок,
Щоб  у  подружжі  землю  наповняли.

І  чоловік  покине  батьківський  поріг,
Разом  з  дружиною  єдиним  тілом  стане.
Тепер  ніхто  їх  розлучити  щоб  не  міг  –
Так  рід  людський  зростать  не  перестане.

Що  на  сьогодні  в  результаті  маєм  ми?
Які  у  демократії  блискучі  перспективи  –
Чи  в  гей-параді,  на  кінець,  ми  щастя  досягли…
Та  ж  інститут  сім’ї  зазнав  трагічні  зміни!

Юродиві  збоченці,  псевдо-вчені,  упирі
Відновлюють  традиції  німого  лихоліття,
Де  в  хащах  лісових,  мов  звірі,  у  траві
Дають  початок  своїм  незаконним  дітям.

Чим  хвалитеся,  залишки  прославлених  слов’ян?
Своєю  дикістю,  що  ідентичністю  назвали,
Обрядом  «хрещення  мечем»  ви  не  залишили  поган,
До  Всемогутнього,  Єдиного  ще  не  прийшли,
                                                                                                                     бо  і  не  знали…..

Син  Божий  нам  приніс  молитву  «Отче  наш»,
А  ви  Його  до  Бога  бгохульно  прирівняли…..
Ви  внуки  царські  Костянтина  з  римських  хащ,
Що  єресями  папськими  Христа  науку  сплюндрували!

Юди  5-8  «Хоч  ви  й  так  вже  все  знаєте,  хочу  нагадати  вам,  що  Єгова,  врятувавши  свій  народ  з  єгипетського  краю,  потім  знищив  тих,  хто  не  виявляв  віри.    І  ангелів,  які  не  зберегли  свого  початкового  становища,  а  покинули  своє  місце  проживання,  він  тримає  у  вічних  кайданах  під  покровом  густої  темряви  для  суду  великого  дня.  Подібно  Содом  і  Гоморра  та  довколишні  міста  погрузли  в  статевій  розпусті  і  віддалися  неприродним  плотським  бажанням;  вони  стали  для  нас  застережливим  прикладом,  зазнавши  суду  й  покарання  вічним  вогнем».  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798614
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 08.07.2018


ІВАНА КОПАЛА

ІВАНА  КОПАЛА
             (Отак  то,  ляше,  друже,  брате!
               Якби  ми  вчились  так  як  треба,
                 То  й  мудрість  би  була  своя…
                                                         Т.Шевченко)

Народ  забитий,  що  поклони  б’є  «ярилу»,
Вдалося  «просвітити  лампочкою  ілліча»
Здоровий  глузд  втрачає  понад  міру,
Шукає,  мов  цвіт  папороті,  ідентичність  не  спроста.

Насмішники  навкруг  і  виродки  моральні,
Не  знають  легковірні  світові  кінця.
Тому  й  раби  вони  і  слуги  ідеальні……
Хто  ж  той  Іван,  що  покорив  серця?

З  часів  прадавніх  іменем  Івана
Назвали  кожного,  хто  Бога  поважав.
Іван  Хреститель  сповістив  про  Сина,
Наказ  Єгови  Бога  він  сповняв.

Часи  середньовічної  імли  настали,
Відступники  від  Бога  відійшли,
Жорстока  інквізиція  до  влади  стала  –
Поганські  звичаї  в  Христа  науку  приплели….

Сліпі  поводирі  забитого  народу,
Інтелігенція  без  розуму,  глухо  –  німа.
Ви  хвалитесь  багатством  свого  роду,
І  магією  загадковою  отамана  Сірка…..

Вас  копають  і  в  хвіст  і  в  гриву  –
Відсталі  розумом,  купальські  байстрюки.
Штовхають  в  бій,  «останній  вкотре,  ради  миру»,
І  демократію  вам  обіцяють  навіки!

Та  Царство  Боже  буде  неодмінно  –
По  всій  планеті  добра  новина  усім,
«Вогні  купальські»  не    приносять  світло,
Очистить  Бог  планету  –  вічний  щирим  людям  дім!

Іва́н  —  поширене  слов'янське[1]  та  давньоукраїнське[2]  чоловіче  ім'я.  Через  церковнослов'янську  мову  запозичене  в  давньоруську  з  грецької.  Грецьке  Ιωάννης  походить  від  давньоєврейського  יוֹחָנָן  Yôḥanan,  що  у  буквальному  перекладі  означає  «Ягве  милостивий»[3]  .  

Свої  витоки  свято  Івана  Купала,  або  Іванів  день  бере  ще  з  часів  язичництва.  Спочатку  цей  день  був  присвячений  язичницькому  богу  Купалі.  Але  після  християнізації  Київської  Русі  назва  цього  дня  доповнилося  ім'ям  Іоанна  Хрестителя  (Предтечі),  день  народження  якого  збігався  з  купальським  святом.

«Святкування  Івана  Купала  залишається  викликом  для  християн,  бо,  на  відміну  від  Коляди  і  колядок,  воцерковити  і  преобразити  купальські  традиції  поки  не  вдалося.  Можливо  ще  й  тому,  що  й  зі  своїми  православними  забобонами  ще  треба  розібратися»,  —  так  прокоментував  текст  блогу,  поданий  нижче,  на  своїй  сторінці  в  фейсбук  голова  Синодального  просвітницького  відділу  УПЦ  протоієрей  Георгій  Коваленко.»
 Іван  Сірко,  як  кожен  козак,  завжди  стояв  за  православну  віру.  «Не  бійтеся,  що  я  не  православний:  я  є  православний  християнин!»,  казав  кошовий  Іван  Сірко  людям,  які  вважали  його  чаклуном.  Часто  його  згадують  як  козака  характерника.  Так  запорожці  називали  людей,  які  мали  надприродні  здібності,  чаклунів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798449
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 07.07.2018


ТАЙНОЕ ОБЩЕСТВО

ТАЙНОЕ  ОБЩЕСТВО  (Из  раздела  «Страхи»)(акро)

Когда  подобие  несостоявшейся  культуры
Сектантским  способом  решать  проблемы  норовит,
Ей  не  под  силу  завладеть  всем  миром,
Но  есть  возможность  легковерных  заманить.

Они  таинственностью  покрывают  все  дефекты,
Фиктивные  учения,  как  святость,  берегут.
Особо  ценят  «избранность»  свою  как  факты
Божественного  обещания,  что  в  небеса  уйдут.

И  каждый,  не  признавший  ихних  «истин»,
Является  врагом  и  не  достоин  жизни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798382
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 06.07.2018


ХРИСТИАНИНОМ БЫТЬ, А НЕ КАЗАТЬСЯ.

ХРИСТИАНИНОМ  БЫТЬ,  А  НЕ  КАЗАТЬСЯ.

Что  значит  быть  ревнивым,  но  не  по  уму….
Попроще  говоря,  в  незнании  кривляться.
Друг  перед  другом  «святость»  представлять,
В  душе  пустой,  потерянной  –  смеяться.

Из  драгметалла  вечный  атрибут  –
Знак  поклонения  «всевышнему  светилу».
Сознательно,  иль  нет,  но  все  поймут:
Носящий  знак,  надеется  на  чью-то  силу.

В  театре  маски  так  красиво  говорят,
Эмоции  и  чувства  бурно  вызывая.
Мы  в  жизни  сами  создаем  спектакль,
Но  режиссера  за  кулисами  не  замечаем  …..

Мы  даже  не  способны  четко  различать
Откуда  нас  впервой  назвали  христиане  …
Все  наши  взгляды  лишь  к  «Кресту»  обращены
Орудию  убийства  поклоняются,  не  понимая.

Впервые  в  древней  Антиохии  евреи  называли
Своих  сограждан,  шедших  за  Царем  ….
Царя  юдейского  предательски  убрали,
Надеясь  все  проблемы  порешать  при  том.

Еще  вавилоняне  кланялись  кресту
Как  символу  Таммуза,  «бога»  нашего  светила…
И  скифы  древние  мальтийский  уважали  крест,
До  Сына  Бога  дело  ведь  еще  не  доходило.

Да  и  Христос  –  понятие  не  то,
Невежды  преднамеренно  наивным  лгали:
Christos  по  –  гречески  –  помазанный  на  царство,
Крест  в  данном  случае,  конечно,  прилатали.

Христа  распяли  на  столбе  мучений,
И  все  Писания  –  свидетельство  тому.
В  угоду  покоренным  из  языческих  народов
Крестом  сумели  «примирить  вражду»  но  ввергли  в  тьму.

Теперь  нам  в  ересях  не  просто  разобраться,
Хотя  Писания  никто  не  изменял.
Но  враг  так  долго  измышлял  «преданья»,
В  «традиции»  бессмысленные  ловко  воплощал!

Писания  Святые  от  Всевышнего  все  те  же,
Апокрифический  туман  мы  сможем  оттеснить.
Насмешники  от  всевозможных  философских  троллей
Способны  только  слабоумных  восхитить.

Проходит  эра  бутафорных  достижений,
Мир  виртуальный  не  способен  заменить
Прекрасной  жизни,  что  дана  нам  Богом,
Где  каждый  в  мире  вечно  будет  жить!

Пройдут  все  испытания  и  страхи:
Болезни-моры,  голод,  дикость  и  вражда.
Не  принявших  насилие  стращают  плахой  –
Спасутся  те,  кто  верный  Богу  до  конца!

Деяния  5:30  ;10:39;  11:26;  26:28  «Бог  наших  отцов  воскресил  Иисуса,  которого  вы  убили,  повесив  на  столбе.  И  мы  свидетели  всего,  что  он  сделал  и  в  стране  иудеев,  и  в  Иерусалиме.  Они  же  убили  его,  повесив  на  столбе.  Весь  год  они  встречались  с  ними  в  собрании  и  учили  немалое  число  людей,  и  в  Антио́хии  ученики  по  воле  провиде́ния  впервые  были  названы  христианами.  Но  Агри́ппа  сказал  Павлу:  «Скоро  ты  убедишь  меня  стать  христианином».    Но  Агри́ппа  сказал  Павлу:  «Скоро  ты  убедишь  меня  стать  христианином».  
1Петра  4:15,16  «  Пусть  же  никто  из  вас  не  пострадает  как  убийца,  или  вор,  или  злодей,  или  как  вмешивающийся  в  чужие  дела.    А  если  пострадает  как  христианин,  пусть  не  стыдится,  но  прославляет  Бога,  нося  это  имя.  
Галатам  3:13  «Христос,  выкупив,  освободил  нас  от  проклятия  Закона,  став  проклятием  вместо  нас,  потому  что  написано:  «Проклят  всякий,  повешенный  на  столбе»  

Странно,  однако  неоспоримым  фактом  является  то,  что  задолго  до  рождения  Христа  -  а  также  после  того  в  странах,  которых  не  коснулось  учения  Церкви,  -  Крест  использовался  как  священный  символ  ...  Для  сторонников  греческого  Бахуса,  Тирского  Таммуз,  халдейского  Белла  и  скандинавского  Одина  символом  их  бога  был  крестообразный  знак  »(Г.  С.  Тайек,«  Крест  в  ритуалах,  архитектуре  и  искусстве  »[«  The  Cross  in  Ritual,  Architecture,  and  Art  »],  Лондон,  1900,  с.  1).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797627
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 30.06.2018


ГЛУХАРИ

ГЛУХАРИ  «Царь  услышит  каждого!»

Когда  мужчины  почему-то  не  взрослеют,
Преследует  их  извращенный  аппетит,
Себе  признаться  даже  не  посмеют,
Но  поведение  шальное,  аж  сквозит!

Инстинкт  самца  давлеет  доминантой,
Мыслительной  способности  почти  не  разобрать.
Что  можно  ожидать  от  Глухаря  в  сезон  «заботы»…..
Его  руками  голыми  удобно  брать!

Все  похождения  и  подвиги  –  спектакль  печальный.
Вдоль  всей  истории  народов  можно  наблюдать:
Из-за  невесты,  за  обряд  венчальный
Безумцы  войнами  держав  посмели  угрожать.

Любовные  интриги  –  смысл  безумной  жизни.
Писатели,  поэты  в  бездне  той  росли….
Благоразумие  потеряно  фактически  навеки,
И  разве  в  этом  суть:  «Все  могут  короли»  …

О  равенстве  так  любят  сочинять  сюжеты,
Так  искренне,  правдоподобно  говорят  …..
Вот  если  бы  не  конкурсы  на  «мисс  планета»,
И  судьи,  что  способны  как  на  скачках  оценять.

Притчи  13:2;  12:15;  14:8,9  «От  плода  своих  уст  человек
 вкусит  благо,  но  душа  вероломных  жаждет  насилия.
 Путь  глупого  правилен  в  его  глазах,  но  кто  слушается
 совета,  тот  мудр.  Мудрость  рассудительного  —  в
 понимании  своего  пути,  а  безрассудство  глупых  —
 обман.  Глупы  те,  кто  презирает  чувство  вины,
 но  среди  честных  —  согласие».




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797301
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 27.06.2018


ПОСЛЕДНИЕ ФАНТАЗИИ ПОД ГРИФОМ "ПРАВДА".

ПОСЛЕДНИЕ  ФАНТАЗИИ  ПОД  ГРИФОМ  «ПРАВДА»

К  чему  нам  ваши  о  прошедшем  откровенья,
И  мания  болезненная:  постоянно  удивлять.
Ведь  завтра  будут  новые,  пустые  сочиненья
И  станут  начисто  всё  отрицать.

Находятся  всё  новые  борцы  за  правду.
В  негодовании  бранят  былых  вождей…
Те,  мол,  скрывали  правду  от  народа,
Кормили  мифами  и  кучею  бессмысленных  идей.

Архивы  открывать  политики  пока  боятся,
Поэтому  есть  доказательства:  сплошная  ложь!
И  комбинаторы  истории  не  могут  мыслями  собраться,
Живут  по  принципу:  Былое  не  тревожь!

По  крохам  выдают  сенсации  наивным,  простодушным,
Контора  троллей  стряпает  убийственный  кураж:
Ведь  мастаки  от  желтой  прессы  все  единодушны  –
С  научной  точностью  придумают  для  серой  лжи  пейзаж.

Несчастный  обыватель  вовлечен  в  «эксперты»,
Их  раньше  причисляли  к  сборищу  зевак….
А  древние  на  гладиаторов  аренах
По  воплям  бешенной  толпы  судьбу  решали:
                                                                                 так,  или  не  так…
Сегодня  вездесущий  и  слуга  ваш,  интернет,
Похлеще  всех  изданий  на  печати:
Любую  ахинею,  не  моргнув,  сует….
Но  за  последствия  заплатит  обыватель.

От  этой  «правды»  --  кругом  голова…
Потом  нас  упрекают:  --  в  голове  полова!
Но  кто  нас  научил  для  поисков  «зерна»?
Так  каждый  день:  суют  нам  «правду»  --  
                                                                 снова,  снова,  снова!

Сын  Бога  призывал:  --  Исследуйте  Писанье!
Узнайте  правду,  в  Библии  поправок  нет…
Все  поколения  о  том  же  самом  узнавали,
А  мы  –  в  последних  днях,  и  это  не  секрет!

2  Тимофею  3:1-4  «  Но  знай  то,  что  в  последние  дни  наступят  необычайно  трудные  времена.  Люди  будут  самолюбивыми,  любящими  деньги,  самонадеянными,  высокомерными,  богохульниками,  непослушными  родителям,  неблагодарными,  неверными,  лишёнными  родственных  чувств,  несговорчивыми,  клеветниками,  не  имеющими  самообладания,  ожесточёнными,  не  любящими  добродетельность,  предателями,  своенравными,  гордецами,  любящими  удовольствия,  но  не  любящими  Бога».

