СЕЛЮК

Сторінки (4/305):  « 1 2 3 4 »

БАЖАННЯ ЕМІГРАНТА

Пролітають  роки,  а  я  все  працюю  на  пана,
Якби  ж  то  у  себе,  а  то  де  вузький  Гібралтар.
Пісні  тут  не  наші,  хоч  мова  у  них  не  погана,
Проте  у  соборах  відсутній  різьблений  вівтар.

При  згадці  про  дому,  у  крил  набирається  сила,
А  сонце  на  сході  зове  мене  знову  в  село.
До  хати  своєї,  в  якій  ще  бабуся  хрестила,
В  якому  так  любо  і  мило  в  дитинстві  було.

Моя,  Україно,  повір,  що  не  можу  без  тебе,
Тут  хлопці  й  дівчата  з  сусіднього  з  нами  села.
Не  те  у  них  небо,  найкраще  у  світі  в  нас  небо,
Тут  серце  раділо,  коли  матіола  цвіла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826330
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.02.2019


СОЛОДКИЙ ГРІХ

Напитись  я  не  можу  з  вуст  твоїх…
Відстань  і  час,  як  в  спомині  оправа.
Дві  наші  долі  і  солодкий  гріх,
Живе  в  мені,  як  квітка  золотава.

Я  пам’ятаю  усмішку  твою
І  згадую  тополю  понад  лугом.
Я  все  життя  тебе  боготворю,
Від  споминів  знов  голова  йде  кругом.

Та  ти  чиясь,  ти  щастя  не  моє,
Живу  в  думках  -  не  виростають  крила.
Проте,  як  добре,  що  ти  в  світі  є,
Від  споминів,  моя  душа  щаслива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824049
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2019


ІЗ СВЯТОМ ВАСИЛЯ

Василь  прийде  вночі  до  нас,
Засіє  землю  урожаєм.
І  родиться  в  снігу  краса,
В  якій  поля  в  весні  заграють.

Колоссям  вкриються  лани,
Садки  цвістимуть  кольорово.
І  зацвітуть  в  полях  льони,
І    буде  слово  калинове.

Буває  різне  на  віку.
Волинь  цвіте  голубоока…
Здолаємо  любу  ріку,
Коли  ще  бачить  долю  око.

Волинь  моя,  мій  рідний  край,
Ти  чуєш  спів,  як  плаче  доля…
Жий  довго,  краю    -  не  вмирай!
Ти  нашого  життя  основа.

Тебе  нестиму  на  руках,
Я  не  один  –  таких  багато.
В  житті  моїм  єдиний  шлях,
Коли  є  воля  –всюди  свято!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821112
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.01.2019


ЛЮБЛЮ ЖИТТЯ

Люблю  життя…    Люблю  і  дні,  і  ночі.
Люблю  дітей    і  вечори  співочі.
Червоні  маки  в  полі  ніби  долю
І  пух  тополь  розсіяний  по  полю.
Люблю  кохану,  наче  ряску  в  річці,
Як  взимку  люблять  діти  рукавиці.

Люблю  зелені  осінню  жита
І  над  усе  люблю  своє  життя!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815652
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.11.2018


ЛЮДСЬКЕ ТЕПЛО

Як  тепла  ніч  зігріти  вже  безсила,
Тобі  забракне  людського  тепла.
Здіймись  в  політ,  розправ  надійні  крила
І  пригадай,  якою  ти  була…

Не  думай,  розлюбити  він  не  може,
З  ім’ям  твоїм  лягає  і  встає.
Він  молиться  щодня  і  просить:  -«Боже!..»
Йому  молитва  сили  додає.

Коли  маленька  атласна  подушка,
Мокріє  від  пролитих  гірких  сліз.
То  янголи  розказують  на  вушко,
Що  бідам  треба  йти  на  переріз.

Коли  любов  відчуєш  власним  серцем,
То  ватру  ви  розпалите  тоді.
Тепло  на  двох  візьметься  охоронцем
І  станете  ви  знову  молоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815180
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018


ЯК І ЖИТТЯ

Як  є  –  так  є…  І  хай  так  буде…
Хай  жовкне  лист,  ідуть  дощі.
І  щоб  запам’ятали  люди,
Життя  міняє  всім  плащі.

Чомусь  міняється    волосся,
Яке  вдягає  сивину.
Жовтіє  осінню  колосся,
А  проліски  несуть  весну.

Різдво  з  хурделицею  разом,
У  біле  одягають  все.
Вночі  під  хуртовиним  джазом,
Міняє  в  біле  все  лице.

А  люди  звикли  і  п’яніють,
Для  них  життя  –  це  благодать.
Зелене  осінню  –  охріє,
А  взимку  в  біле  ляже  спать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815062
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.11.2018


ГЕНОЦИД МОГО НАРОДУ

Голодні  африканці  й  азіати,
Вмирали  папуаси  й  конголежці...
Їжі  шматок  давали  їм  у  свято,
Проте  його  не  мали  –  українці.

Усе,  до  крапелини,  до  шматочка,
Забрали  до  останньої  зернини.
Босоніж  хоронили,  без  сорочки,
І  навіть  тих,  яких  ще  не  хрестили.

Лилися  сльози,  бігла  кров  рікою,
А  рани  залишилися  й  до  нині.
Голодомор  залишиться  бідою,
Який  не  раз  робили  в  Україні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815034
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.11.2018


ЗМІНИТИ ВРАЗ

Я  б  все,  що  є,  змінити  міг  би  враз,
Щоб  кожен  день  твоїх  грудей  торкатись.
Щоб  не  долати  вічно  перелаз,
А  просто  жити  –  жити  й  не  боятись.

Скажи  мені,  ти  знаєш,  що  люблю?
Мені  на  всякі  межі  наплювати...
Люблю  тебе,  кохана,  як  люблю,
Не  можу  більше  у  житті  чекати.

Краплиночку  себе  віддай  мені,
Живу  тобою  і  в  душі  надіюсь.
Мені  ти  найдорожча  на  землі,
А  я  у  своїй  мрії  тільки  гріюсь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814965
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018


МОЖЛИВО…

Дивився  у  очі,  неначе  в  останнє,
Дивився  й  дивився,  немов  на  прощання.
Я  мріяв  про  неї,  не  міг  надивитись,
Бо  мав  в  своїх  мріях  навік  розчинитись.

Вона    заховала  образу  далеко
І  крила  розправила,  наче  лелека.
Можливо  відчую  вину  я  потому,
Коли  крок  ступлю  до    імення  святого.

А  серце  болить,  розриваються  груди,
Чи  буде  кохання?  Чи  буде?  Чи    буде?
Чи  вітер  нагряне,  що  серце  остудить?
Молитимусь  Богу.  Можливо  полюбить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814962
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018


ЗЕЛЕНИЙ ЛИСТОК

Злетів  з  бузку  на  землю  пізній  лист,
Побачив  сонце,  що  ховалось  в  хмари.
Вітер  заграв,  неначе  Ференц    Ліст
І  хмари  враз  у  вишині  розтали.

Вечір  заснув…    Взялася    височінь
Сузір’ями,  неначе  покривалом.  
Замиготіла  в  піднебессі  синь,
Там  зорі  до  землі  весь  час  моргали.

А  лист  бузковий  грівся  від  землі,
Обдумував  життя  своє  зелене.
Як  було  добре,  коли  жив  в  теплі,
Яке  ж  було  тоді  життя  шалене.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814578
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.11.2018


ЖИТТЄВИЙ БІЛЬ

Чи  ти  мене  нарешті  зрозуміла,
Чи  ти  відчула  біль  мій  у  душі,
Чи  ти  навік  мене  відгородила,
Стіною,  що  повстала  на  межі?

Чому  так  дощ  вистукує  у  двері,
Неначе  знову  плачуть  небеса,
А  я  пишу  і  краплі  на  папері,
Розпливчатим  туманом  нависа.

Життя  болить…  Цей    біль  несамовитий,
Заліг  глибоко  в  мене  у  душі.
Не  маю  права  я  тебе  судити,
Душа  згоряє,  хоч  ідуть  дощі.

Припиняться  дощі  і  стихнуть  болі,
І  може  скажеш  ти  тоді  мені...
Не  буде  болю,  як  зустрілись  долі,
І  засіяють  знов  безхмарні  дні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814472
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2018


ПЕРЕХІД ДО ЗИМИ

Вітер  стомивсь.  Мороз  чіпляв  за  носа.
Сніжинка  перша  впала  на  поріг.
Принишкла  осінь  в  лісі  стоголосім,
Зима  розпочинала  свій  розбіг.

Одна  сніжинка  вирвалась  з  полону,
Нахабства  хмара  не  простила  їй.
Злий  вітер  біг,  набравшися  розгону,
Хурделицю  творив  у  сніговій.

Хмарки  сивіли,  бігли  і  мовчали,
Сніжинки  зупиняли  на  льоту.
Як  ті  летіли  і  причал  шукали,
На  твердому  зеленому  льоду.

За  кілька  днів  застелить  хуртовина
Хліба  озимі,  зморшки  на  лиці…
І  вкриє  землю  дорога  перина,
І  в  поле  вийдуть  стомлені  зайці.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814439
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.11.2018


МОЇМ ДРУЗЯМ

           ІГОРЮ  СТОЖАРУ  І  МАРИНЦІ  КОРНІЙЧУК
Як  вечір  полонини  обійме,
З  вином  при  свічці  зазвучать  бокали.
Візьме  мій  друг  кохану  за  плече
І  висловить  думки,  які  дрімали.

І  зацілує  в  солоді  вуста,
Притисне  груди,  як  у  ружі  роси.
Коханням  заспіває  пустота,
Бо  в  нього  жінка  ще  тепла  попросить.

Маринко  і  Ігорку,  Вас  люблю!
Окрім  Карпат,  щоб  снилось  Вам  кохання!
За  Вас  я  також  чарку  пригублю,
Щоб  Вам  завжди  світила  зірка  рання!

Повірте,  я  у  Бога  попросив,
Щоб  заспівали  полонини  ваші,
Щоб  жив  ваш  рід,  щоб  довго,  довго  жив,
За  Вас  Карпати  піднімали  чаші!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814332
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.11.2018


ШТИЛЬ НА ОЗЕРІ

На  озеро    прийшов  липневий  штиль.
На  небі  синім  зникли  навіть  хмари.
Дзеркальна  гладь  лягла  на  кілька  миль
І  відблиски  озерні  знов  заграли.

Зайшов  у  воду  і  застиг  на  мить,
Тіло  відчуло  дороге  блаженство.
Не  бачив  я,  як  озеро  мовчить,
Чомусь  мені  згадалося  дитинство.

