Жора Гарпунов

Сторінки (1/91):  « 1»

Центр життя у кожному з нас

Мертво.  Ні  людей,  ні  скотини  не  видно.
Геть  не  чути  дихання  живої  трави.
Вимерло  все  у  селі.  Влада  огидна.
Обікрали  країну,  як  хочеш  живи.

Не  питай,  чому  знову  іду  на  майдан
І  чому  сльозина  гірка  і  правдива.
Розкажу,  не  сердься,  наш  кровний  Адаме.
Центр  життя  -  у  кожному  з  нас.  Це  не  нива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818682
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2018


Хвилююсь я недаремно

Я  землю  у  житті  вдихаю  чемно,
Густе  дихання  трави  ще  не  минуло.
І,  мабуть,  хвилююсь  я  недаремно.
Бо  влада,  горе  і  біль  всіх  проковтнули.

Не  знаю  тих  спокійних  днів  і  ночей,
Тому  що  маю  ці  приховані  муки:
Я  став  жебраком  непосильних  речей,
Не  буду  багатим,  бо  втомлені  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818549
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2018


Вже нема причалів і межі

Кожен  з  нас  живе  у  вірі  роздумів  і  відчуттів,
Кожен  славить  сяйво  дня  і  темінь  вечорів,  надій.
Сприйняття  відношень  ,  намірів,  мотивів,  добрих  слів.
Пережите  і  відчуте  все,  крім  наших  кращих  мрій.

Згублені  ті  дні,  які  пройшли  смерть,  славу,  труд  і  піт.
Церкви  спорожніли.  Вже  нема  причалів  і  межі.
Скрізь  ефір  лунає  ця  брехлива  думка  про  наш  світ.
Наші  зорі  є  пустельні  і  продажні  та  чужі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818424
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2018


Последняя летняя ночь

Кончается  последняя  летняя  тёплая  ночь,
Вот  занимается  утренняя  над  лесом  заря.
Судьбой  небесною  все  дни  становятся  короче.
Печаль  и  радость  соловья  в  сиянии  сентября.

Над  сонными  полянами  стелется  белый  обман.
Летучие  тени  свои  приподняли  ресницы.
Под  небом  счастливым  клубится,  дышит  лёгкий  туман.
С  багряным  рассветом  проснулись  все  певчие  птицы.

Раздалось  звонко  по  лесу  кукованье  кукушки.
Не  устало  неумолчное  плесканье  на  ветвях.
Далёкое  чистое  эхо  слышно  на  опушке.
Прохладной  росой  покрыта  листва  не  только  в  лесах.

Вот-вот  взойдёт  тёплое  солнце  и  осушит  росу.
И  птицы  здесь  затрепещут  упоительной  песней,
Природы  нашей  воспевая  чудеса  и  красу.
Какой  восторг  осенний  первый  день  станет  прекрасней.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818092
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2018


Сучасні сльози

Росте  рівень  морального  зла  і  гріха  в  Україні.
Немає  потреби  заглядати  в  літописні  листи.
Сучасні  сльози,  неначе  краплі  гіркі  на  калині.
Останніх  подій  порахуєм  жертви,  могили,  хрести:

Це  тисячі  вбитих  мужніх  героїв,  мешканців  мирних,
Це  сотні  загиблих  від  холоду,  голоду,  грабіжу.
Це  світло  і  тінь  -  вальс  хвороб  всіх  міліонів  померлих,
Це  жертви  релігійного,  політичного  "фуражу".

Перетворився  уряд  на  тирана,  примар-крадіїв.
Потреба  обмежити  і  стримати  злочинців  ради.
В  державі  політика  зла,  насильства  жадібних  панів.
Гріхом  заразили  суспільство  жиди-вампіри  владні.

Всі  люди  зазнають  духовні  і  фізичні  страждання.
Порушені  в  нашій  країні  норми  людського  буття.
Ми  дивимся  сліпими  очима  на  всі  руйнування.
Тараса  праведна  земле!  Чому  тяжке  таке  життя.  

Позиція  принципова  прав  людини  вже  канула.
Опустився  рівень  життя  і  несправедливість  страшна.
Демократична  світова  система    -  сили  обмана.
Недосконалість  уряду  України  людству  яснА.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817617
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2018


Мов свідки пережитого болю

Відкриємо  хоч  справжню  природу  відносин  між  нами,
Почнемо  бачити  зараз  навколишній  світ  на  Землі.
Знайшовши,  зрозумівши  в  житті  безліч  речей  мізками.
Корупція  -наші  плоди,  а  влада  -наш  гріх  взагалі.

Сьогодні  часто  стоять  питання:"  І  для  чого  суди?"
Карати  чи  виправдати  невинного  -  не  забава.
Закони  повинні  нести  без  ляку  лиш  світло  туди.
Потрібні  совість  і  розум  на  розгляд  кожної  справи.

Дивитися  -  бачити  і  приймати  істину  долі.
Теорія  пізнання    -  епістемологія  кого?
Юристи,  мов  свідки  пережитого  болю  на  волі.
Виноситься  вирок,  де  впевненість  правильності  його.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817258
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2018


Вранішня зоря

На  схилі  зоряного  неба  з*явилась  вранішня  зоря  -
Ранкова  вісниця  народження  нового  дня.
Богиня,  влада  якої  безмежна  казку  шле  за  моря.
Могутня  сила  темної  ночі  їй  не  рівня...
Вона  присипляє  перед  світанком  усе  живе  землі.  
Дерева  і  люди  сплять,  скорившись  чарам  зорі.
Подейдкують  злі  язики  про  красуню  чутки  взагалі:
"Заволодіти  хотіли  Богинею  царі  ".
Чи  хочеш,  не  хочеш,  а  мусиш  сплющити  вранці  ті  очі.
Зоря  сховається  в  хоромах  блакитних  небес.
Чекати  силою  мусиш  себе  до  наступної  ночі...
Купається  інколи  в  хмарах  вона,  тільки  стеж.
На  землю  тоді  падає  ця  срібна  роса  -  дрібна,  густа.
Мов  щедро  пролиті  кимось  цілющі  ці  сльози.
Від  тої  купелі  прокидаються  птиці,  чується  свист...
Збудили  ліс.  І  ось  ранок  дає  нам  прогнози:
Все,  ніби  світу  казка,  ніби  наснились  метаморфози.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816939
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2018


Розійшлись шляхи-дороги

Колокол  спокійно  важкий  прийняв  удар,
Наче  дзвін  на  мить  зависнув  у  повітрі.
Пауза  незатяжна  тиші  час,  як  дар.
...Захопились  менші  дзвони  на  просторі.

Знову  глухо  відгукнувся  дзвін  чутливий.
Шаленіє  мідь.  Ось  стогнуть,  плачуть  дзвони,
Бо  народ  сліпий  знаряддям  є  жахливим.
Розійшлись  шляхи-дороги  за  мільйони.

Сполошивши  всіх,  скрізь  звучать  колокола.
Звуки  ці  повнокровні  і  живі,  як  крик.
Стверджують  вони,  що  їх  правда  завела.
Тьму  розвіяв,  розвіяв  хиже  зло  навік.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816635
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2018


Де день новий, і щит, і меч…

Іде  фантазія  у  вільний  свій  політ,  
Шукає  красу  філософську  кожна  людина.
Країни  проростання  хтось  хоче  втопить.
Без  злагоди  і  єдності  живе  Батьківщина.  

Країно,  наша  доля  з  тобою  страшна.
Вже  стільки  важких  та  кривавих  доріг  ти  пройшла.  
Хижак-  капітал  -  справа  держав  голосна.
Зграя  злочинна  продажну  владу  нам  віддала.

А  десь  далеко,  там,  шал  страшного  бою.
Гримить,  іде  війна,  бо  править  нами  сатана.
Донбас,  Луганськ  дихає  його  війною,
Де  день  новий  і  щит,  і  меч  -  вогонь  палкий  горна...