Откровение  22:18,19  «Я  свидетельствую  всякому,  кто  слышит  слова  пророчества  этого  свитка:  кто  прибавит  что-нибудь  к  этому,  тому  Бог  прибавит  язв,  о  которых  написано  в  этом  свитке,    и  кто  отнимет  что-нибудь  от  слов  свитка  этого  пророчества,  у  того  Бог  отнимет  его  долю  в  том,  о  чём  написано  в  этом  свитке:  он  не  позволит  ему  есть  плоды  с  деревьев  жизни  и  войти  в  святой  город».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796882
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 24.06.2018


ЖУТКАЯ СУДЬБА

ЖУТКАЯ  СУДЬБА  (На  стих.  «Мы  не  выбираем  судьбу»  С.  Пастуховой)

Но  каждый  «крест»  свой  сам  несет,
«Судьбу»  мы  сами  незаметно  выбираем.
На  перекрестке  выбрать  путь  –  не  всяк  поймет,
Мы  по  наивности  на  случай  уповаем.

Он  много  выпил,  храбр  и  смел….
Но  обойти  трамвай  на  рельсах  не  сумел.
Кого  теперь  винить:  трамвай,  Судьбу,  сивуху,
Или  нечуткое  к  сигналу  ухо?

Кто  не  способен  слушать  Слово  Бога,
Идти  за  Сыном,  беды  обходя,
Всегда  найдет  не  лучшую  дорогу,
Всех  будет  обвинять,  но  только  не  себя….

Галатам  6:  4,5  «Но  каждый  пусть  покажет  своё  собственное
 дело,  и  тогда  у  него  будет  повод  радоваться  глядя  только
 на  себя,  не  сравнивая  себя  с  другим  Каждый  понесёт  свою  ношу».

Луки  14:27  «Тот,  кто  не  несёт  свой  столб  мучений  и  не  идёт  за
 мной,  не  может  быть  моим  учеником».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796714
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 22.06.2018


МАРШ РІВНОСТІ

                   МАРШ  РІВНОСТІ

Вони  позують,  ніби  космонавти,
Усмішки  переможців,  що  здолали  висоту.
Не  треба  бути  вченим  психіатром,
Щоб  оцінити  безнадійну  пустоту…..

Він  –  лорд,  він  представляє  владу.
І  наміри  його  що  найщиріші  і  святі  –
Свій  шлюб  заявить  привселюдно,  гідно….
Лишень  до  всіх  нас  запитання  непрості:

Хто  узаконить  шлюб,  від  імені  якого  бога?
Правдивий  Бог  свою  позицію  вказав:
На  всі  часи  для  прикладу  –  Содом,  та  і  Гоморра,
Щоби  збоченець  оправдання  не  шукав!

В  якій  державі  нині  є  порядок
І  теократія  керує  для  людей…..
Останній  витвір  –  з  філософії  догадок:
Не  досконалих  до  кінця,  від  демократії  ідей.

По  суті,  вседозволеність  і  влада  сили.
І  «Римське  Право»  прикладом  тому:
Всіх  можновладних  вміло  захистило,
Всім  решті  –  то  «видовищ  і  вина»  поміж  юрбу.

Всевишній  Бог  осміяним  не  буде,
Правдиву  рівність  королі  нам  не  дадуть.
Вчення  Ісуса  йде  по  всій  планеті
І  неправдиві  вчителі  відсохнуть,  пропадуть.

Як  можна  вбивць  і  всіх  збоченців  оправдати,
Чи  Божі  слуги  здатні  на  таке?!
В  святилищах  відступники,  що  висвятили  депутатів…
Світ  збожеволів,  здатен  тільки  на  лихе.

Яка  зухвала  і  блюзнірська  рівність:
Священник,  лорд,  жебрак,  або  король.
Всіх  їх  об’єднує  одна  могутня  неприродність  –
Де  лиш  одна  особа  має  визначальну  роль.

Диявол  –  батько  ваш,  а  ви  послушні  діти,
Весь  світ  заповнили,  перетворили  на  бедлам….
Та  Бог  Всесильний  не  буде  терпіти,
Бо  каже:  --  Кожному  за  вчинками  воздам!

P.S.  Мов  привиди  з  содомських  решток  нам  торочать,
               Всміхаються  геройськи,  очі  їх  блищать…..
               Вони  не  здатні  навіть  усвідомить,
               Що  присуд  Бога  не  зумів  ніхто  ще  відмінять.

               Що  думає  англійська  королева…..
               Її  величність  має  пробу  непросту  –
               На  старість  втратити  повагу  так  не  треба,
               А  лорд  здурів,  вже  видно  за  верству!

«Все  можуть  королі»,  співала  всім  відома»  «хохотуха»….
Та  влада  їх  не  з  того  джерела…..
Придумати  закони,  аби  «вляпатись  по  вуха»  –
Немає  праведності  в  «сильних  світу»,  не  було,  й  нема!

Глухим  диктаторам  у  світі  цьому  щонайкраще:
Їм  совість  найпростіше  перегнути,  перевчить.
Серед  зірок  вони  вбачають  своє  щастя….
Коли  ж  зірвались  –  то  прощальна  мить!

Їх  там  нема,  де  вбивства  і  шалені  втрати,
Спонтанні  випадки  бувають,  як  завжди…
По  сходах  без  перил  ідуть  хіба  вар’яти  –
Завжди  праві,  завжди  до  світлої  мети!

1  Коринфянам  6:9,10  «Чи  ви  не  знаєте,  що  неправедні  не  успадкують  Божого  Царства?  Не  обманюйтеся:  розпусники,  ідолопоклонники,  перелюбники,  чоловіки,  які  дозволяють,  щоб  їх  використовували  для  гомосексуальних  зносин,  чоловіки,  які  займаються  гомосексуалізмом,  злодії,  жадібні  люди,  п’яниці,  лихослови,  здирники  не  успадкують  Божого  Царства».  
Римлян  8:7  «  Якщо  хтось  зосереджує  думки  на  плотському,  він  стає  Божим  ворогом,  бо  плоть  не  підкоряється  Божому  закону  і,  по  суті,  не  може  йому  підкорятися».
2  Петра  2:6  «Також  він  засудив  міста  Содом  і  Гоморру,  спопеливши  їх  та  показавши  безбожним  приклад  того,  що  станеться»
.
Юди  7  «Подібно  Содом  і  Гоморра  та  довколишні  міста  погрузли  в  статевій  розпусті  і  віддалися  неприродним  плотським  бажанням;  вони  стали  для  нас  застережливим  прикладом,  зазнавши  суду  й  покарання  вічним  вогнем».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796147
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 18.06.2018


БЕЗ СВЕТА НЕ УВИДИШЬ ТЬМЫ (На вірш "Без света не увидишь тьмы" Анастасії Смирнової)

БЕЗ  СВЕТА  НЕ  УВИДИШЬ  ТЬМЫ  (На  вірш  "Без  света  не  увидишь  тьмы"  Анастасії  Смирнової)

Но  ведь  источник  света  должен  быть!
Наш  разум  не  обходится  без  понимания  начала.
О  вечности  мы  не  готовы  обсуждать  и  говорить,
Нам  «матушка  природа»  знаний  тех  не  дала….

Никто  не  сможет  правду  скрыть
Возней  дешевой,  каламбурной  ни  о  чем….
Мы  разницу  уже  умеем  отличить
Меж  фаном,  меж  бомжом  и  богачем.

Нам  демократии  плоды  известны  с  давних  пор:
Чемпионаты,  допинг-тест  и  гей-парад….
И  мафия  Сицилии,  и  местных,  но  в  законе  воров  –
Всё  сыпится  на  нас,  как  с  рога  изобилия  волшебный  град…

А  Свет  неугасимый  к  нам  пришел….
И  все  попытки  уничтожить  не  удались:
Бессмертием  Всевышнего  Он  награжден,
Враги  напрасно  тешились,  смеялись.

Где  атеисты  и  философы  и  колдуны,
Чем  кончились  их  планы  и  прожекты?
Они  беспомощны,  наивны,  логикой  бедны,
Хозяин  их  стал  видимым  объектом.

Князь  тьмы,  обмана,  беспредельной  лжи
Изжил  все  способы  порабощения  народов.
Мир  в  летаргии  умственной  пока  что  спит,
Но  не  сумел  никто  испачкать  ложью  Слово  Бога!

На  каждом  языке,  доступна  и  свята,
Свободна  от  подделок,  лживых  апокрифов,
Сегодня  Библия  –  бестселлер  неспроста  –
Источник  правды,  покоритель  лжи  и  мифов!

Иоанна  3:19;  8:12  «И  вот  основание  для  суда:  в  мир  пришёл  свет,  но  люди  полюбили  тьму,  а  не  свет,  потому  что  их  дела  были  злы.    Иисус  снова  обратился  к  ним  и  сказал:  «Я  —  свет  для  мира.  Кто  следует  за  мной,  тот  никогда  не  будет  ходить  во  тьме,  но  будет  иметь  свет  жизни».

2  Коринфянам  11:14,15  «  И  не  удивительно,  потому  что  сам  Сатана  принимает  вид  ангела  света.  А  потому  нет  ничего  необычного,  если  и  служители  его  принимают  вид  служителей  праведности.  Но  их  конец  будет  по  их  делам».




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795971
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 17.06.2018


ТЯГАР НАВІДОМОСТІ

ТЯГАР  НЕВІДОМОСТІ  (На  вірш  «Свой  крест»,  автор  кацмазонка)

Як  ще  довго  нести  нам  хреста?
Це  питання  мучить  всіх  і  не  спроста.
Люди,  що  не  знають  як  влаштований  цей  світ,
В  темряві  і  навмання  блукають  тисячами  літ.

Б’ють  поклони,  жертви  непосильні  віддають,
Вірять  посередникам,  що  «вказують»  їм  путь.
Тільки  їх  «боги»  мовчазні  і  німі  –
Створені  лукавими  людьми,  що  ходять  у  пітьмі….

 Їх  боги  –  то  хитрі  вигадки  і  міфи,
Щоби  відбути  спільні  оргії  і  ритуали  для  потіхи.
Хто  служив  «ваалам»  і  «астартам»
Божий  гнів  відчули  і  без  жартів.

Фараон  єгипетський,  невіглас  без  тривоги,
Від  наук  жерців  вважав  себе  нащадком  бога….
В  бездні  моря  закінчилася  для  них  наука,
Та  лукавий  рід  Мойсея  слів  не  слухав.

Світ  насправді  і  складний,  зіпсутий,  і  жорстокий,
В  многоті  юрби  без  цілі  не  знаходять  спокій.
Тягарі  свої  не  в  силах  більше  нести…
Хто  зуміє  їх  навчить,  щоб  правди  дух  воскреснув?

І  чому  нам  досі  «пресвятії»  не  сказали,
Що  нема  потреби  нам  змагатися  з  «хрестами».
З  неба  Син  прийшов,  щоб  відкупити  грішних,
Він  дорогу  нам  вказав  як  жити  вічно.

Всемогутній  Бог  величну  має  силу,
Всі  проблеми  зникнуть,  досягнемо  миру.
Зникнуть  глитаї,  розбійники  і  «демократи»,
Чесний  люд  ніхто  не  буде  обкрадати.

Євреїв  12:1,2  «Тож,  оскільки  довкола  нас  є  така  велика  хмара  свідків,  скиньмо  й  ми  всякий  тягар  і  гріх,  який  легко  нас  обплутує,  і  витривало  біжімо  в  забігу,  який  нам  визначено,  пильно  придивляючись  до  Ісуса  —  Керівника  і  Вдосконалювача  нашої  віри.  Заради  радості,  яка  очікувала  його,  він  зніс  смерть  на  стовпі  мук,  знехтувавши  ганьбою,  і  сів  праворуч  від  Божого  престолу».  
     Лист  до  галатів  6:2  «  Не  переставайте  носити  тягарі  одне  одного,  і  так  будете  виконувати  закон  Христа».
Псалом  55:22,23  «  Свого  тягаря  поклади  на  Єгову,  і  тебе  він  підтримає.  Він  ніколи  не  дасть  праведному  впасти.  Ти,  Боже,  кинеш  неправедних  до  найглибшої  ями.  Ті,  хто  обманює  і  хто  винен  у  пролитті  крові,  не  проживуть  і  половини  своїх  днів,  я  ж  буду  завжди  покладатись  на  тебе.
Івана  17:3  «А  мати  вічне  життя  означає  добре  знати  тебе-,  єдиного  правдивого  Бога,  і  посланого  тобою  Ісуса  Христа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795799
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 16.06.2018


ПОДАЧКА С НЕБЕС

ПОДАЧКА  С  НЕБЕС  (На  стих.  «Не  ожидай  с  небес  подачки»  автор  Спорт  Мен)

Что  знаем  мы  о  жизни  этой?
Ну,  разве,  что  –  писать  куплеты….

Кто  мы  такие  и  откуда  ….?
Со  зверем  меримся  покуда.

Нам  небеса  совсем  прозрачны  –
Сплошные  мифы  так  невзрачны.

Мы  философией  дремучей  все  страдаем,
Реальной  жизни  до  сих  пор  не  знаем.

На  горе  властвует  сам  человек  над  человеком,
Не  ведая,  что  есть  виновник  скрытый  в  этом.

Никто  о  Боге  до  сих  пор  нам  не  поведал,
Разбой  и  суету  мы  принимаем  за  победу!

Любви  и  мира  жаждем  все  лукаво  –
Мечи  без  устали  куем,  закрытые  забрала…

Двойных  стандартов  наша  жизнь  полна  премного,
Поэтому  одни  лишь  горизонты  видим  на  дороге.

Зато  уверены:  -  мы  лучше  всех  на  белом  свете!
Попы  нас  уверяют  в  этом  и  маститые  поэты…..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795113
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 10.06.2018


ДО ВІЧНОГО ЖИТТЯ


ДО  ВІЧНОГО  ЖИТТЯ  (На  вірш  «Укр.  Гарик  530»  ,автор  ulladi)

Ми  і  тверезі  живемо  в  видіннях,
Реальний  світ  нам  недоступний  і  чужий.
Бо  в  апокрифи  ми  вросли  корінням,
Міфічний  образ  нам,  як  завше,  дорогий.

Лукаві  фарисеї  привели  до  згуби,
Продажна  інквізиція  знівечила  життя.
Політики  до  Бога  не  пускали,
Всі  йшли  по  колу  манівцями,  навмання.

Нам  Слово  Боже  не  дали  у  руки,
Старий  Завіт  представили  як  міф.
Син  Божий,  що  прийшов  із  неба,
Пішов  до  Батька,врятувавши  світ.

Хтось  може  постити,  поклони  бити,
По  вервичці  читати  безконечні  молитви,
Та  розуму  тверезого  не  мати,
Щоби  дійти  до  справжньої  мети.

Ми  створені,  щоб  жити  вічно,
Це  дар  Всевишнього,  Величного  Творця....
Марні  потуги  людські,  недоречні  --
Здолати  смерть,  щоб  жити  без  кінця.

Івана  17:3  "  А  мати  вічне  життя  означає  добре  знати  тебе,  єдиного  правдивого  Бога,  і  посланого  тобою  Ісуса  Христа".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794616
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 06.06.2018


ЗАЗЕРКАЛЬЕ

                             ЗАЗЕРКАЙЛЬЕ

Мы  в  мир  невидимый  упорно  ищем  вход
Понятия  о  нем  нисколько  не  имея.
И  каждый  выдвигает  домыслы  свои,
О  глупости  наивной  и  пустой  ничуть  не  сожалея.

Одни  там  видят  прародителей  своих,
Взывают  к  ним  и  бьют  поклоны.
Так  важен  им  совет  потусторонних  сил  –
Живые  к  мёртвым  направляются  колонной.

