| Сторінки (2/105): | « | 1 2 | » |
А хочеш, я тебе поцілую?
Так ніжно, і солодко п'янко.
А хочеш, я тебе поцілую?
Так пристрасно, сильно, і жарко.
А хочеш, я тебе поцілую?
Спокусливо, смак полуниця.
А хочеш, я тебе поцілую?
Кохання твого, я вже жриця.
А хочеш, торкнутися тіла?
Хоч пальцями рук, до екстазу!
А хочеш, торкнутися серця?
Хоча не стається, ця фаза.
А хочеш, я буду тигриця?
Кусатиму губи, до крові!
А хочеш, в мені потопати?
На крилах своєї любові!!!
Чи хочеш, ти тіло, цілунки?
Чи хочеш, тигрицю, чи жрицю?
Чи хочеш, спокуси, кохання?
Чи хочеш, не жінку царицю?
Я хочу, в тобі потонути.
Згоріти, неначе я квітка!!
Я хочу, в тобі все забути!
Відчути нарешті що жінка!!
Я хочу, кохання до смерті.
До подиху в темряві сонця!
Давай прокидайся мрійлива,
По мрієш на заході сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804886
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.08.2018
Мені потрібен,лиш тільки вітер.
І теплий погляд, у всьому світі.
Мені лиш треба, відчути знову щастя!
І квіти з поля, вони прекрасні.
Мені лиш треба, тепла усмішка…
Маленька зірка, приємна книжка…
Мені б хотілось, по світу плити.
І не кричати, тихо радіти…
Мені не треба, холодні ночі.
І темне серце, воно гурче.
Мені не треба, нікого в світі.
А просто жити, але не тліти.
Мені не треба, чужого щастя…
Відкриті карти, то зло не ясне.
Мені не треба, не моя доля!
Мій шлях лягає, пшеничним полем.
Мені не треба, брехня джерельна.
Її нап'єшся, стаєш пекельна.
Мені не треба, чуєш не треба!
Бо я написана, пером із неба…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803512
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.08.2018
Глянь в мої очі, що ти там побачеш?
Не можеш подивитись, чом ж ти плачеш?
В моїх очах туман, холодні зливи,
Вогонь, і грім, війна нас всіх скосила!
В моїх очах земля , чорніше ночі.
Там дим, і постріл, крик простий дівочий!
В моїх очах, там кров і гільзи впали!
І постріли так швидко задзижчали!
Лежать тіла, а плакати не можу.
Підняти чи сказати, світ тривожу.
Я так кричу, але й мене не чути.
Як хочу я до миру повернутись!
Глянь в мої очі, бачиш пекла руки?
Вони все полонили щоб забути,
Добро, любов, життя, і мою душу.
Я не впаду, стоятиму я мушу!
Я мати всіх кого ви розтоптали.
Мене віками всі ви там лякали!
Вбивали, і топтали, з ніг валили.
Але в мені завжди горіли сили!
Я Мати сильного народу!
Героїв, відданих людей, свободи.
Я не впаду, не здамся, хоч втомилась.
Не молодію, хоч водою чисто вмилась.
Я все життя ярмо собою тягну!
Але запам'ятайте не полягну.
Стоятиму в обірваній рубашці,
Ногами босими, на вчіпленій розтяжці!
Не закричу, і плакати не буду.
Стоятиму! допоки стоять люди!
Ні я, ні мій народ,не будуть вам рабами!
Хоч, як би ви нас смертю не лякали.
Нехай ви косу русу відрізали,
А я стоятиму, до цього як стояли.
В кулак зіжму я поле, річку, небо,
Любов, добро, і більшого не треба.
Я не продамся, на коліна я не впаду.
Стою, стоятиму, бо в серці є розрада.
Всі мої діти квітами лягають,
І сльози льють, а потім і стріляють!
А я стою на проклятій розтяжці,
А свої очі я відкрию вранці,
Я поцілую все що так любила,
Накрию я крилом, яке собі створила.
Пригорну всіх до серця, бо я мати.
І буду я до рання, знов стояти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801803
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 03.08.2018
Холодні роси, хмарне небо,
Брехня, потік холодних гріз!
Війна на Сході, наше пекло!
Сльози дружин і матерів.
Червоні хвилі ніби кров'ю,
Залили тіло, землю, сон!
А ми чекаємо з любов'ю ,
Зниклих очей безмежний дон…..
Ті фото ніби скатертина,
Гортаєм кожен день як рік.
А в нього в серці, лиш дитина…
І мамин рідний той поріг!
Коханої ніжні обійми,
Цілунок кращого нема!
Любов до рідної країни!
І ненависть: " Ця проклята війна".!
Коли не знаєш, чи "завтра" буде,
Не знаєш, чи ступнеш на той поріг.
А серце рветься наче згубне,
Перед очима темний сніг…
Надієшся, що зійде сонце,
Розквітне гай, як у дитинстві у ріки.
І все спокійне, і таке солодке.
Без грому, грохоту і пострілів війни.….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801445
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 31.07.2018
Ми Незалежні наче вітер!
Як голос в горах бо луна.
Ми розквітаєм наче квіти.
І ми сміємся як весна.
Ми люди вільної країни,
Хоча ми сковані в руках.
Ми стоємо немов стіною,
І це для світу ніби знак.
Ми не здаємся, хоч вбивають!
Останній подих, як ривок!
Ми піднімаємся, хоч знаєм,
Що не відкрити цей замок.
Ми вірим, боремся, і плачем.
Не слабкість, сила у думках.
Руками землю піднімаєм.
Пшеницю жнемо у полях.
Живемо далі, подих вільний.
І серце вільне все життя!
Ми незалежна Україна!
І це Козацький рід довів,
Що не вмирають козаченьки.
А завжди вільно йдуть у бій.
Руками голими як треба,
Доводять волю ворогам!
Такий народ як наш щасливий.
І ми вклоняємся всім вам!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799040
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.07.2018
Плаче пташка із неба.
Ніби зірка в тумані.
Розкажи мені милий.
Де кохання заграє.
А воно вже не грає.
Бо ті крила упали.
А сльозами кохана.
Землю рясно всипає.
За що крила ломали.
За що сльози котились.
Якщо щастя не знали.
В очі ви не дивились.
За що мати благала.
Поверніть мою пташку.
А дівчина згасала.
І на серці так тяжко.
Ти якщо не кохаєш.
Не ламай її крила.
Бо вона вже згасає.
І сльозами все вмила.
Моя пташко рідненька.
Перестань лити сльози.
Вже кохання немає.
Лльють осінні вже грози.
Ти не встигла сховатись.
В теплім краї у гаї.
Залишаєшся пташко.
І повільно згасаєш.
Все що можу зробити.
Це сховати у хаті.
Обігріти теплом я.
І не треба згасати.
Загорись ніби зірка.
Крізь осінні тумани.
Заспівай свою пісню.
Тобі теж поталанить.
Бо як мамине серце.
Більш ніхто так не любить.
Не згасай моя пташко.
Доля сильних лиш любить.
І коли здіймеш крила.
Ти не плач наче небо.
Просто прямо лети ти.
Там де сонце для тебе.
Там де зорі як очі.
Там де хвилі як крила.
Ти лети моя пташко.
Ти для мене єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796218
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.06.2018
На колінах мати, плакала до Бога.
Поверни ти сина, бо важка тривога.
Поверни ти віру, бо змита сльозами.
Як же важко жити, в світі з ворогами.
Руки постаріли, очі наче попіл.
Як же я змарніла, сину синьоокий.
Мені хоть хвилинку, щоб ти повернувся.
Увійшов до хати, й в голос відгукнувся.
Плаче мати сива, на поріг присіла.
Син не повенувся, а вона марніла.
Голоса не чути, тільки вітер свище.
Сину повернися, як без тебе жити.
Сили покидають, бачу сни про тебе.
Ніби янголятко, ти таке веселе.
Голос солов'їний, ніжні рученята.
Сину повернися, в мамину ти хату.
Стала, подивилась,мати на дорогу.
Бачить тінь далеко,знову ця тривога.
Двері відчинила і зайшла до хати.
Впала на коліна, знову примовляти.
Чути ніби голос, продзвенів на дворі.
Двері проскрипіли ті старі дубові.
Але мати далі, плаче промовляє.
Сину повернися, я тебе благаю!
Син побачив маму, і припав до неї.
Ви не плачте мамо, я змащу ці двері!
Витер сірі очі, ніжно обіймає.
Мамо я дав слово, всі для вас медалі.
Нащо ті медалі, я тобі радію!
Довго я чекала, хоч мала надію.
І просила Бога, щоб ти повернувся.
Сину синьоокий, гарний і високий!
Тільки ти посивів, наче твоя мати!
Сину! Милий сину! як ти можеш спати?!
Мамо бачу тіні, всіх кого не стало.
Як я можу спати, серце задрижчало.
Падають лиш сльози, сину все поборем.
Україна вільна, люди так говорять.
Правду кажуть люди! Вільна ми країна!
Тільки плачуть мами, ждучи свого сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795540
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.06.2018
Дівчина полем гуляла.
Вільна дівчина степна.
Пісню веселу співала.
Про козаченька вона.
Мріями землю покрила.
Махом руки понесла.
Як козаченька любила.
Знає лиш серця струна.
Ніби віки промайнули.
А Україна все та!
Знову дівчина чекає.
З сходу свого козака.
Тільки лиш пісню не чути.
Радості мало в словах.
Струни порвалися в серці.
Кров полилась по руках.
Сльози скропили дощами.
Землю що рідна душі.
А Україна роками !
Спокій шукає собі.
Дівчина полем гуляла.
Вільна дівчина степна.
Рано чи пізно впізнає.
В небі свого козака.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795534
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.06.2018
Ще маленьке цуцинятко.
Спало солодко до ранку.
Було миле і без хвосте.
Хоча зубки в нього гострі.
Це сміливе цуциня.
Буде ЛОРД його ім'я.
Воно стрибає кусає.
Навіть меблі прогризає.
Але я його люблю.
З ним я граю в різну гру.
М'яч ганяєм по траві.
Палку кидаєм в росі.
А тепер він так підріс.
Став він сильний, в повний ріст.
Я для нього як маля.
Він для мене цуциня.
Я погладжу, поцілую.
Він мене до всіх ревнує.
Справжній Лорд замало слів.
В нього лапи повні сил.
Голос ніби звуки грому.
Він силач король він дому.
Не підпустить він нікого.
Він мій лорд він охорона.