Човни  стояли,  наче  на  землі
І  навіть  тіні  в  штиль  такий  мовчали.
Літали  біля  озера  джмелі
І  невідомі  птахи  десь  кричали.

Завмерло  все.  Спинилося  життя.
Рибалки  лиш  раділи  цьому  штилю,
А  в  далині  виднілися  жита
І  тополине  піднялося  гілля.

Лише  на  невеликій  глибині,
Джерела  били,  додавали  сили.
Відчув  я  холод…  Чи  здалось  мені?
Джерела,  певно,  воду  знов  носили.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814280
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.11.2018


МОЇ ХМАРИНИ

Є  хмарини  купчасті  й  перисті,
Дощові…    Що  збирають    сніги.
Серед  них,  одягнувши  намисто
Несуть  град,  які  нам  вороги.

Є  хмарини  з  крилом  лебединим,
Наче  янголи,  що  в  небесах.
Є  хмарини,  що  з  риком  левиним,
Добавляють  до  серця  нам  страх.

Є  такі,  які  гріють  нам  душу,
Що  зникають,  як  сонце  встає.
Таким  хмаркам  вклонитися  мушу,
Бо  тоді  ясен  день  настає.

Я  дивлюся  у  хмари  і  мрію…
Небеса  –  таємниця  мені.
Я  хмаринці  і  сонцю  радію
І  згоряю  щоранку  в  вогні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814160
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.11.2018


РОЗМОВА З ЛІСОМ

Я  знову  в  лісі,  осінь  вже  на  дворі…
Останній  лист  спадає  до  землі.
Набрались  хмаринки  дощів  угорі,
Давно  вже  відлетіли  журавлі.

Я,  вже  ось  тут,  давно  не  був  з  тобою,
Пригадуєш,  як  в  нас  було  колись.
Ти  ж,  як  тоді,  знов  звуками  гобою,
Зустрів  мене  і  в  очі  подививсь.

Я  сумував…  Робота  –  дім  –  робота,
Прийти  до  тебе  часу  не  було.
Хоч  кликала  осіння  позолота,
Та  замість  тебе  їхав  у  село.

Батьки  давно  повідлітали  в  вирій,
У  нашій  хаті  вже  живуть  чужі.
Лишився  ти,  мій  друже  сизокрилий,
При  осені  з  зимою  на  межі.

Дозволь  мені  заслухатись  у  тишу,
Люблю  тебе,  коли  мовчиш,  чи  спиш.
Мій  дивний,  друже,  знай,  що  не  залишу,
А,  що  не  був,  за  це  мене  простиш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814147
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.11.2018


НІЧНИЙ ЕТЮД

Заходить  сонце,  захід  весь  червоний,
Далекий  край  збирається  до  сну.
Темінь  біжить,  ідуть  до  сну  ворони,
В  повітрі  чути  запах  полину.

Прийшла  дітвора  і  помила  ноги,
У  хаті  горить    світло,  є  тепло.
Люди    до  сну  збираються,  а  Боги,
Від  поту    витирають  знов  чоло.

На  небі  засвітились  ясні  зорі,
Зарився  Місяць  в  хмари  -  ліг  до  сну.
Хрести  блищали  в  древньому  соборі,
Чумацький  шлях  ховався  в  борозну.

Як  все  поснуло  -  наступила  тиша,
Роси  густі  лягли  у  спориші.
Вітер  мовчить,  а  листя  ледве  дише,
Заснуло  все,  на  дворі  ні  душі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814057
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.11.2018


ВІДВІДУВАННЯ ЦЕРКВИ

Я  –  українець!  І  пишаюсь  цим.
Неділя.  Я  збираюсь  в  церкву  зранку.
Співають  птахи  дзвоном  голосним,
Я  одягаю  чисту  вишиванку.

Босоніж  попрямую  до  ріки,
А  потім  чисті  одягну  сандалі,
У  Бога  попрошу,  щоб  зняв  гріхи,
Бо  мав  достатньо  у  житті  ударів.

Я  стану  й  помолюсь  під  вівтарем,
Поставлю    за  здоров’я  свічку  Богу.  
І  поділюсь  думковим    тягарем,
Щоб  з  чистим  серцем  вирушив    в  дорогу.

А  ще,  про  себе,  в  Бога  попрошу,
Мирного  неба  в  нас  над  головою.
І  злість  у  своїм  серці  задушу,
Яка  була  в  народі  віковою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814022
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.11.2018


РОЗМОВА З ЛАНОМ

В  ранкову  пору  вийшов  я  із  дому,
Мене  зустрів  у  росах  житній  лан.
Йому  вклонюся,  як  чомусь  святому,
Він  заховає  у  густий  туман.

Давно  із  ним  ніхто  не  вів  розмову,
Та  коли  лан  мене  сховав  в  туман.
Я  сів  край  поля  -  забриніло  слово  -
Це  вів  розмову  недостиглий  лан.  

Він  пожалівся,  що  мовчать  тополі,
Минають  коні  поле  на  скаку.
Та  він  живе  і  береже  для  долі
Цей  хліб,  що  людям  до  смаку.

І  попросив:  -  Приходьте,  розмовляйте…
Багатий  вийде  в  нього  урожай.
Вклоніться  лану,  хліба  не  минайте!
У  слові  сила  і  вага  -  додай!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813868
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.11.2018


БУДЬ ЛЮДИНОЮ ПО ЖИТТІ

Людиною  родився    на  землі
І  маєш  нею  тут  життя  прожити.
Завжди  будь  на  коні  і  у  сідлі,
Навчися,  сину,  край  свій  боронити.

І  пам’ятай,    складне  в  людей  життя,
Ти  ж  завжди  знай,  що  ти  проста    людина.
Навчи  і  ти  колись  своє  дитя,
Любити  й  захищати  Батьківщину.

Пишайся  завжди  щедрим  врожаєм,
Знімай  шапчину,  як  приходиш  в  хату.
Зич  людям,  все  що  добре,  навзаєм
І  не  груби  ніколи  мамі  й  тату.

Як  день  прожив,  то  дякуй  і  молись,
А  за  кохану  помолися  двічі.
На  неї,    а  не  в  дзеркало  дивись,
Щоб  усмішка  не  сходила  з  обличчя.
 
Коли  людське  імення  пронесеш,
Корону  вдягнеш,  як  нову  оправу.
І  у  житті  не  заплямуєш  честь  -
Людиною  назвуть  тебе  поправу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813865
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.11.2018


ПІСНЯ ПРО ОЛЮ

Пр:  Ольга,  Оля,  Олечка,  Олюня  -
Квітка  подарована  життям.
Ти  красива,  хоч  уже  бабуня,
Найрідніша  серцю    –  це  затям!

Виростають  крила  лебедині,
Чути,  тихий  Світязя  прибій.
Хвилі  б’ють  вітрами  в  берег  синій,
Лист  мете,  неначе  сніговій.
Пр.
Тільки  сосни  не  скидають  зелень,
Наче  в  гості  знов  прийшла  весна.
Проте  осінь  в  нас  без  застережень,
Шурхотить  і  знову  тишина.
Пр.
Ти,  кохана  осені  не  бійся,
Забуяє  ще  не  раз  весна.
У  обіймах  люблячих  зігрійся,
Хай  святково  забринить  струна.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813783
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2018


РОЗДУМИ ПРО МУДРІСТЬ

В  кожної  мудрості  є  глибина,
Всім  не  дано  в  ній  дістатись  до  дна.
Знати  потрібно  чарівні  слова,
Щоб  глибина  у  очах  ожила.


Мудрість  не  буде  сміятися  в  очі,
Мудрість  ніколи  біди  не  пророчить.
Мудрим  щоб  бути,  потрібно  навчатись,
Мудрий  ніколи  не  має  згинатись.

Мудрість  сховай  в  своїм  серці  глибоко,
Щоб  не  побачило  заздрісне  око.
Мудрість  і  розум  носи  із  тобою,
Навіть,  коли  ти  уже    з  бородою.


Розуму  вчиться  завжди  в  небесах,
Мудрість  –  це  розум,  це  щирість,  краса.
Мудрі  обходять  тернисті  путі,
Але  й  вони  не  бувають  святі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813782
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.11.2018


ВТОМИВСЯ Я

Я  так  втомивсь,  немає  більше  сил.
Я  б  все  віддав,  щоб  трохи  відпочити.
Піднятись  до  зірок  на  небосхил
І  там  спокійно  серед  них  пожити.

Хоч  вже  в  роках,  та  мрія  є  в  душі,
Лише  на  мить  попасти  в  диво-казку.
У  світ  веселки,  де  не  йдуть  дощі,
Де  на  обличчях  не  буває  маски.

Якби  крильми  Господь  благословив,
Щоб  міг  з  коханням  в  небеса  злетіти.
Щоб  по  ночах  співав,  не  вовком  вив
І  міг  хоч  трохи  в  спокою  пожити.

Так  лагідно,  як  подих  вітерцю,
Щоб  довго  ще  струна  бриніла  в  серці
У  затишку  п’янкого  ялівцю,
Лише  піано,  щоб  без  різних  терцій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813658
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.11.2018


КОХАННЯ Я НЕ ПОТРИВОЖУ

Не  можу  я  тривожити  кохання,  
Що  сховане  від  мене  вдалині.
Воно  мені  неначе  покарання,
Проте  воно  назначено  мені.

Ні  дня  без  нього,  а  тим  більше  ночі,
Про  нього  мрію,  знаю  де  воно.
Часто  на  вухо  доленька  шепоче:  -
Кохання  -  це  невипите  вино.

І  я  впиваюсь  мріями  про  нього,
Неначе  ним  я    спрагу  утолю.
Клянусь  коханій,  ніби  перед  Богом,
Що  я  її,  немов  життя.  люблю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813656
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018


ЖИВУ ТОБОЮ

Коли  у  вічність  відлетить  надія,
А  в  серці  запанує  пустота.
Зірвусь  у  прірву,  випивши  чар-зілля,
Бо  тільки  там  панує  самота.

А  тут  в  житті  не  буде  більше  змісту,
Ні  погляду,  ні  слова,  ні  душі…
Хіба  із  болю  я  сплету  намисто,
Обнявшись  з  роздоріжжям  на  межі.

А  поки  пломеніє  ще  надія,
Ще  кров  бурлить  і  на  душі  весна.
Я  кожен  день  живу  на  світі  й  мрію,
Коханою  живу,  яка  одна.

Переступити  –  викличу  прокляття,
Не  можу  я  дозволити  собі.
Допоки  у  душі  горить  багаття,
Своє  кохання  не  піддам  ганьбі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813552
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018


ОСІННЯ ПІЗНЯ ПОРА

Взявся  зеленим  наступного  року  врожай,
Хоч  ще  недавно  підковами  пахнуло  поле.
Осінь  озимим  чомусь  прокричала:  -  «Банзай»
І  відізвалась  неначе  засіяним  болем.