Коли  ти  станеш,  Україно,  щаслива,
Де  людство  наше  не  буде  у  розпач  впадати.  
І  для  чесних  зникне  погода  сварлива.  
Зарплати  і  пенсії  світ  не  будуть  лякати.

Народе,  ввімкни  вже  одурену  душу,  
Бо  мовою  цифр  геноцид  в  державі  знову  росте.
Одержав  ти  ціни,  тарифи,  як  грушу,
Життя  українського  люду  для  влади  пусте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816442
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2018


Плачуть брати

Художника  світ  стає  загадковим  ,  мінливим.
Натрудженим  рукам  не  сором  прозорість  нести.
Своє  добро,  як  жар  душі  спалахне  й  полине.
І  слава  піде  про  сестру,  але  плачуть  брати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816104
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2018


Пульсує рослина

Сумна  година  сьогодення,  бо  вмира  дитина.
Мов  нерв  живий  пульсує  кожної  рослини.
Суворе  щастя  на  землі  -  в  сльозах  гірких  калина.
Лукавість  і  продажність  владної  людини.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816103
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2018


Запахло третьей мировой

Снова  запахло  на  этой  земле  войной  мировой.
Власть  и  народ,  думай  лишь  трезвой  своей  головой.
Демократию  в  Украине  уничтожил  изгой.
Где  финансовый  капитал  держит  верх  над  тобой,
Душит  наши  права,  геноцид  порождая  собой.
Обнажив  свои  дали  "царь"  потерял  тот  покой.
Вот  безсилье  его  рождает  оглушительный  бой.
Создана  война  дышит  кровью  далёкой  сырой.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815764
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2018


Не однаково нам…

Пролетіли  минулі  століття,  давно  змінились  племена.
З  поколінь  відходили  люди.  За  щастя,  свободу  лягли.
Як  пращури  наші,  ми  вписали  полеглих  синів  імена.
Думи,  пісні,  спогади,  мрії  скрізь  серця  героїв  пройшли.

Ми  -  України  народ,  зробимо  дужчу  і  вічну  державу.
Безголосими  не  будемо  більш.  Геть  олігархів  з  влади.
У  природі  все  наше  по  праву  і  закінчим  довгу  справу.
Ми  -народ-трудівник,  зупиним  геноцид.  Хай  зникнуть  "гади".

Крізь  правдивість  і  волю  сила  розквітне  єднання  людського.
Не  однаково  нам,  як  маємо  жити  на  нашій  землі.
Люде,  палай,  не  тлій!  Ти  -  володар,  управа  довір*я  свого.
Матимем    безліч  боргів,  як  в  небі  будем  ловить  журавля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814544
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2018


"SOS " в ефірі

Стався  розбрат  в  країні.  Багрянисто  на  сході...
Зрада  і  ворожнеча  людська  забирає  життя.
Люди  знеможені.  Злочини  проти  народу.
Шлях  страху  знешкодили,  як  і  наші  всі  почуття.

Завалили  нашу  Вітчизну  різні  проблеми:
Соціальні,  медичні,  правові  і  політичні...
Знов  руйнація  держави.  Геть  всі  інші  теми.
"SOS"  в  ефірі.  Батьківщина  гине.  Лихо  те  токсичне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813281
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2018


Мудрий безжурно пишатись не може

Шлях  наш  тривожний  і  доля  колюча,  наче  дріт.  Сьогодні  у  нещасті  цей  світ.
Українці  не  хетта,  але  мужній  народ  і  жити  кожен  не  хоче,  як  кріт.
Люди  справжні  знати  бажають,  як  обіцянками,  брехнею  ситим  буде  жид.
Мудрий  безжурно  пишатись  не  може...Та  час  від  крадіїв  не  оставити  слід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812497
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2018


У фатальному сні

Від  людини  самої  залежить,  якою  стане  вона:  чи  доброю,  чи  ні.
Джерело  добра  і  зла  у  кожній  душі,  тому  на  серці  бентежно  понині.
Ти  живеш  на  Землі  без  віри,  без  точки  опори,  ось  чому  життя  у  вогні.
Став  твій  внутрішній  світ  зовсім  пустельним,  який  вже  мандрує  у  фатальному  сні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812434
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2018


Тепло вмирає єдності

Схрестилися  кроваві  зміни,  як  мечі  в  країнах,
Спливає  знову  геноцид  у  світі,  наче  сива  крига.
Тепло  вмирає  єдності  людей  і  в  Україні,
Бо  тлінна  наша  влада  сіє  все  нові  й  нові  інтриги.

Душа  справедлива  прагне  добра,  чистого  життя,
А  чорна  -  бажає,  щоб  захолола  Батьківщина  моя.
На  клапті  подерта  земля,  вороги  рвуть  на  шмаття.
Відчуй  той  біль,  може,  збагнеш  оновлення  без  царя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811675
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2018


Це тобі не дано

Як  безмежно  квітуча,  багатюща  українська  земля.
Садиш  життєдайне  зерно  і  швидко  проростає  воно,  
Наче  життя  для  добра,  для  достатку  де  безлюдні  поля.
Вірити  хочеться  кожному,  але  це  тобі  не  дано.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811194
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2018


Слово і діло в одне не злилися

Українці!  Любіть  свій  народ,  свою  культуру,  Вітчизну.
Як  ті  журавлі  не  розлітайтесь  по  далеких  чужинах.
Пропадає  країна...Люде!  Чесними  дивись  очима.
Мужній  про  себе  дбати  не  може  -  у  нещасті  родина.

Поки  атмосфера  моральна    в  суспільстві  держави  хитка,
Гласність,  правдивість,  фальшиві,  економіка  ледве  жива.
Слово  і  діло  в  одне  не  злилися  -  це  правда,  та  гидка.
Вищий  дар  людської  долі,  коли  всі  захищені  права.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810629
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2018


Обезлюднені…

Політичні,  економічні  стосунки  обезлюднені  в  державі,
Категорія  абстрактна  витає  і  нас  лякає  згаяти  час,
У  життєвій  та  в  непростій  важливій  і  нашій  благородній  справі.
Люди,  не  мовчіть,  просніться,  розкрийте  свої  очі  доки  рід  не  згас!

Діти  стають  жертвами  безвідповідальності  дорослих  і  влади.
Алкоголь,  насильство,  наркотики,  секс-бізнес  забирає  їх  у  нас.
Кригою  пливе  законодавство,  коли  в  неуцтві  дрімає  Рада.
Норми  та  сфери  життя  в  Україні  стають  гірше  і  гірше  щораз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809831
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2018


Як це можна забути?

Хата  для  людини  є  і  фортецею,  і  храмом...
З  нею  починається  лиш  пізнання  цього  світу.
Лагідний  родинний  затишок  хворіє,  коли  сам.
Ласка  матері  і  доброта  віє  досі  звідти,

Там  навчилися  ми  добре  хліб  і  сіль  цінувати,
Шанувати  батька  й  матір.  Як  це  можна  забути?
Бути  терплячим  і  чесним  та  старих  поважати...
Де  сьогодні  наш  розум,  чим  прояснити,  розкути?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809351
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.10.2018


Кружляв там ворон чорний

Обов*язок  свій  виконав  воїн-патріот,
Його  серце  молоде  вража  куля  зупинила,
Кружляв  там  ворон  чорний  -  і  згинув  роду  код.
Навічно  теплу  кров  сира  земля  охолодила.

Віддав  життя  юнак-герой  своїй  країні.
Хтозна  від  чиїх  рук  загинув,  за  яку  правду  ліг.
У  матері  останнього  забрали  сина,
А  батько  є  повний  інвалід  -  коляска  замість  ніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809349
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.10.2018


Сім*я - надійний тил

Сім*я  -  це  святе  і  нерушиме.  Найдорожче  в  світі  немає  нічого.
Любов  до  рідних  вогонь  родовий  зберігає  в  скрутну  годину.
Її  силою  ми  здолаємо  відчай,  невдачу,  майже  ворога  свого.
Приємно  розділити  з  сім*єю  перемогу,  радість,  хлібину.