Друг вірнішого нема.
Я люблю тебе маля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795415
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.06.2018
Голос шепчет, словно птица в окно.
Небо плачет, не твое, не твое!
Ти не омут, просто тихая даль.
Замолчала, за окном вся печаль.
Улетает, и ни слова в ответ.
Просто тиха за собой маниш свет.
Я смотрела, ти глаза отводил.
Стало ясно, не когда не любил.
Что же было, просто сон за окном.
Словно книга і холодный мой дом.
Я не плачу, хорошо чай остыл.
У камина ти меня позабыл.
Только пепел сигаретный лежит.
Запах твой і духов здесь парит.
Я лежала на кровати одна.
Вспоминала я с тобой лиш себя.
Завтра будет новый день без тебя.
Будет все в цветах для меня.
Будет лучше и любимая я им.
Даже лучше что не ты полюбил.
Я смотрела тихонько в окно.
Дождь по стеклам и все поплыло.
Он укутал и в глаза посмотрел.
Етот любит но не нужен теперь.
Что мне нужна, а ведь сердце молчит.
Не обманет, оно не кричит.
пусть он любит, без отвода я глаз.
обнимает этот шанс дан лиш раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794949
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2018
Никак нельзя заколотить все окна.
Никак нельзя закрыть все двери.
Я под дождем насквозь промокла.
крыша течет, лежу в постели.
И что не так? наверно сердце.
И та картина что с глазами.
Лиш чай горячей на окошке.
И мои руки с синяками.
Кто друг мне? Враг? Не знаю точно.
Ведь стены верные подруги.
А враг совсем нестрашен больше.
Ведь не гонюсь я за мечтами
Ночами расписала душу.
А в день, играю снова роли.
Замокла вся в слезах подушка.
И не закрыты снова двери.
Кого я жду, да так шум ветра.
холодный вдох, как будто м'ятный.
Лежу опять в своей постели.
Как жаль что снова будет завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794945
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.06.2018
Прилинь коханням до мене!
Закриті лиш очі, і бачу тебе!
А усмішка світла, як вранці світає.
Бо душу зігрієш, ти щастя моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794796
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.06.2018
Розлюбила, та я й не кохала.
То напевно омана була.
Я як кіт, муркотіла й мовчала.
А насправді чекала кінця.
Я жорстока, напевно краплинку.
Я є дивна, та це й не секрет.
Я здувала із тебе пилинки.
А сама у віска пістолет.
Що не так, це загадка напевно.
Не любив моє серце і ти.
І коли я шукала провину.
Ти замотував все у дроти.
Все так душить, і колить до болю.
Серце рветься, але не болить.
Я вдихаю повітря з росою.
А душа засинає і спить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792670
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 22.05.2018
Прийди до мене.
Туманом, хмарами, дощем.
Прийди до мене.
Словами серцем і бажанням.
Ти будь для мене.
Дорогою, ключем.
Яку до цього я і ще не знала.
Прийди, прилинь, чи просто подзвони.
Ти книга, вірш , чи може ти поема.
Ти світ для мене розімкни.
А я віддам усе для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792382
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.05.2018
Так приємна ця весняна казка.
Ці піони розцвітають на світанку.
Полуниці червоніються на сонці.
Соловейко заспівав пісні прекрасні.
Я стою як тінь, на світлім полі.
Наче дерово, яке забулось в гаї.
Я чекаю небо веселкове.
Бо життя малює свої граалі.
Подивися просто ти довкола.
Глянь у зеркало кого ти бачиш.
Розплевися ти душею над рікою.
Намалюй картину тільки з щастя.
Я як ліс, який шумить від вітру.
Тихо він шепоче що бажає.
Ніби камінь перетворюється в зірку.
І бажання він твої в очах читає.
Не вмирати жити і радіти.
Плакати сміятись тільки з щастя.
Як кохати, я не знаю не навчили.
А любити серцем завжди ясним.
Я не знаю як себе навчити.
А сказати можу на папері.
Але є бажання не здаватись.
А життя відкриє тобі двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792371
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.05.2018
Хочеш щоб я тебе зачарувала.
Піснею гріла, словами бажала.
Хочеш в обійми мене пригорнути.
Чи покохати, плинно забути.
Може бажаєш поглянути в очі.
В очі холодні, воодночас жіночі.
Знаю я вітер, що цвітом повіє.
Все осипає, і хочеш радіє.
Хоч я не квітка, а часто так звали.
Хоч не кохали, а лиш цілували.
Я наче серце яке розлетілось.
Може я вітер, а в грудях все билось.
Не забуваюсь, ця вічність для мене.
Я не красуня, а очі зелені.
Руки як шовк, а кохати не вмію.
Я наче вітер прилину надію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791501
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 13.05.2018
Я відпустила тебе!
Давно без вороття!
Не хочу бачити очей,
І відчувати дотик рук.
Не хочу поцілунків слів кохання!
Ти ніби звук,
Тихенький мертвий звук.
Я залишаю ніби прокляті бажання!
Для мене це минуле як туман.
В якому я блукала кілька років.
А в серці, залишився той кинжал.
Який порізав так життя глибоко.
Прощаю я тебе!
Нехай моє прощення стане кара!
Карає все життя тебе добром.
А я напишу книгу про бажання.
Бажання стерти память як серпом.
Не думай ти прийти повз мої очі.
Нестворюй спроб, бо зірветься та біль.
І ненависть нависне так високо.
Що вирву серце, й вдарить в землю грім!
Прощай і не приходь!
Останніми рядками, я хочу покінчити це життя.
І з чистими своїми сторінками.
Я тихо лину в світле майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790625
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.05.2018
Весна розквітла під яскравим сонцем.
Біжу до хати, маминий поріг.
Так хочу ніжно я в обійми впасти.
Забути горе, як зимовий сніг.
Рідненька мама, ніжно пригорнула.
Поцілувала, і впустила в дім.
Для мене щастя завжди дарувала.
Моя рідненька, тут замало слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788011
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.04.2018
Моє щастя це дитина.
Це дочка одна єдина.
Ніжна усмішка і ручки.
Голос, очі, милі вушка.
Ти як ціль, бо я без тебе.
Не живу, нема потреби.
Коли спиш я поцілую.
Я тобою світ милую.
Лиш для тебе все у світі.
Вся любов якій радіти.
Щире щастя, зірка з неба.
Ти маленька королева!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786475
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.04.2018
Лелека ніби пташка на роздоллі.
А крила полетіти в даль готові.
Вона здіймає вітром нам надію.
А сонцем світить так в життя красиво.
Коли над обрієм летить, це так прекрасно.
І зразу в нас життя як небо ясне.
А очі ці неначе дві стежини.
Які ведуть від матері й до сина.
Від сина простягають крила дочці.
Бо для лелеки це рідні листочки.
Вона летить бо бачить щастя в серці.
Хоча в очах, сльозами дні розтерті.
А крила ніби руки у тумані.
І тільки мамині завжди бажані.
Голублять ніжно, до грудей притулить.
Це щастя вічним для нас завжди будить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785917
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.04.2018
Україна наче мати огортає все собою.
Не забуде хліба дати, і умити всіх росою.
Україна ніби пісня, що полине навіть в небо.
Вона так чарівно грає, що чарує світ до себе.
Вона лине над лісами, над лугами, над рікою.
Вона грає голосами, я і ти, і ми з тобою.
Вона знає коли громом, вдарить в серце, все пробачить.
Україна наче мати, гріє душу й тихо плаче.
Колоситься як пшениця , це волосся гріє сонцем.
Україна це бажання, жити вічно, земля просить.
А дощами ніби доля, все що темне позмиває.
Україна рідна мати, Україна не вмирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785855
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.04.2018
Не ламайте мої крила.
Не калічте мою душу.
Просто тихо полетіли.
І закрити серце мушу.
Нащо тільки прилітали?
Чарували мої очі!
Якщо легко вам забути.
Полетіти в небо хочу.
Прощавайте наче вітер.
Ці холодні хвилі щастя.
І ви линете по світу.
А я плачу дощем рясним.
Прощавайте в темні ночі.
І мороз як крига ляже.
Моє серце так забуте.
Воно тихо з неба плаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782750
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.03.2018
Тримайся за останню нитку.
Тримайся і не відпускай.
Я стану лиш для тебе перевірка.
Я буду лікар всіх твоїх бажань.
Дивися глибше, бачиш лиш картинку.
Побач ти душу, що рідніша за життя.
Я прочитаю все тобі як книжку.
Здійсню я крихту, всіх твоїх бажань.
Я порятунок хоча ти й не віриш.
Я твоя кава і міцніше не знайти.
Ти наче глибше вже мене вдихаєш.
В очах лиш щастя, яким хочеться плисти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781564
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 11.03.2018
Життя обман,
А серце зшите з рваних ран.
Чому брехав?
Нема кохання ти сказав.
А я мовчу!
Просто піду від тебе в світ.
А ти як тінь.
Кидаєш лиш слова у слід.
Чому була, сліпа як ніби не живу.
Все берегла, хоча я ніби міцно сплю.
І тихий жах, в кошмарах сниться у ночі.
Прости за все, це не кохання увісні.
Я відкриваю очі і лечу!
Я не сліпа, жива на світ кричу!
Ти стер життя, яке так сильно берегла!
Помри у снах, без тебе я стаю жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781390
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.03.2018
Не плач, ці сльози нікому не треба.
Не плач , життя це комета із неба.
Ти тягнеш біль, і вона вже тебе поглинає.
Не плач, життя від тебе іншого чекає.
Ти глянь у небо, сонце світить ясно.
Ти глянь на землю.
Квітка розквітає так прекрасно.
Ти глянь у очі, чи відводить погляд.
Ти зрозумієш як любов приходить.
Ми звикли потонути з головою.
І покохати ніжно так весно.
І усміхнутись ніби чудасія.
Насправді казка не така красива.
Повір від тебе треба просто сила.
Щоб ця любов косою не скосила.
Щоб усміхнулась гордо подивися.
Чи ця любов ночами довго сниться.
Не треба вимагати це кохання.
Бо це не те, що покохає нас дорання.
Що буде наше, хвилею накриє.
Справжня любов, це почуття красиве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781204
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.03.2018
Просто темнота!!!
У ній лиш твої очі.
Ти як самота!!!
А серце щастя хоче.
Тільки силует!!!
Холодного бажання.
Ти скажи мені!!
Чому у снах до рання?
Відгукнися, і ти знову мені приснися.