Дощ  знов  полоще  ледь  вибиті  з  грунту  ростки.
А  під  вербою  сховалися  сині  тумани.
Клаптики  поля,  немов  кольорові  хустки.
Або  одягнені  нові  священі  сутани.

Скинувши  золото,  чорними  стали  гаї,
Ряска  сховалася,  місце  звільнила  для  льоду.
Засумували,    зійшовши  нові    врожаї,
Нам  в  душі  несуть,  зелену  свою  насолоду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813434
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.11.2018


ЩЕ МАЮ ЖИТИ

Не  все  про  що  я  мріяв  -  описав,
Не  всіх  зганьбив,  що  нелюдами  стали.
Не  дав  безправим  крапелинку  прав
І  пам'ятник  не  звів,  тому  хто  з  сталі.

У  світі  цьому  я  недолюбив,
Не  припинив  війну,  яка  на  сході.
Я  ще  останок  власний  не  дожив
І  свій  шашлик  не  з’їв  ще  на  природі.

Не  викинув  дурниць  із  голови,
Вино  не  випив,  що  лишав  на  сльози.
В  душі  ще  залишаюсь  молодим,
Хоч  перші  відчуваю  вже  морози.

Ношу  надію  в  серці  до  кінця,
Поки  живу,  то  змушений  творити.
І  хочу  зберегти  лице  співця,
Ще  маю  жити,  довго  маю  жити…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813400
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.11.2018


ВЕРШНИК У СТЕПУ

Кінь  перейшов  давно  на  рись  -
Галопа  досить.
І  з  вітром  знову  обнялись,
На  гриві  коси.

І  раптом  вершник  зупинив
Коня  під  гаєм.
Хоч  захід  вдаль  його  манив,
Та  ніч  згустає.

За  шию  обійняв  коня,
Погладив  гриву.
Бо  кінь  його  -  його  броня,
Він  просто  диво.

Він  зняв  вуздечку  і  сідло:
-Іди  пасися…
Далеко  ще  було  село,
Де  він  родився.

Перекусив,  ліг  під  кущем,
Рішив  спочити.
Почав,  допоки  не  засне  -
Зірки  лічити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813302
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.11.2018


БАЖАНЕ І ДІЙСНЕ

При  сонці  небо  стало  волошкове,
По  ньому  білі  хмари  угорі.
Здається  –  небо,  то  льонове  поле,
На  небесах  цвіте,  не  на  землі…

Летить  клинами  в  рідний  дім  пташина,
Тендітне  листя  одягло  гаї.
Червона  й  біла  квітне  конюшина,
Розпочали  роботу  солов’ї.

І  знову  світ  весна  розвеселила,
У  кольори  вдягнулися  сади.
Весна  така,  що  має  дивну  силу,
Вона  й  пенька  заставить  розцвісти.

Осінь  залишить  перебути  зиму,
Бо  коли  в  гості  прилетить  весна,
Розквітне  край,  у  ріст  підуть  озимі,
Пташина  заспіває  голосна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813286
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.11.2018


КРАСА ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ

Іду  по  полю…  Вже  глибока  осінь…
Нові  хліба  відправили  клини.
Серце  співає  і  у  Бога  просить,
Ще  теплої  в  природи  данини.

Змінило  кольори  давно  Полісся,
У  мул  залізли  жовті  карасі.  
Останній  лист  і  той  кудись  подівся,
Його  не  стало  в  осені  на  всіх.

Грузне  земля  -  ні  вітру,  ні  пташини,
Осінній  дощ  готує  ліс  до  сну.
Біжать  на  схід  густі-густі  хмарини,
Водою  заливають  борозну.

Та  щоб  не  говорили  в  світі  люди,
Я  свою  осінь  в  серці  понесу.
І  хай  в  житті  вона  не  раз  ще  буде,
Бо  пізня  осінь  має  теж  красу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813244
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.11.2018


ЖІНКИ НЕ СТАРІЮТЬ

Не  вірте,  друзі,  що  жінки  старіють,
Послухайте  цю  оповідь  мою…
Вони  про  теплоту  сердечну  мріють,
Жінки  завжди  лишаються  в  строю.

Ви  придивіться,  наче  ходять  чорні,
А  коли  треба  вийти  жінці  в  світ…
Стають  за  мить  -  красиві  і  моторні,
Мов  за  спиною  в  них  немає  літ.

Жінка  цвіте,  коли  дарують  квіти,
І  горда,  як  під  руку  вас  веде.
Вона  навчилась  тліти  і  горіти,
Напевно  вона  створена  нате.

Її  ще  солов’ї  не  відспівали,
В  душі  весна,  хоч  осінь  на  дворі.
Іще  не  всі  листки  пооблітали,
Ще  красень  вечір  сяє  угорі.

Пройдіться  з  нею,  порахуйте  зорі,
Бо  ніч  така  для  неї  –  це  святе.
Зайдіть  в  туман,  коли  він  не  прозорий,
Побачите,  як  жіночка  цвіте.

Жінка  люба  –  це  вроджена  актриса,
Бо  Богом  їй  дарований  талант.
Це  квітка  долі,  квіточка  нарциса  -
Жінка  перлина  -  жінка  діамант.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813027
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.11.2018


ТИ БУЛА ПОРУЧ, Я Ж ТЕБЕ ШУКАВ

Тоненькою  билинкою  стрункою,
Ти  поруч  йшла  усе  моє  життя,
Грала  в  душі    солодкою  струною,
Торкалася  мого  серцебиття.

Тебе  я  бачив  в  різну  пору  року,
Як  падав  лист,  летів  лапатий  сніг.
Впізнати  міг  із  переду  і  з  боку,
На  перехресті  вулиць  і  доріг.

Ти  була  горда,  нею  й  залишилась,
А  я  і  далі  лиш  дивлюсь  у  слід.
Роки  пройшли,  ти  зовсім  не  змінилась,
А  я  тепер  зробився  справжній  дід.

Твоя  постава,  завжди  погляд  вгору,
Щораз    за  тебе  сам  мені  казав…
Ти  була  завжди  біля  мене  поруч,
Хоч  я  усе  життя  тебе  шукав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813026
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018


ЖИТТЄВА ЗУПИНКА

Як  важливо  знайти  найдорожчу  для  себе  людину,
Щоб  із  нею  ділити  всі  радості  й  болі  в  житті.
Замість  слів  відшукати  потрібно  надійну  зупинку,
Що  буває  єдиною  в  нас  на  життєвім  путі.

Щоб  підтримка  була  і    я  теж  не  сидів  склавши  руки,
Щоб  горіла  любов,  це  найвища  є  сутність  життя.
Минали  домівку  галасливі,  зажурені  круки,
Радість  в  хату  проносило  лише  бажане  дитя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812905
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.11.2018


ЖИТТЯ ПО КОЛУ

Червоний  вечір,  до  світанку
Сипав  по  травах  густо  роси.
Що  до  схід  сонця,  при  серпанку,
Ляжуть  у  пахнучі  покоси.

Над  лугом  осідала  тиша,
Взялися  солов’ї  за  справу.
Туман  над  берегом  густішав,
Місяць  вдягав  нову  оправу.

Чебрець  пихтів,  п’янила  м’ята,
Вже  прокидалась  матіола.
Ніч  наступала,  наче  свято,
Життя  і  далі  йшло  по  колу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812900
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.11.2018


Я ЛЮБЛЮ СВОЮ УКРАЇНУ

Люблю  свою  я  Україну,
Хліб  на  столі,  в  цвіту  калину.
Коли  хрущі  гудуть  в  саду,
Коли  все  в  нею  до  ладу.

Як  спокій  у  моїй  державі,
Коли  внучата  милі,  жваві.
Бог  на  землі  створив  тут  рай,
Ти  бережи  і  захищай.

Тут  хоч  сніги,  холодні  зими,
Та  ми  пишаємося  ними.
Хоч  сніг  на  вулицях  кружля  -
Є  в  нас  Різдво  і  Василя!

Весною  проліски  й  тюльпани,
Спіднички  одягають  панни.
Барвистою  стає  земля,
Трава  росою  промовля.

А  літо  й  осінь  –  дві  красуні,
Уже  достиглі,  вже  не  юні.
Врожай  приносять  через  край,
Тоді  Вкраїна  справжній  рай!

Люблю  свою  я  Україну,
Хліб  на  столі,  в  цвіту  калину.
Коли  хрущі  гудуть  в  саду,
Коли  все  в  нею  до  ладу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812814
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.11.2018


КОЛЯДКА

Вертепи,  ангели  крилаті,
Ходять  від  роду  і  до  роду…
Колядки  линуть  в  кожній  хаті,
З  Різдвом  Христовим,  мій  народе!

Господарю!  Пускайте  в  хату,
Гостинців  накладайте  більше,
Бо  ми  прийшли  колядувати,
Щоб  було  свято  веселіше!

Христа  ми  нині  прославляєм,
З  ім’ям  Його  приходим  в  хату.
Хоч  сніг  на  вулицях  кружляє:
—  З  Різдвом  Христовим,    мамо  й  тату!

Ти,  Україно,  будь  щаслива,
Хай  сяють  в  небі  мирні  зорі.
Щоб  мала  долю  незрадливу:
—  З  Різдвом  Христовим,  люди  добрі!

З  Різдвом  Христовим,  Україно!
Став  дідуха,  кутю  і  сіно,
Всі  колядуйте  солов’їно!
З  Різдвом  Христовим,  Україно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812782
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.11.2018


"КУРЛИ" І МОВА

                         Перший  варіант...
Зникає  радість,  як  не  чую,
Весною  в  небі  журавля.
Рідне  «курли»  тоді  цілую,
Бо  пахне  ним  свята  земля.

Всього  п’ять  букв  злились  у  слово,
В  нім  України  є  струна.
«Курли»  -  це  наша  рідна  мова,
«Курли»  -  це  радість  і  весна.

Ви  вдумайтесь,  яка  в  нас  мова,
Вона  вартніша  нагород.
В  ній  кожен  крик  і  кожне  слово
Віками  відбирав  народ.

Колись  дідусь,  а  потім  тато,
Людям  кували  лемеші.
Я  ж  першим  став  в  сім’ї  кувати,
Не  шаблю,  а  свої  вірші.

Я  «Кобзаря»  ношу  з  собою,
Пісні,  що  вийшли  із  землі.
За  мову  йтиму  я  до  бою,
З  «курли»  весняним  на  чолі!

Інший  варіант...

"КУРЛИ"  І  МОВА

Зникає  радість,  як  не  вчую,
Весною  в  небі  журавля.
"Курли"  огорне  й  поцілує,
Ним  пахне  вся  свята  земля.