Батьки  і  діти,  брати  і  сестри  свою  кровинку  рідну  згадуйте  щораз.
Продовж  усього  часу  на  Землі  з  близькими  підтримуйте  зв*язки.
Сім*я  -  надійний  тил,  комфорт  душевний,  це  чистота  відношень  у  кожний  час.
Найближчі  люди  поєднані  творінням,  мов  родинні  колоски.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809207
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2018


Не кожна мить остання

Нехай  кажуть:  "  Кожен  за  мить  може  стати  багатим,
Але  правда  сьогодні  -  чесний  люд  стає  жебраком  через  мить.
Закон  життя  -  працюй,  та  не  ставай  дурним,  горбатим...
Не  кожна  мить  остання,  і  кожний  подих  свій  не  дай  гасить.

Людина,  яка  не  займається  добрим,  корисним,  
Хворіє  -  мертвіє  душа,  тоді  її  пожирає  щось  зле:
Злочинність,  алкоголь,  наркоманія  -  пагубне  все.
Згадались  монаха  слова:  "  В  житті  робиться  все  ненавмисно."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808163
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2018


Світ чарівний

Вабить  небо  блакитне  до  себе  ,  ніжною  ласкою,
Манить,  загадково  зливає  на  Землю  розсип  сезонного  срібла.
Ниті  незримі  повисли  над  осінньою  казкою,
Де  горить  червоним  намистом  на  подвір*ї  калина  наша  рідна.

Краю  мій  любий,  на  побачення  я  до  тебе  спішу.
Зустрічає  первинний  ій  світ:  річка  і  міст,  неначе  рідний  поріг.
Світ  чарівний  -  минулі  роки  -  в  пам*яті  знов  воскрешу.
Легко    стає  на  душі,  бо  радість  проситься  в  серце  надійних  доріг.

















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808058
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.09.2018


Бізнес творять

Чи  простий  чоловік,  чи  Господь  дав  хлібині  життя  на  землі?
Колоситься  у  полі,  зберігається  в  амбарі,  в  пекарні  печеться.
Доки  немає  патенту,  не  народжується  він  на  столі.
Мерехтять  пшеничні  лани  та  врожаю  час,  коли  блакить  усміхнеться...

Мудрість  -  з  колоска  початок"  перекрутила  народна  влада.
Хлібороба  згадались  слова:  "Сьогодні  є  злом  наш  керівний  апарат."
Бізнес  творять,  мов  в  кіно,  куди  не  глянь  бурхливі  на  посаді.
За  кордон  везуть  зерно,  неначе  без  обмежень  діє  шахраїв  мандат.

Завжди  за  всіх  часів  в  усіх  народів  хліб  насущий  на  столі.
Святість  і  пошану,  та  звичаї,  традиції  не  забувайте,  люди.
Приєднайтесь  до  колядок,  до  пісень  в  українському  селі.
Хліб  -  найдорожчий  плід  землі,  його  повинні  поважати  всі  і  всюди.

Запити  ростуть  і  врожаЇ,  а  в  селі  все  менше  люду,  хат.
З  глибини  віків  людині,  спеченого  хліба  не  забути  праці  смак.
Та  чому  ціну  буханки  не  знає  наш  народний  депутат?
"Хліб  -  усьому  голова",  і  кожна  цінність  харчова  має  сорт,  як  злак.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807380
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2018


Прислухайся до розуму свого

Кожна  людина  одержує  щастя  таке,  гідна  якого,
Того  рівня  ,  того  зросту,  тих  ідеалів,  почуттів  і  мети.
В  наші  хвилини  життя  люд  прислухайся  до  розуму  свого
Надивившись  на  зло  та  добро,  щось  недалеке  пригадуєш  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806468
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2018


Ми в однім строю

Милостиня  -  совісті  ціна  сьогодні  в  Україні,
А  були  -  доброта  і  милосердя  -  людства  два  крила.
Чиста  правда  бентежно  в  державі  літає  понині,
Про  злочинство  і  зло  шумить  шляхетне,  легке  вітрило.

Все  в  житті  природним,  закономірним  бути  повинно:
Допомога  знедоленому  та  нещасному  люду.
Надання  притулку  бездомному  -  зробити  не  дивно.
Захистити  старість,  безпомічність  без  всякого  суду.

Знову  простір,  гудуть  вітри,  теплом  сипнули  з  давнини.
В  грудях  голос  ще  тремтить:  хворого,  каліку  порятуй.
Захисти  дитину,  жінку  від  біди,  хоч  добра  вдихни.
Люди,  всі  ми  в  однім  строю.  Душею  інших  біль  відчуй.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806175
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2018


Факел чарівний

Природи  творіння!  Нерозумінню  ворожому  виклик  кидАй
Своїм  душевним  полум*ям  дай  силу,  запали  несвідомий  народ.
Покликання  долі  до  кращих  мирних  шляхів,  патріот,  вибирай.
Життя  -  це  не  свічка,  а  факел  чарівний,  майже  кожен  має  свій  код.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806174
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2018


Майбуття під прицілом

Коїть  людина...Коїть  не  вперше,  не  чуючи  вини,
Дивиться  на  світ  чужими  очима,  очима  сатани.
З  їхніх  клятв  мало  що  вийшло,  підозріло  всім  і  мені.
Кров*ю  кожна  війна  вписала  полеглих  синів  імена.

Клятий  гаманець  -  злочинність  буття,  хитає,  дробить  світ.
Расова,  соціальна  нерівність  -  це  видає  за  життя.
Травляться  сили,  надії,  до  правди  спиняючи  хід.
Майбуття  під  прицілом,  всюди  у  владі  смердюче  сміття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805059
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2018


Час прийде

Наростає  гомін  недовіри,  плач  жіночий.
Вовком  виє  невдоволення  в  державі.
Брак  слів  правди  у  краю  не  знає  дня  і  ночі,
Бо  війни  дихання  є  злочинців  справа.

Поважай  свій  труд,    народ,  себе  і  рідний  голос.
В  Батьківщині  всі  за  все  відповідальні...
Долю  обирай,  не  покладаючись  на  когось,
Не  забава  -  красти,  і  злочин  -  це  не  дар.

Вір  сподіванню  усіх  -  мир  буде  в  Україні.
Рідний  край    зітхне  і  стихнуть  ці  ридання.
У  думках  вже  зникне  місце  бруду,  самотини.
Час  прийде,  і  радості,  добра  зростання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804583
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2018


Слава Січі назавжди

Плямили  чорною  віспою  ядер  красоти  всієї  землі:
Султани,  ярли,  хани,  баші,  ляхи-пани,  залишивши  сліди.
Відтворення  це  природне...Людина  -  генний  механізм  взагалі.
Життя  -це  наша  втіха,  дика  рвія,  білий  світ,  час  зла  і  біди.

Трудом  ченця  славянського  літописця  вже  забуяли  сходи.
У  світі  історичних  сторінок  слово  й  діло  злилися  в  одне.
По  краплі  давнини  бачим  правду  ми  в  чарівнім  дзеркалі  води.
І  розгортаєм  щедру  книгу  слави.  Героїв  пам*ять  не  мине.

Незлічені  коні  кочових  племен  все  далі  і  далі  неслись.
Летів  повз  марево  їх  згарищ  всесвітній  потоп  кінноти  орди.
Нащадки  воєвничих  хазар  -  козаки  кровний  зв*язок  довели.
Лягло  немало  Посполитої  люду.  Слава  Січі  назавжди.