Бачу очі такі кохані.
Хоч холодні, для мене гарні.
Так далеко,тепла немає.
Я роками, тебе кохаю.
Бачу тіні!!
Ти линеш в простір.
Не приходь до мене в гості.
Хочу спати, але без думки.
Що я сиплю тобі цілунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780514
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.03.2018
Я хочу горіти, з тобою палати!!!!
Щоб тихо в обіймах, як жар догорати!!!!
Скажи нащо щастя???
Щоб бути багатим.
Скажи нащо сльози????
У небі крилатім!!
Де ти скажи??? не ховай свої очі.
Де ти скажи???? не ховай свої губи.
Де ти скажи???? я обійму за плечі.
Де ти скажи???? я так хочу кохати.
Але більше не буде.
Цього щастя для мене!!!
Але більше не буде.
Все згоріла аж темне!!!
Просто попіл на руки!!
А в очах моїх сльози!
А хотілось кохати!!
А пішли рясні грози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780352
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 05.03.2018
Ти втрачаєш мене!
Я втрачаю тебе!
Я не вірю, що знову я можу кохати.
Може серце твоє!?
Але я перестала ночами вже спати.
Я піду як прийшла.
Тихо навіть і звуку не буде.
Просто прямо скажи!
Чи болітиме серце у грудях?
Ти для мене тепло.
Хоча я відвертаюсь як крига.
Ти мене розтопив.
І настала чеканна відлига.
Ти поїхав на час.
І закрив за собою ці двері.
І прийшла та любов.
Що ховалась в старім підземеллі.
Доки ти все мовчав.
А кохання прийшло як спасіння.
Ти залишишся сам.
Якщо й далі ламаєш коріння.
Я кохаю тебе, але прямо не можу сказати.
Краще тихо піду.
І ти зможеш спокійно вже спати.
Не прийду навіть в снах.
Щоб забув ніби зірку на небі.
Я кохаю тебе!!!!
І не хочу я бути без тебе!!
Я залишусь сама!
А можливо з коханням навпроти.
Він теж довго чекав.
Щоб відкрила я серце свободи.
Не відкрию йому.
Але дам я себе покохати.
Ти залишишся сам!
А я буду у мріях літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780351
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 05.03.2018
Що це зі мною? не можу зрозуміти.
Життя це рай, чи це старе лахміття?
Я покохала, і не можу я забути.
Про тебе всі думки, і як мені заснути.
Люблю я все, а головне це очі.
Ти зовсім не такий, як в мріях цих дівочих.
Для мене зовнішність ніщо, це ніби попіл.
В душі ти так красивий, просто сокіл.
Життя твоє нагадує бажання.
Хоча не я твоя, ця зірка рання.
Не ти, ні я, не скажем що кохаєм!
Хоча в думках в коханні потопаєм!
Чому життя таке складніше пазла.
Душа у нас в обох безмежно гарна.
А на слова ми так скупі, що страшно стало.
Хоча б напевно все б у нас співпало.
Роки коханню владу не тримають.
Хоча повільно ніби свічка загасають.
І запалити кожен має сили.
Але життя не так уже красиве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780146
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.03.2018
Щось сколихнуло мою душу, мовби землетрусом
Щось затремтіло в мене в жилах, ніби кров.
Щось відкриває мої очі, я боюся.
І щось шепоче лиш над вухом, знов і знов!
Я ніби мертва, а повітря я вдихаю.
І не жива, бо не тремтить серце від мук.
А може я так тихо помираю.
І тихо задзвенів останній звук.
Напевно це померло вже минуле.
Бо очі відкриваю бачу світ.
І те життя мене вже не хвилює.
Написаний рукою мій політ.
Можливо я так швидко не злітаю.
Можливо я злечу як прийде сивина.
Але цей світ нестерпно я кохаю.
І дякую що зараз я жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779976
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.03.2018
Сльоза, вона прозора як кришталь.
Моя, летить у землю мені жаль.
Живу, як темна квітка всіх бажань.
Чому, бо це життя сірий вокзал.
А я, бажаю бути й чули всі.
Що я, розквітла тихо навесні.
І я, борюся проти всіх негод.
Бо так, знаходять щастя поворот.
Шукай, і прославляй мої слова.
Неси, бо ця любов в мені жива.
І я, ще напишу тобі віршів.
Живу, бо це бажання королів.
Я так, проста як поля сивина.
Сміюсь, бо так красиве це життя.
Мій плід, це ніжна донечка в руках.
Я так, пройду невпинно тяжкий шлях.
Життя, дає невдачі щоб іти.
Воно, збиває тисяч раз шляхи.
Але, ні дощ ні навіть вітру крик.
Мене, не спинить тінню він і зник.
Дивись, як ніжно зірка світить шлях.
Чому, бо це йде правильний мій ряд.
Бо так, ми намалюєм свій вокзал.
Скажи, чому мене так стало жаль?
Хто я? ніхто на писанім столі.
Чи може я, є муза на пісні?
Скажи, чи треба далі йти чи стій?
Подай, мені свій знак від королів.
Бо я,ще заблукаю між доріг.
Піду, і стану на чужий поріг.
Прости, якщо не ці слова чекав.
Я крик, який найде лиш свій вокзал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779783
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.03.2018
Не плач і не кричи.
А просто очі в небо.
Для тебе є життя.
Тобі вона лиш треба.
Коли бігла сльоза.
Ніхто і не дивився.
Прости байдужі дні.
День щастя роздивився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779680
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.03.2018
Так хочется побыть хоть чуточку любимой.
И улететь на небо за звездой.
Так хочется побыть самой красивой.
Твоей не сбывшейся мечтой.
Я буду ангелом ночного неба.
Я буду тенью в проблески весны.
Хочу я быть твоей любимой самой,
А ты уйдешь, как не доождавшийся любви.
Уже давно не плачу улыбаюсь.
Давно я не кричу, ведь боли больше нет.
Я на тебя смотрю и понимаю.
Что не дождалась, быть любимой сколько лет.
Я посмотрю в окно и вижу отражение.
Свое хододное, которое не верит и в любовь,
Я не умру, оставлю ведь стихотворенье,
И для души все, чтобы в небо улететь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779667
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.03.2018
Як гарно навесні цвіте в нас Україна!
Як гарно пахне аромат садів.
Цвіте земля, і квітне Батьківщина.
Хоча зі Сходу, знову постріл прогримів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779499
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2018
Боже! як гарно, ці птахи співають.
Як гарно, небо обрієм летить.
Цей сніг, так лине й землю замітає.
А в серці щастя хвилька забренить.
Боже! як гарно, кличе мене щастя.
Як гарно, у душі цвіте розмай.
В очах горить зоря, як ніч прекрасна.
В думках палає вогняний пожар.
А ці рядки напевно ніби ноти.
Лягають на засніжені листи.
А музика лунає в знак турботи.
Горить душа, піднявшись до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779495
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 28.02.2018
Як хочеться мені рожеву квітку.
Троянду, або може орхідею.
Як хочеться відчути правду гірку.
І відпустити біль усю душею.
Я хочу бачити лиш твої очі.
І потонути в них, як в ніби в казці.
Оволодій ти мною ніби демон.
А я полоню тіло, хоч ти й в масці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Відпускаю як вітер.
Що несе все мов хвиля.
Відпускаю я голос.
Що нестерпно любила.
Я так хочу забути.
Ніжні руки що гріли.
І в пітьмі потонути.
Щоб думки погоріли.
Це життя ніби пекло.
Без страждань не відпустиш.
Покохаєш не того.
І в думках своїх тускнеш.
А закриєш лиш очі.
Ніби в мріях літаєш.
Дозволюєш кохати.
І весь час обіймаєш.
Ти цілуєш ті губи.
І в спокусі палаєш.
Ти літаєш як вітер.
І все зло забуваєш.
Хочу далі літати.
І заснути в цих мріях.
Ти для мене кохання.
Яке в пеклі згоріло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2018
Як хочеться ніжно в обійми.
І тіло як ніби під током.
З тобою поринути в барви.
Забути про світ цей жорстокий.
Тобою напитись від спраги.
В тобі потопати як в морі.
Ти просто забудь відпустити.
І будеш у вічнім полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778009
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.02.2018
Цікаво чи бува любов?
Немов весняна казка.
Щоб тихо в жилах стигла кров.
І зняли ми всі маски.
Цікаво а вона як світ?
Чи водоспад що ллється?
А може ніби дивосвіт?
Який цвіте і вється.
Ти покохай мене у цім краї.
Де пташка мовби арфа.
І обіймай не мовби я струна.
Стунка й безмежно гарна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2018
Хто я для тебе, просто ніби хвиля.
Яка зриває з неба сонце.
Чи може я для тебе квітка?
Що розквітає на волоссі.
Можливо я бажана весна?
Яка вростає як коріння.
Можливо я гроза?
Яка залиє все як зіллям.
Так хто для тебе я?
Може художник серця?
Що намалює все коханням,
А може я закрита книга?
Яка гуля сама до рання.
А мої очі що для тебе?
Біда чи може це прокляття?
Ця доля тихо занесла,
Хоча не я палю багаття.
Воно горить в твоїх руках.
В думках, і прям полонить душу.
Я послана як в небесах.
Змінить життя і я це мушу.
А може в тебе теж ця ціль?
Тому зустрів як на роздоллі.
Ти вже полониш мої сни.
Я заблукала як на полі.
Я якби птаха не твоя!
Просто не маю того чину.
Ти краще вигляни в вікно.
І я для тебе в небо лину.
Ти просто тихо як та ніч,
Спостерігай або милуйся.
Я так закохана що аж,
Тебе до смерті я боюся!
Бо в голові не ти а шлях.
Сходинки щоб добитись сили.
А ти тримаєш все в руках.
І тягнеш ти мене щосили.
Якщо твоя не відпусти.
Я хочу просто пригорнутись.
А якщо ні, то ти прости.
Але з небес не повернутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
Я мертва,бездушна біла квітка.
Як лотос, який пливе немов либідка.
Я крила, які летіти вже не можуть.
Прокляли, а чи їх душу не тривожать?
Я буду розцвітати на світанку.
І буду гаснути до ранку.
Я ніби хвилями до неба.
Я біла квітка королева.
Я араматами манила.
Тебе любила вже безсила.
Ти всю любов втоптав у землю.
Тому я квітка з підземелля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018
Ти ріжиш душу без кинжала.
Ти вирвав серце і без рук.
Чому я так тобі бажана?