Всього  п’ять  букв  злились  у  слово,
В  нім  України  є  струна.
«Курли»  -  це  наша  рідна  мова,
«Курли»  -  це  радість  і  весна.

Ви  вдумайтесь,  яка  в  нас  мова,
Вона  вартніша  нагород.
В  ній  кожен  заклик,  кожне  слово,
Віками  підбирав  народ.

Колись  дідусь,  а  потім  тато,
Кували  людям  лемеші.
Я  ж  першим  став  в  сім’ї  кувати,
Не  шаблі,  а  свої  вірші.

Я  «Кобзаря»  ношу  з  собою,
Пісень  калиновий  китяг,
За  мову  йтиму  я  до  бою,
«Курли»  для  мене  —  світлий  стяг.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812652
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.11.2018


ВІЧНА ВЕСНА

                           (Пісня)
Моя  голубко  сизокрила,
Спадає  долу  жовтий  лист.
Нас  доля  двох  благословила,
Нас  доля  двох  благословила,
Щоб  ми  зустріли  падолист…

До  нас  прийшла  у  гості  осінь,
Проте  на  серці  ще  весна.
Не  розгубилися  ми  зовсім,
Не  розгубилися  ми  зовсім,
Життя  це  вип’ємо  до  дна.

Ще  не  один  рік  буде  осінь,
Вернеться  з  вирію  -  «Курли».
Щоб  солов’ї  у  стоголосі,
Щоб  солов’ї  у  стоголосі,
У  осінь  пісню  принесли.

Щоб  нам  ще  доля  посміхнулась,
Щоб  хміль  закоханих  -  до  дна.
Щоб  наша  молодість  вернулась,
Щоб  наша  молодість  вернулась
І  все  життя  була  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812615
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


ЗАПІЗНІЛЕ КОХАННЯ

Назвав  в  душі  тебе  своєю,
Хоча  прибіг  у  гості  час,
Він  вишив  золотом  алею,
Яка  зібралась  на  Парнас.

Вже  стільки  літ  тебе  чекаю,
Ти  Богом  дана  у  судьбі.
Закриті  двері  нам  до  раю,
Для  нас  обох  –  мені  й  тобі.

Тебе  постійно  виглядаю,
Як  наречену-молоду.
Бо  думка  знову  серце  крає,
Її  ловлю  я  на  ходу.

Моя  невиспівана  пісне,
Єдиний  біль  мій  у  душі.
Я  стрів  тебе,  хоч  і  запізно,
Як  долю  в  себе  на  межі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812501
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018


НЕ ДІЛІТЬ

Не  діліть  ніколи  на  двоє,
Бо  завжди  має  бути  ціле,
А  коли  цього  не  засвоїв,
То  душа  твоя  постаріла.

Можна  щастя  на  двох  ділити,
І  ділити  надвоє  ложе.
Нероздільні  в  сім’ї  є  діти  
І  ділити  любов  не  гоже.

Бо  любов  –  це  святе  для  пари,
А  в  дитяти  є  тато  й  мама.
Не  чекайте  від  Бога  кари,
Не  діліть  дітей  між  батьками.

Парні  квіти  діліть  на  двоє,
Незалежно,  які  це  квіти.
А,  як  парні  -  несіть  героям,
Які  вже  перестали  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812498
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.11.2018


ЛИСТОПАДОВІ ЗМІНИ

Прийшов  зубастий  листопад,
Він  для  зими  готує  зброю
З  якою  йтиме  знов  до  бою,
Як  змінить  дощ  на  снігопад.

Жбурляє  мокрий  лист  в  лице,
Дощем  холодним  миє  очі…
Сива  трава  на  ранок  з  ночі,
Неначе  хтось  покрив  свинцем.

Готує  білого  коня,
Щоб  до  Михайла  увірватись
І  першим  снігом  відізватись,
Щоб  біла  вся  була  зима.

Ще  трішки  хочеться  тепла,
Проте  зима  на  нас  чекає,
І  знову  поленько  безрає
Покриє  біла  пелена.


Та  прийде  час  і  знову  клином,
«Курли»  полинуть  в  небесах,
І  забренить  струмком  краса,
Весна  розгонить  хуртовини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812409
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.11.2018


ТИ У СНАХ

Далеко  ще  мені  до  краю,
Допоки  ти  в  моїх  очах.
Я  твою  постать  зустрічаю,
Коли  приходиш  по  ночах.

Я  ще  не  пив  такого  трунку,
Ніколи  так  ще  не  хмелів
Я  помирав  від  поцілунку,
Від  слів  твоїх  ураз  німів.

Мені  хотілося  кричати,
Та  поцілунок  не  давав.
Я  лиш  стогнав,  не  міг  мовчати,
Бо  до  безтями  цілував.

Життя  було  в  тонах  рожевих,
Місяць  виглядував  з-за  хмар.
І  звуки  від  думок  серцевих
Життю  лиш  додавали  чар.

Ми  в  сні,  заховані  в  тумані,
Брели  по  скошеній  траві
І  посміхались  роси  ранні,
І  пахли  квіти  лугові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812402
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018


МОЯ МОЛИТВА

Молюсь  до  Тебе,  Господи,
Розуму  дай  в  житті.
А  на  життєвім  просторі  -
Дай  мені  доброти.

Вчи  мене,  Боже,  каятись,
Як  я  стомився  вже.
Сили  додай  надіятись,
Заздрість  –  мені  чуже.

Мрію  ношу  у  серці  я,
Все,  що  святе  –  храню…
В  мене  своя  є  місія
З  іскорками  вогню.

Хай  я  покаюсь,  Господи
В  прощенні  –  благодать…
Дай  мені  Боже,  спокою
І  научи  прощать!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812304
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.11.2018


МАКИ, РОСИ І ДОЩ

Повлягались  роси,  задивились  в  небо,
Де  посеред  неба  падають  зірки.
Замовчали  птахи,  припинився  щебет,
Лиш  крутили  жорна  древні  вітряки.



Розпашілись  маки,  а  волошки  сині,
Рахували  зорі  в  вишині.
На  вечірнє  плесо  крила  лебедині,
Помахи  робили  в  тишині.

Відгуляла  спека,  впали  рясні  роси,
Боцюни  пішли  по  болотах.
І  лягли  покоси,  і  дзвеніли  коси
По  зелених  у  росі  лугах.

Хмари  зупинились  на  краєчку  неба,
В  блискавицях  вдарили  громи.
І  хиталось  поле,  шелестіли  стебла,
Їх  давно  з  пилюки  дощ  промив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812156
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.11.2018


А ТИ БУЛА

Ти  була  вільна  й  незалежна,
Бо  був  у  тебе  міцний  тил…
Ти  знала,  хто  тобі  належить,
Не  прикладаючи  зусиль.

А  з  тих,  хто  в  тебе  закохався,
Ти  пряла  тонке  полотно.
А  він,  бідака,  не  діждався,
Для  тебе  –це  –  усе  одно…

Була  ти  вільна  й  незалежна,
Та  пролетіли  вже  літа.
Летять  у  даль  вони  безмежну  -
Відходить  осінь  золота.

Можливо  ти  ще  схаменешся,
Руку  протягнуту  візьмеш.
І  до  кохання  доторкнешся,
Яке  закохане  без  меж.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812058
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.10.2018


ЩАСЛИВИЙ ПОЕТ

З  високої  сцени,  забувши  про  втому,
Читав  свої  вірші  щасливий  поет.
Він  був  серед  друзів,  не  прагнув  додому,
Бо  тут  він  із  залом  був  сам  -  тет-а-тет.

Він  так  захопився,  що  вірші,  мов  птахи,
Злітали  зі  сцени  й  летіли  у  зал.
А  далі  із  залу  набравшися  маху
У  серце  вривались,  як  гострий  кинджал.

Зал  був  невеличкий  і  без  декорацій,
У  залі  для  люду  був  лише  поет.
Частенько  зривався  цей  зал  від  овацій,
Коли  у  поета  виходив  портрет.

З  високої  сцени,  забувши  про  втому,
Читав  свої  вірші  щасливий  поет.
Він  був  серед  друзів,  не  прагнув  додому,
Бо  тут  він  із  залом  був  сам  -  тет-а-тет.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811989
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.10.2018


ЧЕКАЄ НЕБО

Як  часто  люди  злітають  в  хмари,
Там  їхнє  щастя,  там  їхня  пара.
Нічого  наче  їм  і  не  треба,
Проте  для  щастя  бракує  неба.

Коли  ти  в  парі,  то  ти  пташина,
Тоді  щасливий,  тоді  людина.
Ні  в  чому  більше  нема  потреби,
Лише  для  щастя  бракує  неба.

Бо  небо  манить,  бо  небо  кличе,
Там  в  піднебессі  пташа  «кигиче».
Там  ти  у  парі  і  поруч  небо,
Ні  в  чому  більше  нема  потреби.

Життя,  щоб  склалось  -  було  кохання,
Ви  прокидайтесь,  як  зірка  рання.
Злітайте  в  небо,  бо  є  в  вас  крила,
Хай  вас  чекає  у  небі  мила.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811878
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

Стою  й  дивлюсь  удалину,
Здалеку  долинає  голос…
Я  бачу  там  тебе  одну,
Мов  на  стеблі  дозрілий  колос.
Хоч  голос  твій,  та  він  чужий,
Нові  слова  приносить  вітер:
"Живи  собі,  як  досі  жив,
Нема  про  що  нам  говорити…"

Твої  слова  із  далини,
Мене  враз  вибили  з  сідла,
Та  линув  голос  з  тишини,
Яку  окутала  імла.

Довіку  голос  не  забуду,
Що  у  душі  моїй  бринить.
Та  все  минеться,  все  відбуде,
А  ми  і  далі  будем  жить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811867
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.10.2018


РУШНИК НА ПОКУТІ

На  покуті  висів  старий  рушник,  
Він  був  іконі  древній,  оберегом.
Увесь  у  квітах  -  вишитий  квітник,
Де  карбувалась  доля  перебігом.

Тут  маків  розмістився  пишний  ряд
І  обнялися  спориші  з  землею.
Зорі  на  небі  утворили  сад,
Що  квітнув  під  ранковою  зорею.

Неначе  вартові  на  рушнику
Розшиті  мальви  –  квіти  України.
Що  бачили  на  власному  віку  -
Щасливі  дні,  достаток  і  руїни.  

Рушник  казковий  –  полотно  лляне,
У  ньому  поміж  квітів  чиясь  доля.
Тут  вишите  багатство  не  земне,
Що  рідним  стало,  як  степу  тополя.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811824
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.10.2018


РІЗНІ СЛОВА

Не  бійтесь  слів,  які  в  душі  мовчать,
Такі  слова  чекають  свого  часу,
А  дочекавшись  -  зразу  закричать,
Бо  їм  на  волю  відчинили  засув.