Землі  копни,  мов  архіолог,  і  не  забувай  за  предків  порох.
За  край,  за  правду,  за  волю,  долю  відлунали  шаблеві  дзвони.
Порив  рішучий  у  них  і  тривожна  суть.  Тремти,  нікчемний  ворог  -
В  Січі  неспокій,  знов  рвуться  в  бій  наші  славні  козацькі  загони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804468
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2018


Безодня світу

Ця  безодня  світу  вже  чумна,  і  час  успіла  обплести
Винна  павутина  лиха,  скріпляючи  історії  листи,
І  ще  дужче  лютує  брехня,  що  теше  для  людей  хрести,
А  моральна  сліпота  не  бачить  причин  власної  глухоти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803649
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2018


Людську довіру виправдай

-  Геть  відсутній  досвід,  -  не  наступай,  поступися.
Людям  рота  ти  не  затикай,  спілкуванню  волю  дай.
Не  вбивай,  не  знищуй,  не  кричи  і  не  казися.
Досить  гадити  і  красти.  Людську  довіру  виправдай.

Не  роби  народу  те,  щоби  не  хотів  собі.
Будь  уважним,  шанобливим  до  неповинної  крові.
Здатні  всі  скривдити,  образити,  ніж  більш  слабі.
Нині  біль  завдають  вони  похилій  нашій  голові.

Не  проси  про  те,  що  можеш  легко  сам  зробити.  
Дика  рвія,  звірина  хіть,  зброї  сила  -  це  інший  світ.
Країна!  Могила  не  для  тебе  ця  розкрита.-
Із  чола,  обтерши  піт  трепетно  сказав  старенький  дід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802985
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2018


Зростає знов Іудів гріх

Скаламутив  маси,  жорстокість  виросла  в  моря.
Застогнало,  загуло  життя  в  кожнім  біднім  тілі.
Вали  водяні,  кошлаті  хмари  непокори.
Вітер  дико  творе  та  скрізь  здіймає  буйні  хвилі.

Запах  крові  на  Майдані  ще  чути  звідусіль.
Смерть  осіб  Небесної  сотні  стала  болем  для  всіх.
Думав  хтось,  що  потоне  правда  вся  під  тиском  хвиль.
Білий  світ.  Повторне  все.  Зростає  знов  Іудів  гріх.

Шум  та  гуркіт  вмить  наступають  на  славу  краю.
Від  церковних  чорних  справ  рушиться  наша  родина.
Ясний  розум,  правда  завтра  знище  хижу  зграю,  
Бо  зрівняє  нас  все  осмислене  буття  країни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802683
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2018


Ось біди прийшла пора

Земле  праведна!  Перший  рух  і  вічний  слід.
Батько,  мати  -  сердце  та  душа  всього  буття.
Перша  книга  -  стежиночка  у  білий  світ.
Перший  вчитель!  Теплі  спогади  горять  життя.

Ким  би  ми  не  стали,  докуди  піднялись,
Знаємо  по  чому  сіль  і  піт,  добро  і  зло.
Вільний  дух  і  правда  до  зброї  не  тяглись.
Дякуєм  батькам  за  строге  щастя,  що  було.

Праця,  хліб,  земля,  Вітчизна,  як  родина...
В  людях  відкриття  жалю,  любові  і  добра.
Педагогіка  свята  не  хитра  гине.
Злу  фінал  потрібен,  ось  біди  прийшла  пора.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802306
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2018


Дивись на рівень свій

Працюй  не  просто  так,  дивись  на  рівень  свій.
Зроби  найкраще  люду  і  без  його  мольби.
Не  будь  рабом  нездійснених  надій  і  мрій.
Покликання  знайди,  озирнись,  не  жди  ганьби.

Зріє  і  зростає  в  праці  вся  майстерність.
Найвищий  рівень  досягнень  справи  визначай.
Шепоче  розум:  "  Це  наша  є  безмежність.
Дивись  на  закони  земні  і  правди  додай!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801699
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2018


Не знає людина свого розуму меж

Не  знає  людина  свого  розуму  меж.
Наш  мозок  часто  звичайно  добре  працює,
Це  край  невідомий  і  можливостей  теж,
Який  на  меншій  долі  потужність  тримає.

Природа  дала  кожній  істоті  кредит...
Таланти  і  геніальність  лінощі  вбили.
Впадає  на  плечі  тягарем  цілий  світ,
Де  люди  майбутнє  своє  наче  пропили.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801698
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2018


Бешкетує гроза

Ось  тривожно  загули  верховини  дерев.
Зашуміли  крони  та  заметушились  бідні  птахи.
Ліс  охнув  від  сили  грому,  знівечив  шедевр.
Хмара  могутня,  страшна  блукає  і  шукає  шляхи.

Ніч,  як  безмежна  пітьма  знайшла  інший  щаблон.
Спалахнуло  та  враз  погасло  Бога  міцне  світило.
Бешкетує  гроза,  все  захопила  в  полон.
Тиша  раптова.  І  наче  вітер  опускає  крила.

Знову  вирушив  грім  і  десь  застряг  над  лісом.
Віддалік  з  пітьми  блискавка  оком  кривавим  моргнула.
Вітер  там  шумить,  гоне  хмару  з  компромісом,
Розуміє:  зорі  ночі  в  хвилях  неба  потонули.

Верховини  дерев  гули,  знову  стихали...
В  темряві  мокрій  почувся  далекий  шум  -  плач  хмарини.
Виринали  сльози  з  пітьми,  дощем  ставали.
Зверху  глухим  дзвоном  падали  ці  холодні  краплини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801216
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2018


Стискається серце

Стискається  серце,  каламутиться  розум.
Що  коїть  хижа  людина?  Що  коїться  в  світі?
Жадоба  страшна  Божому  дару  погроза.
Неправда  людська  -  це  шкода  землі  і  блакиті.

Істото,  нащо  ти  нищиш  ласки  природи?
Всі  блага  землі  і  синього  неба  для  тебе.
У  славі  лютує  життя  рабського  роду,
Бідує  і  бачить,  яка  у  державі  потреба.

Без  слова,  без  думи  наше  майбутнє  бреде.
Спинити  ,  мов  хоче  себе,  бо  бачить  руїни.
Забутий  спосіб  життя.  Непотрібність  гуде.
В  нове  ступивши  коло,  холоне  час  країни.

Отямся,  людино,  від  зла,  ти  не  тварина.
Природу  бережи  розумом  свого  народу.
Умийся  чистою  росою,  Батьківщино,
Жорстокий    вік  іде,  де  життя,  немов  погода.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800805
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2018


Хворіє за сліпих

Який  же  статус  несе  існування  людства?
Високі  святі  ідеали  чи  світу  смеркання?
В  душі  постає  гостре  питання  про  рабство:
"Коли  на  землі  настане  добрих  справ  панування?"

Немало  крові  пролито  в  кожній  країні.
Життя  без  долі  не  є  призначенням  людей  простих.
Його  вже  забагато  в  рідній  Україні,
А  світ  в  очах  Господніх  здавна  хворіє  за  сліпих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800399
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018


Дереву подоба

Людський  рід  дереву  плодовому  подоба,  
Яке  дає  плоди  щороку,  одне  на  одне  схоже.
Немає  кожен  інтересу  сам  по  собі.
Життя  коротке  їм  призначив  Бог.  Все  могутній  може.

Де  цикл  початку,  росту  гасить  земна  біда.
Одні  плоди  ідуть  у  діло,  інші  -  гинуть  задарма.
Вони  від  себе  не  залишають  і  сліда.
Нескінчений  процес  буття,  зникання  і  приходить  тьма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800398
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018


Немає правді ходу

За  гроші  зрадить  свій  народ  кожного  Іуди  розум,  рот.
У  розкошах  щасливі  папараці  живуть  без  міри.
Сьогодні  гасне,  гине  в  Україні  життя  простих  істот.
На  все  великі  ціни,  що  тут,  в  бутті  немає  віри.

Холоне  кров  і  стигне  мозок  вже  -  немає  правді  ходу.
Багато  фальші  і  брехні  повідомляють  наші  ЗМІ.
Не  треба  крить  від  світу  стогін,  біль  великого  народу.
Ви  добре  чуєте  прокляття  і  ганьбу  за  час  пітьми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799549
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2018


Сонячна рослина

Жде  сонях  сходу  сонця  знов  на  стеблиному  плечі,
Нижче  схилив  обличчя,    він  вже  впадає  в  сни.
Квітка  із  золотими  пелюстками  спить  уночі.
Тільки  зірниця  сходить,  марно  тремтять  вони.