Чому для всіх важливий слух?
Не плачу просто рве все тіло.
І не кричу бо голова болить.
До чортиків була красива.
Зітерла ту красу що спить.
Дивився в очі тихо нищив.
Не віддаюся виюсь як змія.
Я так нестерпно сильно злюся,
Бо тут лиш є твоя вина.
Більш не прийду я просто зникну.
Так швидко ніби й не було.
Ти за цей час потрохи звикнув.
Хоча ховав в добрі все зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018
Машина брухт , гроші бумага.
Я лиш погана зла кохана.
І що потрібно мені чуждо.
Скажи для чого тобі нужна?
Чого ти пишеш мені в вайбер?
Чого ти спориш що не гарна?
Навіщо жінка що противна?
Найди собі модель завидну!
Помни, стряхни, і дівка в профіль.
Блондинка з каблами напротів.
Все зробить, гарно приголубить.
Одна фігня тебе не любить.
Бабульки рано пощитає.
І ніби бабочка взлітає.
Тепер подумай краще правда.
І лиш погана зла кохана.
Хоч накричу але не кину.
Подумай добре, витри слину.
Моделі, бабочки, і кралі.
Вони не злі, но й не кохані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776885
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.02.2018
В моїх устах лиш лине правда.
Вона і нищить все життя.
Мої слова немов образа.
Хоча ця правда каяття.
Ніхто не чує, зразу холод.
Кидають прямо на поріг.
Чому для всіх ця правда голод.
Я хочу знати без брехні.
Я теж брехала було часом.
Але життя навчило так.
Я краще правдою нап'юся.
Чи втоплюся в ріці образ.
Моє життя неначе гірки.
Не бачу білого рядка.
Ти намалюй мені підказку.
Де я звернула в це життя.
Чому прийшло гіркіше брехнів?
Чому ця правда як чума?
Я намалюю собі серце.
Зітреться чорна полоса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776694
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2018
Ці дні покрились сніговою пеленою.
І інієм що прибирав дерев.
Я лину в це прокляття з головою.
Не знаю, що мені ще зараз треба.
Я дивлясь в небо, а там скрізь сніжинки.
У вальсі витанцьовують бажання.
Так хочеться відчути що я жінка.
Відчути що лишуся ще живою.
А на будинку звисли вже сосульки.
Зимові чарівні прозорі кралі.
Якби душа лишалась ще чистіша.
Чим капля ніби взята із грааля.
Я мрійниця зима моє натхнення.
Закрию очі бачу вже рядочки.
Якщо наповню келих чистою душою.
Я взнаю що життя від мене хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2018
Вітер говорить за вікном.
Ламає гілку, та скрипучо плаче.
Зриває небо під кутом.
Ховає сонце заривом летящим.
Цей вітер ніби час, секундна мить.
А сила миті, навіть може вбити.
Він як життя, летить і все летить.
Але мене не може зупинити.
Я ніби вітряна права рука.
Стою чекаю коли хтось зупине.
Коли зупиниться ця крижана ріка.
Коли душа і серце в небо лине.
Вітер у серці просто як печаль.
В душі, як гра солодка скрипки.
Закрию очі бачу теплий чай.
Відкрию і поламані скрізь гілки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775628
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.02.2018
Я усміхнулась, ти розвесилив
Я ніби квітка стала розцвітати.
Ти так повільно до життя все повернув.
І я ночами вже не можу спати.
Твій погляд з фото кидає назад.
І згадую всі наші посиденьки.
І те вино як терпкий виноград.
І голос що сміявся так тихенько.
Ми розуміли все просто в очах.
І всю підтримку у слова кидали.
Напевно у житті ти був як знак.
Не роздивилась бо зірки мовчали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775193
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2018
Якби мене зачарували.
І закохали, як кохала я колись.
В спокусі б разом потопали.
Я б була ніжна ніби рись.
Я ніжно б пристрасно як кішка.
Кусала б тіло нігтями б вела.
Ти б потопав в цьому бажанні.
Якби в нас впевненість була.
Я вітряно не впаду в омут.
Але в коханні потопаю вся.
Я б стала жінкою одною.
Хоча й коханкою б була.
Я б об'єднала все в єдине.
Щоб не хотілось щось ділить.
Я б як володарка над тілом.
Усе б палало, і все ніжно так горить.
Я не люблю брехливі зради.
Бо стану не приступна ніби лід.
Або кохай мене єдину.
Або нехай кохання це згорить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775095
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.02.2018
Я тобі потрібна? може ні?
Чому пишеш і скидаєш фото?
Як летів ти з моря там в горі.
Як ти відпочив , які турботи.
Може я психолог для душі?
Чи людина яка правду каже в очі?
Просто хочу відповідь твою.
Ця питання так мене лоскоче.
Я сприймаю все як дружба це.
А можливо просто як знайомі.
Хоча я подам своє плече.
Коли в серці будут лиш тривоги.
Я скажу приємні лиш слова.
І що все проходить разом з вітром.
Ти скажи для чого я тобі?
Маєш ти табун жінок розквітлих.
Не чекаю я нічого вже.
Бо життя навчило не чекати.
Це плече не буде запасне.
Бо не можу я ночами спати.
Я залишусь другом у біді.
Просто правду треба говорити
Не тримай як тінь ти у вікні.
А скажи для кого хочеш жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775087
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2018
Белым лебедем, буду в душе я.
Стану ангелом из заключенья.
Так желаема но на минуту.
Стану вороном неба сожгу я.
Что не так со мной, ета боль сердца.
Холодна собой, надо одеться.
Просто жду его, принца на белом.
Пусть придет ко мне, стану не серой.
Так хочу щоб он, просто окутал.
Он закрыл собой, небо запутал.
Что б не плакала и не кричала.
Стала лебедем снова сначала.
Он не тот что все, просто красавец.
Создан в голове, етот мерзавец.
Буду думать я, в мыслях і в серце.
Что нашла любовь, милого децтва.
Чистота души хочет покоя.
Но и без любви, жизнь не достойна.
Пусть придет герой, небо окутав.
Буду лебедем злого разпутья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774857
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2018
Усе, мене нема, згасає день!
А я завжди одна!
Скажи мені, чому так довго йдеш?
Чи заблукав, і шлях наш не знайдеш.
Душа болить,а сльози як туман.
Чекаю ніч…..
Згадати аромат...
Твоїх парфум, аж ліжко пахне ним.
Ти не забудь, у мене ти один.
Ти серця мить, можливо назавжди.
Як та блакить, що лине в нікуди.
Ти знаєш сам, не пара ми удвох.
Але слова, давали нам урок.
З різних світів, і пташка не твоя.
Ти царь життя, а я проста як сирота.
Холод в тобі, хоча любов лине по днях.
Забудь його, життя вже дало тобі знак.
Більш не чекай, не будь сльозою у ночі.
А відпусти, хоч цілу ніч нестерпно так кричи.
Нехай іде, і заблукає у ночах.
Це та любов, що забувається у снах.…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018
Я не здаюсь, куди б дорога не вела.
Я не стоятиму самотня і сумна.
Я буду йти і усміхатись у туман.
Для мене шлях це як урок, або обман.
Нема життя без помилок назад.
Вони навчать цінити кожен час.
Вони відкриють всі стежини в забуття.
Ти тільки йди, тебе дорога привела.
У цих доріг ще тисячі стежок.
Одні ведуть твій шлях в водоворот.
Одні все блудять ніби кораблі.
А інші у тумані пролягли.
Вони невідані, куди ведуть не взнать.
Або до щастя, або в смерть вони летять.
Одні у грошах інші у біді.
Куди ідем не знаєм ми самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774703
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2018
Я дивлюсь в небо і чую голос скрипки.
Щось обірвалось я стала невидимка.
Я вже в мовчанку і з тишою пограла.
Я і без слів вмираю, і вмирала.
Душа давно боліти перестала.
Що це зі мною мовчазною стала.
Холодна жінка, погляд мій чарує.
Я усміхнулась і у рив пірнула.
Мене кохати, не зустрічала таке щастя.
Не вірю в це, це лиш слова прекрасні.
В житті кохання просто помирає.
Мене давно це більше не лякає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2018
Я кохала потвору.
У брехливій окрасці.
Він брехав з дня в день знову.
І начхав на всі ласки.
Все що просто хотіла.
Щоб донька усміхалась.
А йому все по боку.
Тільки нитка все рвалась.
Ти збирав весь не потріб.
Ну а я не цінилась.
Хоч я була і горда.
А в сльозах потопилась.
Потім просто я встала.
І закрила всі двері.
Мені лиш залишилось.
Підписати папери.
Це той шанс що відпустить.
Я нарешті вже вільна.
Не закована в грати.
А красива царівна.
Я не чую ні крики, ні слова про байдужість.
Я нарешті вдихнула.
І на світ повернулась.
Що в тобі покохала.
То напевно омана.
І тебе і не знала.
І не була кохана.
Просто зникни як тінь.
Що ночами приходить.
І блукай серед зрад.
І не знай що хоробить.
Не потрібен тепер.
Бо я сильна й без тебе.
А на тебе прийдуть.
І сильніші потреби.
Не живу одним днем.
А іду по сходинкам.
Не приходь ти тепер.
Я є вільна вже жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2018
Розбиваюся об землю.
Я розбита дика пташка.
Розбиваюся об воду.
Ніби лебідь я прекрасна.
Я не бачу знак додому.
І не бачу там майбутнє.
Я така ще не відома.
А на серці клейм розлуки.
Я летітиму так низько.
Як піднімут мене крила.
Я не схожа на берізку.
Хоч струнка і теж красива.
А на крилих тільки рани.
Що в пораненої пташки.
Може більш не повернуся.
А так хочеться нам ласки.
Може прийме мене небо.
І відкриється дорога.
Я в душі настільки гарна.
Що здаюся всім потворна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2018
Я хочу твоє тіло, до кінчиків пальців.
І ніжність відчувати, як сонце уранці.
Я хочу цілувати в бажанні втопитись.
Щоб просто забажати, не треба влюбитись.
Я хочу пригорнути, щоб тіло здригнулось.
Щоб серце защемило і в душу пірнуло.
Я хочу у спокусі владикою тіла.
Щоб у задоволенні в небо злетіли.
Я хочу тебе просто, як хвиля у морі.
Я хочу дати все, моє тіло готове.
І мужністю руки мене підіймаєш.