Слово  з  душі,  що  вирвалось,  як  крик,
Дива  на  світі  може  сотворити.
Слова  спокійні  до  яких  ти  звик,
Можеш  тихенько  ними  говорити.

В  одних  і  других  є  своє  життя,
Усе  залежить  хто  перед  тобою.
Одними  відкриваєш  почуття,
З  окремим  словом  ти  ідеш  до  бою.

А  для  поета  слово  –  інструмент,
Яким  ти  можеш  відчинити  двері.
Колись  поставлять  слову  монумент
В  розкішнім  парку,  а  не  на  папері.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811686
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.10.2018


ПОКЛЯЛАСЯ ПАРА

Коли  сльозою  падає  туман,
Ночі  не  сплять,  чекаючи  кохання
І  бродить  в  небі  Місяць,  як  шаман  -
Тримає  таємницю  аж  до  рання.

То  пара  найщасливіша  із  пар…
При  сонці  солов’я  не  помічає.
Її  давно  зове  святий  алтар,
Ця  пара  поклялася,  що  кохає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811655
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018


ЛЮБОВНО-ЛІРИЧНЕ

Лебедем  я  прилечу  до  тебе,
Пригорну  розправленим  крилом.
Угорі  нам  посміхнеться  небо
І  полине  пісня  над  селом.

А  широке,  зорянисте  плесо
Шлях  відкриє  путь  в  очерети.
Повний  Місяць,  як  якесь  колесо
Буде  нам  кохання  стерегти.

І  маленькі  хвилі  захлюпочуть,
Ряску  знов  пригонять  до  човна.
Зорі  долі  падати  не  схочуть,
Певно  не  настала  їм  пора.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811476
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018


ЛИШЕ БОГ

Якби  почув:-  «Я  теж  люблю!»,
Мене  б  тоді  не  зупинили…
Я  б  поклонився  солов’ю
І  світ  почув:  «Я  хочу  жити!».

Коханій  руки  цілував,
Щодня  підносив  хризантеми.
І  зайвими  були  б  слова,
Без  слів  писалися  поеми.

Повільно  плинули  літа,
Хоч  час,  ми  знаєм,  не  спинити…
Новопосіяні  жита
Років  добавили  пожити.

І  те,  що  в  серці  в  нас  обох,
Нам  кров  у  жилах  хвилювало.
І  лише  Бог  –  Єдиний  Бог,
Нас  розсудити  зміг  по  праву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811475
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018


ПОГЛЯД КОХАНОЇ

Ловлю  твій  погляд,  що  на  долю  схожий,
У  ньому  заховалась  глибина.
Для  мене  він,  неначе  погляд  Божий,
У  нього  я  пірнув  би  аж  до  дна.

Вуста  твої  пишніші  за  тюльпани
І  брови  –  дві  веселки  угорі.
А  руки-крила  -  це  душа  -  кохана,
З  якими  полетів  би  до  зорі.

Немає  в  них  веселості,  кохана,
Що  викликає  крапельки  жалю.
І  знову  рана,  кровоточить  рана,
Бо  погляд  твій,  як  і  тебе,  люблю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811407
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018


ЗА ЩО ТЕБЕ ВИНИТИ

За  що  тебе  винити,  люде?
За  що  тобі  нести  прокльони?
Ти  добрим  був,  єси  і  будеш,
Молися  Богу  й  бий  поклони…

Тебе  винили  й  розпинали,
Доводили  тебе  до  скрути…
В  Сибір,  немов  скотину,  гнали,
Ти  знав  царя  і  горді  Крути.

Пишаюсь  я  тобою,  люде,
Ти  не  за  те,  народе,  бився…
Повір,  такого  більш  не  буде,
Бо  не  для  того  народився.

Ні,  ти  не  винен,  мій  народе,
Що  з  двох  –  три  гетьмани  бувало.
Та  українського  ми  роду,
В  чоло  нас  доля  цілувала.

Що  ми  розкидані  по  світу,
Що  горя  в  нас  по  самі  вінця.
Проте  ми  знаємо  молитву
І  носим  ім’я  українця.

Пишаюсь  я  тобою,  люде,
Що  маєш  сад  і  білу  хату.
Повір,  ще  в  тебе  щастя  буде,
Коли  не  стане  в  тебе  «брата»

За  що  тебе  винити,  люде?
За  що  тобі  нести  прокльони?
Ти  добрим  був,  єси  і  будеш,
Молися  Богу  й  бий  поклони…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811394
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.10.2018


ПОДУМАЙМО, УКРАЇНЦІ

Все  життя  я  розпитую  старших  людей,
Вчу  історію  свого  народу.
Я  молюсь!  І  кляну  наш  народ  за  той  день,
Як  забули,  якого  ми  роду.

Хлібосольна  земля,  воля  в  серці  у  нас,
Солов’ї  тут  найкращі  у  світі.
Кожен  з  нас  піднімався,  в  свій  час,  на  Парнас,
Як  колосся  у  сильному  житі.

Були  важкі  часи,  та  співало  село
І  окрайцем  ділилися  люди.
Та  такого  між  нас,  в  ті  часи  не  було,
Щоб  гнобили  нас  всі  і  усюди

Ми  при  лампі  читали  вночі  «Кобзаря»,
А  жінки  рушники  вишивали.
І  тепер,  як  колись,  засіяла  зоря,
Ми  до  волі  своєї  добрались...

А  оті,    хто  приїхав  до  нас  із  даля,
Хто  живе  на  Поліссі  між  нами.
«Старший  брат»  -  так  ми  звали  колись    москаля,
На  Волині  зове  нас  "хохлами".

Не  потрібно  нам  "штокати"  й  "какати"  тут,
Це  святиня  моєї  країни.
Тут  живуть  українці  -  прекрасний  наш  люд,
Він  позбавиться  скоро  руїни.

І  тоді  зацвіте  благодатна  земля,
Заспіває  село,  як  раніше.
І  народить  ще  жінка    землі  немовля,
Що  історію  нову  напише!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811267
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.10.2018


ОСІННІ ПЕРЕБОРИ

Шовкова  нитка  осені  намокла,
Землі  торкнулось  листя  золоте
І  вся  земля,  за  мить  якусь,  пожовкла,
Напевно  осінь  і  прийшла  нате.

Осінній  вальс  кружляє  в  листопаді,
В  повітрі  пахне  молоде  вино,
Зелені  сосни  наче  на  параді,
Зібрались  і  застигли  за  вікном.

Дощ  в  барабани  б’є,  злітає    листя,
Від  осені  хмеліє  далина.
Холодний  вітер  понад  ставом  злиться,
Туманом  набігає  сивина.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811152
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.10.2018


ЖИТТЄВА ПРАВДА

І  як  же  ти,  скажи  мені,  посміла
Колись  ввірватись  у  моє  життя?
Душа  від  іскри  наче  загорілась,
Я  закохавсь,  немов  мале  дитя.

Для  мене  ти  найкраща  квітка  світу,
Весняний  подих  для  душі  мені.
Ти,  жінка,  що  дарує  завжди  літо,
Ти  та  з  якою  часто  я  у  сні.

Мені  лиш  раз  на  березі  далекім
Вдалось  разом  почути  солов’я.
Ти  ж  поцілунком-подихом  легеньким
Мені  сказала:  «Ні!  Я  не  твоя!»

І  як  же  ти,  скажи  мені,  зуміла,
Із  іскрою  прожити  все  життя.
І  звідки  ти  черпаєш  свою  силу,
Що  я  свої  не  втратив  почуття?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811137
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018


ОСІННІЙ ВІРШ

За  вікном  знову  дощ    хризантемовий  запах  ворушить,
А  краплини  вистукують,  ще  невідомий  нам  вальс.
Вітер  з  півночі  холодом  землю  осінню  засушить,
Все  готує  зимі,  хоч  приходу  для  неї  не    час.

Ще  вертається  літо  біленькими  хмарками  в  небі,
Захід  сонця  торкається  рос  у  ранковій  траві.
На  плесо  часами  випливає  поранений  лебідь,
Проте  осінь  відчутно,  вона  вже  давно  на  дворі.

Ще  живі  кольори  залишилися  трохи  від  літа,
Ностальгія,  чомусь,  за  теплом  заховалась  в  душі.
Піднімається  вгору  недавно  посіяне  жито,
Час  на  дворі  такий,  коли  пишуться  гарні  вірші…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811052
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.10.2018


РОЗМОВА З МАМОЮ

Не  плач,  дорогенька,  я  землю  бороню
І  знай,  що  до  тебе,  матусю,  вернусь…
Чи  вранці  туманом,  можливо  росою,
Чи  вітром  легенько  до  ніг  притолюсь.

Прощатись  не  буду,  бо  права  не  маю
І  прошу,  не  плач,  бо  так  склалось  життя.
Я  буду  приходити  з  Божого  Раю
До  тебе  у  сни,  ти  ж  матуся  моя.

Господь,  хто  боронить,  до  Раю  приймає
Тут  є  побратими  з  якими  служив.
Тут  сонце  сміється,  пташина  співає,
Я  так  на  землі  ще  ніколи  не  жив.

Скажи,  мамо,  друзям  нехай  не  бояться,
А  йшов  захищати  країну  свою.
Достатньо  їх  в  Раї,  вони  наче  браття,
Хто  землю  відстояв  свою  у  бою.

Матусю,  безмежно  люблю  Україну
І  знай,  ти  ніколи  не  будеш  сама.
У  тебе  є  я,  є  татусь,  є  родина
То  більшого  щастя  на  світі  нема.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810779
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.10.2018


ТЕПЛО НАСТАНЕ

Приходить  ніч  і  холод  обдає
Не  гріє  радість,  ніч  морозить  душу.
Нам  навіть  час  тепло  не  роздає,
Неначе  хтось  із  нас  закон  порушив.

Що  ж  сталося  у  нашому  житті
Чому  цей  холод  робить  нас  чужими?
Ми  паралельно  йдемо  вздовж  межі,
Хоч  вдалині  видніється  стежина.

Ми  вже  не  раз  ловили  почуття,
Проте  за  руку  й  разу  не  ходили.
Та  має  бути  ще  на  двох  життя,
Де  мить  нагряне  душі  поріднити.

Лише  проживши  двоє  пліч-о-пліч,
Тепло  розтопить  у  душі  морози.
І  прийде  в  гості  довгождана  ніч,
Коли  кохання  ліквідує  сльози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810665
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2018


ЗЕМНИЙ РАЙ

Світило  сонце,  дощ  затих,
Сушив  змокріле  листя  вітер.  
І  купку  хмарок  золотих
Цілунком  теплий  промінь  витер.