День.  Сонце  піднімається,  вище  пливе  по  небу.
Повертає  враз  голівку  рослина  за  ним.
Неглибоким  очам  ще  тепле  кохання  потреба.
Час  образів,  мрій  малюнком  лягає  німим.

Вечоріє.  Втомлене  сонце  заходить  за  обрій,
Щоб  земля  змогла  спочити  манить  всіх  краса.
Баче    соняшник  птахів,  знає  намір  той  недобрий,
Личко  опускає.  Зріє  на  листках  роса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799315
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.07.2018


Перші квіти

Гріти  добре  ще  неспроможний  сонця  промінь.
Ось  люди  йдуть  у  ліс  по  ранні  перші  квіти,
Чути  за  синій  небокрай  веселий  гомін.
Всіх  гостей  вітає  весняна  біла  свита.

Зеленосної  пори  підсніжник  мов  дитя.
Матінка-природа  вже  гонить  час  зимовий,
Просипається  під  ковдрою  нове  життя.
Ручаї,  відлига  весни  початок  добрий.

Сніготаль.  Грунт  чудово  парує,  ніби  чай.
Хоч  під  снігом  може  і  комусь  добре  спати.
Дивний  рух  води  пробуджує  наш  рідний  край,
Бо  під  сонцем  навесні  буде  справжнє  свято.

Перша  квіти  -  весняний  карнавал  цвітіння.
Символ  сподівань  сердець  -  провісники  тепла.
Стільки  сили,    ласки  в  них,  хоч  мале  коріння.
Міць  і  цю  красу  земля  у  спадок  віддала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799103
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2018


Не хочу бути зайвим

Чи  вдячний  я  за  крихке  щастя  жити  на  землі?
Але  радий  за  пізнання,  що  суджене  людині.
Не  хочу  бути  зайвим,  тінню  в  місті  і  селі.
Коли  у  розпачі,  нещасті  люди  без  гордині,

А  "мудрі"  трутні  наші  перетворились  в  свині...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798618
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2018


Залишок стебла життя

Ворогам  не  погасити  ранкову  зорю.
По  всій  Україні  славна  калина  живе.
Вічності  символ  держави  росте  і  в  раю.
Нашій  країні  признання  здавна  світове.

Зрізане  верхів*я  калини  біля  села.
Впали  колодою  ноги,  руки  і  груди.
Біла  тирса,  як  кров,  на  землю  тепла  лягла.
Гілля  пишне  спалили  жорстокі  ці  люди.

Дим  струменів,  наче  залишок  стебла  життя.
Як  людини  душа,  він  тягнувся  до  неба,
У  високу  блакить,  вічності  щастя  буття.
Де  у  ніч  зіркою  спалахнути  потреба.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798606
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2018


Вогонь і вода

Голодний  проблискує  вогонь
Тремтячими  губами  їжу  рве
Жорстоко  вже  пече  долоню,
Та  дрова  цупко-жадібно  жере.

Як  час  прийде,  він  знов  бурмоче,
Що  сили  набирає  -  жар  гатить.
Червоний  пломінь  щось  клекоче,
Повітря  не  ковтає,  мить  димить.

Прийшла  година  ось  весела.
Чекають  друзі  пиво  і  шашлик.
Іде  розмова  про  джерела,
З  яких  я  воду  пити  більше  звик.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797749
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2018


Чому не збулись наші мрії?

З  рідної  хати  розлетілись  наші  діти.
Хтозна  чи  на  користь  рідній  Україні?
Довга  ніч  та  сумне  життя  -  нема  просвіту.
Тоне  тут  в  безодні  будь-яка  родина.

Душу  зрушила  війна,  і  душе  нас  біда.
Гасне  світло,  розбиті  у  малят  серця.
Люди  ждуть  якогось  дива,  чуда  без  труда.
Хтось  рай  шукає  за  кордоном  без  кінця.

Гроші,  блага  дають  всім  інше  існування.
Ось  чому  в  продажі  все,  і  сам  рідний  край.
Світ  побачив,  що  у  душі  нові  страждання.
Манлива  доля  чужини,  та  ти  не  Кай.

Лиш  навчись  правильно  оцінювать  події.
Чисті  високі  поривання  -  світлий  хист.
Знай,  хто  ворог,  чому  не  збулись  наші  мрії.
І  коли  в  економіці  настане  зріст.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797721
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2018


Вкажи оту дорогу

Вдивися  ,  чахне  щедра  ненька-Україна,
Годину  чорну  тягне  зради  хвиля.
Байдужий  мозок  у  людей  і  розум  гине.
Війна  і  смуток  творять  божевілля.

Посмійся  над  собою  та  забий  тривогу
І  більше  не  гріши...О,  Господи,  прости,
Прости  людей  усіх,  вкажи  оту  дорогу,
Де  все    правдиво  розквітне  і  зросте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796967
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2018


Негода

Світ  Господній  на  чому  вже  стоїть?
Злодії  не  шанують  честь  і  працю.
Дурнів  не  повчає  сіть  зла  століть.
Знов  продажні  всі  ждуть  життя  в  палаці.

Вітер  виє  вовком  злим  голодним.
Скрізь  по  небу  сунуть  хмари  без  кінця.
Мряка  ріже  геть  дощем  холодним.
Може,  зруше  з  місця  чуйний  час  свинця.

Люд  пращурів  забув  поріг  і  дах,
Дужчає,  лютує  в  серці  пустота.
Пнем  байдужим  бути  найглибший  прах...
Склепу  лиш  потрібна  сирість  темноти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796810
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2018


Врятуємо Вітчизну

Чекає  ненька-Україна  на  своїх  героїв.
Нам  не  потрібні  горе,  море  крові  і  вогонь  війни.
У  нашого  народу  мужній  дух  -  це  дужче  зброї.
Ми  чуєм,  чуєм  біль  землі,  де  плачуть  сиві  полини.

Впливовий  час  летить.  Тремтіть  всі  вороги  країни!
Врятуємо  Вітчизну.  Є  немало  справжніх  добрих  справ.
До  правди  набирає  хід,  вже  цінна  і  хвилина.
Найвищий  суд  -  народ,  і  зрадникам  вже  кару  він  обрав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796135
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2018


Чого держава прагне і яким шляхом?

Чого  держава  прагне  і  яким  шляхом?
Чому  стоїть  вона  на  краю  могили  нині?
Ще  вчора  життя  людей  славилось  трудом.
Усі  тяглися  ввись,  сліз  не  було  на  калині.

Держава  молода  скинула  корону,
Комусь  байдуже  вже,  як  народу  жити  далі,
Бо  влада  шкіриться  жадібно  драконом.
Нардепи  йдуть  дорогами  війни,  гнів  лиш  в  залі.

Все  ми  мали  наяву,  проекти  жили.  
Вважали:  темінь  не  погасить  нашого  буття.
Держались  сили.  Невмирущі  дні  були...
Зростала  міць...Жидівська  влада  зрадила  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796025
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2018


Сумління робиться рабом

З  вершини  чудова  ця  панорама  зріє  рідного  краю.
Узвишшя...Із  золотими  куполами  храм  святий  стоїть.
В  безодню  неба  синю  тягнуться  хрести,  зірки  вітаючи.
До  цього  тихого  пристанища  прокладений  міст  століть.

Душа  людини  до  віри  в  Бога  несе  завжди  глибокий  зміст.
Єдиний  міст,  який  єднає  всіх  і  вчить  нас  мудро  жити,
Бо  люд  загруз  у  злочинах  і  грабіжах.  Чутливий  злоби  зріст.
Грабують  бідного,  б*ють  безсилого  -    це  не  приховати.

Прозоре  життя,  забруднили  "чесні"  чини.  Збурені  люди.
І  нашу  землю  гіркими  сльозами  доля  кропить  сумна,  
Бо  нас  душить  горе  глибоке  -  зло  і  брехня  сіються  всюди.
Про  Бога  забув,  виходить  все  з  міри,  а  душа  лиш  одна.