Кохає може ні? зате ти бажаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774293
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.01.2018
Слова вириваються на поверхню. Життя це складна поема . спочатку я писала її правильно і без помилок. Життя відкриває двері, головне стукати в правильні двері. Інколи критика, грамотність і все в цьому роді. Колись цих правил не було і люди писали, а зараз ми захоплюємося цими людьми. Все з часом приходить у когось розум, у когось мудрість. І перше і друге корисне, але не всім дано. Я знаю що для когось довго читати це нудно! Зупинись! Не читай далі. Одні говорять про славу, інші говорять що мені не потрібна слава, але всіма діями хочуть її. Що потрібно мені від цього що я пишу, і чому я пишу?! Я пишу близько 6 місяців, важке життя, депресія і це мене врятувало. Стало легко коли все йде в рядки, я змінила свої думки. Все у нас в голові. Я врятувала себе. Я не боюся критики чи якоїсь грязюки, яку виливають люди , які ні нащо в світі більше не здатні. Я не критикую, бо в кожного свої думки. Я проста людина і якщо подивитися зі сторони з якої дивиться більшість людей, я немаю нічого. А якщо дивитися і бачити не тільке те що хочеш бачити, то я вільно можу заявити, я найбагатша. Що треба для багатства? Гроші? Це одна з складових життя , але не багатство. Я маю частинку себе і це багатство))) я маю рідних і це багатство))) я не боюсь говорити правду і це вбиває людей, але це багатство)) я бачу світ не тільки як хаос, але мене сильно турбує майбутне, і те що робиться в світі. Я пишу в першу чергу для себе. А якщо те що я пишу подобається хоч одній людині то це моя слава. Так для когось я ніхто, але я намагаюся зрозуміти кожного. А для когось я світ))) а де кохання? Нема скажу я вам. Спочатку ми його руйнуємо а потім воно руйнує нас, але без кохання ми ніщо. Я не кохаю зараз, я не відчуваю нічого, бо все у моїх віршах. Я не чекаю нічого я просто є. І якщо я вагома у цьому світі, то мою дорогу освітить місяць. Люблю ніч, вона тиха , і рідна для мене. Я як тінь, мене ніби нема, але коли мене помічають я викликаю або страх, або ненависть, або захоплення. Зараз я не хочу нічого з перечисленого. Я просто хочу білу троянду з ароматом потрібності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774096
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2018
Затанцюю полум'ям в кострі.
Закружляю вітром по волоссі.
Поцілую ангелом в плоті.
Я всього лиш покохати хочу.
Ніби кинута богами у світи.
І не знаю де моя долина.
Чи на пагорб я повинна тут зійти.
Чи скотитись в темну полонину.
Я у квітах хочу потунуть.
А в житті немає навіть гілки.
І троянди запах удихнуть.
Білої троянди я ж є жінка.
Хочу відчувати теплоту.
Силу рук і чоловіче серце.
А можливо краще проживу.
Я одна для мене так безпечно.
Буду ангелом літати по землі.
Засипати душу теплотою.
А для себе я ще проживу.
Там на небі стану золотою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018
Так хочеться побудувати свій будинок.
У горах камінь з деревом змішати.
Так хочеться мені це все створити.
Щоб більше в глухоті не бідувати.
Так важко, але здатись не готова.
Я хочу горами ще милуватись.
І в лісі позбирати трохи дрова.
Щоб у каміні полум'ям літати.
Ще треба час, і я ще почекаю.
Напишу казку щоб її створити.
Зробити мрію, щоб в життя подати.
Я не готова так погано жити.
Для мене ціль, і тихо нею йтиму.
Писатиму, щоб просто не здаватись.
Я стану жінкою яка ще має сили.
І проти неї краще не тягатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773906
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.01.2018
Закрию очі і бачу літо.
Пташки співають і квітне цвіт.
Закрию очі і потопаю.
В лісах зелених, в озерах слів.
Я бачу небо, зірки я бачу.
Я бачу сонце, і дощ зі хмар.
Я ніби пташка лісного царства.
Для мене літо пора забав.
Цей соловейко дзвінко співає.
Так ніжить душу, що я лечу.
Я як комета все огортаю.
Куди спішити я й так живу.
Соснові гущі, суниць спокуса.
Беру руками цей аромат.
До лісу хочу, там забуваю.
Усі проблеми життєвих грат.
Цей світ тюрмою мене гортає.
У ньому плачу рікою слів.
В гаї я хочу, в ліси бажаю.
Я мавка лісових борів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773711
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2018
Чому у поетів самотність як карма?
Життя в них страждання поема не гарна.
Живуть без визнання, а смерть не приходить.
Коли помирають, то слава хоробить.
І зразу всесвітньо відомі сонети.
Пісні і вірші, поеми відверті.
Романи і книги, по світу блукають.
Поета нема, а на них заробляють.
Чому при житті ця критика рветься.
Їм палять книжки, то як це назветься?
Це заздрість і рішення сірих людей.
Поет ніби вічність, ми знаєм тепер.
Я просто так хочу, щоб всі розуміли.
Поети це пам'ять яку полюбили.
Читали, читаєм і завжди в натхнення.
Поет це герой, а шедевр це поема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773467
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2018
В моїх очах всі барви світу.
Душа прозора як сльоза.
Мої думки блукають з літа.
А серце мертве як зола.
Перегоріла ніби лава.
Нема кохання у очах.
Хоча завжди я всім бажана.
Секундні втіхи це є крах.
Мені кохання не потрібне.
Воно вже знищило мене.
Чоловіки зрідка лиш вірні.
А зрада вбила все живе.
Я хочу просто як метелик.
Але у вічних небесах.
Взлітати ніжно ніби келих.
І розбиватись у руках.
Мене не взяти, не схопити.
Якщо убити не умру.
Мої слова літают світом.
А значить вічно я живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773455
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 26.01.2018
Плаче небо, і земля трясеться!
Йдуть солдати голосом гармат.
Світ проснеться, і душа проснеться!
Коли бачим кров на їх руках.
Боронили і боронять неньку.
Україну і батьків , дітей.
Плаче день, і крається серденько!
Але час не вернеться тепер.
Кожне серце кожен їхній подвиг,
Це як знак, ніколи не здамось.
На коліна стану перед вами!
Славлю вас я вище всіх вельмож.
Ви Герої Козацького Роду!
Ви і Гетьмани і Козаки!
В вас в крові біжить ріка свободи.
Українські Кіборги війни!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773080
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.01.2018
Ти був першим, й останнім коханням.
Як прийшов швидко, так і пішов.
Ти для мене був першим зізнанням.
Відчуттям, і хвилюючим сном.
Я в тобі потопала як в морі.
Я кохала, в коханні жила.
Але помилки завжди готові.
Розтоптати це наше життя.
У трикутнику жити нестерпно.
А кохання було в небесах.
Ми вертали часи хоч все мертве.
І простити не зможем ніяк.
Я топтала твою чисту душу.
І не знала що треба мені.
А тепер розумію що більше, не побачу тебе у житті.
Ти як хвиля майнув проти вітру.
І не віриш ти більше словам.
Хоч всі схожі на мене привітну.
Ти не можеш залишитись там.
Всі вони стали просто як ігри.
Не те щастя приходить до рук.
Я є впевнена, що як зустрів би.
То пройшов як останній мій звук.
Не забудим як ніжно кохали.
Не забудем ту ніжність всю рук.
Так вже шкода що все розтоптали.
А в вухах ніби голос твій звук.
А можливо кохання не було.
І забув ти мене ніби сон.
А я знаю якби повернула б.
То б в коханні втопились разом.
Хоч секунду, хвилину, годину.
Ніби мрія зросили б життя.
Я не зможу тебе розлюбити.
Ми залишимся в наших серцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
Де правда? А вона втопилась.
Втопилась в Чорнім морі десь на дні.
Це ніби в чисте небо подивилась.
Насправді ми в тумані полягли.
Боролися за ще гіршу розруху.
А правди вже не буде, все брехня.
Я ніби піднімаю в гору руки.
А опиняюсь в пеклі у котла.
Все там горить, брехня царює світом.
А ми надіємся на зміни у житті.
Забудьте ми не дихаєм повітрям.
Ми завжди тлієм в тихому вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772884
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.01.2018
Білими трояндами, вкрию наше ложе.
Солодом цілунку, тіло потривожу.
Кінчиками пальців, я кидаю в ніжність.
Голосом кориці, пристрасть ніби ріжу.
Все горить бажанням, навіть мої очі.
Піною із моря, я тебе лоскочу.
Барвом із вина, я тебе хвилюю.
Я як та весна, цвітом помандрую.
Щось в цьому не так, певно твої дії.
Мені дали знак, лист із недовіри.
Легко прилетів, знаю це не пазли.
Все він зруйнував, породив відразу.
Пристрасть у брехні, гірше не буває.
Плачу у вікні, як тебе згадаю.
Топчу пелюстки, стало все криваве.
Більше не кричи що любов безтями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772564
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.01.2018
Я пишу, душа до цього лине.
Я рядками, все життя віддам.
Бо душа, казкова полонина.
Намалює картою бажань.
Я пройду туманами, росою.
Я вдихну, ранковий аромат.
Напишу вірші, але душою.
Я не всі, я маю свій талант.
Може хтось слова не зрозуміє.
Чи рядки, відрозою кричать.
Я рікою береги розмию.
Хай тривожать серце, чи мовчать.
В голові посіялось бажання.
Моя муза, тиха заметіль.
Я махну холодною рукою.
Напишу слова що линут з гір.
Все що є, дано мені десь зверху.
Ніби поштовх, просто не мовчи.
Я буваю рідко дуже зверхня.
Це душа ламає всі ключі.
Я бажаю щоб мене почули.
Просто словом, щоб я розцвіла.
Я як квітка загнана морозом.
В далеч лісу, голосом орла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772556
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2018
Все так болить, що душить ніби дротом.
Все так горить,і змішує з болотом.
Ніби не я, а намальована чужинка.
У дзеркалі відображає половинку.
Я десь блукаю темними ночами.
І бачу в снах, що за плечима все краями.
Нема кінця моїм блуканням серед ночі.
Я ніби щось шукаю і голосю.
Зірок нема, нема дороги перед носом.
Я як туман, не знаю де мене заносить.
Навколо сніг, і руки холодом покриті.
Але душа все рве нитки бо хоче жити.
На осліп йду,я всеодно найду коріння.
Не зупинюсь, бо це є ціль мого свавілля.
Сила в серцях, і сльози на щоках замерзли.
Я як струна,що грає покликом до неба.
