| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Наснилось жахіття у мареві ночі:
Горить у вогні моя рідна земля!
Боюсь я відкрити заплакані очі,
Бо знаю крізь сон - почалася війна.
Прийшли на Вкраїну кати-вороженьки,
Не знати, що хочуть, в чім наша вина?
Вони не шкодують ні брата, ні неньки,
Бо правда у них, як і завжди, одна.
Зруйновані села, міста і дороги…
Зруйновані мрії… розбиті життя…
А ворог радіє і жде перемоги,
Не має ні сорому, ні каяття.
В підвалах доводиться тижнями спати,
І цьому не має і краю й кінця…
Сиренами виє згвалтована мати,
Бо більш не заплаче її немовля…
І кров‘ю залита, і вмита сльозами
Тремтить від снарядів країна моя.
За волю сповна заплатили життями,
Коли вже скінчиться ця клята війна?
Наснилось жахіття у мареві ночі…
Мов душу примари взяли у полон.
Так хочу відкрити заплакані очі
І зрозуміти, що це був лиш сон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Як два підлітка стрілись ми у важку годину,
Одне одному вмить замінили близьку людину.
Бунт гормонів і пристрасть сильно туманить очі...
І думки в голові заповняють всі дні і ночі.
Було добре нам разом і йти завжди не хотілось,
І здавалось в серцях наших змучених щось народилось...
Дав нам мудрості Бог зупинитись напівдорозі,
Лиш забуть одне одного ми, нажаль, не в змозі.
Те, що було між нами назавжди зігріє душу.
Та обітницю Богу ніколи я не порушу!
Насправді любов, це не те що було між нами,
Насправді любов дозріває й росте роками!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2018
Я хотіла б для тебе померти
Чи краще, взагалі не бути...
Минуле неможливо стерти
І все що сталося забути.
Я хотіла б тебе відпустити,
З голови і тим більше із серця,
Хто підкаже, як це зробити,
Як закрити у душу дверця?
Хочу злитись на тебе, за-віщо?
Ти нічим же мене не образив...
Доля нас поєднала навіщо?
Що так сильно тримає нас разом?
Що ж такого, звичайні люди...
Як і сотні людей навколо.
Спогади про тебе всюди,
І пронизують серце болем.
Хочу видалить, хочу стерти...
Хочу щоб не пекло й не боліло.
І для тебе навіки померти,
Щоб нарешті обох відпустило
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018
Ти пиши мені вірші, будь ласка.
Я від них, як від кисню залежна.
Стільки туги у них, стільки ласки,
Скільки вміщує серце бентежне...
Ти пиши мені вірші, хоч зрідка,
Так я знатиму, що небайдужа.
Я без них, як самотня лебідка,
Замерзаю в зимовую стужу...
Ти пиши мені вірші, благаю!
А я буду тобі малювати...
Хоч при згадці про тебе страждаю,
Та не хочу тебе забувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2018
Нас поєднала музика і вірші,
І ще якесь невидиме тепло.
Хоч ледь знайомі - ніби найрідніші,
Здається так завжди було.
Одне до одного нас тягне, мов магнітом,
Та бути разом нам великий гріх.
У нас було одне лиш тільки літо
Для радості і для душевних втіх...
Зима між нами замела дороги,
Та не замерзли у грудях серця.
Хоч кажуть, час лікує всі тривоги,
Нічого він не гоїть докінця...
Одного погляду чи дотику достатньо,
Одного найкоротшого «привіт»
І ніби не пройшло ні миті,
І ніби в нас на двох аж цілий світ...
Одне для одного і музи і тортури,
Шекспірівські Ромео і Джульєта...
Життя між нами зводить свої мури,
А ми руйнуєм їх пером поета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Пробач, що більше не пишу
Листів, і віршів не римую.
Всі почуття у серці заглушу,
А ззовні і не скажуть, що сумую...
Лиш очі видають душевний стан,
Але крім тебе це ніхто не бачить.
Якщо не загашу я цей вулкан,
Життя мені такого не пробачить.
Ти знаєш, як нестерпно обирати,
Вирішувать що правильно, що ні...
Сказать «Привіт» чи просто промовчати,
Й топити сум в червоному вині...
Чи зможеш ти пробачити мене?
Хоч ніби і нема чого прощати...
Мабуть із часом гострий біль мине,
Але чи перестанемо скучати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
Чому життя таке несправедливе?
Для чого Бог дає і забира?
Що він хотів сказать таке важливе?
Що має зрозуміть моя душа?
Чому такі важкі уроки долі?
Як розібратись у своїх думках?
Для чого ми зустрілися з тобою,
Якщо живемо в ізольованих світах?
Нам не судилось поєднати душі...
Не час й не місце, нам не по путі.
Як в океані два шматочки суші,
Не зійдемось у смертному житті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
Цвіла весна, хоч опадало листя,
Й щодня осінній дощик дріботів,
В її очах горіло сонце променисте,
Коли він їй на вушко шепотів.
Сіяли зорі через хмари сиві,
Коли вони сміялись в унісон...
Тоді удвох були вони щасливі,
І їм здавалось, що це просто сон.
Спинися мить та закарбуйся в часі,
Стрілою пролети через роки,
І щоб колись,лиш від одної думки
В душі миттєво танули сніги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
Душа горить, неначе у вогні,
А в голові думки, неначе бджоли.
Сьогодні стали знов чужі...
А рідними були відколи?
Як стерти пам'ять і думки?
Як загасити біль пекельний?
Як сльози висушить гіркі?
Змиритись, що нічого не повернеш...
Я пам'ятатиму твоє тепло,
Твої обійми ніжні і цілунки
Такого в мене не було давно...
Для мене це безцінні подарунки.
Пробач, що увірвалась у життя,
Що зруйнувала спокій і стабільність,
Але не маю ні жалю, ні каяття,
Бо віддала усю себе і свою ніжність.
Пробач за сум і біль розлук.
Ми завжди знали, що так буде...
Нам не позбутися душевних мук,
Час все лікує, кажуть люди...
Горить душа, неначе у вогні,
Від серця залишилось попелище...
Розбились ми об скелі мовчазні,
Бо підіймалися все вище й вище...
Ти пам'ятай мене завжди.
Я промінцем світитиму для тебе,
І квіткою тендітною цвісти,
Чию красу пізнав лиш ти і небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017
Ти так непрохано ввірвався у життя,
Без дозволу вселився в мою душу...
Немов солодкий сон до забуття,
Немов ковток води у літню сушу...
Ти так непрохано ввірвався в мої сни,
Наповнив сенсом довгі дні і ночі.
У всьому світі ніби ми одні,
Коли не треба слів, лиш очі в очі.
Ти пробудив в мені забуте все,
І розпалив небачене бажання.
І не важливо зараз знати те,
Чи це ілюзія, чи це кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017