Другие  видят  место  вечного  покоя:
Им  видится  обитель  ангелов  и  добрых  умерших  людей.    
И  все  они  в  блаженстве,  без  печали  и  без  горя,
Нет  непосильного  труда  и  нет  шальных  идей.

А  третьи,  что  в  развитии  фантазий  всех  зажгли,
И  небо  до  земли  успешно  наклонили,
Здесь  приютили  множество  несуществующих  богов  –
Пороками  людскими  щедро  наградили….

Духовная,  невидимая  человеку  сфера
Реально  существует  и  весь  мир  ведёт.
Мы  с  космоса  посланием  награждены  для  дела,
Чтоб  рассудительный  знал  план  событий  наперед!

Загадочен,  таинственный  оккультный  мир.
И  цель  его  –  с  ума  свести  любого.
Его  участник,  вдохновитель,  господин,  кумир  –
Могучий  ангел  –  безупречное  творенье  Бога.

Он  добровольно  выбрал  непокорный  путь,
Обманом  дерзким  уничтожил  разум  человека,
Программу  гордости  и  недоверия  в  нем  заложил,
Создав  тем  самым  воина  жестокого  –  калеку.

Гармонии  законы  грубо,  нагло  оболгав,
Представил  мир  сплошной  ареной  боя,
Где  каждое  Всевышним  созданное  существо  –
В  борьбе  за  выживание,  и  нет  ему  покоя….

И  вдруг  планета  –  наш  роскошный  дом,
В  больном  сознании  нам  стала  неуютной.
«Мы  от  Природы  милости  не  можем  ждать»
Нам  надо  роскоши  тупой  и  радости  сиюминутной!

Мы  в  эйфории  уничтожим  все  рога,
Украсим  ими  стены,  как  трофеи….
Содрем  все  шкуры  –  мода  дорога…
Мы  даже  скальп,  вершину  дикости,
                                                                 содрать  сумели!

Когда  окажемся  на  гибельном  пределе,
И  не  останется  «трофеев»,  чтоб  стрелять,
Ученые  мужи  предложат  нам  идею  –
Пора  друг  друга  «справедливо»  убивать….

Крестовые  походы  так  занятны:
«Во  имя  справедливости  нам  надо  убивать»!
В  Святом  Писании  такое  запрещается,
Но  мы  законы  сами  можем  издавать….

Мы  так  красиво  создадим  поправки,
Что  ересями  их  не  просто  обозвать….
А  вездесущие,  не  дремлющие  иезуиты
Сумеют  все  «шедевры»  силой  отстоять.

И  все-таки,  под  занавес  смятенье.
Как  трудно  хаосом  в  итоге  управлять.
Исчерпаны  идеи  до  конца,  и  нет  прозренья  –
Ученый  мир  о  Боге  начал  вспоминать….

Не  те  ученые,  что  на  заре  познания,
И  не  философы,  что  лишь  умеют  отрицать.
Труды  генетиков  достойны  восхищения  –
«Потомки  обезьяны»  вместе  с  Марксом
                                                             Могут  отдыхать!

Деяния  19:18,19  «Многие  из  тех,  кто  стали  верующими,  приходили,  признаваясь  в  грехах,  и  говорили  о  своих  делах  открыто.    Из  занимавшихся  магией  довольно  многие  собрали  свои  книги  и  сожгли  их  перед  всеми.  И  сложили  их  цены,  и  обнаружили,  что  они  стоили  пятьдесят  тысяч  серебряных  монет».

Римлянам  1:24-27  «И  потому  Бог,  по  желаниям  их  сердец,  предал  их  нечистоте,  чтобы  их  тела  были  в  бесчестье  среди  них,    тех,  кто  заменил  истину  Бога  ложью  и  поклонялся  и  совершал  священное  служение  творению,  а  не  Творцу,  благословенному  вовеки.  Аминь.  Потому  и  предал  их  Бог  постыдным  похотям:  их  женщины  заменили  естественные  сношения  на  противоестественные,  подобно  им  и  мужчины  оставили  естественные  сношения  с  женщинами  и  распалились  страстью  друг  к  другу,  мужчины  к  мужчинам,  делая  непристойное  и  получая  в  себе  полное  возмездие  за  своё  беззаконие».

Иакова  4:7,8  «Итак,  покоритесь  Богу,  но  противостаньте  Дьяволу,  и  он  убежит  от  вас.  Приблизьтесь  к  Богу,  и  он  приблизится  к  вам.  Омойте  руки,  грешники,  и  очистите  сердца,  нерешительные».




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794501
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 05.06.2018


ЦАРСТВО ИЗРАИЛЯ БОЖЬЕГО

ЦАРСТВО  ИЗРАИЛЯ  БОЖЬЕГО

«Вам  знать  об  этом  не  дано»  (Деяния  апостолов  1:6,7)

Никто  не  завоюет  Царство  Бога,
Враги  рассеются  и  пропадут  опять.
Очистится  планета  от  безумия  тревоги,
Не  станут  фарисеи  миром  управлять.

По  всей  планете  Богом  избранный  народ,
Без  притязаний  на  пределы  и  границы,
Как  Авраама  из  Халдеи  Бог  призвал,
Чтоб  праведный  мог  миром  насладиться.

Как  из  Египта  исходил  народ  –
Не  только  для  Израиля  свобода  полагалась:
Любой  народ,  что  Бога  признавал,  уйдёт,
Израильтяне  между  них  не  возвышались….

Других  учить,  другим  примером  быть,
Законы  Бога  нарушать  не  смеют  –
Проходит  время,  всё  успели  позабыть:
На  сцене  извращенцы,  воры,  фарисеи!

Поэтому  Всевышний  Сына  в  мир  послал  –
Исправить  все  ошибки  и  проблемы.
Кто  среди  смертных  Богу  возражал  ?
Не  терпит  Иегова  вражеской  измены.

Он  наперед  весь  мир  предупредил,
В  Псалмах  написано:  -  Не  будет  перемены,
«Я  на  Сионе,  на  святой  горе,
Царя  поставил,  Сын  Мой,  непременно».

Смятение  народов  –  лишь  напрасный  труд,
Цари  земные  вдруг  затеяли  пустое:
План  Бога  испоганить  так  и  не  смогут  –
Кто  Сына  не  признал,  окажется  в  застое!

По  всей  планете  всякий  будет  знать,
Благая  весть  не  обойдёт  любого,
О  Царстве  Бога  всем  провозглашать,
На  каждом  языке  читают  Слово  Бога.

Апостол  Павел,  ученик  Христа,
В  послании  к  Галатам  объяснил  причину:
Не  может  обрезание  теперь  спасти  –
Лишь  новое  творение  –  Израиль  Божий,
                                           через  столб  мучений  Сына  !

Исход  12:37,38,49  «Сыновья  Израиля  отправились  из  Раамсе́са  в  Сокхо́ф—  до  шестисот  тысяч  пеших  мужчин,  не  считая  детей.    С  ними  пошло  и  множество  людей  из  разных  народов,  а  также  мелкий  и  крупный  скот,  многочисленное  стадо.  Один  закон  должен  быть  для  коренного  жителя  и  для  пришельца,  живущего  среди  вас»

Псалом  2:4-6  «  Сидящий  на  небесах  будет  смеяться,Иегова  посмеётся  над  ними.  В  то  время  он  будет  говорить  с  ними  в  гневе,В  своём  негодовании  он  приведёт  их  в  смятение.  Скажет:  «Я  поставил  своего  царя  На  Сио́не,  святой  горе  моей».

Галатам  6:14-16  «Да  не  будет  того,  чтобы  я  хвалился  чем-либо,  кроме  столба  мучений  нашего  Господа  Иисуса  Христа,  через  которого  мир  для  меня  был  пригвождён  к  столбу  и  я  для  мира.    Как  обрезание,  так  и  необрезание  —  ничто,  имеет  значение  только  новое  творение.    А  на  всех,  кто  будет  поступать  по  этому  правилу,—  на  Израиле  Божьем,—  пусть  пребывает  мир  и  милосердие».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793884
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 31.05.2018


МИФЫ - АПОКРИФЫ

     МИФЫ—АПОКРИФЫ
Однажды,  в  некотором  царстве……
Подробнее  вам  не  полезно  знать,
--Мы  излагаем  без  лукавства  –
Поэтому  нам  надо  свято  доверять…

Сегодня  мир  продвинутых  ученых
Сумел  явление  «научно»  объяснить:
Не  причислять  «творцов»  к  ума  лишенным,
А  «виртуальную  реальность»  закрепить.

Не  зря  в  народе  допускают  осторожно,
Что  в  каждой  сказке  доля  правды  есть.
Но  «злопыхатели»  назвали  это  серой  ложью,
Мол,  документа  подлинности  не  прочесть.

Ведь  потому  все  философские  трактаты
Так  бережно  хранят,  ретиво  берегут.
И  не  смотря,  что  против  них  все  факты,
Давно  доказано:  все  примитивно  лгут!

Как  истины  зерно  найти  в  такой  ораве,
Людская  жизнь  кончается,  как  миг,
И  бесконечность  книг,  где  крохи  правды,
Картину  мира  в  суете  не  подтвердит….

Мы  сами  создали  музей  фальшивых  денег,
Где  изучают  каждый  ненадежный  артефакт.
Но  подлинной  «купюры»  странно  избегаем  –
Нам  Слово  Бога  прятали  враги  в  веках.

Сегодня  Библию  уже  не  запретить  –
На  каждом  языке  народов  мира….
Кто  пожелает  прикоснуться  и  открыть,
Познает  истину,  освободится  от  Кумира.

Никто  её  не  смеет  своевольно  изменить,
И  пестрота  религий  здесь  бессильна,
Традиции  язычников  и  мифы  меркнут  перед  ней  –
Грядет  прозрение,  ведь  наш  Творец  Всесильный!

Иоанна  17:17  «Освяти  их  истиной.  Твоё  слово  есть  истина».
Откровение  22:18,19  ««Я  свидетельствую  всякому,  кто  слышит  слова  пророчества  этого  свитка:  кто  прибавит  что-нибудь  к  этому,  тому  Бог  прибавит  язв,  о  которых  написано  в  этом  свитке,    и  кто  отнимет  что-нибудь  от  слов  свитка  этого  пророчества,у  того  Бог  отнимет  его  долю  в  том,  о  чём  написано  в  этом  свитке:  он  не  позволит  ему  есть  плоды  с  деревьев  жизни  и  войти  в  святой  город».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792268
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 18.05.2018


ФАРИСЕЯМ

                     ФАРИСЕЯМ

Стіна  плачу  вам  мусить  нагадати,
Що  Бог  не  схвалює  всю  вашу  суєту.
Ви  ворога  не  зможете  здолати,
Бо  Сина  слухати  не  взяли  за  мету.

Він  вірний  був  Творцю  Єгові,
Як  свого  часу  сам  Мойсей.
Та  гідний  слави  більше  від  Мойсея  –
Достойний  Син  над  Божим  домом  всім.

Якого  миру,  звідки,  можете  чекати,
Якої  справедливості,  порядку  і  ладу,
Коли  подібно  прабатькам  в  пустелі,
З  доріг  Творця  пішли  у  темноту…..

Бог  Вічний,  намірів  не  відміняє,
Він  всім  народам  обіцяє  мир.
Тож  вибраний  народ  мав  всіх  навчати
І  Син  прийшов,  щоби  пропав  Кумир!

Сьогодні  добру  новину  всі  чують,
На  кожній  мові  Слово  Бога  не  спроста.
Хоч  праведних  принижують,  грабують,
На  всій  планеті  Царство  Боже  вироста.

Єдиний  Цар  для  всіх  по  волі  Бога,
Хто  Божий  намір  вічний  відмінив?
Він  Сам  сказав:  --  Я  є  дорога….
Щасливий  той,  хто  правду  зрозумів!

Псалми  2:1,2,5,6,12  «Чому  народи  зчинили  метушню  і  
мешканці  різних  країв  шепочуться  про  марноту?    Земні
 царі  повстали  ,і  правителі  зібралися  разом  проти  Єгови
 та  його  помазанця,  Він  у  гніві  промовить  до  них,  у  сильній
 люті  своїй  налякає,    сказавши:  «Поставив  я  царя  на  Сіоні,
 на  святій  моїй  горі.  Шануйте  сина,  щоб  Бог  не  розгнівався  і
 щоб  ви  не  загинули  на  своєму  шляху,  бо  гнів  Божий
 спалахує  швидко.  Щасливі  усі,  хто  сховку  в  нього  шукає».

Івана14:6,23,24  «На  це  Ісус  відповів:  «Я  —  дорога,  і  правда,
 і  життя.  Ніхто  не  приходить  до  Батька,  якщо  не  через  мене.  
 Ісус  відповів:  «Якщо  хтось  любить  мене,  то  буде  дотримуватися
 моїх  слів,  і  мій  Батько  любитиме  його.  Тоді  ми  прийдемо  до  
нього  та  будемо  з  ним  перебувати.  А  хто  мене  не  любить,
 той  моїх  слів  не  дотримується.  Слова,  які  ви  чуєте,  не  мої,
 а  Батька,  який  мене  послав».




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792245
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 18.05.2018


БЕЗДНА

                     БЕЗДНА

Як  хом’ячок  не  накраде  зерна,
То  зиму  пережити  не  зуміє…..
Хто  може  заперечити  йому  сповна,
Або  осудить,  ніби  жити  він  не  вміє?

Наш  інтелект  лише  на  цій  межі,
Свідомість  наша  гуманізмом  не  багата.
По  суті,  ми  давно  минули  рубежі,
Де  людську  гідність  треба  проявляти.

Розмови,  міфи  і  байки,  байки,  байки  –
Красиві  ширми,  щоб  наївних  забавляти.
Ми  Римське  Право  аж  до  нині  зберегли,
Бо  до  Закону  Божого  байдужим  не  дістати.

«Великі  вчені»  ще  не  визнали  Творця,
Його  Закони  признані  за  міфи.
Лукаві  пастирі  нас  дурять  без  кінця,
Людські  закони  Злому  лиш  для  втіхи.

Як  страшно  чути  їм  –«Не  вбий!»,
Коли  тваринна  ненависть  клекоче,
Як  тішить  розум  збочений  ярлик–  «чужий»…
І  діти  Сатани  людської  крові  хочуть.

Авакума1:4,7  «Через  це  закон  втратив  силу  і
 справедливість  ніколи  не  перемагає.  Безбожний
 гнобить  праведного,  тому  справедливість
 перекручена.  Вони  страшні  й  грізні,  самі  собі
 встановлюють  закон  і  самі  утверджують  свою  владу».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791769
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 15.05.2018


НЕ ХЛІБОМ САМИМ…

НЕ  ХЛІБОМ  САМИМ  (На  вірш  «Не  хлібом  єдиним»,  автор  Олекса  Терен)

Не  хлібом  самим,  кожним  словом  від  Бога  –
Тому  ми  голодні,  тому  ми  убогі….
Одні  у  палацах,  у  замках  живуть,
А  інші  за  море  на  працю  пливуть.

Життям  ми  завдячуєм  тільки  Творцю,
Щодня  «Отче  наш»  промовляєм  Йому.
Що  можуть  нам  дати  пани  –  королі  –
Вони  все  голодні,  в  них  діти  малі….

На  нас  зазіхає  несита  орда,
Байками  про  рівність  усіх  обкрада.
У  світі,  де  править  жорстокість  і  злість
Без  Божої  сили  нам  самим  не  спастись.

Матвія  4:3,4  «  І  підійшов  Спокусник  та  промовив
 до  нього:  «Якщо  ти  Божий  син,  то  накажи  цьому
 камінню  стати  хлібом».  Ісус  же  відповів:  «Написано:
 “Не  хлібом  самим  повинна  жити  людина,  а  кожним  
словом,  що  виходить  з  уст  Єгови”».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791496
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 13.05.2018


"ЛЕГЕНДАРНІ ПРОСВІТИТЕЛІ"

«ЛЕГЕНДАРНІ  ПРОСВІТИТЕЛІ»

(19.01.2013  в  ранковій  радіопрограмі
першого  каналу  жіночий  голос  спромігся  
пояснити  традиційні  свята:  «Згідно  з
 Біблійною  легендою».