Ти покажи, де шлях написаний книжками.
Ти намалюй, дорогу що пройде між нами.
І напиши, слова на скрипці що співає.
Я все візьму, для себе я давно все знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772466
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2018
Бренить сльоза в моїх очах.
Бо час сховав десь долю серед нас.
І я, шукаю серця дивну мить.
Не плач, а серце ніжно так бренить.
Чому, душа у небо не летить.
Бо ти, забрав цю дивовижну мить.
І я , шукаю щастя в себе в снах.
Скажи, чи треба було це для нас.
Не приходь до мене в душу.
І сховай слова, небачить мушу .
Ти ховаєшся за небом.
Бо тобі мене не треба.
Не приходь, душа розірве шрами.
Пропади, хоч без тебе так погано.
Плачу я, і не знаю де подітись.
Пропади,я не хочу більше жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
Запахло прітерним вином.
І спогади пірнули в океан.
Згадала я чудесний краєвид.
І твоє слово, що життя як ураган.
Ця дружба була ніби течія.
Між горами, і між крутих висот.
Що в погляді ховала доброта.
І що було в душі шовкових нот.
А в голові як арфи золотиста гра.
Вона ласкава, і чучуть пряма.
Як ніжні руки, гладять її спів.
Скажи для чого ти мене зустрів.
Ця дружба пахне прітерним вином.
Холодним льодом, це здається ніби сон.
І цвітом лілій, це чистіше за кришталь.
Це є любов, а в душі цвіте розмай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2018
Ти пишеш повідомлення мені.
Без слів картинками малюєш.
Я звикла бути в самоті.
А ти все серце поглядом хвилюєш.
У тебе так багато є жінок.
Красивих, і які бажають щастя.
А ти все дзвониш в той дзвінок.
Який, приносить лиш прокляття.
Для чого я тобі, не є я вільна пташка.
У мене у гнізді, маленьке пташенятко.
І хоч я розлучусь, а сенсу тут не бачу.
Для чого я тобі, хоча так серце плаче.
Сьогодні є одна, а завтра маєш другу.
А пишеш все мені, повсюди вже напруга.
Чи може ти і їм, писатимеш по слову.
Я в темряві пустій, не бачу тут основу.
Морочиш ти мені, і голову і серце.
Або ти йди до дій, або безслідно счезни.
Не бачу тут любов, майбутнього не бачу.
Для чого я тобі, я й так ночами плачу.
Між нами є число, яке нас розділяє.
Ти старше, а любов, роками не щитає.
Або ти відпусти, або бери все тіло.
Для мене у житті, все болем слів покрило.
Я розумію день, я є плече підтримки.
Я вислухаю всіх, коли на небі зірка.
Спитаю що не так, підтримаю хоч словом.
Я буду ніби щит, який приймає болем.
Ти просто зрозумій, для жінки є потреба.
Щоб сильний чоловік, підняв її до неба.
Нічого не чекав, а просто все в коханні.
Щоб він тебе пізнав, в солодкому зізнанні.
Для вільних я буду, не мрією загадка.
Для тебе стала враз, я щира не вульгарна.
Я дала поняття,що я пташина мудра.
Або ідем в життя, або нас Бог розсуде.
Ти просто зрозумій, чи треба тобі щастя.
Забудь мене крилом, із спогадів не ясних.
Я більше не прийду, якщо цього не хочеш.
Я вилечу в вікно, й дощем на землю вскочу.
Я просто як сльоза, і чиста і холодна.
Я буду тільки сном, залишуся я горда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
Покотиться сльоза від болю.
Що не потрібна в цьому світі я нікому.
Що всі шукають лиш причин кричати.
А не підтримати, і ніжно обійняти.
Не відчувається тепла, всі так байдужі.
Ти ніби все життя живеш у стужі.
Тебе ніколи тут не помічали.
Лиш всі кричали, і критикували.
Ніколи не похвалять ніжно словом.
Хоча досягнення твої завжди висомі.
Ти ніби тінь яка давно набридла.
Прийшла у світ маленька і не винна.
Так хочеться уваги а не має.
Моя душа ніби в повітрі нависає.
Чи хвора, чи проблеми, чи невдачі.
Я в самоті завжди тихенько плачу.
Сама все вирішу, і все поборю.
Я завжди думаю своєю головою.
Для чого брешуть ті що породили.
Для чого горло так руками ви здавили.
Для чого кажуть що без них я попіл.
Хоча я пагорб гордий і високий.
Потрібен час щоб біди промайнули.
Щоб я пішла, і всі проблеми вам згорнула.
Щоб я пропала, і не чули навіть голос.
Моє життя як золотий пшеничний колос.
Я бачу землю, небо , відчуваю серце.
Я маю віру що у світі все вернеться.
Я всім бажаю просто зрозуміти.
Дітей потрібно полюбити їм радіти.
Моя душа безмежна ніби море.
Холодне але так комусь відоме.
Я теж знайду у світі своє місце.
Мої ви мрії просто відгукніться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Я дивлюся на світ і бачу хаос.
Як садять в тюрми,тих хто не вбивав.
Як діти йдуть з домівок, де безкарність.
І просять на дорогах, хліба дай!
А потім щоб забутись у болі.
До них приходить забавка на час.
Хтось топить біль у алкоголі.
А хтось в наркотиках, і в мить погас.
Вони ж не винні, що державі не потрібні.
Не винні,що мати п'є, в невдачах все в житті.
Вони залишуться для рідних, завжди вірні.
Хоча в підвалах топлять свої дні.
Потім приходять вмить хвороби.
ВІЧ, Гепатит, Сухоти, десь на дні.
Вони вмирають, хоч прожити ще готові.
Самі стираючи себе з землі.
Проблема у суспільстві і державі.
Всі горнуть в свої руки грошей кіш.
А для дітей і хворих ми не вправі.
О Боже світе Господи проснись.
Усі осліпли,тільки ніс свій бачуть.
А далі просто глянуть стало лінь.
Я хочу прокричати серце плаче.
А ви холодні в світі цім пустім.
Щоб розцвітало все, треба майбутне.
Майбутне для дітей і для батьків.
Тоді держава стане в нас могутня.
А не згниватиме в кутку пустім.
Нам треба відчувати цю підтримку.
І бачити тут дії, не пусті слова.
Ми люди України є могутні
Тільки держава в нас байдужа і гнила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771062
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2018
Він полюбив мої зелені очі.
Він полюбив мою холодну душу.
Як ніби айзберг, я блукаю серед ночі.
Шукаю корабель, жорстокої розлуки.
Так хочеться в обіймах в тебе потонути.
Так хочеться губами тебе прочитати.
А час давно мені не повернути.
Я вже не хочу, в самоті без тебе спати.
Я хочу відчувати твої руки.
Я хочу розтопитися від жару.
Я знаю ти для мене тільки муки.
Я всеодно нестерпно так скучаю.
А запах цвіту, манить в далеч світу.
А голос пташки, гладить мою душу.
Я вже давно не знаю де себе подіти.
Я вже давно втопилась, в памяті розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Я так люблю спів пташок.
І дзвін від вітру дерев.
Запах акацій в книжках.
Як чарівний був той день.
Я так люблю дотик струн.
Як скрипка грає вночі.
А Соловейко її,
Співає ніжні пісні.
Я не забуду очей.
Як неба чиста блакить.
Це ніби море в мені.
В душі сльоза забренить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2018
Я так люблю запах сирени.
В весенний тихий вечер слов.
Я так люблю когда мы пели.
И как гуляли в даль полей.
Я так люблю когда с небес.
Падает весенняя звезда.
Я будто улетаю в небо.
И там кружиться звезд война.
Я детства вовсе не забуду.
Оно живет у нас в сердцах.
Мы дети лютых 90-х.
Мы не забудем как мечты горят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770352
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.01.2018
Цілуй мене, кохай, я буду твоїм серцем.
Візьми мене, в спокусі всіх бажань.
Ніжніше мого тіла, подих смерті.
А краще поцілунків, днів розмай.
А коси пахнуть, аж заворожили.
Мій запах манить, ще з кінця землі.
Тобі ці дні уже не будуть милі.
В душі горять коханння всі вогні.
Цей запах ніби лотос ароматом.
Заманить в ріку чистої води.
А поцілунок ніби вишні смаком.
До губ притягне соковитість доброти.
Не відірвешся, хочеться забутись.
Втопитися у пристрасті бажань.
Тепер назад уже не повернутись.
Ти став закований, в солодкий цей розмай.
Руками тіло ніжно огортаєш.
Ти вже спіймав мене і я твоя.
А подихом мене ти спокушаєш.
В мені сховалася вся ціль твого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770269
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.01.2018
Думки романтики блукають.
Містами, селами, життям.
Вони підсніжники вдихають.
І повертають сонце нам.
Весна дає всім поцілунки.
Тепло надію і добро.
Весняні діти, як дарунки.
Це романтичне полотно.
Ми пишем казку, ніби снами.
А прокидаємся в думках.
Думки романтики блукають.
І день і ніч у наших снах.
Я на шибках морозом можу.
На малювати вам любов.
Сердечко снігом напорошу.
Зірками всиплю як пером.
А хмарами несу я щастя.
Душею подарую всім тепло.
Життя воно таке прекрасне.
Що закохає навіть зло.
Кохання блудить, кожним домом.
І кожним серцем цілий вік.
Романтику пускають полем.
Вона літає з року в рік.
Хтось поцілунком, чи в обійми.
Хтось прямо скаже, чи листом.
Нехай залишимся ми вірні.
Думки романтики це сон.
Кохайте, мрійте і бажайте.
В спокусі не втопіть життя.
Але, завжди не забувайте.
Кохання романтичне каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2018
Коли серце розбите, минуле залишаю.
В душі вже грає скрипка, яка мене не знає.
Коли кохання часу, яке я полонила.
Мене в землю втоптало, яке забрало сили.
Я шармом зачарую , але віри не маю.
Я вас до себе кличу, і слів не промовляю.
Очами заманила і все без обіцянок.
Я так себе втомила, що ходжу ніби п'яна.
А ви вільніші вітру, як мною полонились.
Ви в мене закохались, в очах моїх втопились.
Я вас і не тримаю, ви марите лиш мною.
Я найгарніша квітка засипана росою.
Як боляче згадати, коли тебе вбивали.
Як розтоптали серце і зрадою кидали.
Ці сльози все залили, душа у них втопилась.
Тоді я схаменулась і різко зупинилася.
Я стерла все що лишне, і викреслила долю.