Мізерна,  жадібна  людина  може  дбати  тільки  про  себе.
Тому  з  дев*яностих  у  нещасті  народ.  Гине  країна.
Нема  довіри  владі,  коли  смуток  у  державі  потреба.
Сплелись  в  обійми  злодії,  і  стала  дорожча  хлібина.

Наш  розум  можливість  має  зробити  вибір  між  добром  і  злом.
Коли  вірно  вміє  оцінювати  вчинки,  зраду,  дії,
Де  людяність  втрачає  людина,  сумління  робиться  рабом.
Зазнав  багатство,    вбиває  жадоба  усі  наші  мрії.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795517
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2018


Стільки ласки, тепла

Травень  -  міцне  буяння  листя,  трави  і  цвіту.
Місяць  чудових  пахів  акації,  квітів.
Кожна  стеблина  рослини  є  майстерність  світу.
Скільки  Бог  мудрої  сили  в  квітах  помітив!

Травень  -  несподіваний  полиск    дівочих  очей.
Стільки  ласки,  тепла  весна  у  сонця  знайшла.
Сила  проміння  скинула  прохолоду  з  плечей.
Матінка  природа  все  поєднати  змогла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793914
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.05.2018


Життя - цікава книга

Дитинство  -  наша  широка  доля.  В  усіх  життя  гуло.
Маревні  ріки  струменіли  так  лагідно  свідомо.
Думки  дітей  відчували  захист  неба...Це  все  було.
І  рідні  береги,  і  гостинність  батьківського  дому.

Щасливий,  хто  благословився  в  пору  славного  труда.
В  житті  -  цікавій    книзі,  де  слово  здатне  оживити.
Росли  міста,  мости,  і  бачили  правдивість  ми  суда.
Об*єкти  стратегічні  ніхто  ніяк  не  міг  купити.

Зросла  би    України  міць,  коли  б  не  крали  всі  чини.
В  державі,  як  у  хижім  світі  обезцінено  життя.
Поважчала  земля:  ростуть  сміття,  отрута,  "вічні  сни".
Тепер  зневірений  народ  жахає  зло  і  небуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793658
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2018


Людська любов

Людська  любов  -  чарівна  та  незвичайна  сила.
Казкова  найніжніша  квітка,  сердець  двох  ліпка,
Весна  журлива,  тепло  і  ласка,  щастя  крила.
Це  жар  душі,  пісень  відлуння,  скрипаль  і  скрипка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793564
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.05.2018


Божий глас

В  шумящей  жизни  торопливой  лучше  всех  живёшь,
Бесстыдство,  жадность,  лживость  выставляя  напоказ.
Народ  твой  в  нищете,  а  ты  от  жира  всё  плывёшь.
Отмеренный  твой  час  -  сегодня  слышен  Божий  глас!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793394
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2018


Вирус наживы

Бесшумно  человек  в  мир  агрессивный  и  дикий  вошёл,  -
Сегодня  с  большим  изумлением  земной  жизни  герой.
Оружие  мощное  он  в  беспощадной  гонке  обрёл.
Всеядный  гомосапиенс  вот  и  живёт  с  мыслью  одной...

Нарушены  табу  и  запреты,  убиты  декреты.
Открыты  беззащитные  годы  драматичною  мглой.
Забыт  человеком  статус  природы  этой  планеты,
Где  вирус  наживы  блещет  давно  многоводной  рекой.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793392
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2018


Основа нашого життя

На  боротьбу  здолання  бідноти  кожна  влада  дає  клич:
Прозорість,  правда,  совість,  мир  -  вигуки  завжди  гучні,
Але  ще  гірші  в  Україну  приходять  прірва,  скрута,  біч.
Скорблять  по  неньці  фальшиві  патріоти  з  чужини.

Уже  більше  двох  десятків  років  підживаються  верхи.
Добром  народу  набивають  кишені  і  торби.
Куди  ведуть  людей  павутинні  сіті  -  крадіїв  шляхи.
Маєтки,  замки  виросли  за  ці  роки,  як  ті  гриби.

І  знищене  добро  хижацькою  рукою  і  все  святе.
Ідуть  роки,  напасті  тяжкій  немає  забуття.
Бездольність  чвари,  війни  і  безробіття  -  зовсім  не  пусте.
Бо  мирна  праця  -  основа  цінна  нашого  життя.

В  обіймах  влади  "еліта"  наша  у  розкошах  щаслива,
Але  зарплати,  пенсії  народу  не  для  буття.
Контроль  Кодексу  законів  країни  діє  від  пориву.
Не  виразна  оцінка  праці.  Відсутні  почуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792487
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2018


Приховане те зло

Спотворює  зовнішність  і  душу  аморальна  поведінка.
Скалічена  гідність,  честь.  Краса  людини  втратила  величчя.
Погас  життєдайний  промінь  у  людей.  Нема  життю  оцінки.
Негідники  і  брехуни  згвалтували  вже  своє  обличчя.

Облесники  -  люди  небезпечніші,  ніж  відкриті  вороги.
Приховане  те  зло.  Від  довіри  до  них  маєм  горе,  муки,
Обкрадення,  обдурення  і  зраду,  а  країна  -  ланцюги.
Прокляті  лицеміри  до  влади  небайдуже  тягнуть  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791478
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.05.2018


Компас суду

Людино!  Ти  справжня!?  Чесність,  гідність,  правда  гинуть    без  образ.
Прославитися  хочеш  патріотом?  До  слави  шлях  найгірший.
Повстануть  змучені  ...  Кривди  не  простять,  минуючи  свій  час.
Лютує,  дужчає  щодня  народ,  як  отруєний  і  грішний.

Усі  стосунки,  спілкування  та  відношення  до  люду,  
Як  завжди  розкривають  людини  душу,  яким  є  кожен  з  нас.
Спрямована  на  праведну  дорогу  совість  -    компас  суду,
Тому  багато  між  людьми  неправди,  фальші,  лиха  їх  "прикрас".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790885
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2018


Гірка печаль

В  радянському  пристанищі  добре  кожний  жив:
Енергія  атома  -  досягнення  людства,
Давала  початок  життя  веселе  на  спів,
Але  шле  Господь  лихо  нове  на  суспільство...

...Квітневий  ранок...У  світанні  зріють  чари.
На  світ  безвинний  благословляється  земля.
Дарує  часу  теплий  промінь  нам  примару.
Кому  людські  скорботи  і  всі  жалі  в  імлі?!

Понурі  чорні  хмари  нЕсли  горе  світу  -  
Сльозами  радіації  життя  позбути.
Нема  злу  забуття,  пам*ятаємо,  як  слід.
Страшне  буття  іде  -  горять  червоні  рути.

Скінчились  в  Україні    блаженні  тихі  сни.
Жахливий  атом  посіяв  смерть,  хворобу.
Чорнобиль  -  гірка  печаль,  тривога  голосна.
Це  спільне  лихо    є  година  братства  проби.

У  кожну  хату  стукав  чорнобильський  розлом.
Розрушився  потужний  атомний  реактор.
Все,  як  на  війні  -  добро  боролося  зі  злом.
Причиною  розрухи  є  відомий  фактор...

Сміливі  люди  без  захисту  у  пекло  йшли.
Вогонь...Плавився  метал,  кипів  графіт  і  скло.
Герої  монстра  саркофаг  мужньо  одягли.
Міцніла  наша  воля,  йщли  боєм  всі  на  зло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789591
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 29.04.2018


Безмірна душа

Ми  завжди  в  боротьбі  за  наше  повноцінне  життя.
Безмежна  широта  свободи  дарує  натхнення,
У  серці  викликає  безцінне  людське  почуття.
Століть  сивина  почуває  батьків  откровення.

Безмірна  душа  -  у  піснях,  віршах  мого  народу.
У  них  історія  воїна  безсмертного  роду.
Це  скарб  долі  людства,  вічність  слов*янської  породи,
Краса  образів,  вільна  чарівна  сила  природи.