Юродиві,  відсталі  дилетанти
Ведуть  загублений,  зневірений  народ.
Просвітою  свій  безум  називають
І  Слово  Боже  за  легенди  признають.

Самі  ж  намножили  традицій,
Поганські  звичаї  отруюють  життя.
Про  намір  Бога  людям  не  сказали  –
Він  на  Землі  відновить  Рай!

Сюсюкають  лиш  про  пусті  прикмети,
Докладно  вчать  як  витворить  «кутю».
Та  заповідей  Божих  відреклися,
«Святих»  намножили,  щоб  не  було  ладу.

Хто  Сина  Божого  представив  Богом,
І  «Отче  наш»  утратив  дійсну  суть.
Та  Божий  дух,  могутня  сила….
До  нині  імені  їй,  як  особі,  не  дадуть!

Обряди  Сонцю,  новорічні  свята,
Порядок  хаосу,  наївний  ритуал.
Вогонь  «священний  від  Купала,
Вода  і  магія  освячення  «хреста».

Фольклор,  казкові  персонажі,
Енергія  від  гульбищ  і  розваг.
Розважності  і  роздумам  побожним
Немає  місця,  Божий  мир  пропав!

Якова  4:7-10  «Отож,  підкоріться  Богу  
та  протистаньте  Дияволу,  тоді  він
 утече  від  вас.  Наблизьтесь  до  Бога
 —  і  він  наблизиться  до  вас.  Очистьте  
руки  свої,  грішники,  й  серця  свої,  
нерішучі.  Сумуйте,  тужіть  і  плачте.
 Нехай  сміх  ваш  обернеться  на  жалобу,
 а  радість  —  на  смуток.    Упокоріться  
перед  Богом,  і  він  вас  підвищить.»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791412
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 12.05.2018


А МИ НЕ ЧУЛИ…. .

         А  МИ  НЕ  ЧУЛИ  ….

Незнання  законів  не  оправдує  –
Камінь  вгору  сам  не  полетить…
Той,  Хто  ці  закони  нам  встановлює,
Знає  як  їх  від  негідних  захистить.

В  гордощах  людина  помиляється,
Стан  речей  не  вміє  оцінить,
Силою  змінити  намагається  –
Навіть  інших  в  ейфорії  вчить….

До  сьогодні  вчені  сумніваються  –
Розуму  бракує  остаточно  встановить:
Був  Потоп  Всесвітній,  чи  не  було,
Вежа  Вавилонська  –  міф,  що  всіх  гнітить?

Доки  дурисвіти  полюбляють  філософію,
Правду  від  байок  не  хочуть  відрізнить,
Слово  Бога  визнають  як  міфологію,
Доти  в  темряві  і  в  війнах  будуть  жить.

Нині  Біблія  на  кожній  мові  світу,
Тисячі  релігій  і  «святих»  церков….
Добра  новина  доступна  навіть  дітям  –
Хто  ж  сьогодні  впевнений,  що  Божий  Мир  знайшов?

Скільки  вже  віків  звучить  облуда:
-  Ради  миру  всі  йдемо  в  останній  бій!
Та  мечі  гартуємо  на  брата  –  друга  –
Про  любов  нелицемірну  думати  не  смій!

Винні  в  першу  чергу  лжепророки,
Ті,  що  Божих  норм  не  берегли.
Ненависть  до  ближніх  –  їх  наука,
Гордощів  здолати  так  і  не  змогли.

Якова  2:8,9  «Якщо  ви  виконуєте  царський  закон  з
 Писання:  «Люби  свого  ближнього,  як  самого  себе»,
 то  робите  дуже  добре.  Проте  коли  й  далі  ставитеся
 до  одних  людей  ліпше,  ніж  до  інших,  то  чините  гріх,
 і  за  такий  переступ  закон  вас  засуджує».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791271
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 11.05.2018


ЧИ ХРЕСТОНОСЦІ БУЛИ ХРИСТИЯНАМИ

ЧИ  ХРЕСТОНОСЦІ  БУЛИ  ХРИСТИЯНАМИ…

Що  спільного  в  Христа  із  Веліалом?    *
Як  темряву  із  світом  поріднить….
Насмішник  сплюндрував  усі  Закони  й  правила
І  Каїна  шляхом  навчив  людей  ходить.

Відколи  в  світ  приходять  християни,
Як  послідовники  Спасителя  –  Христа,
Закони  Бога  непорушні  і  незламні  –
Син  Бога  дав  наказ  цей  неспроста.

Він  має  владу  на  землі  і  в  небі,
Прийшов  навчити  як  здолати  Сатану:
Людей  вбивати  взагалі  не  треба  –
У  вас  є  розум,  щоб  вести  духовну  боротьбу!

Духовне  рабство  сіється  віками,
Могутній  ворог  створює  пітьму:
Людей  свобідних  поділив  на  клани  –
Погоничів  завів  і  масу  неосвічену,  німу.

Так  людство  неупинно  деградує,
Мораль  зійшла  на  манівці,
Любов  до  ближнього  вже  не  існує….
Ми  прозріваємо,  але  система  при  кінці.

Не  може  Римське  Право  безлад  зупинити,
Бо  перед  Богом  завжди  рівні  всі….
Де  юре,  кожен  має  право  жити,
Та  поки  що  «рівніші»  казнокради,  королі.

Ніколи  Бог  осміяний  не  буде,
І  вбивців  до  героїв  нам  не  залічить.
Хто  війнами  живе,  майбутнє  не  здобуде,
Лиш  праведні  тут  на  планеті  будуть  жить.

Могутній  фараон  «володар  світу»,
«Посланець»  неіснуючих  богів,
У  бездні  моря  закінчив  свою  «освіту»
І  прикладом  зоставсь  для  Божих  ворогів.

 *    Веліал  –  від  євр.  слова,  що  означає    «нікчемний».
                                         Стосується  Сатани.
2  Коринфян  6:14-16  «  Не  впрягайтесь  у  нерівне  ярмо  з
 невіруючими.  Бо  що  може  бути  спільного  між  праведністю  
і  беззаконням?  Або  що  спільного  між  світлом  і  темрявою?
 Яка  згода  між  Христом  і  Веліа́лом*?  І  що  спільного  між
 віруючим  і  невіруючим?  Крім  того,  що  спільного  між
 Божим  храмом  та  ідолами?  Адже  ми  —  храм  живого  Бога,
 а  він  сказав:  «Буду  перебувати  серед  них  і  ходитиму  серед
 них.  Я  буду  їхнім  Богом,  а  вони  будуть  моїм  народом».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791169
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 10.05.2018


В ПОИСКАХ ВЕЧНОГО МИРА

В  ПОИСКАХ  ВЕЧНОГО  МИРА

Чего  мы  добиваемся  всю  жизнь,
И  что  в  итоге,  горемычные,  имеем:
Так  беззаветно  боремся  за  мир,
А  в  сущности  одни  раздоры  сеем….

Мир  истинный  –  когда  уверенность  у  нас,
Когда  спокойствие  меж  близкими  друзьями,
Когда  мы  понимаем  состояние  вещей
И  дружбу  с  Богом  развиваем  сами….

Лишь  истинная  праведность  приносит  мир,
Плодом  её  –  спокойствие  и  безопасность  бесконечно,
Внимая  Слову  Бога,  не  обманет  нас  кумир,
Дух  Бога  направляет  нас  в  беспечность.

Святой  дух  –  дар  небесного  и  Вечного  Отца,
Энергия,  что  управляет  Мирозданьем.
Она  вникает  в  наши  мысли  и  сердца,
Любой  процесс  свершит  без  опозданья.

Плод  духа  не  заметить  невозможно,
Те  качества  сумеет  каждый  различить:
Любовь  и  радость,  мир,  долготерпение,
И  доброта,  и  добродетельность,  и  веру  не  сломить.

В  добавок  кротость,  самообладание  –
С  таким  настроем  можно  вечно  жить!

Деяния  2:32,33  «Этого  Иисуса  Бог  воскресил,  чему  мы  
все  свидетели.  Итак,  поскольку  он  был  возвеличен  до
 правой  руки  Бога  и  получил  от  Отца  обещанный  святой
 дух,  он  излил  то,  что  вы  видите  и  слышите».  
Галатам  5:22,23  «Плод  же  духа  —  это  любовь,  радость,  мир,
 долготерпение,  доброта,  добродетельность,  вера,  кротость,
 самообладание.  Против  всего  этого  нет  закона».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790882
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 08.05.2018


БЛАГОСЛОВЕННЯ

                           БЛАГОСЛОВЕННЯ                                                                                                                                                                          


Всього  пів-віку  ми  у  шлюбі  разом.
Благословенням  Божим  –  назавжди!
Яке  ж  то  щастя  бачити  майбутнє,
Коли  і  діти  і  онуки  на  дорозі  до  мети.

Ми  всі  отримали  найкращий  подарунок:
Опіку  Вічного,  Учителя  –  Царя.
Маєтки  світу  нам  не  порятунок,
Бо  незабаром  настає  нова  земля.

Є  що  згадати,  у  минуле  оглянутись,
У  фотографіях  побачити  щасливу  мить.
Та  погляд  наш  не  хоче  залишатись  –
У  вічність  незбагненну  розум  наш  стремить.

Ми  віримо,  що  потім  й  не  згадаєм
Хвилини  прикрощів,  принижень  і  турбот.
Сьогодні  тішимось  з  народом  Божим,
Що  досягли  найбільшу  із  висот.

Немає  біля  нас  тілесної  родини,
Хоча  в  ковчег  духовний  вільний  вхід….
Ми  не  втрачаємо  ні  духу,  ні  надії,
Бо  тільки  Бог  оцінить  серце  їх.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790183
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 03.05.2018


МИФОТВОРЧЕСТВО

МИФОТВОРЧЕСТВО  (акро)
«Правду  невозможно  скрыть,
но  можно  до  поры  запрятать….»

Любимый  способ  кормчих  наглецов,
Единственно  приемлемый,  доступный  –
Героев  измышлять  из  подставных  «отцов»,
Елейный  образ  сочинять  на  мир  преступный.

Народ  доверчивый  героями  живёт,
Доколе  правду  не  узнает,  ….
А  плут  уже  им  новых  представляет.

Исаия  43:9  «Пусть  все  народы  соберутся  вместе
 и  пусть  сойдутся  племена.  Кто  из  них  может
 рассказать  об  этом?  Могут  ли  они  сообщить  о  том,
 что  произойдёт  вскоре?  Пусть  они  представят  своих
 свидетелей,  чтобы  можно  было  объявить  их
 праведными,  или  пусть  люди  услышат  и  скажут
 „Это  правда!“».


 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789734
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 30.04.2018


"ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЙ ЗЛО ДОБРОМ"

«ЗАВЖДИ  ПЕРЕМАГАЙ  ЗЛО  ДОБРОМ»(Римлян  12:21)

Про  людське  око  не  старайся,
Ніхто  ще  їм  повік  не  догодив.
Яка  б  не  була  безнадійність,
Борись,  щоб  Бог  благословив.

Випробувань  навкруг  багато:
Насмішки,  упередженість  і  злість.
Не  варто  руки  легко  опускати  –
Про  Божий  мир  дбай  і  духовний  ріст.

Майбутнє  світу  щонайкраще  –
Злий  світ  іде  вже  до  кінця….
Як  Боже  схвалення  здобудеш,
Не  зникнеш  десь  на  манівцях.

Не  закують  тебе  у  бронзу,
Бог  знов  поверне  до  життя.
Воскреснуть  праведні  і  грішні,
Щоб  мати  шанс  на  вічне  майбуття.

Замовкнуть  байкарі,  філософи,  фантасти,
Учені  неуки  до  мавпи  втратять  апетит.
Планету  –  вічний  дім  не  будуть  руйнувати,
Величний  Бог  суспільство  нове  сотворить!

Дії  24:15  «До  того  ж,  так  само  як  і  вони,  я  покладаю
 надію  на  Бога,  що  буде  воскресіння  праведних  і  неправедних.  
Об’явлення  21:3—5  «Тоді  я  почув  з  престолу  гучний  голос:
 «Ось  намет  Бога  з  людьми,  і  він  житиме  з  ними.  Вони  будуть
 його  народом,  і  сам  Бог  буде  з  ними.  Він  витре  кожну  сльозу
 з  їхніх  очей,  і  вже  не  буде  ні  смерті,  ні  жалоби,  ні  голосіння,
 ні  болю.  Колишнє  минуло»  А  той,  хто  сидів  на  престолі,  сказав:
 «Ось  я  творю  все  нове,  —  і  додав:  —  Напиши,  бо  ці  слова
 надійні  і  правдиві».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787961
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 18.04.2018


ВІРТУАЛЬНІ ДУШІ

ВІРТУАЛЬНІ  ДУШІ  (На  вірш  «Душа—папір»  Іванюк  Ірини)

Що  проповідь  Твоя,  коли  Ти  відблиск  Світла,
І  хто  Ти  є,  коли  не  знав  про  наміри  Творця?
Все  створене  було  давно,  давно  –  одвіку,
І  Маргарита  «Майстром»  зведена  була.

Син  Божий  сіяв  Боже  Слово  –  Світло,
Ми  ж  відбиваємо  лиш  часточку  його…..
Як  ворог  мріє  володіти  світом,
Та  інквізиції  і  міфів  час  пройшов.

Сьогодні  папа  –  чистий  «непомильний»
Спромігся  заявити:  «пекла  не  було»…..
Що  наші  «скрипти»  --  немічні  молитви,
Лиш  Слово  Боже  здатне  подолати  зло!

Ми  знаємо,  що  правдивий  Бог  не  є  таким  Богом,  як  можна  бачити  з  Його  докоряння  ізраїльтян  за  те,  що  вони  ,палили  своїх  синів  і  дочок  у  вогні’.  Єгова  твердив,  що  це  була  ,зла  річ,  яку  Він  не  наказав,  і  яка  не  приходила  на  Його  серце’.  (Єремії  7:31)  Тому  що  Бог  навіть  ніколи  не  подумав  про  такі  муки,  то  як  же  нам  вірити,  що  Він  створив  пекельний  вогонь,  щоб  у  ньому  мучити  Своїх  створінь?  Так,  якщо  жорстокість  і  тортури  викликають  у  нас  огиду,  то  скільки  ж  більше  вони  є  огидою  в  Бога,  Який  є  любов?  —  1  Івана  4:8.
Доктрина  про  пекельний  вогонь  також  суперечить  правосуддю.  У  своєму  посланні  до  Римлян,  апостол  Павло  пояснює:  „Заплата  за  гріх  —  смерть”.  (Римлян  6:23)  Крім  того,  він  каже:  „Бо  хто  вмер,  той  звільнився  від  гріха”.  Якщо  смерть  зовсім  скасовує  гріх  людини,  то  чому  ж  її  мучити  вічно  за  те,  що  вона  грішила  тільки  протягом  свого  життя?  —  Римлян  6:7.
Отже,  Біблія  показує,  що  пекельний  вогонь,  так  як  його  взагалі  розуміють,  не  існує.  І  це  знання  дозволяє  нам  розвинути  споріднення  з  Богом,  засноване  на  любові,  а  не  на  терорі.  Пропонуємо  вам  далі  досліджувати  Біблію  й  навчитись,  як  ви  можете  правильно  задовольняти  Бога  для  того,  щоб  стати  між  тими,  які  побачать  той  чудовий  день,  коли  гадес  або  шеол,  загальний  гріб  людства,  навіки  зникне.—  1  Івана  4:16—18.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786978
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 11.04.2018


"ЦЕ ЧИНІТЬ НА СПОМИН ПРО МЕНЕ"

«ЧИНІТЬ  ЦЕ  НА  СПОМИН  ПРО  МЕНЕ»

Світ  не  від  нині  в  замішанні,  в  горі,
Шукає  порятунку,  йде  на  манівці.
Безумним  тісно  на  земних  просторах:
Так  палко  люблять  мир…з  мечем  в  руці.