А  захід  фарби  розливав,
Купались  в  променях  баюри.
Птахів  табунчик  раював,
Звучали  їхні  увертюри.

Сюрчали  тихо  цвіркуни,
Легенький  бриз  пішов  по  ставу.
І  нові  зорі-чаклуни,
Збирались  на  ніч  у  кошару.

І  це  був  рай,  збиралась  ніч,
З-за  хмари  виглянув  «Рогатий».
Подав  сигнал  у  гаю  сич,
Щоб  рай  вкладався  наніч  спати.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810664
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.10.2018


ВИГЛЯДАЄ В ГОСТІ

Через  осінній  падолист
Дивує  погляд  у  вікні.
А  лист  летить,  охристий  лист,
Неначе  смуток  по  спині.

Біліють  хмари  в  вишині,
Долиною  туман  пливе.
Лиш  кароока  у  вікні,
Надією  весь  час  живе.

І  посміхається  комусь,
Чи  то  листку,  чи  то  хмаркам.
Її  плеча  я  не  торкнусь,  
Бо  погляд  цей  є  сам  на  сам.

Я  розумію,  бо  і  сам
Дивлюсь  удаль,  немов  кіно
І  також  вірю  небесам,
Її  побачу  у  вікно.

                                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810593
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.10.2018


БУДЬ СОБОЮ

Послухай,  що  говорить  серце,
Не  слухай  різних  теревень.
Слово  чуже  буває  мертве,
Від  нього  ніч  приходить  вдень.

Запам’ятай!  Ти  неповторний.
В  тобі  лежить  батьківський  код.
Мінорний  будеш,  чи  мажорний,
Хук  нанесеш,  чи  аперкот…

Довіку  знай,  таким  родився.
І  бережи  тепло  в  душі.
Ти  син  Землі,  ти  тут  хрестився,
Тут  вся  рідня,  а  не  чужі.

То  ж  будь  завжди  самим  собою,
Знай  шлях  у  тебе  також  свій.
Все  визначається  судьбою,
А  ти  лише  її  водій…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810570
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.10.2018


ВИСТАВА ЖИТТЯ

Невже  ти  не  бачиш  і  серцем  не  чуєш,
Що  бабине  літо  лишень  на  дворі.
У  пору  таку  голуби  ще  воркують,
А  ми  ж  бо  з  тобою  іще  не  старі.

Ми  можемо  в  парі  виставу  створити,
Ти  Мавкою  будеш,  а  я  Лукашем
І  будемо  разом  онуків  ростити,
Нас  осінь  накриє  охристим  плащем.

Калина  у  лузі  іще  червоніє,
Вона  із  туману  вдягнула  фату.
Ще  серденько  б’ється  і  кров  тіло  гріє,
Ловімо  ці  миті,  ловім  на  льоту.

На  дворі  вже  осінь,  та  в  серці  кохання,
Я  мрії  про  нього,  як  долю,  ношу.
Хоч  листя  спадає,  залиш  всі  вагання,
Горнися  до  мене…  Горнися!  Прошу!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810442
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


МОЛЮСЬ

Молюсь  сьогодні  за  родину,
За  всі  мої  й  чужі  гріхи.
Молюсь  за  рідну  Україну  -
Обидва  береги  Ріки.

Щоб  тіло  прийняло  причастя,
Молитва  досягла  небес.
Щоб  в  Україні  було  щастя,
Щоб  в  Бозі  наш  народ  воскрес.

Щоб  в  парі  завжди  були  люди,
Перед  Хрестом  вони  клялись.
Щоб  не  пекла  образа  груди,
Щоб  всі  народи  обнялись.

Молюсь  за  щирість  і  за  волю,
За  все,  що  сховано  в  душі.
Спасибі  Богу,  дяка  долі,
Що  рідні  ми,  а  не  чужі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810441
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.10.2018


ВСЕ РАЗОМ

Не  прагну  я  кращої  долі,
Єдине  хотів  би  змінити,
Щоб  інше  засіяв  я  поле,
Яке  мені  мало  вродити.

Щоб  взявши  під  руку  кохану
В  неділю  ішли  до  собору.
Дзвеніли  церкви  із  туману,
У  будь  яку  пору  казкову.

Щоб  міг  цілувати  їй  руки,
Вуста  в  поцілунках  пашіли.
Родилися  діти  і  внуки,
А  ми  цьому  щастю  раділи.

Щоб  все  в  нас  було,  як  належить,
В  садку  солов’ї  не  змовкали.
Життя  розорало  всі  межі,
Щоб  поле  удвох  засівали.

А  потім  вдягли  вишиванки
У  час  коли  серцем  відчули.
Разом,  помолилися  Богу,
Лягли  і  навіки  заснули.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810289
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018


ДОМІВКА ПРО ЗАПАС

Де  стежка  в’ється  між  ровами,
Неначе  річка  без  води…
Іду  додому,  йду  до  мами,
Шукаючи  її  сліди.

Шукаю  їх  і  не  знаходжу,
Бо  вже  пролинули  роки.
Стежина  серденько  тривожить,
Літа  даються  у  знаки.

Буває  весело  й  тривожно,
Хоч  знаю,  що  батьків  нема.
Тут  мене  знає  ямка  кожна,
Хатина  тут  стоїть  сама.

Старенька  хвіртка  заскрипіла,
Лежить  подвір’я  в  споришах.
Лавчина  сильно  постаріла,
На  ній  неначе  час  зачах.

Лякливо  йду  в  батьківську  хату,
У  ній  жили  мої  батьки.
Тут  на  печі  сушили  м’яту,
В  цій  хаті  все  святе  мені.

Молюсь  у  батьківській  хатині,
Де  на  іконах  рушники.
Що  збереглися  і  донині,
Їх  поправляю  залюбки.

Роки  беруть  своє,  бо  й  хата,
Хоч  бережу  її  весь  час.
Не  сушить  більше  руту  -  м’яту,
Вона  –  домівка  про  запас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810288
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.10.2018


НЕ В СИЛАХ

Не  в  силах  відпустити  я  тебе,
Не  маю  змоги  зупинити  серце.
Все  зв’язане  з  тобою,  то  святе,
Очищене  мого  життя  озерце.  

Ніколи  я  тебе  не  обману,
Ніколи  ні  на  кого  не  зміняю.
Лише  одну  тебе  боготворю,
Одну  тебе,  моя  любов  -  кохаю!

Та  якби  в  нас  не  склалося  життя
З  твоїм  ім’ям  я  буду  помирати,
Палкі  до  тебе  в  мене  почуття,
Я  буду  їх  завжди  в  собі  тримати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810193
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018


КОХАЙ

Не  можу  я  знайти  такі  слова,
Які  змогли  тебе  переконати…
Що  у  мені  любов  завжди  жила
І  ти  про  це  повинна,  доле,  знати.


Я  іншої  не  бачу  біля  себе,
Хоч  краль  багато  знав  я  на  віку.
Та  жодній  не  хотів  дістати  небо
І  жодної  не  бачив  у  вінку.

Єдина  ти  для  мене  в  цьому  світі,
Напевно  розмістились  так  зірки…
Ти  наймиліша  квітка  серед  квітів,
Водиця  життєдайна  із  ріки.

Твій  поцілунок  не  зрівняти  з  медом,
А  дотик  рук,  неначе  водограй.
Нікого  у  житті  мені  не  треба,
Лише  прошу:  -«Кохай  мене,  кохай!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810192
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018


ШТИЛЬ ЖИТТЯ

Я  пронесу  крізь  все  життя
Ім’я  коханої,  як  долю.
Згадаю,  і  серцебиття
Знов  не  дає  мені  спокою.
Вона  -  хмаринка  в  небесах,
Дарує  в  спеку  прохолоду.
Легенький  вітер  в  парусах,
Який  приносить  насолоду.
Вона  –  це  ластівка  в  гнізді,
Найкраща  мама  для  пташини.
Вона  -  опора  при  біді,
Надійна  пара  для  мужчини.
Вона,  як  любить,  то  в  душі
Немає  іншому  куточка.
Ніколи  їй  не  воруши
Все  що  було,  для  неї  –  точка.
Та  проживає  і  не  раз
Своє  життя  вона  щоночі.
І  не  виносить  на  показ
Все,  що  болить,  лиш  плачуть  очі.
Я  прикладу  усіх  зусиль,
Щоб  жінка  ця  була  щаслива.
В  її  житті  настане  штиль*
І  усмішка  засяє  мила.

                                                                           Штиль*  -  тут,  як  спокій

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810041
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018


ЩАСЛИВА БУДЬ

Бачу  тебе  щасливою.  
Зичу  тобі  добра.
Будь  все  життя  красивою.  
Серденьком  будь  свята.

Ще  маєш  врожай  зібрати,
Сіяла  ж  недарма.
І  змушена  поливати…
Ще  не  прийшла  зима.

Бо  паросток  проростає,
Колосом  в  небеса.
І  грає,  а  як  же  грає  -
Боже,  яка  краса!

Дай  цій  дитині  радості,
Завжди  підстав  плече.
Хай  знаменита  виросте,
Крила  не  обпече.

Бачу  тебе  щасливою.  
Зичу  тобі  добра.
Будь  все  життя  красивою.  
Серденьком  будь  свята.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809923
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2018


ДОЛЕНЬКО МОЯ

Де  мої  губи,
щоб  відмовити  тобі?
Де  мої  руки,
щоб  відштовхнути  тебе?
Де  мої  ноги,
щоб  піти  від  тебе?
                           Йосип  Струцюк

Я  до  тебе  серцем  прикипів,
Не  в  силах    жити,  як  тебе  немає…
Лиш  дивуюсь,  як  без  тебе  жив,
Серце  ж  весь  цей  час  тебе  кохає.
Доленько  моя  на  цій  землі,
Певно  мені,  доле,  так  судилось…
Знаю,  люди  не  завжди  святі,
В  чомусь  моє  щастя  помилилось.
Я  до  тебе  серцем  прикипів,
Не  в  силах    жити,  як  тебе  немає…
Лиш    дивуюсь,  як  без  тебе  жив,
Серце  ж  весь  цей  час  тебе  кохає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809922
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2018


НАСТАНОВА

Перебороти  я  не  в  силі  втому,
Вона  лягла  на  плечі  тягарем.
Приходиться  боротися  самому,
Щоб  втамувати  свій  сердечний  щем.

Я  в  роки  молоді  хотів  літати,
Та  не  вдалось  мені  чомусь  злетіть.
Краще  було  ще  молодим  згоряти,
А  ніж  в  роках,  потроху  й  нині  тліть.