Не обернулась більше, обманула любов'ю.
Навчилася мовчати, не піддаюсь спокусі.
Я тільки хочу знати, чому я з цим борюся.
Ви всі круг мене в'єтесь,а я не продаюся.
В слова давно не вірю, а діями нап'юся.
Без вчинків я як крига, мене не розтопити.
Не вірю обіцянкам і так збираюсь жити.
Якщо прийде хтось в серце і покохає душу.
Від нього відвернуся повірити не мушу.
Якщо засипле цвітом, як ніжним поцілунком.
Я дам себе кохати, нехай візьме дарунком.
Я стала так холодна, не вірю навіть правді.
Вона зійде брехнею, слова підуть не гарні.
Я не чекаю більше, що хочу щоб кохали.
Мене давно убили і в землю затоптали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2018
А нас вбивають, з землі стирають.
За правду неньку закриють рот.
Ріками крові життя змивають.
Коли цей світ зробить поворот.
Заплаче мати, заплаче батько.
А сина, доньки, уже нема.
Їх повбивали, людські обранці.
Яких тримає ще тут земля.
А ми кричали, а ми просили.
Просили жити, життя це дар.
Його забрали, це найдорожче.
Ми є непотріб, для їхніх справ.
Для них ці гроші, як лихоманка.
Вона забрала у них серця.
Земля для мене, моя обранка.
А ви руйнуєте людські життя.
Не хочу чути я обіцянки.
Не хочу чути з брехливих вуст.
Нехай згорає от ця цигарка.
Нехай згорає гнилий трон.
На ньому гнилі вже повростало.
Брехня все ллється з секунди в рік.
Сини вмирають, доньки вмирають.
А з рота лізе смоли потік.
Чорніший від ночі, чорніший від чорного моря.
Темніють душі, а ви царі.
Прийде той час щоб і ви злетіли.
Злетіли швидко униз згори.
І щоб летіли і в ваше тіло.
Встромляли біль і щоб кров лилась.
Щоб не вмирали, а щоб безсмертно.
Ви в муках бачили своє життя.
Чому ви право собі узяли.
Що вам судити кому вмирать.
Ви є не Бог, щоб життя згасало.
І ми напишем для вас указ.
Ми хочем жити, ми хочем правди.
Ми Українці сильний народ.
Ми вже повстали, ми не згасаєм.
Ми ще запалим життя висот.
Ще Україна засміється.
І прийде судний день для вас.
Душа розквітне, ще все вернеться.
Ми свій закон напишемо для вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769266
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.01.2018
Я буду твоим небом мысли.
Я стану твоим адом жизни.
Ты просто разорви планету.
Я стану твоим ярким светом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768597
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.12.2017
Я писатиму для тебе цілий світ.
На картинках, барвах і розмаях.
Ти для мене сонечко між хмар.
Я тебе так ніжно пригортаю.
Діти найсвітліше що дано.
Вони вміють щастя дарувати.
Доня то є зірочка в вікно.
Я без нею вже не можу спати.
Її ручки ніби пелюстки.
Такі ніжні прямо зацілую.
Вона паросток розквітлий навесні.
Вона світ собою замилує.
Я люблю її сильніше за життя.
Свою квітоньку яка пахнюча цвіту.
Огорну її серденьком теплоти.
Як цариця неземного світу.
Це життя дарунок для душі.
В ній ховаю щастя і турботу.
Ніби погляд зіркою вночі.
Моє щастя йде без поворотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768498
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 28.12.2017
Нема кохання в океанах брехні.
Нема життя, там де сонце не світить тобі.
Життя складає для нас пазл невдач.
Ти плачеш вночі, хоча він твій палач.
У світі буває багато злих душ.
Багато тих тіней ламаючих ключ.
І серця всі жилки порве нам брехня.
Нема тут кохання, жорстоке життя.
Коли все згорає і попіл в вітру.
Ти бачеш зірки, без бажань по життю.
Ти бачеш там вогник, який в серці зник.
Убивче кохання вже взяло розбіг.
Вмирають комети як іскри надій.
А я тут живу до країв повна мрій.
Я чайка літаю над хвилею снів.
Піди ти життя ніби в бездну злетів.
Я хочу щоб зник ти як ніби не був.
Як ніби у в очах ти в моїх не тонув.
Як ніби цілунки ховав у кулак.
Я доля твоя і для тебе це знак.
Я хочу пропасти якщо не підеш.
Куди я не знаю, ти там все знайдеш.
Я маю бажання зірвати серця.
Сховати у скриньку удар в забуття.
Убий мене ніжно як ніби кохаєш.
Візьми моє серце як ніби бажаєш..
Згадай мої очі як ніби я казка
Убий мене ніжно, твоя я поразка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017
Чи можливо писати коханням?
Так можливо,в думках і в душі.
Написати на небі повітрям.
А на морі всі хвилі в пісні.
Я пишу на землі погляд серця.
Я в очах напишу все в любов.
Намалюю я мрії у казку.
Щоб холонула тихо в нас кров.
Я напишу тобі про бажання.
Напишу я про погляд і знак.
Напишу я про дотик і правду.
Ти для мене загадка ознак.
Відчуття наші тихо сховаю.
Я у скриньку захмарних пізнань.
Я залишу для нас просто диво.
Диво щастя у наших очах.
А руками збиру я всі зорі.
І засиплю дорогу вперед.
Не впізнану,тебе там гукаю.
Я надам ціле небо комет.
Я не зірка, я просто людина.
Яка має в собі чари слів.
Я з тобою у подих останній.
Загадаю казковий політ.
Ти тримай ми для щастя єдині.
Доля є тільки раз у житті.
І якщо вона в серці прилине.
То тримаєм це поклик душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017
Що я відчуваю, вже не розумію.
В світі стало пусто і я тут марнію.
Руки ніби хмари, небом покружляють.
Падають на ліжко, ніби помирають.
Хочеться то спати, то просто мовчати.
Хочеться кохати, чи не відчувати.
Не відчути дотик, погляд,поцілунок.
Все ніби завмерло, зникло за провулок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2017
Ти мучиш своє серце.
Признай що ти кохає.
Ти мучиш свою душу.
ти сам себе вбиваєш.
Я є твоя потреба.
Я є твоє бажання.
Я пташка вільна в небі.
І так тобі бажана.
Для чого ці загадки.
Для чого таємниці.
Для тебе я не згадка.
Для тебе чиста птиця.
Чи треба й я не знаю.
Можливо ми дзеркальні.
Хоча на вигляд різні.
А душі в нас печальні.
Я вже давно не плачу.
Нічого не чекаю.
Боюся покохати.
Хоча я вже кохаю.
А ти гадає завжди.
Чи доля чи поразка.
Боїшся все почати.
Життя не є це казка.
Помилки нам потрібні.
Щоб вчитися і жити.
Вони не завжди вірні.
Вони нас можуть вбити.
Можливо ти і правий.
Не доля я й не треба.
Так легко відпустити.
Душевна є потреба.
Чи краще цей шанс долі.
Узяти і здійснити.
Якщо не разом бути.
То просто уявити.
Якби ми не ховались.
І були книга чиста.
Ми може б все дізнались.
Чи доля це іскриста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017
Любов моя найбіша до дочки.
До мої рідної,маленької людини.
До квітки що у серці розцвіла,
Тої весняної і сонячної днини.
Від радості я просто як німа.
Тримала ніжно, і без сліз раділа.
Коли тебе до себе обійма,
Нерозуміла як без тебе жила.
Ти моя радість, пролісок життя.
Ти найдороще, що я так чекала.
Ти моя доня, ти моя душа.
Без тебе я цей світ не уявляла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767027
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 20.12.2017
Я хочу більше снігу на долонях.
Я хочу щастя зорями небес.
Я хочу бути до зими готова.
Я ніби погляд, квітки едельвейс.
Я вітер ночі темної, я воїн!
Я голос гір, який зірве лавину слів.
Я як зима в заметах веселкових.
Я королева сніжна заметіль.
Несу любов, я квітами морозу.
Несу я щастя крижаним кільцем.
Я тут живу, в лісах цих ялинкових.
Я бережу добробут день за днем.
Я стану айсбергом полярним.
Я стану компасом у книзі свят.
Я стану океаном хвильомовним.
Я заманю всіх, в Новорічний снігопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766998
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.12.2017
Ти мій, ні, ти не мій.
Як хочу я бути твоєю.
Чи треба?
Не треба тобі я.
Це ясно без слів.
Якби була треба,
Була біля тебе б.
Я хочу пропасти.
Пропасти для всіх.
Не треба нікому я.
Крім свого чуда.
Якби могла дітись .
Я б ділась в ту мит.
Коли я на світ появилась.
Для чого я тут?
Який в цьому сенс.
Що можу я дати.
Для всіх я проблема.
Втопитись я хочу.
Упасти в потік.
Або полетіти.
З будинку як в небо.
Для цього не хватить.
Ні сил ні бажать.
Я ніби в воді,
А втопитись не можу.
Я ніби летіла.
А впала у сон.
Як ніби у кому.
А краще б померла.
Яка моя ціль?
Скажи мені Бог!
Для чого я тут?
Щоб мучитись,
Душитись сльозами.
Скажи де дорога моя пролягла?
Я нею піду.
Щоб забутись думками.
Кому я потрібна?
Своя чи твоя?
Я все там найду.
Пройду це я гідно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766322
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2017
Ти приснився мені.
Перший раз за весь час.
Ще й у ніч всіх гадань.
На 13 вальс.
Вальс зими, вальс бажань.
А для чого прийшов.
Мої сни розкидав.
І мій ключик знайшов.
Я не знаю тепер.
Чи ти доля моя.
Чи це просто бурхлива свідомість прийшла.
А різниця між всім.
Все 13 стоїть.
Може світ цей здурів.
А надія бренить.
Я тримаю себе .
Не говорю люблю.
Відпустила життя.
На ріку хвильову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017
Чи можеш покохати ти простачку.
Просту, ніби волошка в чистім полі.
І дати їй життя й дорогу в щастя.
Чи вирвати і розтоптати на роздоллі.
Чи можеш, нею просто милуватись.
І огортати її теплим сонцем.
Чи можеш, каплями дощу вмиватись.
І цілувати пелюсти казкові.
Чи ти зірвеш її, і зробиш як троянду.
Не ніжну, а колючу всю з шипами.
І перестанеш нею ти гордитись.
А ту красу загубить всю з роками.
Залиш її волошкою у полі.