Хто  за  Месією  пішов  дорогою  вузькою,
Хто  Слово  Бога  шанував,  як  Документ?
Лукаві  можновладці  йшли  дорогою  не  тою  –
Спотворили  вчення,  насилля  –  аргумент!

Мамона  розуми  всіх,  хто  при  владі,  покорила.
Простого  люду  вигляд  викликає  злість.
Неситими  очима  по  землі  блукають,  мов  на  крилах,
Маєтки  множити  –  мета  єдина  й  честь.

«Хто  більшим  хоче  бути,  хай  стає  слугою  –
Не  бутафорним,  хижим  у  душі,
Скарби  збирайте  справжні  в  небі  для  спокою,
Бо  все  земне  дочасне,  лиш  для  молів  і  іржі».

Коли  ви  учнями  Христа  себе  назвали,
Хай  по  любові  вашій  бачать  всі  –
Ви  хабара  не  брали  й  не  давали,
І  «чисті  руки»  ваші  не  лише  на  язиці.

Коли  Ісус  в  прощальну  ніч  пасхальну
Із  учнями  спожив  вино  і  хліб,
Він  не  просив,  а  дав  наказ  реальний  –
Ці  символи  приймати  всім  достойним  кожен  рік.

Чи  Божий  Син  не  має  необмеженої,  влади,
Чи  Він  не  Цар  на  всій  залюдненій  землі?
Чи  шопки  з  немовлям  –  вершина  слави,
Чи  витівки  з  вертепом  і  від  злого  «звіздарі»….

У  пору  як  настане  на  землі  весняне  рівнодення,
Коли  на  небі  перший  повний  місяць  настає,
Від  часу  виходу  народу  Бога  із  Єгипту,
На  всі  часи  це  спомин  смерті  Сина  Бога  є!

Луки  22:19,20  «Також  він  взяв  хліб  і,  склавши  подяку,  поламав  
   його,  дав  їм  і  сказав:  «Це  означає  моє  тіло,  яке  буде  віддане
 за  вас.  Чиніть  це  на  спомин  про  мене».  Так  само  взяв  він  після
вечері  чашу  і  сказав:  «Ця  чаша  означає  нову  угоду,  укладену
 на  підставі  моєї  крові,  яка  проллється  за  вас»
Щорічний  спомин  смерті  Ісуса  Христа  у  2018  році  
відзначається  31  березня  після  заходу  сонця.
.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784355
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 25.03.2018


"РУССКАЯ ГРЕЧКА"

                         «РУССКАЯ  ГРЕЧКА»
(В  передаче  показали  поющего  итальянца,
который,  употребляя  гречку,  стал  русским…)

Вот  знатоки  достигли  апогея  –
Своими  знаниями  огорошили  народ:
Задели  мистику,  нисколько  не  робея,
Но  с  фактами  науки  впереплёт.

Теперь  доверчивый,  наивный  обыватель
Сомнений  полон,  так  и  не  поймёт:
В  каком  орешке  спрятался  предатель,
А  где  «определяющий  наш  род»?

При  чем  тут  Шамбала,  Блаватская  и  Рерих,
Тибетские  загадочные  главари….
Махатмы  заявляли:  «брат  наш  Ленин»,
Блаватская  училась  у  «Люцифера—Зари».

Их  эрудиция  признать  Творца  не  может,
На  этом  поприще  сплошной  запрет.
Мораль  и  совесть  спящая  не  гложет,
По  прежнему  мерещится  «Грааль»  им  и  Тибет.

Ошеломляющая  пестрота  природы
Для  человека  лишний  раз  твердит:
Есть  Высший  Разум,  Он  Творец  народа,
И  только  Он  научит  как  нам  жить.

Мы  созданы  творить,  дерзать,  учиться,
Планету  –  дом  свой  удивительный  беречь.
И  чтоб  в  иллюзии,  фантазии  не  отклониться
Есть  Библия,  чтоб  нас  предостеречь.

Так  вот,  культурное  растение  –  гречиха
Идеям  Дарвина  и  атеистам  вопреки,
Генетику  свою  не  изменяет  лихо,
Ведь  планы  Бога  в  вечность,  далеки.

Имеет  силу  подавлять  дикорастущие,
Без  гербицидов  оздоровит  огород….
Но  если  почвы  ядовитые,  солёные,
Получится  китайский  скромный  вариант.

В  растение  Творцом  заложена  программа,
Чтоб  избирательно  все  элементы  поглощать.
Поэтому  на  почвах  ядовитого  состава
Не  всякое  растение  способно  выживать.

Наивные  «ученые»  придумали  легенду:
Борьбой  за  выживание  природу  объяснять.
Но,  к  их  стыду,  степное  разнотравье
Благодаря  процессу  симбиоза  может  выживать!

Как  им  неловко  в  Библию  заглядывать,
Задуматься,  чтоб  истину  узнать:
На  проклятой  земле  настанет  время,
Когда  сорняк  начнет  преобладать…

Мы  можем  объяснить,  но  изменить  не  сможем,
Ресурс  у  человека  слишком  мал.
Умом  развратным  он  умеет  уничтожить
И  всё,  что  видим,  для  разрухи  созидал…

Для  нашего  ума  непостижимо  –
Как  сорок  лет  народ  на  манне  выживал.
Нам  диетологи  заведомо  твердят  фальшиво:
На  каждый  случай  новый  идеал….

Не  гастроном  мы  посещаем,  а  аптеки,
Чтоб  заедать  обильный  суррогат:
Хот-доги,  чипсы,  кока-колы  и  конфеты
Калеками  нас  сделать  норовят.

Мы  все  равно  доверимся  рекламе,
Там  знатоки,  «светила»,  доктора  –
Детей,  как  зомби,  уведут  от  мамы.
Быть  может,  Совесть,  Честь  и  Ум,
не  бутафорный,  нам  призвать  пора!

Бытие  1:31  «Тогда  Бог  посмотрел  на  всё,  что  он  создал,  и  увидел,
 что  всё  это  очень  хорошо.  И  был  вечер,  и  было  утро  —  день  шестой.

Гречневую  крупу  начали  выращивать  еще  5000  лет  назад.  С  тех  пор  греч.    каша  пользуется  популярностью  у  жителей  многих  стран.  Накапливает  Fe  ,Cu,Se,  Sn  ,  Mn  и  пр.  
         Гречка  -  одна  из  самых  ценных  крупяных  и  медоносных  культур,  которые  выращивают  в  Украине.  Гречневая  крупа  -  вкусная,  питательная  и  является  не  только  признанным  украинским  национальным  блюдом,  но  и  широко  используется  как  диетический  лечебный  продукт.
По  идентичностью  использования  главного  продукта  гречка  относится  к  группе  зерновых  культур,  хотя  она  отличается  от  них  многими  морфологическими  признаками,  плод  -  трехгранный  орешек  (изредка  2-,  4-,  6-гранный).
.Ботаническая  характеристика
Гречка  относится  к  роду  Fagopyrum  Gaertn.  семейства  гречишных  -  Polygonaceae.  Pig  Fagopyrum  объединяет  три  вида:  гречку  культурную  или  обычную,  -  F.  esculentum  Moench  (2n-16),  гречку  татарскую  -  F.  tataricum  и  гречку  полукустарниковой  -  F.  suffruticosum  F.  Schmidt.
Хозяйственную  ценность  имеет  гречка  обычная  (2n-16).  Татарская  случается  в  посевах  культурной  как  злостный  сорняк;  полукустарниковая  -  многолетнее  эндемичное  растение  Сахалина.  Гречиха  обыкновенная  делится  на  два  подвида:  посевная  -  vulgare  St.  и  многолистный  -  multifolium  St.  Сорта  гречихи,  которые  выращивают  в  Украине,  принадлежат  к  подвиду  vulgare  St.  Многолистный  гречка  распространена  на  Дальнем  Востоке  (Россия).

 Валентин  Сидоров  «Семь  дней  в  Гималаях»  (Москва,  8/1982)



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784145
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 24.03.2018


"ДЕЛАЙТЕ ЭТО В ОСПОМИНАНИЕ ОБО МНЕ"

«ДЕЛАЙТЕ  ЭТО  В  ВОСПОМИНАНИЕ  ОБО  МНЕ»  …..

Мир  не  от  ныне  в  замешательстве  и  горе,
Спасенье  ищет,  погружается  в  отстой  …..
Безумным  теснотою  кажутся  земли  просторы  –
Так  искренне  увлечены  борьбою  мира,  но  с  мечом.

Кто  за  Мессией  шел  тропою  узкой  и  надежной,
Кто  Слово  Бога  уважал,  как  Документ?
Цех  власть  имущих  отличился  в  невозможном:
Учение  извращено  –  насилие  лишь  аргумент.

Мамона  разумы  вельмож  всех  покорила,
Сам  вид  людей  простых  в  них  вызывает  гнев.
Всю  землю  взором  хищным  перекрыли,
Копить  добро  любым  путём  –  весь  их  удел.

«Кто  хочет  быть  большим,  да  станет  всем  слугой»,
Не  бутафорным,  хищником,  насмешником  в  душе.
Клад  собирайте  настоящий  в  небе,  там  покой,
Земные  блага  умножаешь,  только  не  себе  …..

Когда  учениками  Господа  Христа  себя  назвали,
Пускай  по  искренней  любви  вас  видят  все,
Вы  взятку  никогда  не  брали,  как  и  не  давали,
И  «руки  чистые»  у  вас  не  только  в  языке.

Когда  Иисус  в  ночи  прощальной  и  пасхальной
Принял  с  учениками  и  вино  и  пресный  хлеб,
Он  не  просил,  лишь  дал  приказ  реальный  –
Чтоб  эти  символы  достойные  вкушали  каждый  год.

Нежели  Бога  Сын  не  наделен  всей  властью,
Нежели  Он  не  Царь  на  всей  земле  …..
Младенец  в  яслях,  не  насмешка  ли  с  пристрастьем,
Нежели  ряженные  и  «звезда»  от  злого  на  поре?

Всесильный  Бог  осмеянным  не  будет,
Он  видит  сердце  каждого  из  нас.
Еще  есть  время  осознать  ошибки,  люди!
Но  близится  стремительно  ненастья  час.

Вот  равноденствие  весеннее  приходит,
На  небе  полнолунья  первого  пора  …..
От  времени  исхода  из  Египта  Божьего  народа
На  все  века:  воспоминанье  смерти
                                                       Сына,  Господа  Христа!
Луки  22:19,20  «Затем  он  взял  хлеб,  воздал  благодарность
 Богу,  разломил  его  и  дал  им,  сказав:  «Это  означает  моё
 тело,  которое  будет  отдано  за  вас.  Делайте  это  в
 воспоминание  обо  мне».  Точно  так  же  он  взял  и  чашу  после
 ужина,  сказав:  «Эта  чаша  означает  новое  соглашение  на
 основании  моей  крови,  которая  прольётся  за  вас».

Вечеря  воспоминания  в  2018  году  31  марта  после  захода  солнца.








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783416
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 20.03.2018


КОРОЛЕВА

                 КОРОЛЕВА

Любить  собак  и  лошадей….
По-настоящему  не  каждый  может.
Но  искренне  любить  людей
Даже  корона  многим  не  поможет.

Как  много  бутафорных  королей,
Из  подворотни,  из  помойки,  грязи…
Ценою  случая  и  волей  главарей
С  триумфом  выдвигались  в  «князи».

Не  в  том  заслуга  и  почет,
Что  есть  возможность  величаться  –
Благословенной  Богом  быть  …..
Достойной  королевой  быть,  а  не  казаться.

Когда  настанет  Новый  Мир,
Не  будет  царственного  рода.
Но  память  о  великих  не  умрет  –
Вождей  и  предводителей  народа.

Шуты,  придворные  и  знать  –
Большое  в  мире  испытанье,
Загадочный,  непредсказуемый  конгломерат  –
Кто  их  поймет,  кто  даст  взаимопониманье….

Притчи  16:29-31  «Жестокий  человек  обольстит  своего
 ближнего  и  заведёт  его  на  недобрый  путь.  Он  подмигивает
 глазами,  плетёт  интриги.  Закусывая  губы,  доводит  злое
 дело  до  конца.  Седина  —  венец  красоты,
 если  она  находится  на  пути  праведности».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782542
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2018


ВЕК ПРОСВЕЩЕНИЯ

                             ВЕК  ПРОСВЕЩЕНИЯ

Сказать,  что  «Бога  нет!»  не  получилось,
Ведь  слишком  тонкие  науки  знает  ныне  человек.
Дурачить  мифами  и  сказками  наивных  без  причины  –
Научный  мир  не  разрешит  мошенникам  вовек.

Загадочные  действия  артистов  и  факиров
Не  могут  опровергнуть  сложность  бытия.
Присутствие  духовных  сфер  неоспоримо.
И  даже  армия  философов  не  запретит  
                                                                       новейшие  открытия!  

Мир  иллюзорный  чужд  реальной  жизни,
Игра  воображения  –  продукт  больных  мозгов.
Из  сфер  потусторонних  телепато-  механизмом
Зомбируют  неграмотных  и  создают  рабов.

Звено  продажное,  связное  –  маги  и  шаманы,
Всё  «ясновидящие»,  экстрасенсы,  колдуны….
Бессильны  против  них  и  священство,  и  капелланы,
К  ним  на  совет  идут  правители  любой  страны!

Трагический  итог:  отвергнув  Слово  Бога,
Беспомощным,  духовно  нищим  очутился  человек.
В  жестокость,  в  ненависть  вела  его  дорога,
Слепых  поводырей  он  полюбил  навек….

Но  Библия  нас  уверяет  однозначно:
Надеяться  на  силу  человеку  нет  причин  –
Кто  МЕЧ  возьмет,  чтобы  решать  задачи,
Познает  горечь  неутешную  кончин.

P.S.  Какая  унизительная  жалость:
               Монах  всю  жизнь  искусство  боя  изучал.
               Его  ученики  в  восторге  повторяли……
               Другой  же  рядом  –  банду  возглавлял.

               Природа  человека  немыслима  без  свободы,
               Насилием  порядка  вовсе  не  создать.
               Пока  не  будет  равенства  под  небосводом,
               «Дух  мира»  будет  войнами  всегда  пугать!

Псалом  10:4,6  «  В  своей  надменности  нечестивый  не  ищет  Бога.
Во  всех  его  мыслях:  «Нет  Бога».    Он  говорит  в  своём  сердце:
 «Не  поколеблюсь,  Поколение  сменится  поколением,  но
 бедствие  меня  не  коснётся».  
2Тимофею  3:12,13  «Да  и  все,  желающие  жить,  проявляя
 преданность  Богу  во  Христе  Иисусе,  будут  преследуемы.
   А  злые  люди  и  обманщики  будут  поступать  всё  хуже  и
 хуже,  вводя  в  заблуждение  и  заблуждаясь».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782061
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2018


МАНИЯ ПОДРАЖАНИЯ ФАНТОМАМ

МАНИЯ  ПОДРАЖАНИЯ  ФАНТОМАМ

Как  заразителен  искусственный  пример,
И  даже  если  не  реальный….
Научат  нас  изысканных  манер,
Потом  поймём,  что  образ  сей  печальный.