Та  кожен  має  у  житті  стежину,
Яка  веде  людину  до  кінця.
Хоч  ти  в  роках,  не  гни  з  літами  спину
І  не  втрачай,  хоч  стомлений,  лиця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809672
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.10.2018


ПРАГНУ ПОЧУТИ

Перебираю  дні  і  ночі,
Роки,  як  кадри  із  кіно
Коли    дивились  очі-в-  очі,
Як  пили  ми  старе  вино…

У  пам’яті  той  білий  танець
Тендітна  талія  твоя.
Не  став  в  житті  тобі  обранець,
Та  в  мене  є  –  любов  моя.

Я  все  віддам  тобі,  кохана,
Щоб  повернути  нам  той  час,
Коли  стрічав  тебе  я  зрана
І  проводжав  у  рідний  клас.

Я  прихилю,  кохана,  небо,
Усе  в    житті  перетерплю…
Почути  прагну  лиш  від  тебе,
Щоб  ти  сказала:  «Я  люблю!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809620
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2018


ТИ І СНИ

Ти  приходиш  до  мене  в  сни,
Наче  хочеш  про  щось  спитати,
Та  стоїш  і  чомусь  мовчиш,
Так  неначе  між  нами  грати.

Я  дивлюсь  і  також  мовчу,
Простягнути  руки  не  можу.
Запалю  я  нам  двом  свічу,
Може  буде  ця  свічка  Божа.

Бо  я  мучуся  по  ночах,
Знов    заснути  мені  не  сила  .
І  до  ранку  роса  в  очах,
Що  мене  цілу  ніч  душила.

Ти  до  мене  прийди  цю  ніч,
Не  мовчи  –  говори  зі  мною
І  тягар  упаде  із  пліч,
Як  ти  станеш  мені  судьбою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809566
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2018


ДИТЯЧА НАДІЯ

Безмежний  світ  родинного  тепла,
Чарує  душу  словом  і  піснями.
А  я  лечу,  бо  маю  два  крила
Де  сонце  засинає  вечорами.

У  ритмі  серце  з  помахом  крила,
До  хмар,  які  біліють,  мов  перина.
Спирає  дух  небесна  висота,
Яка  мене  з  дитинства  полонила.

Бо  знаю  вдома  батьківське  тепло,
Воно  завжди  залишиться  із  нами.
Батьки,  стежина,  хата  і  село,
Лише  нащадки  виростуть  птахами.

Пройдуть  роки  і  позове  поріг,
Де  з  коминів  теплом  батьківським  віє.
Уже  без  крил,  відчувши  втому  ніг
Повернемось,  бо  є  в  душі  надія.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809544
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.10.2018


Я ДУЖЕ ХОЧУ

Я  дуже  хочу  цілувати  жінку,
В  якої  очі  прагнуть  до  злиття.
Що  береже  в  своїй  душі  жаринку,
Яку  переповняють  почуття.

В  якої  руки,  мов  лоза  вербова,
Нагадує  тополю  молоду.
Яка  стрічає  зірку  вечорову,
З  якою  я  ніде  не  пропаду.

Вона,  як  казка  –  проліскова  фея,
Єдина  й  неповторна  у  житті.
Моя  найкрасивіша  орхідея,
Що  носить  своє  серце  в  доброті.

Уклін  тоді,  моя  земна  красуне,
Люблю  тебе,  як  вишню  у  цвіту.
Я  над  тобою  хмари  всі  розсуну,
До  свого  серця,  доле,  пригорну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809434
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2018


СТЕЖИНА КОХАННЯ

Стежка  пролягла,  неначе  доля,
Від  порогу  у  життєву  даль,
Де  стоїть  у  самоті  тополя
Під  якою  схована  печаль.

Ще  недавно  по  оцій  стежині
Йшла  у  поле  пара  молода.
Їх  стрічали  голоси  пташині,
Доки  не  постукала  біда.

На  війну  коханого  забрали
І  замовкли  по  ночах  птахи.
Тут  біля  тополі  щастя  вкрали,
Не  відомо  за  які  гріхи.

Зацвіте  тополя  одинока,  
Як  зустріне  пару  молоду.
Буде  цілувати  кароока
Легеня  в  тополі  на  виду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809377
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2018


ОСІНЬ СЕСТРА ЗИМИ

Осінній  вітер  шепотить  на  вухо:
Дивись  довкола  –  золота  пора.
Ще  не  зима  і  ти  не  падай  духом,
Хоча  для  неї  осінь,  як  сестра.

Я  ще  не  встиг  торкнутися  окраси,
Хоч  срібло  затуманило  виски.
І  до  зими  лишилось  мало  часу,
Як  білі  ляжуть  по  землі  мазки.

Дивись  у  осінь  поспішають  мальви,
І  чорнобривці  кинулись  у  цвіт.
А  хризантеми,  як  осінні  сальви,
Зимі  букет  збирають  з  дивних  квіт.

Скупайтесь  в  позолоті  з  головою,
Охристим  цвітом  викрасіть  чуби.
І  дайте  вітру  доступ  до  гобою,
Нехай  сестрою  стане  для  труби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809329
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.10.2018


ВІД ДІДА Й ПРАДІДА

Від  діда  й  прадіда  завжди  був  українцем,
Ростив  на  полі  золоті  хліба.
І  ніс  до  хати  хліб,  немов  гостинець  -
Три  колоски,  як  тризуб  із  герба.

Мені  врожай  давався  через  працю,
У  поті  і  крові  родився  хліб.
Він  у  роду  для  нас  багато  значив,
Бо  ми  вкладали  душу  в  кожен  сніп.

Між  колосків  виднілися  волошки,
Були  і  маки,  мов  застигла  кров.
Стерня  нам  посміхалася  потрошки
В  відлунні  оксамитових  дібров.

Земля  мені  шептала:  «Добре,  сину!
Запам’ятай,  що  я  скормила  Вас.
Люби,  як  матір,  рідну  Україну,
Її  сьогодні  відстояти  час».

Я  –  українець,  брат  я  із  полями,
Живу  на  волі,  бо  прийшов  мій  час.
Жити  не  хочу  більш  під  москалями,
У  нас  недавно  час  новий  почавсь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809309
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.10.2018


ЖІНОЧА ГЛИБИНА

І  знову  я  тримав  тебе  за  руку,
Дивився  в  очі,  наче  в  глибину.
Та  серце  відчувало  лише  муку,
Неначе  звів  між  нами  хтось  стіну.

Я  говорив  з  тобою,  як  з  сестрою,
Але  кохання  прагнула  душа.
Були  роки,  коли  летів  до  бою,
А  нині  я  чомусь  не  поспішав.

Моя  трояндо,  пелюсткова  діво,
Не  все  ще  в  нас  на  нашому  віку.
Життя,  повір,    розсудить  нас  правдиво,
Прийде  ще  солодь  за  судьбу  гірку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809189
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018


РАНКОВА ЗУСТРІЧ

Нині  восьме.  Раненько.  Вівторок.
Шелестить-облітає  листва...
Наче  привид,  долаючи  морок,
Засвітилась  дороги  верста…

Із  пітьми  прозвучало:  "Вітаю!"
І  почулися  кроки  здаля...
Листя  жовте  і  далі  злітає,
І  золотиться  матір–земля.

Наближається  постать  знайома.
Я  крізь  листя  побачив  лице.
Йде  мій  друг,  ледь  долаючи  втому,
Засвітилось  життя  промінцем!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809131
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.10.2018


Учитель

Не  всі  в  житті  стають  учителями,
Стають  лиш  ті,у  кого  серце  є…
Хто  може  діткам  замінити  маму,
Чуже  дитя  за  мить  стає  твоє.

Учитель  той,  що  бачить  їхню  душу
І  плач  дитини  перетворить  в  сміх.
Який  закон  життєвий  не  порушить,
Який  дітей  глядить  немов  своїх.

Що  може  теплотою  їх  зігріти,
Який  з  зерняток  виростить  хліба.
Який  уміє  щиро  світ  любити,
Хіба,  скажіть,  не  вчитель  це…Хіба?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809044
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.10.2018


ГІМН ШУКАЧІВ ІСТОРІЇ

Ніхто  історії  не  знає,
Вона  захована  в  віках.
Історію  земля  ховає,
Тримає  міцно  у  руках.

Лиш  шукачі,  Вкраїни  діти,
Що  відчувають  дух  землі.
Мають  історію  творити,
З  козацтвом  нашим  на  чолі.

Якщо  ви  щось  відкрили,  друзі,
Історію  перепишіть.
В  мечі  історія,  в  кольчузі,
Про  неї  правду  говоріть.

А  Вам  хвала,  які  у  праці,
Шукаєте  зерно  життя.
В  кулак  зіжміте  свої  пальці,
За  Вами  нові  відкриття.

Хоч  на  дворі  буяє  спека,
Чи  ллють  дощі  немов  з  відра.
Йдуть  шукачі  в  поля  далеко,
Історія  для  них  не  гра.

І  будьте  України  гідні
Ви  в  полі  тім,  намов  в  бою.
Любіте  землю  свою  рідну,
Творіть  історію  свою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808912
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.10.2018


НАША ВЧИТЕЛЬКА

Вона  єдина  й  неповторна  
Найкраща  вчителька  моя…
Чарівна,  мудра  і  проворна
Вона  –  це  друг,  вона  своя.

Неначе  сонце  –  світить,  гріє,
Віддасть  усе,  що  є  в  душі.
Завжди  красива  –  не  старіє,
Любов  її  -  її  рушій.

Наша  красуне  темноока,
Твоя  любов  для  нас  свята.
Шляхи  дитячі,  як  потоки
Пішли  удаль  із  джерела.

Яка  була  у  класі  тиша,
Як  говорила  ти  про  те,
Що  у  душі  лежить  найглибше,
Для  всіх  в  житті  воно  святе.

Спасибі  люба,  що  навчила.
За  твоє  серце  золоте.
Нехай  здоров’я,  щастя,  сила
В  тобі  любов’ю  проросте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808835
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.10.2018


ВЧИТЕЛЯМ

Нам  найдорожчі  мама  й  тато,
Дідусь,  бабуся  і  рідня.
Таких  людей  не  є  багато…
Між  них  є  вчителька  моя.

Хірург  спасає  завжди  тіло,
Щоб  жив  без  болю  і  хвороб,
А  щоб  душа  твоя  горіла,
Покрий  навчанням  долі  лоб.