В  усіх  українців  живе  поетична  натура,
Вона  передається  з  покоління  в  покоління.
Сьогодні  ліра  правду  шукає,  гине  культура.
Невже  людяність  згасла,  та  все  згоріло  терпіння?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788620
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 22.04.2018


На нас їм наплювати

Чому  завжди  ми  мусимо  всі  вижити,  вціліти,
Коли  крадії  викохують  свої  тіла  огрядні.
Народу  слід  подумати  і  підсумки  підбити.
Холодний  світ...Давно  у  владі  люди  непорядні!

Сьогодні  вже  безсилі  наші  пенсії,  зарплати.
Тарифи,  ціни,  злидні  стали  більше  ще  зростати.
Чужим  добром  кишені  набивають  депутати.
"Вони  живуть  на  дві  душі".-  На  нас  їм  наплювати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787590
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2018


Це факт і стрес

У  наші    норми  моралі  вдивляється  жах.
Душею  людини  володіє  дикий  рок.
І  серце  холоне  -  злоба  зростає  в  грудях.
Цинізм,  непристойність,  вульгарність  -  влади  порок.

Нардепів  тривоже  особистий  інтерес
І  правда,  ідеали  в  нас  викликають  шок.
Хтось    платить  злочином  за  злочин  -  це  факт  і  стрес.
Де  лівий  -  правий  свій  у  закона  суддів  крок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786006
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2018


Природа - вразлива мати

Птахи  і  звірі,  луки,  поля,  вода,  дерева,  квіти
І  це  повітря  -  просять  ради  у  нашого  століття.
Порушує  норми  людина.  Вже  набридло  глядіти.
Повсюди  сміття,  ліси  перетворилися  в  жахіття.

Великі  рани  заподіяні  природі.  Мстить  вона:
Тайфуни,  смерчі,  землетруси  і  повені,  посухи.
Всі  наслідки  порушення  гармонії,  не  є  війна.
Але  шугає  вітер,  безсмертні  сатаніють  духи.

Природа  -  вразлива  мати  та  не  терпить  зла,  нехлюйства.
Забули  люди,  що  її  треба  завжди  шанувати,
Які  бездушно  знищують  все  майбутнє  для  потомства.
Один  ще  крок  байдужості  й  будемо  шкодувати..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785581
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2018


Нічого не навчило нас минуле

Маячить  горе.  Нічого  не  навчило  нас  минуле.
Вже  жадібність  і  егоїзм  -  цієї  влади  сутність,    світ.
Злочинність,  обман  і  підлі  вчинки,  зрада  -  все  загуло.
Стоїть  країна  наша  на  краю  могили  хворих  літ.

Бо  всюди  ні  правди,  ні  жалю,  і  людяність  незряча.
Панує  зло.  Йому  потрібне  побоїще  криваве.
Тепер  життя  людське  без  чвар  і  війн  негоже  наче.
Де  вже  нема  найкращого  чекати,  шукають  слави.

Тому  в  державі  змови  і  розбрат,  і  єдності  нема.
Усі  тут  знають  :  корупція,  цинізм  -  це  влади  хиба.
Злочинці  на  свободі.  Знов  чому  ображена  тюрма?
Верхи  лютують,  бо  провини  в  них  велика  глиба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784211
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2018


Геноцид зростає

Чому  гідність  людини  не  цінують  в  нашій  країні?
І  ким  майбутнє  простої  людини    окрадене    вщерть?
Родилось  малятко    в  державі,  в  великій  родині.
Де  нам  життя  багатогранне  посилає  жах  і  смерть.  

У  зиднях  живе  мале  і  безпомічні  батько  й  мати.
Сьогодні  медицина  спасти  людей  нездатна  стала.
Летять  години,  минають  дні...На  тілі  білі  шати.
Продажна  влада,  багатьох    людей  в  землю  вже  сховала.

Наш  уряде!  Скоро    тебе  осудять  діти,  онуки.
Ніколи  Мати  Божа  не  простить  самогубств  зростання.
Вмирають  різні  хворі  люди,  знесилені  від  муки.
Повсюди  чути  недовір*я  та  стогін,  плач,  страждання.

Ми  всі  завжди  відверті  -  геноцид  зростає  кожну  мить.
Руйнатор  миру,  людина  зла.  Знають  всі  його  ім*я.
Народна  боротьба  вже  без  краю  в  цьому  хижім  світі.
Не  бачить  щастя  в  Україні  чесна  молода  сім*я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783196
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2018


Людских надежд запрос

Где  слышим  набат,  там  тревожно  всё  и  зов  всерьёз.
Народ  в    Украине  подаёт  сигналы:  "SOS".
Ужасный  год  Вольф  Мессинг  лично  сам  занёс  в  прогноз.
"  Спасите  наши  души"  -  людских  надежд  запрос.

С  тревогой  чуткой,  человечной  нам  указан  год.
Из  тесной  тьмы  в  стране  откроются  просветы.
Наступит  мир  без  европейского  подхода.
В  глухом  беспамятстве  своём  найдём  ответы.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782442
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2018


Розумна істота

Людина  -  початок,  людина  -  середина.
Вона  є  вічна  розумна  істота.
Людина  -  матерія,  але  не  єдина,
Хоч  цінність,  земної  природи  квота.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782253
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2018


Надходить час…

Біблійна  етика  порушена  в  країні,
І  зраджена  вірна  єдність  кровна  людська.
Чому  псалми  ми  чуєм  влади  "янголині",
Де  молодь  відчуває  долю  жебрака.

Ось  стогнуть  світлі,  грізні  хвилі  у  народі,
Надходить  час  тій  найглибшій,  кожній  думі,
Де  сяйво  розуму  одерже  світ  свободи.
Геть  чвари,  війни.  Жити  досить  у  ярмі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782249
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2018


І проженемо лихо

Де  владу  захопили  ці  шахраї  цілком,
Трудящі  люди  не  шановні  у  суспільстві.
Дивись  на  світ  реально  -  ти  став  для  них  рабом  -
Ворам  і  цим  злочинцям  -  шлях  яких  насильство.

Найкращий  вчитель  на  землі  є  саме  життя.
Народе!  Вже  потрібно  знати  собі  ціну.
Не  бидло  ти.  Час  позбутись  рабства  почуття.
Ми  прагнем  миру,  а  не  розпалювать  війну.

Вся  кривда    -  влади  знаряддя,  сектор  їх    буття.
Забуто,  що  народ  господар  у  державі.
Ось  люди  розпалять  гніву  вогонь  почуття
За  ціни  страшні,  вражі  тарифи    лукаві.

За  пенсії,  зарплати  сядуть  вже  за  грати.
Повернемо  основи  кожного  закону.
І  проженемо    лихо,  щоб  борги  віддати.
Рясні  не  впадуть  сльози  з  Божої  ікони.

Де  правда  існує,  там  діє  справедливість.
І  вищим  джерелом  закону  лиш  є  нарід.
Моралі  принципи  -  людини  особливість,
Що  образ  борця  передає  із  роду  в  рід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781079
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2018


Молися, мій народе

Де  запальний  і  непостійний  простір  нашої  природи.
Молися,  мій  народе,  щоб  душу  боязливу  відвести.
І  розум  твій  в  пошкодженім  житті  не  змінить  цю  погоду,
Бо  він    бентежний  блукає  в  темряві,  в  байдужій  сліпоті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780142
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2018


Скільки можна?

Як  нашим  виродкам  дісталось  державне  все  майно:
І  фабрики,  заводи,  майже  всі  дари  природи?
Де  той  Закон,  щоб  правду  молодь  знала  про  це  лайно,
Ми  ж  "правова"  держава,  європейської  породи?

Люди  мруть  від  буття  такого,  бо  виходу  нема...
За  роки  влади  обірвалось  не  одне  життя.
Небесну  сотню  пам*ятає  та  київська  зима.
В  доларах  і  євро  продане  бронзове  лиття.