Мы  созданы  с  возможностью  наследовать  других,
Войти  в  среду,  ничем  не  отличаясь:
В  животном  мире  мимикрия  для  иных,
Лишь  в  обществе  людей  свободой  наслаждаясь…

Но  клоны  не  получатся  из  нас,
Ни  роботы,  ни  слуги,  ни  убийцы.
Духовный  мир  наш  вовсе  не  угас,
И  одаренные  не  обязательно  арийцы.

Кто  умудрился  в  униформу  всех  одеть,
Лишить  рассудка,  делая  машиной.
Под  видом  вседозволенности  совесть  потерять
И  чувством  гордости  всех  затянуть  в  пучину….

Лукавый  автор  создает  затейливый  роман  ,
Где  мир  иллюзий  ловко  приплетает.
Ум  извращенный  строит  дерзкий  план:
В  итоге  за  героем  целый  караван  шагает  …..

А  эйфория  будет  до  поры,  как  грим,
Настанет  время  честно  разобраться  –
Как  домик  карточный,  исчезнет  Рим
И  с  мифами  придётся  расставаться.

Вдруг  Право  Римское  окажется  не  тем,
И  Третий  Рим  здесь  не  поможет.
Все  Заповеди  Бога  нам  даны  затем,
Чтоб  войнами  планету  не  тревожить!

Найдётся  первый,  кто  оставит  меч,
Иначе  беспредел  не  будет  прекращаться.
Величие  царей  земных  падет,  как  камень  с  плеч,
Лишь  Царство  Бога  будет  возвышаться.

Откровение  21:3,4  «И  я  услышал,  как  громкий  голос  от  престола  сказал:  «Вот,  шатёр  Бога  —  с  людьми,  и  он  будет  жить  с  ними.  Они  будут  его  народом,  и  сам  Бог  будет  с  ними.  Тогда  он  отрёт  всякую  слезу  с  их  глаз,  и  смерти  уже  не  будет,  ни  скорби,  ни  вопля,  ни  боли  уже  не  будет.  Прежнее  прошло».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779712
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2018


Философ и истина

ФИЛОСОФ  И  ИСТИНА
«У  истин  так  много  неузнанных  лиц»  
                                                   (не  известный  автор)

Потерянный,  беспомощный,  забытый,
Свою  тоску  без  устали  дарит  ....
Он  слякотным  настроем  знаменитый,
Увидеть  мир  реальный  не  спешит.

Рожденный  в  сказке,  выросший  в  неволе,
Сумел  своим  умом  проникнуть  в  ложь.
На  пол  -  пути  собой  вдруг  стал  доволен,
Но  истину  найти  нет  мочи,  невтерпёж.

Его  амбиции  до  Слова  Бога  не  дошли
И  божествами  увлекается  не  теми:
Он  странно  пишет  слово  Бог,  как  малыши  –
Чтоб  с  прописной  писать  не  преклоняются  колени!

Мир  дерзких  нравов,  непрестанной  суеты
Находит  для  себя  пустые  оправданья  –
Он  истины  понятие  довел  до  той  черты,
Где  каждый  сам  ее  меняет  очертанья  …..

Сын  Бога  в  мир  людей  пришел  затем,
Чтоб  указать  дорогу  к  вечной  жизни.
Одна  лишь  правда  –  Слово  Бога  всем,
Оно  народы  все  объединит  в  одну  Отчизну!

Как  вседозволенность  и  гордость  губит  всех,
Все  низменные  чувства  лестно  восхваляя.
Пороча  в  эйфории  слово  ЧЕЛОВЕК,
Мы  часто  диким  зверям  подражаем.

Невинный  жест,  лишь  пару  безрассудных  слов,
Со  временем  жестокою  удавкой  завершится:
Что  «ИСТИНА  У  КАЖДОГО  СВОЯ»  и  ты  готов  --
Мир  никогда  в  одну  семью  не  превратится!

Кто  дал  нам  право  издавать  закон
Порочащий  Законы  Суверена,  Бога?
Кто  рабство  не  убрал  до  нынешних  времён
И  вёл  народ  на  беззакония  дорогу….
Азартный  самозванец,  без  рассудка  и  тревоги.

Иоанна  17:17  «Освяти  их  истиной.  Твоё  слово  есть  истина».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779116
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2018


СОВІСТЬ

                           СОВІСТЬ

Ми  іноді  зненацька  і  не  знаємо  самі,
Що  заважає  затишку,  душевному  спокою…
Здавалось,  і  ніщо  не  перейшло  межі,
Але  журба  чомусь  прийшла  сама  собою.

Чи  не  тому,  що  подруга  надійна  в  нас.
Вона  розслабитись  нам  не  дає  ніколи.
Не  вгомониться,  для  байдужості  не  час  –
То  людська  совість,  у  житті  найперша  школа!

Дарунок  найцінніший  від  Творця,
Її  ніяким  способом  не  купиш.
Часом  приспиш,  та  праця  марна  ця  –
Пробудиться  і  все  з  лихвою  надолужить.

Хто  загубив  її,  той  втратив  майбуття,
Пройти  дорогою  життя  надіявся  наосліп….
Ми  –  діти  Бога,  Він  бо  обіцяв:
Мир  вічний  тільки  тим,  хто  має  скромність.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778262
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2018


Расправте плечи. (На смерть поэта)

РАСПРАВТЕ  ПЛЕЧИ
 (На  смерть  поэта)

Ресурс  исчерпан,  жалобные  речи
Печали  нашей  больше  не  уймут.
Беспомощные  взгляды  мы  не  прячем,
И  героические  речи  неуместны  тут.

Не  надо  говорить,  что  память  вечна  –
Жизнь  человека  в  этом  мире  коротка.
И  надо  ли  так  уверять  беспечно,
Что  Друг  наш  в  памяти  остался  на  века.

Не  в  нашей  власти  изменять  законы,
Хотя  б  на  йоту  увеличить  жизни  путь….
И  кто  осмелиться  венчать  себя  короной,
Не  вникнув  до  конца  в  творенья  суть.

«Ты  создан  из  земли,  идёшь  туда  обратно,
Свои  возможности  навечно  потерял.
Твой  грех  до  времени  нести  будут  потомки…
Но  Искупитель  жив,  надежду  верным  дал».

Из  Библии  мы  узнаем  о  намерениях  Творца:
Он  воскресит  и  праведных,  и  грешных,
Жизнь  человека  может  длиться  без  конца,
Но  будущее  всех  неверных  безутешно.

О  Царстве  Бога  говорят  по  всей  земле,
В  любом  народе  есть  готовые  услышать,
Мечом  и  силой  к  миру  не  пришли  нигде  –
Настало  время  жить  в  любви  под  общей  крышей!

Матфея  24:  11-14  «  Появится  много  лжепророков,  которые  многих  введут  в  заблуждение,  и  из-за  роста  беззаконияво  многих  охладеет  любовь.  Но  кто  выстоит  до  конца,  тот  спасётся.  Эта  благая  весть  о  царстве  будет  проповедана  по  всей  обитаемой  земле  для  свидетельства  всем  народам,  и  тогда  придёт  конец».

Откровение  21:3,4  «И  я  услышал,  как  громкий  голос  от  престола  сказал:  «Вот,  шатёр  Бога  —  с  людьми,  и  он  будет  жить  с  ними.  Они  будут  его  народом,  и  сам  Бог  будет  с  ними.    Тогда  он  отрёт  всякую  слезу  с  их  глаз,  и  смерти  уже  не  будет,  ни  скорби,  ни  вопля,  ни  боли  уже  не  будет.  Прежнее  прошло».





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777324
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2018


КАК ВЫГЛЯДИТ БАГРЯНЫЙ ЗВЕРЬ

КАК  ВЫГЛЯДИТ  БАГРЯНЫЙ  ЗВЕРЬ

Толпа  познавшая  что  значит  вседозволенности  горечь,
Никак  не  сможет  по  прямом  пути  идти.
Элита,  опьяненная  развратом  буйным  ночи
Развеяла  все  мифы  сладостной  мечты.

И  общество,  что  потеряло  уважение  к  святому,
Гниет  немедля,  снизу  и  в  верхах,
Находит  священство,  что  ублажает  словом,
Да  правосудие  –  без  взятки  ни  на  шаг!

Наивным  и  доверчивым  суют  патриотичность,
Впрессовуют  на  уровне  инстинкта  избранность  родов.
Коммуны  басни  –  Библии  Священной  псевдо  идентичность
Понадобились,  разве,  чтоб  клонировать  рабов.

Ведь  Божий  Сын  пришел  ко  всем  народам  –
Нет  избранных  и  нет  господ,  царей:
Кто  быть  большим  желает,  да  становится  слугою  –
Так  обустроить  Царство  на  земле  Отец  велел.

Порабощения  система  лишь  на  время  –
Во  зло  господствует  над  человеком  человек….
Враг  человечества  втянул  всех  в  это  бремя:
Исчезло  милосердие,  не  слышно  о  любви  который  век!

Коварством,  и  обманом,  и  насилием,  и  страхом
Был  создан  устрашающий  весь  мир  конгломерат  –
В  одно  ярмо  впрягли  любого  бедолагу:
Шальная  гвардия  –  что  робот,  что  солдат.

Вот  на  арене  мировые  сверх  державы,
Четыре  зверя  из  пучин  людского  моря  поднялись:
Оккультный  Вавилон,  с  богами-идолами  и  жрецами,
Могущественная  Мидо  -Персия,  и  Греция,  и  Рим…..

В  грядущем  –  неминуемо  дробление  империй  бесноватых,
Англо  –  Америка  –  в  повадках  тех  же  самых….
Весь  мир  в  насилии  не  сможет  удержаться  –
Бог  сам  ничтожит  меч  и  колесницы  рати.

И  новым  будет  общество  на  расцветающей  планете,
Где  нет  вражды,  где  ненависть  угрюмая  прошла,
Где  превосходства  манию  нигде  не  встретишь
И  роль  сатрапов-надзирателей  исчезнет  навсегда.

Пророк  от  Бога,  скромный  Даниил
Был  удостоен  наперёд  увидеть  ход  событий….
Их  даже  и  на  йоту  человек  земли  не  изменил,
Ведь  не  ему  дано  решать  пути  ни  откровений,  ни  открытий!

Откровение  13:16,17;  17:3  «И  он  принуждает  всех  людей  —  малых  и
 великих,  богатых  и  бедных,  свободных  и  рабов  —  принять  знак  на
 правую  руку  или  на  лоб,    чтобы  никто  не  мог  ни  покупать,  ни  продавать,  
   кроме  того,  на  ком  есть  знак  —  имя  зверя  или  число  его  имени.
 И  он  унёс  меня  посредством  духа  в  пустыню.  Там  я  увидел  женщину,
 сидящую  на  багряном  звере,  который  был  полон  богохульных  имён
 и  у  которого  было  семь  голов  и  десять  рогов»

Даниил  2:44  «И  во  дни  тех  царей  Бог  небесный  установит  царство,  которое  
   никогда  не  будет  разрушено.  Это  царство  не  будет  передано  другому  народу.
 Оно  сокрушит  все  эти  царства  и  положит  им  конец,  а  само  будет  стоять  вечно».  
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776465
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2018


Як виглядає "дикий звір"…

Як  виглядає  «дикий  звір»…

Юрба,  що  вседозволеність    гірку  пізнала,
Не  може  рівним,  чесним  шляхом  йти.
Продажність  і  розгнузданість  еліти  доконала,
Ніхто  не  вірить  міфам  про  дорогу  до  мети.


Суспільство,  де  нема  поваги  до  святого,
Гниє  одразу,  знизу  і  згори.
Знаходить  священство,  що  лестить  вуха,
І  правосуддя  бутафорне  –  за  хабар  і  за  дари.

Наївним  і  довірливим  хвалять  патріотичність,
Втискають,  мов  інстинкт,  про  вибраність  родів.
Байки  комуни  –  Біблії  Святої  псевдо  ідентичність,
Були  потрібні  для  приборкання  допитливих  рабів.

Таж  Божий  Син  прийшов  до  всіх  народів,  неодмінно  –
Немає  вибраних,  нема  вельмож,  царів…
Хто  мріє  про  велике,  є  слугою  добровільно  –
Так  Боже  Царство  влаштувати  Бог  велів!

Система  поневолення  лиш  до  часів….
На  зло  людина  над  людиною  панує  –
Так  ворог  людства  обдурити  всіх  зумів,
--Зникає  милосердя,  про  любов  ніхто  не  чує.

Обманом,  підступом,  насиллям,  страхом,
Хтось  все  з’єднав  в  страшний  конгломерат….
В  одне  ярмо  впрягли,  під  одним  дахом
Шалене  вишколене  військо  роботів  –  солдат.

Ось  на  арені  світові  потужні  наддержави,
Чотири  звірі  з  моря  людства  світом  потрясли:
Окультна  Вавилонія,  з  богами  –  ідолами  і  жерцями,
Могутня  Мідо  -  Персія,  і  Греція,  і  Рим….

А  далі  –  неминуче  дроблення  імперій  біснуватих,
Англо—Америка  в  повадках  тих  самих.
Весь  світ  в  насильстві  більш  не  зможе  існувати,
Бог  сам  ламеє  колісниці,  грізний  меч  і  щит….

Нове  суспільство  буде  на  оновленій  планеті,
Де  ворожнечі  ,  ненависті  лютої  нема.
Збоченці  з  комплексами  вищості  підуть  далеко,
Сатрапів  і  поганячів  розшукувать  буде  дарма!

Пророк  від  Бога,  скромний  Даниїл,
Отримав  це  видіння  на  початку  людства  шляху.
Навіть  на  йоту  людський  розум  не  змінив
Весь  хід  подій,  бо  не  йому  це  вибирати….

Даниїла  2:44  «За  днів  тих  царів  небесний  Бог  встановить
 царство,  яке  повіки  не  зруйнується  і  не  буде  передане
 іншому  народові.  Воно  розтрощить  усі  ті  царства  і  покладе
 їм  край,  а  саме  стоятиме  вічно».  (618  –  536  р  .р.  до  н.е.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776099
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 09.02.2018


Кут зору

             КУТ  ЗОРУ
(На  вірш  «Спосіб  бачити»,  автор  Metrolog)

Скільки  світла  ми  бачим  
під  кутом  свого  зору….
Ми  до  темряви  звикли,
правда  нам  невідома.

Щоби  щось  оцінити,
 треба  збоку  дивитись.
Людям  це  не  під  силу,
у  Творця  треба  вчитись.

Божий  Син  нас  навчив
як  потрібно  всім  жити:
Вміти  вислухать  всіх,
гріх  і  зло  не  чинити.

Спати  зараз  не  час,
треба  розум  будити.
Ворог  так  нас  приспав,
що  лиш  вмієм  блудити.          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775178
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2018


Молодь у небезпеці

                               Молодь  у  небезпеці.

Яка  байдужість  і  зухвала  ненависть  до  правди  –
Дитячий  розум  у  фантазіях  марних  здрібнів.
Наївно  вірить  кожній  недолугій  пропаганді,
Розважно  дослідити  факти  не  зумів.

Закоханий  в  казкові  міфи  і  сюжети,
Посвячений  у  втаємничені  діла….
«Захищений»,  бо  свято  вірить  в  амулети,
Поняття  про  реальний  світ  –  і  натяку  нема!

У  морі  філософських  вигадок  і  марень
Так  легко  вибрати  облуду  до  душі.
Свобода  думки,  вірувань,  вподобань
Несе  загрозу  не  побачити  смертельної  межі.

Ідея  вседозволеності  надзвичайно  згубна,
Для  недосвідчених  –  тернистий  шлях.
В  суспільстві  хаосу,  де  темінь  непробудна,
Всі  пошуки  кінчаються  на  манівцях.

Яка  лукава  сатанинська  підлість:
Дітей  впрягати  у  політики  ярмо.
Мільйони  жертв,  де  щирість  і  невинність
В  загони  смерті  гітлер  –  югенду  пішло….