Батьків,  рідню  ми  пам’ятаєм,
Вони  далеко  десь  в  зірках.
А  вчитель  наш  навіки  з  нами,
У  наших  думах  і  серцях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808834
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.10.2018


КРАЩЕ МУЗИКА

Вже  тумани  зібрались  над  лугом,
Знову  зорі  засвітяться  в  росах.
Заховається  десь  моя  туга  -
Між  зірок,
У  садках,  
У  покосах.
Солов’ї  перестануть  співати,
Наді  мною  шугатиме  вітер.
І  не  буде  більш  музика  грати,
Наче  хтось  із  життя  її  витер.
Не  люблю,  коли  тиша  блукає,
Коли  зникли  слова  із  душі…
Коли  птах  по  гаях  не  співає,
Тоді  холод  блукає  в  тиші.
Я  піду  у  вечірні  тумани
Де  шумлять  очерети  край  лугу.
Прийде  ранок  і  тиша  розтане
І  засвітиться  сонце  над  Бугом.
Будуть  хвилі  плескатись  об  берег,
Забринить  світанкова  струна.
Дайте  музику  нам  в  обереги,
Краще  музика  ніж  
Тишина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808735
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.10.2018


ТИ І ВЕСНА

Я  розум  інколи  втрачав,
В  печі  поліно  пломеніло,
Пихтіла  на  столі  свіча,
Душа  у  такт  вогню  горіла.

Я  вже  стомився  і  ридав,
Хоч  не  стогнав,  лише  мурликав,
Думки  із  серця  виганяв,
Тебе  у  сні  частенько  кликав.

Я  марив  знову  про  весну,
Як  піде  жайвір  в  синє  небо.
Коли  я  знову  не  засну,
Бо  за  вікном  почую  щебет.

Коли  зірки  у  вишині,
До  сну  загонять  сонце  спати.
І  соловейко  в  тишині,
Почне  кохання  прославляти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808700
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2018


ЩО РОБИТЬ ЛЮБОВ

Хіба  я  можу  не  любити,
Коли  в  думках  лише  про  Вас,
Ніхто  не  хтів  мене  спинити,
Як  я  ішов  на  «білий  вальс».

І  з  того  часу  почалося…
Не  міг  заснути  по  ночах.
Я  втратив  голову,  здалося,
Було  у  серці  повно  чар.

Я  хочу  жити,  як  я  хочу,
Та  є  обов’язок  в  житті.
Проте  у  сні  душа  шепоче:
«Вона  єдина  на  путі…»

І  сняться  очі  її  карі,
При  доторку  -  тепло  руки.
Я  весь  цей  час  про  неї  марив  -
Любов  дається  у  знаки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808601
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018


БУДУ МОЛИТИСЬ

Прошу  щоранку  в  Бога  ясний  день,
Щоб  він  додав  у  праці  людям  сили,
Близьких  до  серця  співаних  пісень,
Які  б  довкола  птахи  голосили.

Молюся  Богу  за  свою  рідню,
За  друзів  тих,  яких  іще  зустріну.
Молюся  ранку  і  молюся  дню,
Молюсь  за  нашу  мову  солов’їну.

Молитись  буду  кожен  день  за  мир,
Допоки  кров  переростає  в  маки.
Поки  на  сході  не  зникає  вир,
Молитимусь  в  соборі  паки-паки…

І  вимолю,  молюся  ж  бо  на  те,
Землі  своїй  я  миру  на  століття.
Нехай  Господь  нам  біди  відверне,
Дасть  Україні  мирні  довголіття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808564
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.10.2018


ОСІНЬ НА ВУЛИЦІ І В ХАТІ (Без правил, але від душі)

Холодно.  Дощ  за  вікном.
Сірі  пливуть  в  небесах  зранку  хмари  –
По  СТБ  знову  крутять  кіно.
А  ще  недавно  горіли  стожари.
Настрій  -  ні  к  чорту.    Знову  осінь  і  гниль…
Шурхіт  шептав  падолистом.
Ось  вітер  замовк  і  надворі  став  штиль,
Осінь  повисла  над  містом.
Знов  під  вікном  зацвіли  хризантеми,
Піч  гріє  хату  теплом.
Кава  гаряча  і  зникли  проблеми,
Лише  дощить  за  вікном…
Я  запалив  нашу  свічку  воскову,
В  келих  налив  коньяку.
Осінь  гнила  стала  зразу  святкова  -
Кіт  замурликав  в  кутку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808473
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.10.2018


ПОКЛИК У КАЗКУ

Озера  сині,  наче  поле  з  льону,
Ліси  казкові,  ніби  малахіт.
І  небеса  в  яких  по  телефону,
Моя  душа  вивчає  диво-світ.

Громи  шугають,  поруч  блискавиці,
Вітри  на  полі  струшують  хліба,
Зорі  вгорі,  неначе  чарівниці,
Ловлять  відлуння,  як  звучить  труба.

Я  син  землі  від  роду  і  до  роду,
У  цьому  краї  казки  і  краси.
Мені  земля  дісталась  в  нагороду,
Під  блиск  на  лузі  ранньої  роси.

Буває  сяду  і  порину  в    думи,
Яка  краса,  ти  тільки  подивись.
Життя  часом,  як  дорогі  парфуми,
Зовуть  у  казку,  у  небесну  вись…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808461
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.10.2018


ВОЛОНТЕРАМ

                                       Ігорю  Стожару  присвячую…
Так,  без  імен,
Я  просто  вам  вклонюся,
Так,  без  імен,
Скажу,  що  вас  люблю,
І  просто  й  щиро
Я  за  вас  молюся,
І  поряд  з  вами
Зараз  я  стою.
                   Ігор  Стожар

Не  всіх  я  знав,
Не  всім  дивився  в  очі,
Не  кожному  я  підставляв  плече…
Та  був  між  вас
Раненько  й  серед  ночі,
В  часи,  коли  бувало  гаряче.
Коли  гатили  міни  стодвадцяті,
Строчив  здалека  їхній  кулемет.
- Мовчіть  паршивці  -  вороги  прокляті,
Нехай  в  окопі  виспиться  поет.
- Він  може  теж  у  груди  вам  стріляти
І  має  силу  в  рукопашну  йти…
Та  він  братам  приїхав  помагати,
Й  молитись  Богу:  -  «Господи,  спаси!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808324
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018


ДОРОГІЙ УКРАЇНІ

Україно  моя,  дорога  і  єдина,
Ми  живемо  в  тобі,  як  щаслива  родина.
Процвітай  у  віках,  будь  для  нас  друга  мати,
Додай  мудрості  нам,  навчи  сіяти  й  жати.
Бо  коли  ти  в  біді,  коли  небо  у  грозах,
Ми  на  захист  підем,  не  поможуть  тут  сльози.

Щоб  сміялося  сонце  і  раділа  родина,
Виростала  у  мирі  всім  маленька  дитина.
Шлемо  в  небо  молитви,  щиро  просимо  Бога,
Щоб  була  в  України  тільки  мирна  дорога.
Щоб  молилися  люди  до  ікони  щоднини,
Сумувати  ніколи  не  було  в  нас  причини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808322
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.09.2018


З ВОЛИНІ З МАВКОЮ

Тут  сяють  озера  очима  довіри  й  любові,
В  лісах  болотистих  квітує  багата  Волинь.
Поля,  наче  коси:  в  льонах,  у  садках,  в  позолоті,
А  понад  Волинню  немов  полотно  –  неба  синь.

Це  край  хлібосольний,  він  щедрий,  гостинний,  багатий,
Пісні  тут,  як  долі,  сплелись  у  єдину  косу.
Козаччини  дух,  який  більше  ні  з  чим  не  зрівняти,
Лише  на  Поліссі  побачите  Божу  красу…

Із  Любарта  замку  здіймаються  соколи  вгору,
У  Лесенім  парку  калина  намисто  вдягла.
Тут  зранку  на  службу  лучани  спішать  до  собору,
Історію  міста  старинна  краса  зберегла.

Запрошуєм  в  гості  усіх,  хто  душею  багатий,
Лише  на  Волині  ви  стрінете  Мавку  живу.
Як  прийде    холостяк  –  поїде  з  Волині  жонатий,
Повірте,  для  нього  я  Мавку  Поліську  знайду!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808199
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.09.2018


ПРО ЖИТТЯ

Я  не  одне  прожив  життя,
Роки  сплелись,  як  коси  долі.
Якби  було  тоді  знаття,
На  старість  літ  не  знав  би  болю.

Пройшов  давно  я  пекло  й  рай,
Були  часи  –  душа  лякалась…
Коли  іскрився  водограй,
Тоді  мовчала  і  лишалась.

Не  склав  в  житті  я  капітал,
Навіть  свого  позбувся  чуба…
В  моїх  руках  лише  штурвал,
Для  мене  він  знахідка  й  згуба.

Не  підкорив  крутих  вершин,
Я  замість  «зв’язки»  вибрав  слово.
І  п’ю  невипитий  полин,
Який  діставсь  невипадково.

Я  не  одне  прожив  життя,
Роки  сплелись,  як  коси  долі.
Якби  було  тоді  знаття,
На  старість  літ  не  знав  би  болю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808198
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.09.2018


ЖОВТНЕВА ПОРА

Жовтень  сховався  в  лісі,
Мов  у  мохи  гриби…
Грона  калини  висять,
Як  лісові  скарби.

На  спорожнілих  вітах
Краплі  висять  дощу.
Листя  знаходить  літо,
Дякуючи  кущу.

А  от  берези  білі,
Золото  одягли.
І  на  моховім  тілі
Білі  ростуть  гриби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808094
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.09.2018


ВОЛИНСЬКІ БАГАТСТВА

Широкі  луги,  де  лелеки  бредуть  табунами,
Гаї  і  лісочки,  частіше  ліси  й  болота.
Льонові  поля  протягують  руки  у  хмари,
Багата  пшениця,  по  кольору  в  нас  -  золота.

Рушник  полотняний  і  крайки  розшиті  руками
Камзоли  у  скрині,  що  бабця  тримала  роки.
Тернівка  п’янка,  що  пахне  чомусь  болотами
І  в  росах  «капкани»  що  ставили  скрізь  павуки.

Це  Бога  дарунок,  моє  найдорожче  Полісся,
Пісні  невмирущі  і  лебеді  білі  в  воді.
Тут  Мавки  живуть  і  зрідка  ідуть  на  узлісся,
Де  їх  виглядають  давно  Лукаші  -  молоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808093
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.09.2018


НЕ РОЗКИДАЙТЕСЬ ЩАСТЯМ

Не  розкидайтесь  щастям,  бо  не  варто,
Яке  б  у  вас  не  склалося  життя.
Наповніть  ним  по  вінця  цілу  кварту,
Щоб  радість  заповняла  почуття.  

Ви  знаєте  людину,  що  вас  любить,
Яка  за  вас  на  плаху  піде  вмить.
Він  поруч  з  вами  свою  душу  згубить,
Чи  може  та  душа  переболить.

Повірте,  ви  зустрілись,  як  на  прощі,
Ніхто  із  вас  в  житті  не  поспішав.
І  знайте,  що  думки  він  має  сущі
Бо  в  нього  не  осквернена  душа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807987
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018