Як вільну квітку, степового царства.
Не треба їй краса троянди злої.
Їй треба у обіймах, рук твоїх торкаться.
Їх треба бачити холодні твої очі.
І віддавати все тепло щоб грівся.
Без слів хохання віддаватися такому.
Який у ній те щастя роздивився.
Тримати руку і не треба слова.
І цілуватись,щоб ніжно тремтіти.
Я покохала і знову чужого.
Я не волошка я завялі квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2017
Що за життя, чому ми часто плачем.
Чому життя чорніє, як ночі без зірок.
Де ті усмішки яких давно не бачим.
Де та любов, яка дивилася до нас в вікно.
Оця війна усе запопелила.
Занесла хвилями туман, до нас в серця.
Вона стріляла, кулями вбивала.
Хоча душа залишиться жива.
В війні солдати, як соколи літають.
І борються за кожен день життя.
Вони для себе чітко уявляють.
Що віддають себе щоб воля ожила.
Що це за мир, якого не існує.
Що це за світ, в якому все горить.
Що це за люди, які себе руйнують.
Чому в душі лиш голос нам дзвенить.
Посійте мир, як колосок пшениці.
Росою вмийте небо золоте.
Усипте зорі на нічні зіниці.
І може та любов до нас прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765463
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.12.2017
Зима для мене казка чуда.
Приводить завжди Новий Рік.
І подарунки в Дід Мороза.
І ще й ялинку на поріг.
Прикрасим все ми у гірлянди.
А в душу приведем добро.
Засиплем землю снігом гарним.
Зима чудове полотно.
А діти світлі ніби зорі.
А усмішки у них хрусталь.
Для них ми на усе готові.
У ніч усіх зимових свят.
Годинник вдарить ніби промінь.
Салют взлітає ніби сон.
Ми загадаємо бажання.
Відкриєм для життя свій том.
А сніг кружляє мене манить.
Заворожив очей моїх бажань.
А де ж любов яка без мене бродить?
Цілує ніжно вітром сподівань.
Нехай цей Рік все змінить ніби аркуш.
Для всіх він стане щастям в світлу ніч.
Я забажаю миру на вкраїні.
І гарних світлих здійснення всіх мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765209
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 10.12.2017
Чому мене кохати важко ?
Що в мені не так?
Чому кохати легше пташку, в холодних небесах?
Чому красива і холодна, сиджу завжди одна?
Чекаю і сама не знаю, що чекаю я що дня.
Скажи мені, осінь холодна, де моя любов?
Коли прийде, і як завгодно кохатиме знов, знов.
А може, не судилось серцю, мати теплоту!
А так хотілось, гріти душу й вбити самоту.
Моє кохання, не взаємне і це мучить мене.
Воно неначе потаємне і має терпкоту.
А може я сама не бачу, як руйную все.
Можливо я сама вбиваю, в собі усе живе.
Можливо моєму серцю треба, відчувати біль.
Вбивати душу, хоронити себе у гріб пустий.
А може треба взяти і забити хрест.
Щоб більше не кохала принца в якого в руках меч.
Скажи мені осінь холодна, чи треба мені це?
Скажи мені хоч що завгодно, порятуй мене.
Скажи кохання буде, чи хоронити все?
Скажи чи він мене забуде, чи щастя принесе.
Мовчиш! напевно не судилось рятувати нас.
Мовчиш! на тебе небо злилось, дощ полив напасть.
І тільки листя тихо, шелестить вночі .
Ти ніби кличеш лихо у моїй душі.
Чому така холодна завжди осінь ніби грім.
Вбиває серце, мочить душу, в небі золотім.
І рве кохання ніби листя із небес .
Нещадить руки, що тримають всесвіт весь.
Кохаю! буду я кохати до кінця .
Навіть якщо не буду знати, чи тобі потрібна я.
Кохаю, кохаю я до темноти.
Холодної пустої ночі, своєї самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2017
Зелені очі, твої зелені очі!
У них одне страждання і печаль!
Зелені очі, твої зелені очі!
Так часто плачуть в душі вже океан.
А де ж кохання і мрії щастя ?
Куди все діло чорне те життя!?
Воно хотіло, тільки хотіло.
Побачити нещастів каяття.…
А твої очі, неначе зорі, зачарували ….
Я в них блукаю ніби ворон !
Який наводить на душу жах.
Де то кохання, яке шукали, яке втопилося у небесах.!
Воно блукає і бачить промінь .
В холодних гущах нашої душі.
Такий бажаний, такий безглуздий .
А серце хоче тої теплоти.
Ти плачиш знову і знову сльози.
Все падають на губи так бажані всім.
Поцілувати, чи прегорнути, нема кому !
А ти так хочеш ніжних почуттів.
Ти ніби пташка, яка блукає .
У лісі все чужих людей .
Когось шукає, когось чекає.
А все знайти не може, душі чеканний корабель.
А може очі, твоє прокляття ?
Яке всіх манить і несе печаль!
А твоє серце, то є багаття .
В якому сильно палає жар.
Ти маєш чари , чарівні чари!!
Куточків нашої душі.
Вони писали, тобі писали.
Ти всесвіт ними ворожи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2017
Тебе нема в мене в житті.
А в серці є твоя струна.
Вона все тягне важко дні.
Хоча потрібна вже не я.
Чому не відпускаєш ти?
Очей моїх бажану мить.
Чому все тягнеш ту печаль.
Хоча сміється пустота.
Ти вже порви струни свої.
І вже порви, зі серця крик.
Ти зрозумій, сльози мої.
Це ніби грозовий потік.
Душа болить, а в серці злість.
Ти мучиш нас, і тягнеш день.
Ти відпусти очей печаль.
І не тримай моїх повік.
Піди, як ніби той туман.
Який, приходить кожну ніч.
Піди, як сонячна печаль.
Яка, тримає десь мій крик.
І більше просто не приходь.
Ні в серце, ні в мою печаль.
Ти ніби вдарив з висоти.
І в серце застромив кенжал.
Не любиш?. тіло не бажай.
Бо я не стану вже твоя.
Ти забери, свій світ бажань.
Бо я не є твоя краса.
Я буду ніби далечіть.
Як гори, не твоїх висот.
Я стану айсбергом на дні.
Я буду пеклом, ти мій чорт.
Прошу, ти більше не приходь.
Прошу, піди як сірий дим.
Я не відчую більше крик.
А ти не будеш більше мій.
Піди, я стану твоя тінь.
Піди, я буду твоя злість.
Але, ти більше не приходь.
Піди від мене як в політ.
Відчуй, як холодно в зимі.
Відчуй, як треба вже мене.
Мене нема, бо та струна.
Порвала все в мені живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017
Любов, яке це почуття ?
Я через шлюб навіть не взнала.
Пройшли цілунки і слова.
І те як ніжно пригортала.
В душі лиш ненависть лежить.
Напевно правду нам казали.
Що від любові до відраз,
Нас всього кроки розділяли.
Любить слова загадок.
Його нам всім треба відкрити.
Коли на серці вже замок.
А ми його хочем розбити.
Коли цепи вже на душі.
А ми все рвем, що кров по тілі.
Коли любов до нас прийде.
Щоб ми на небо відлетіли.
Нема любові є обман.
Обман життя обман поразок.
Коли відкрили забуття.
А на дорозі сто підказок.
Любов чи є такі слова?
Чи це ілюзій є забава?
Я знаю точно що любов.
Уже мільони розтоптала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017
Я дякую тобі,а імя твого я не знаю.
Я дякую за світ, в якому я живу, і виживаю.
І байдуже що час пішов вже проти сонця.
Ми люди всіх висот, і до кінця ми боримся.
Я дякую тобі, за рідні стіни.
За батька , мати , і за любов країни.
За відданих людей, і за героїв.
Я дякую, що я дочка землі святої.
І навіть якщо все буде палати.
Ми нація, що до кінця буде стояти.
За рідну землю стримаєм всі біди.
Я дякую тобі що з України.
Я дякую тобі що маю серце.
Нехай не гасне віра, що воскреснем.
Я запалю вогонь, душею щастя.
Бо хочу бачити, я зірку неба ясну.
Бо хочу мати, я майбутне для дитини.
У відданій будованій країні.
Я дякую що можу говорити.
Що вмію я прощати і любити.
Я дякую за все,за щастя й горе.
Я дякую за небо, поля,гори.
Я дякую за те що українка.
Що сильна, вільна, неповторна жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764254
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.12.2017
Зима, чекаю так тебе, я ніби щастя.
Так хочу почуттів, як сніг твій ясний.
Дивитись в небо, й бачити орбіти.
Благати бога, щоб хотілось жити.
В душі так пусто, що аж хочу свята.
Я хочу сніг, ялинку, усмішку дитячу.
Я хочу бачити, як впаде моя зірка.
Зірка бажань, і щоб розквітла я як квітка.
Квітка зими, і серця льодяного.
Для кого я цвіту , для зеркала тонкого.
Тонкого як та нитка, що не рветься.
Що тягне день за днем, як пташка у вікно все бється.
Тремтить, як ніби струни в руки майстра.
А я пуста, душа моя не ясна.
Якась вона сумна і сліз не видно.
Напевно вмерла та душа огидна.
А я живу, і хочу все змінити.
Чого ми хочем, нам не пояснити.
Чи щастя, чи любові, чи достатку.
Ми плачем, і так кожен день до ранку.
Чому мені бог дав красу не щастя?
Вона як те прокляття попелясте.
Все тягне дні, здається як роками.
А я не хочу жити з голими руками.
Ти подаруй мені сніжинку для надії.
Не розтопи її, вона у мене вірить.
Нехай вона для всіх залишиться малою.
Але для мене стане вічною живою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764253
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.12.2017
Кохай мене, мені потрібно це кохання.
Тримай мене, якщо хочу піти у осінь ранню.
Лови мої уста, ударом поцілунку.
Підстав мені плече я прийму це дарунком.
Потрібна я тобі, чи все від скуки.
Потрібні ті уста, чи знов розлука.
Тримаєш серце ти в своїх лодонях.
Чи просто душиш все, аж темно в скронях.
Якщо не маєш ти бажань кохати.
Ти більше не дзвони щоб серце хвилювати.
Ти більше не пиши, це ніби стимул.
Щоб ти пропав вночі як ніби згинув.
А в середині все хоче кохання.
Все вірить і чекає аж до рання.
Чекає тих дзвінків і тих побачень.
А все скінчилось навіть не почавшись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017