Хто  дав  зелене  світло  біснуватим,
Знаряддя  вбивства  до  «бліцкрігу  освятив»?
Хіба  для  людства  жертв  не  забагато,
Чи  знову  ворог  людства  розум  засліпив…..

Боїв  звитяжних  і  останніх,  в  принципі,  не  буде….
Допоки  меч  в  руках,  не  згине  в  світі  зло.
Аж  поки  на  планеті  не  прозріють  люди,
Щоб  хижаків  гидких  тут  більше  не  було.

Ця  справа  для  людей  реально  неможлива.
Одна  надія  –  Бог  без  нас  очистить  світ.
Мільйони  ангелів  достатньо  мають  сили  –
Де  ми  опинимся,  хай  кожен  чесно  відповість….

Ефесян  6:1-4  «  Діти,  будьте  слухняні  своїм  батькам,  пам’ятаючи  
   про  єдність  з  Господом,  бо  робити  так—  праведно.  «Шануй  
батька  і  матір»  —  це  перша  заповідь,  до  якої  було  дано  обіцянку:
 «Щоб  добре  велося  тобі  і  щоб  довго  ти  жив  на  землі».    Батьки,  не  
дратуйте  своїх  дітей,  а  виховуйте  їх,  повчаючи  і
 наставляючи,  згідно  з  волею  Єгови».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775168
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2018


Писав вірші з пустим сюжетом

Писав  вірші  з  пустим  сюжетом.
(На  вірш  «Манія  величності»  Миколи  Коржика)

Коли  нас  надихає  незбагненна  рима,
То  вже  від  Бога  надзвичайний  дар.
А  як  навколо  все  незрозуміле  і  незриме….?
Та  ж  не  один  мудрець  сьогодні,  як  школяр!

Де  мудреці?  Немає  ні  одного,
Чи  припинились  суєта  і  марнота?
Всі  обіцянки  йдуть  по  колу  до  старого,
І  винахідник  нові  горизонти  відкрива  ….

Хто  скромність  втратив,  почувається  героєм,
Чим  менше  знає,  тим  відважніші  думки:
Он  той,  на  Марсі  яблуні  саджає,
А  той  все  «знає  наперед»,  щебече  залюбки.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774887
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2018


Засліплений, не Дон-Кіхот…

Засліплений,  не  Дон-Кіхот….

Він  також  вміло  бився  з  Вітряками….
Та  не  мечем,  не  словом  –  матюками.
Така  вже  в  нього  вдача  прикра,
Юрба  все  стерпить,  до  героїв  звикла.

А  він,  окрилений,  розпалений  абориген,
Шукає  зрадників  підступних,  вдома  і  ген-ген.
Його  навчали  змалку,  з  юних  літ:
-Навколо  вороги,  слідкуй  за  ними,  не  пускай  в  політ!

-Усюди  безлад,  тільки  вигляд  гарний,
І  суд  і  злодій  разом,  всі  безкарні…..
А  він  --  за  приклада,  за  вчителя  усім,
Мов  фарисей,  що  в  храмі  ідолом  засів….

З  яким  презирством  він  таврує  ворогів,
Тих,  що  не  думають  єдино  правильно,
                                                                                     як  він  хотів…
Запас  зневажливих,  гнилих,  негідних  слів
Його  єство  з  верхом,  ущерть  переповнив.

Він  ними  штрикає,  мов  гідра,  на  всі  боки….
Бо  Патріот,  і  «зрадникам»  дає  уроки  ….  
Як  щиро  тішиться,  коли  за  ним  ідуть  –
Така  в  аборигена  і  солодка  і  гірка  водночас  путь.

P.S.  Як  не  догодиш,  в  чорний  список  попадеш  –
               Героїв  нині  досить,  може  й  пропадеш…
               Тож  начувайся,  інородная  небого,
                 Твої  думки  святим  не  до  душі  премного….


Гість-Наум  відповів  на  коментар  ПВО,  23.01.2018  -  14:51
Дякую  за  Вашу  мужність:не  ховатися  за  чорним  списком.  Дасть  Бог,  потрохи  розберемось.  До  речі,  на  Вашу  світлу  голову  є  нагода  зайти  в  інтернеті  історичні  дослідження  канадського  вченого  Івана  Барчука  "Єресі,  що  ввійшли  у  церкву",  видавництво  "Дорога  правди",  Торонто-1973-Клівленд.  Навіть  таким  поважним  патріотам,  як  Ви,  буде  корисно  наблизитись  до  реальності.  Сьогодні  відбувається  суд  над  тисячами  бутафорних  релігій,  котрі  потрясають  світом  .Я  не  вірю  у  Вашу  щиру  побожність....  але  навіть  апостол  Павло  був  так  само  ревний  і  завзятий,  до  часу...Дав  би  то  Бог!
     
ПВО  відповів  на  коментар  Гість-Наум,  23.01.2018  -  16:18
Мені  чхати  на  твої  блюзнірні  закиди  стосовно  моєї  особи  чи  то-пак  віри.  Ти,  йолопе,  потурбуйся  краще  про  спасіння  власної  душі,  бо  ж  Син  Людський  не  приходить  у  якихось  вченнях,  течіях  чи  то  пак  їх  дискредитаціях.  Як  і  завжди  Він  відвідує  придурків  на  кшталт  тебе  у  вигляді  дратуючої  непомірну  пиху  людини,  на  котру  невмита  ротяка  постійно  норовить  роззявити  свій  отвір,  щоби  вилити  порцію  лайна,  випродукованого  субстанцією,  заповняючою  простір  черепної  коробки,  де  у  нормальних  людей  зазвичай  знаходиться  мозок.  Чорний  список  ти  у  мене  просто  випрошуєш,  а  я  не  залізний  і  терпець  мій  скоро  може  урватися.  Притримай  свої  фекалії  для  власного  вжитку,  і  не  раджу  їх  перемішуати  зі  Словом  Божим  та  Іменем  Христа.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774799
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2018


ВЫШЕ ХОЗЯИНА

                 ВЫШЕ  ХОЗЯИНА

Кабы  не  Моськи,  была  бы  тоска  …..
Отчаянно  полают,  и  пускай.
Они  умеют  за  оградою  резвиться,
Ведь  сами  знают,  что  в  футляре
                                 им  беспечно  спится.

Коль  что  не  так,  дурные  корчат  рожи,
Шутов  ведь  никогда  не  присадят  вельможи.
Их  «умный»  вид,  что  эталон  безумья,
И  каламбурный  вздор  –  что  волк  на  полнолунье.

И,  всё  же,  правду  говорят  в  народе:
Собака  –  копия  хозяина  в  определённом  роде.
Хозяин  иногда  растерянно  молчит,
А  Тварь  ретивая  так  угрожающе  рычит….  


Притчи      6:12-14;  ц12:18;  26:22  «Человек  негодный,  злонамеренный
 ходит  со  лживыми  устами,  подмигивает  глазами,  делает  знаки
 ногой,  показывает  пальцами.    Его  сердце  извращено,  он
 постоянно  замышляет  зло,  сеет  раздоры.    Иной,  говоря  бездумно,
 ранит,  как  мечом,  а  язык  мудрых  исцеляет.  Слова  клеветника  —
 как  жадно  поглощаемые  лакомства,  попадающие  в  самые  внутренности».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774675
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2018


Вічність

                   ВІЧНІСТЬ

Учора,  нині,  завтра  і  завжди:
Питання  для  всіх  смертних  так  незрозуміле.
Ми  знаємо  --  від  смерті  не  втечеш....
Тому  всі  наші  почуття  такі  вразливі.

Не  в  стані  з'ясувати  чоловік
Події  всі,  що  пильно  їх  чекає.
Аж  поки  не  загляне  у  минулий  вік,
Коли  пророки  до  людей  звертались.

З  глибин  віків  до  нас  дійшли  слова
Від  Розуму,  котрий  існує  вічно.
І  створений  Ним  перший  чоловік
Йому  подібний,  але  напрочуд  безпечний!

Він  знав  –  життя  можливе  без  кінця,
І  вільний  від  хвороби  і  турботи….
Та  гордий  ангел  вічність  зруйнував,
Довів  до  бунту,  збочення,  розбрату.

Адаму  вдалося  прожити  дев’ять  сотень  літ,
І  тридцять  років,  аж  прийшла  розплата.
Бог  вічність  для  людей  наразі  зупинив.
І  з  того  часу  смерть  --    за  гріх  відплата…

Питання  суверенності  не  вирішене  ще  –
Брехун  відомий,  але  ще  на  волі.
Сьогодні  час  для  підсумків  настав,  уже:
Брехню  покинути,  щоб  вічно  жити  в  дружнім  колі.

Син  Бога  до  людей  із  космосу  прийшов,
Вказав  для  всіх  одну  надію  і  дорогу  :
Щоб  жити  по  Закону,  так  як  Бог  велів,
Бо  оправдаються  лиш  ті,  хто  служить  Богу!

Ісая  57:15,16.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772631
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2018


Счастливые времён не наблюдают….

СЧАСТЛИВЫЕ  ВРЕМЁН  НЕ  НАБЛЮДАЮТ….

Те,  кто  свой  род  ведёт  от  обезьяны,
Счастливее  и  проще  ощущают  мир.
Им  все  проблемы  –  детские  забавы,
Один  авторитет  лишь  –  сказочный  Кумир.

Вселенная  для  них  –  случайное  явленье,
Счастливый  случай  –  появилась  жизнь!
Земля  случайно  выбрала  надёжную  орбиту,
И  Солнце  светит  ей,  не  убегая  ввысь  …..

И  вот  Кумир  –  «Счастливый  Случай»  постарался:
Умом  приличным  человека  наградил  …..
А  дальше  –  тот  случайно  развивался  –
Творил  науки  сколько  было  сил.

Дошел  до  высшей  точки  –  коммунизма,
Планету  в  сказочное  царство  превратил,
Нашел  возможность  покорять  пространство,
Искать  себе  подобных  средь  светил  …..

Но,  приглянись  –  ан  нет,  руками  машут  –
Наивно,  артистично,  часто  невпопад.
Нательный  крест  зачем-то  надевают,
И  даже  в  прорубь  с  головою  норовят….

Наверное,  пришло  к  ним  просветленье….
Случайно  это,  или  в  этом  страшный  Рок?
Но,  всё  же,  это  чудное,  незабываемо  явленье:
В  потомков  Обезьяны  мысли  поперёк!







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772374
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2018


Святые мощи-- призрак коммунизма.

СВЯТЫЕ  МОЩИ  --  ПРИЗРАК  КОММУНИЗМА.

Кто  станет  удивляться  если  всё  по  плану,
Когда  сбывается  в  деталях  каждый  шаг….
И  что  с  того,  что  у  кого-то  всё  пропало  –
Он  сам  свою  дорогу  смело  выбирал….

Кто  на  себя  надеялся  самоуверенно,  беспечно,
С  восторгом  принимал  всю  утешительную  ложь  –
--  Мы  наш,  мы  новый  мир  построим  непременно….
Теперь  увидел  крах  –  юлит  и  корчит  святость,  невтерпёж!

Выдёргивая  вечные  слова  и  мысли,
Он  хочет  оправдать  свой  извращенный  путь.
Придя  до  финиша,  вдруг  хочет  всё  осмыслить,
Но  все  дела  твердят:  подлец,  предатель,  плут!

Его  соратники  убогие,  наверно  знали  ,
Что  Бог  осмеянным  не  будет  никогда.
Оказывается  –  все  бесстыдно  лгали  –
Теперь  ответ  держите,  самозванцы  –  господа  …..

Теперь  вы,  хоть  в  конце,  таки  поймёте,
Что  все  духовные  сообщники  –  сплошная  пустота…
Вы  знали  это,  но  надеялись  в  безумии  на  чудо,
Но  чуда  маловерным  не  бывает  никогда.

Что  мумия,  она  за  всё  не  платит,
Живые  платят  жизнями  всегда.
И  те,  что  не  признали  Вечного,  Святого,
Свою  кончину  встретят  неспроста.

2  Тимофею  3:1-7  «Но  знай  то,  что  в  последние
дни  наступят  необычайно  трудные  времена.    
Люди  будут  самолюбивыми,  любящими  деньги,
 самонадеянными,  высокомерными,  богохульниками,
 непослушными  родителям,  неблагодарными,  неверными,
   лишёнными  родственных  чувств,  несговорчивыми,
 клеветниками,  не  имеющими  самообладания,
 ожесточёнными,  не  любящими  добородетельность,  
   предателями,  своенравными,  гордецами,  любящими
 удовольствия,  но  не  любящими  Бога,    имеющими  вид
 преданности  Богу,  но  отвергающими  её  силу.  От  таких
 удаляйся.  Из  их  среды  появляются  те,  кто  ловко  проникают
 в  дома  и  делают  своими  пленницами  слабых  женщин,
 которые  обременены  грехами,  водимы  различными
 желаниями    и  которые  всегда  учатся,  но  никак  не  могут
 прийти  к  точному  знанию  истины».






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771901
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2018


ПРОДАЮ КАРТИНУ ПОПУГАЯ

ПРОДАЮ  КАРТИНУ  ПОПУГАЯ
                             (для  избранных)

Мой  Попугай  совсем  неподражаем,
Но  человека  может  подражать.
Его  из  Африки  доставили  мне  в  чемодане,
От  стресса,  видно,  стал  соображать…

Когда  он  в  мастерской  маэстро  кисти  очутился,
Его  восторгу  не  было  конца  –
В  палитру  красок  клювом  уцепился,
Манеры  как  у  Леонардо,  в  подлеца  ….

Я  покупаю  краски  только  дорогие,
Шедевр  не  должен  преждевременно  стареть.
И  создать  копию  у  простака  нет  силы:
У  мастихина  моего  особый  след!

В  порыве  творчества  совсем  не  замечаю
Как  рядом  на  холсте  является  шедевр:
Мой  Попугай  мои  манеры  повторяет  –
Цветная  гамма  –  протрясающий  пример!

Скрывать  реликвию  такую  –  преступленье,
Квадрату  черному  ещё  б  расти,  расти  …..
Ценителей  полно  в  элитном  окруженьи,
Но  по  цене  –  не  каждому  её  приобрести.

На  этот  случай  не  найдёте  правил,
Ведь  знают  все:  умом  такое  не  понять,
И  в  этом  наша  сила  богатырская  и  слава  –
Никто  не  может  нас  ни  понять,  ни  догнать!

Псалмы  39:6  «  Поистине,  человек  бродит,  как  тень.
Поистине,  напрасно  суетятся  люди.Человек  накапливает
 добро  и  не  знает,  кому  оно  достанется».





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771006
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2018


АСГАРДИЯ-1

                         АСГАРДИЯ-1
                                           (Безумству  храбрых….)
Страну  «Утопию»  напрасно  все  искали,
И  ею  бредили,  и  там  мечтали  жить.
Планету  всю  аж  по  уши  изгадили,
Нет  уголка,  чтоб  в  безопасности  там  быть!

«Вопрос  решен»  --  Земля  неузнаваема,
Её  просторы  невозможно  возродить.
Мы  разумом  своим  построим  остров  обитаемый,
Свою  вселенную  научимся  творить.

Пускай  нас  причисляют  к  племени  мечтателей,
Мы  первыми  отважились  в  решительный  прорыв….
И  станем  на  земле  единой  гордой  нацией,
Где  коммунизма  дух  непобедим.

Конечно,  были  и  до  нас  отважные,
Что  ход  истории  пытались  изменить.
Так  англичане  «Общество  Толстовское»  затеяли,
Но  Лев  отважный  их  сумел  угомонить….

Он  им  напомнил:  на  земле  есть  общество,
Его  не  надо  заново  творить:
Создатель  создал  всё,  и  замечательно  –
Род  человеческий  здесь  вечно  будет  жить.

Земля  стоит  на  прочном  основании,
Невидимые  Силы  весь  порядок  берегут.
Бунт  ангела  в  печальном  окончании  –
Здесь  впредь  порядок  непременно  наведут.

Не  надо  измышлять  наивных  «конституций»,
Творец  Свои  Законы,  как  основу,  ниспослал,
Все  мятежи  людские,  революции
Всегда  кончались  именем:  «ПРОВАЛ!»

Наивный  человек,  твой  ум  печальный,
Твои  дороги  от  дороги  Бога  далеки.
Мечты  твои  бесплодны  изначально,
Хотя,  на  первый  взгляд,  и  смелы  и  дерзки.

«Hello,  Igor!»:  Асгардия  становится  первой  нацией  с  территорией  в  космосе
Но  ещё  более  важны  другие,  менее  очевидные,  аспекты  запуска  «Асгардии-1».  Ведь  это  вообще  первый  в  истории  человечества  свободный  выход  знаний  в  открытый  космос.  Конечно,  космические  аппараты  снабжаются  «памятью»,  хранилищами  данных,  но  распоряжаются  этими  хранилищами  всегда  хозяева  спутников  –  чаще  всего  военные  или  спецслужбы,  реже  промышленники,  ещё  реже  учёные.  Здесь  же  простые  люди  добровольно  участвуют  в  эксперименте,  а  заодно  и  сообщают  о  себе  всей  Вселенной.  Это  не  вечное  хранилище  –  через  2  года  эксперимент  планируется  завершить,  а  ещё  через  2,6  года  «Асгардия-1»  войдёт  в  атмосферу  и  разрушится.  Но  к  тому  моменту  на  разных  орбитах  вокруг  Земли  будет  вращаться  уже  несколько  его  преемников,  выполняющих  самые  разные  задачи.  «Асгардия-1»  не  просто  несёт  на  себе  оцифрованные  сведения  о  людях,  нет  –  спутник  также  является  их  суверенной  территорией,  их  маленьким  символом  независимости.  Всё  уже  есть  у  Королевства  Асгардия  –  Конституция,  идеология,  руководитель  (видный  российский  учёный,  специалист  в  области  воздушно-космической  обороны  Игорь  Ашурбейли),  флаг,  герб,  гимн,  потенциальные  граждане.  На  сайте  asgardia.space  уже  идут  выборы  в  первый  парламент  Асгардии  и  скоро  будет  назначено  первое  правительство.  А  вот  территории  не  было  –  до  12  ноября,  когда  ракета  Orbital-ATK  OA-8  покинула  ближайшие  окрестности  Земли,  давно  поделённой  между  государствами  старого  типа,  крепко  привязанными  к  земной  поверхности.  А  сейчас  на  наших  глазах  создаётся  нация,  которая  прямо  ставит  перед  собой  такие  задачи  и  за  счёт  собственной  добровольной  налоговой  системы  (а  также,  конечно,  привлечения  других  источников)  намерена  финансировать  их  выполнение.  И  этому  можно  только  радоваться.
По  материалам  сайта  «Русская  планета»
ТЕГИ
Asgardiaпрессаспутникзапуск  спутника


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770635
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2018


Плід спокуси (На вірш"Яблуко спокуси" Автор Лілея1)

Плід  спокуси    (На  вірш  «Яблуко  спокуси»,  автор  Лілея1)

Коли  правдиві,  чисті  почуття,
Коли  не  вабить  хтиве  марнослів’я,
Достатньо  погляду  щасливого  на  мить,
Щоби  на  все  життя  кохання  і  довір’я.

Коли  любові  в  нас  правдивої  нема,
Не  зрозумієм  ми,  не  оправдаєм.
Любов  все  зносить,  труднощі  –  дарма,
Ми  їх  у  злагоді,  без  сумніву,  долаєм.

За  мить  пізнати  можна  хижака,
В  овечій  шкурі  звіра  лютого,  чужого…
Чому  в  нас  розуму,  розважності  нема,
Чому  так  довго  йшли  до  того?

Шукаймо  друзів  вірних  назавжди,  без  плям,
Навчімось  бути  ними  задля  того,
Щоб  тішитись  правдивим  почуттям,
Бо  це  єдиний  захист  від  Лихого.

Знання  правдиві  дано  нам  згори,
Ми  з  ними  не  потрапим  на  розбійників  дорогу.
У  світі  так  багато  зваб  і  марноти  –
Мамона  мучить  нерозважних,  сіє  в  них  тривогу.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770141
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 07.01.2018


Апокрифічний дурман

       Апокрифічний  дурман

Усе  життя  для  нас  –  питання  риторичні,
Продуманий,  спланований  їдкий  пакет.
Під  виглядом  досягнень  історичних
Впихають  єресі  наївним,  мов  авторитет.

Хто  не  обізнаний,  не  може  слідкувати
Де  в  морі  інформації  тонкий  обман…
Хто  міг  на  себе  ту  сміливість  взяти,
Щоб  особистість  Бога  завести  в  туман.

В  чіткому  викладі  Священного  Писання
Немає  місця  вигадкам  завідомо  тупим.
Поганські  міфи  раптом  всі  признали  –
Ті  люди,  що  противились  святим.

Народ  довірливий,  затурканий,  забитий
Духовній  владі  заперечити  не  смів…
Бо  ж  духовенство  –  рід  весь  знаменитий,
Не  може  осквернити  жодних  Божих  слів.

А  він  посмів,  з  завзятістю  пророка
В  нечистій  силі  споряджать  хрести,
Вчення  Ісуса,  що  прийшло  від  Бога,
Пристосувати  раптом  для  потреб  пітьми.

Продажний  Рим  завів  свої  порядки  і  позиції,
І  Біблію  під  заборону  взяли  недарма….
Світ  назавжди  запам’ятає  звірства  інквізиції,
Та  спалених  на  вогнищах,  розп’ятих  на  стовпах.

І  як  не  дивно,  це  питання  не  закрите,
Бо  ворог  намір  ані  трохи  не  змінив:
Шельмує  Біблію  і  множить  апокрифи  –
Веде  війну  ганебну  із  останніх  сил.

P.S.    Фальшивка:  «Євангеліє  від  Юди»:
Продажний  учень  –  раптом  кращий  друг  –
Ми  ж  Біблію  читати  не  забули  :
Та  ж  він  повісився  –  замкнувся  круг!

Ісуса  учнів  всіх  безжалісно  вбивали.
Проте,  не  зрікся  віри  ні  один  –
Достойно,  мужньо  ці  святі  вмирали,
Ганебна  смерть  не  вчинена  ніким!
 
Основні  апокрифічні  тексти  з'являються  значно  пізніше  канонічних  новозавітних  книг:  з  II  по  IV  століття  -  з  цим  фундаментальним  фактом  сьогодні  згодні  всі  дослідники,  незалежно  від  релігійних  переконань.
Про  існування  «Євангелія  від  Юди»  відомо  давно:  ще  180  року  нашої  доби  Святий  Іриней,  єпископ  Луґдунума  (нинішнього  французького  Ліона),  в  своєму  творі  «Проти  єресей»  засудив,  серед  іншого,  й  це  Євангеліє.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770119
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 07.01.2018


Нові традиції.

                   Нові  традиції

Посмайликались  і  порозумілись….
Як  азбука  Морзе  на  прапорцях.
Споріднені  серця  –  інтимна  зрілість,
Душевна  втома  у  скупих  словах.

Чи  це  не  виразний,  без  сумніву,  діагноз,
Чи  ми  не  хилимось  в  омріяний  прогрес…….
Чому  все  більше  серед  нас  є  даунів,
І  інтерес  до  радості  чужої  щез….

Запас  словесний  уміщається  в  мобілці,
Вже  незабаром  буде  інтернет  –  Му-Му.
Всі  почуття  для  нас  продумано  по  вінці.
І  інтелект  підхожий  будь  –  кому.

Про  пиво  навіть  не  питайте,
Без  нього  ділових  «розмов»  нема.
Коли  когось  не  оцінили  пивом,  вибачайте,
Про  визнання  щось  говорити  –  то  дарма!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769787
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2018


До сучасного Івана

     До  сучасного  Івана
«Імен  на  світі  тьма,  народи  є  і  мови,
Та  знатні  імена  походять  від  Єгови».  Іван  Франко.

Чим  ми  здивуємо  сьогодні  світ?
Чи,  може,  титулом  відомим,
Який  високий  наш  політ,
Невже  відомі  нам  всі  мови…..

Що  принесли  ми  в  світ,
З  чим  підемо  із  нього.
Хто  виконає  наш  завіт,
Хоч  не  чинили  ми  лихого…..

Ну,  жив  собі  такий  Іван
І  батько  був  також  Іваном.
За  статусом  він,  звично,  –  пан,
Бо  вільних  називали  паном.

Хоч,  поруч  нього  були  ті,
Що  звались  «фраєрами»,
Закони  в  них  хижацькі  і  складні,
Бо  труд  для  них  –  то  драма.

Готові  всіх  наївних  визволять,
Чуже  майно  зі  щирістю  ділити,
Майбутнє  світле  вміло  малювать,
І  безтурботно  в  балагані  жити.

Убогий  і  сумний  Іван  повірив  гаслам,
Свободу  ревно  і  покірно  здобував,
У  міфах—привидах  він  бачив  щастя,
Бо  суті  імені  свого  іще  не  знав.

А  діється  по  цілім  світі  те  саме,
Бо  ж  міфи  і  байки  завжди  подібні.
Іванів,  Янів,  Джонів  лихо  не  мине:
Хтось  їх  навчив,  що  мусять  бути  бідні!

Та  в  Слові  Божім  писано  не  так:
--Прийде  Месія,  визволить  народи.
Його  предтеча  всім  покаже  шлях:
Минуть  віки  неправди  і  негоди.

В  сім’ї  Захарія  народиться  Іван,
Традиція  поступиться  наказу  Бога….
І  ангел  Гавриїл  цю  звістку  передав,
Що  на  землі  почалася  до  вічності  Дорога.

Історія  двох  тисяч  грізних  літ:
Дозріла  нива  і  поля  пополовіли.
Народи  пережили  всіх  імперій  гніт,
Що  миру  на  землі  створити  не  зуміли.

Сьогодні  Біблія  крокує  по  землі,
Спинити  Божий  намір  супостат  не  може.
Убогі  вчені  і  шамани  -  псевдо    вчителі
Байками-  міфами  вже  не  зупинять  Царство  Боже!


Іван    -  Ягве  (Бог)  змилосердився,  Ягве  (Бог)  помилував  (буквально:  Божа  благодать;).  У  християнському  світі  це  ім'я  стало  найпоширенішим  на  честь  біблейського  пророка  Іоанна  (Івана)  Хрестителя.    Іванко,  Іванонько,  Іваночко,  Іваненько,  Іванечко,  Іванець,  Іванина,  Іваник,  Іванчик,  Іваночок,  Іванцьо,  Іванько,  Іваньо,  Іванунь,  Івануньо,  Ів    (давньоєврейське).

Фраєр  Поза  кримінальним  жаргоном,  фраєром  можуть  назвати  людину,  яка  видає  себе  вище,  або  взагалі  не  тим,  ким  вона  є.  Фраєр  «позує»,  але  не  є  тим,  за  кого  себе  видає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769338
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2018


Мімікрія розуму

                     Мімікрія  розуму  

Ніхто,  крім  Бога,  не  творив
Вражаючу  різноманітність  у  природі.
Хто  б  заперечити  її  доцільність  захотів,
То  мусів  би  на  ділі  це  довести  при  народі.

Нам  залишається  з  довірою  дивитися  на  світ,
Навчатись  з  того,  що  перед  очима,
Долати  сумнівів  і  дилетантства  гніт  –
Не  вірити  Величному  Творцю  нема  причини.

Він  Сам  сказав,  що  вельми  добре  все,
Все  твориво  напрочуд  досконале.
Гармонія  в  природі  вічність  принесе,
Закони  діють,  хоч  ми  їх    не  знали!

Що  знаємо  ми  всі  про  мімікрію,
Що  нам  вона  говорить  про  Творця?
Яка  доцільність  щоб  здаватися,  але  не  бути,
Де  рівень  знань,  щоб  не  морочила  проблема  ця?

Є  безліч  фактів,  що  людина  зрозуміла,
Не  знаючи  причини  до  логічного  кінця….
Різномаїття  у  природі  безконечне  –
Що  вхопим  ми  за  скромну  мить  життя?

Нам  навіть  не  вдалось  збагнуть  свою  природу  –
Чому  людини  серце  найлукавіше  за  всіх.
Чому  ми,  всупереч  законам  досконалим,
Так  легковажно  і  завзято  чиним  гріх?

Чому  збоченці  серед  нас  зачислені  в  герої  –
Машини  вбивства  в  образі  людей…..
Чим  Штірліц  відрізняється  від  джихардиста  ,
Посол  поважний  навчений  розвідника  ідей?

Ми  світ  перетворили  в  маски-шоу,
Безумний  карнавал  убогого  життя.
Ми  вже  в  душі  завидуємо  даунам,
Бо,  в  принципі,  в  них  краще  майбуття….

Не  випадково  Божий  Син  приніс  науку,
Щоб  в  мирі  жити,  розум  берегти.
Хай  ваше  «Так»  не  змінить  напрям  руху,
А  ваша  «Ні»  --  тверде  заради  доброти.

Людиною  так  важко  буть,  а  не  здаватись
У  світі  буйної  жорстокості  і  марноти.
На  міфи  і  байки  не  варто  піддаватись  –
У  масках  так  захопливо,  та  не  минеш  біди!




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768523
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 28.12.2017


Законослухняні

                   Законослухняні

І  ось  вони  стоять,  немов  побілена  стіна.
Їх  погляди  суворі,  в  дивовиж    поважні.
Наділені  найвищим  саном  недарма,
Навколо  варта,  і  вони  відважні….

Від  них  залежить  і  добробут  і  життя,
Перечити  ніхто  їм  навіть  не  посміє.
Оберігають  спокій  і  еліти  майбуття,
Їм  догодити  кожен  смертний  мріє.

Лишень  вони  закони  гідні  видають,
Передбачають  хід  подій  на  сотні  кроків.
Величне,  унікальне  «Римське  Право»  віднайдуть,
Щоб  до  кінця  Системи  не  було  мороки.

Безпечні  всі,  хто  їх  обожнює,  боготворить,
Немає  сумнівів  найменших  про  порядність.
Дарма,  що  лівого  від  правого  не  здатні  відрізнить,
Найвища  цінність  –  пожиточність  і  мовчазність….

Ця  гра  існує  тисячами  літ,
Мов  в  казані,  вирує  і  клекоче.
Були  сміливці,  що  казали  –  ні!
Але  Система  піддаватися  не  хоче.

Згадаймо  час  двох  тисяч  літ:
Синедріон  у  замішанні,  в  гніві  –
Як  сміли  простаки  здійняти  бунт,
І  звідкіля    в  них  неналежна  смілість?  

--Хто  вам  дозволив  говорити  про  Христа,
Хіба  ж  ми  вас  не  раз  попереджали:
Його  наука  –  справа  дуже  непроста,
Вона  загроза  нашої  могутньої  держави.

Хіба  Син  Бога  учням  не  казав:
--За  Мене  вас  раби  гріха  возненавидять.
Під  виглядом  демократичних  бутафорних  прав
Творять  бедлам,  але  не  йдуть  слідами  Сина.

Шукають  радість  у  марних  розвагах,
Висміюють  усіх,  хто  не  подібний  як  вони.
Дерзають  в  збоченнях  і  моногамних  шлюбах,
Шукають  екстрасенсів,  щоби  їм  допомогли….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768015
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2017