Скільки  можна  іудам  нашу  людяність  топтати,
Де  час  від  часу  правосуддя  змінює  окраску,
І  до  чужого  горя  співчутливість  небагата,
А  до  слабких  і  немічних  уважність  має  маску.

Всі  порушення  контрактних  елементів  у  житті
І  деградація  родини  перекрили  нам  шляхи.
Людські  відносини  тепер  ведуть  до  карної  статті.
Бо  у  владі  хижі  звірі,  а  не  голуби  -  птахи.

Усім  чинам  вже  пізно  вчитись  працювати  гідно.
Їхній  мозок  їсть  отрута  -  спокуса  владою,  валюта.
Роки  летять,  але  в  державі  свобода  дише  бідно.
На  дві  душі  в  країні  жити  -  це  зрада  люта.

Народе,    презирством  знищуй  брехунів-гарпагонів.
І  байдужість  ніколи  не  пускай  до  свого  болю.
"Де  правда,  там  і  щастя  сяє  без  погонів"  -
Прості  слова,  але  лиш  загартовані  на  волі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778799
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2018


Не шкодь людині


Лікарю,  згадай  клятву  Гіпократа:
"  Не  шкодь  людині,  не  спричиняй  їй  зла"  .
Не  забирай  життя  рукою,  брате,
Щоб  перша  користь    у  тюрми  привела.

Кожний  хворий  не  бездушна  людина,
Це  цілий  світ  складний,  майже  геть  слабкий.
Між  тим  не  є  для  ремонту  машина,
Тіло  з  душею  знов  пацієнт    важкий.

Етичні  норми  медицини  гинуть,
В  дні  життя  бліде  обличчя  смерті  скрізь.
Лікар  країни  на  майбутнє  вплине,
Це  мертвий  шлях  -  шлях  людських  кривавих  сліз.

Слово  -  найтонший  дотик  є  до  серця,
Воно,  як  ніжна  квітка,  вода  жива.
Лікує,  каліче,  навіть  до  мерця.
І  брутальних  слів,  дошкульних  не  вжива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777331
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.02.2018


На сцені бард

У  житті  співає  кожен,  як  йому  дано.
На  сцені  бард...І  гостре  слово  правди  лине.
Сім  струн  і  мова  творча  з*єднали  все  в  одно:
Думки,  почуття  і  захоплення  людини.

У  темно-сірому  чаді    диму  цигарок
Затужили  звуки  перед  очима  співця
В  барельєфах  печалі  шлях  бунтарських  зірок
І  проникливі  слова  сходили  з  уст  творця.

У  житті  гучному,  у  квапливому  бутті
Ні  в  гірший,  ні  в  щасливий  час  своєї  долі
Співав  не  марно,  творив  Володя  до  пуття.
Хоч  дивним  кроком  ішов  до  вічної  волі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776839
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2018


Вічний храм душі

Хоч  здавна  народилася  гітара  на  сході,
Її  назва  утворилася  від  слова  "кіфара".
Цей  інструмент  стає  незамінним  у  поході.
Істину  сховати  не  може  ніяка  примара.

Щасливий  дар  природи  -  це  відомо  вже  давно:
Під  компонент  струн  гітар  солістами  були  -
Шаляпін,  Обухов...Згадаєм  всіх  ми  все  одно,
Де  пам*ять,  почуття  в  одне  злились,  не  зна  коли.

Россіні,  Вагнер,  Шуберт,  Берліоз  і  сам  Руно.
Шедеври  поклали  в  творах  на  вічні  терези.
Вони  не  дбали  про  славу  і  багате  майно,
Хоч  виконавці  грали  майстерно,  пізнавши  ази.

Шевчено,  Лермонтов,  як  два  промені  ясні.
Шукала  тяга  до  струни,  вільне  слово  під  пером.
Їх  поезія  талановита,  завжди  невмируші  дні.
І  воздвиг  Кобзар  своїй  душі  вічний  храм  трудом!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775798
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 08.02.2018


Материнська любов

Материнська  любов  -  вроджене  людське  почуття,
Обумовлене  фізіологічним  процесом,
Пов*язане  з  виношуванням  рідного  дитя.
Тече  його  життя  з  наступним  інтересом.

Члени  однієї  родини  -  доля  дитини.
Прихильність  один  до  одного,  сліпа  повага.
Жорстокість  до  них  є  влади  велика  провина.
Байдужість,  безсердечність  -  це  не  розвага.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774046
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2018


Дерево русалок

Береза  -  найдавніше  дерево  на  світі,
Його  колись  садили  люди  біля  хати,
Щоб  шанувала  доля  їх  в  житті.
Милувати  око,  садибу  захищати.

Це  дерево  русалок,  вміє  чарувати,
Дівочій  ніжності  і  вірності  краси.
Оберіг  від  духів  злих  та  символ  чистоти,
І  кожен  лист  прагне  сонця  і  роси.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774044
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2018


Оберіг - верба

Верба  квітуча  -  подарунок  Божий  всім  живим,
Вона  відганяє  нечисть  від  душі  і  тіла.
Неділя  Вербна  -  вхід  Спасителя  в  Єрусалим,
В  Ісуса  віра  -  це  духовна  мудра  сила.

З  піснею  птахів  розквітають  гарні  дні  весни.
Хоч  тепла  немає,  всюди  зорі  мандрівні.
Світить  промінь  сонця  творчим  золотом  рясним,
Розплітають  верби  довгі  коси  чарівні.

Ці  дерева  геть  магічні,  цілющі  і  родючі.
Міць  здоров*ю  надають,  люди  оберігом  звуть,
Бо  захистять  від  духів  злих  з  вірою  блискуче.
Відвернуть  біду  від  хати  та  лихо  проминуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773884
рубрика: Вірші, Інша поезія натхнення
дата поступления 28.01.2018


Орієнтир у моралі

Природа  є  орієнтиром  у  моралі.
Призначення  частина  тіла  кожна  має,
Але  інструмент  людського  роду  в  печалі.
Тяга  до  генталій  жіночих  згасає.

Гомосексуальність  -  відхилення  від  норми
Не  тому  що  вона  аморальна  і  грішна,
А  суто  механічні  причини  форми.
Це  хвороба  європейська  дика  і  страшна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773880
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2018


Чому ця твердь земна тримає всіх

Чому  ця  твердь  земна  тримає  всіх:
Злодіїв,  злочинців-паразитів,  шахраїв?
Чому  Господь  усім  прощає  гріх?
Воля  наша  гідна    пахне  долею  хрестів.

Слухать  не  набридло  маячню?
Ось  час  прийшов  казнити  виходців  із  пекла,
Бо  гине  Україна  від  вогню.
Засмажмо,  друзі,  на  Майдані  вепра.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770325
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2018


А гнев куёт мечту людскую

Больна  страна,  болит  разрушенное  тело,
Где  неволю  не  может  различить  наш  простой  народ.
Человек,  спроси  ты  Бога:  "  Чьё  это  дело?"
Землю  нашу  за  что  поганит  враждебный  хитрый  род.

Течёт  рекой  мутной  и  убогой  жизнь  в  стране.
Тяжелеет  небосвод  от  власти  жадных  всех  господ.
Силы  демократии  оказались  на  дне.
Политическая  зрелость  не  знает  мер  и  свобод.

Поникла  радость,  надежды  сердца  продались.
Чья  рука  поднимет  силы  народного  пожара?
Люди,  дети  пенсий.Все  нардепы  зажрались.
А  гнев  куёт  мечту  людскую  с  правдой  для  удара.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769157
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.01.2018


Словом правдивым каждый быть может убит

Пользование  языком    -  не  полный  процесс.
Речь  человека  -  выражение  мысли.
Дружба  и  понятие  мира  -  дар  и  протест.
Слух  и  словесность  есть  набор  малочислен.

Не  каждый  человек  слышит  и  мыслит,  творит.
Слыша,  понимая  о  любви  говорит,
Но  звуки  речевые  есть  холодный  гранит,
Словом  правдивым  каждый  быть  может  убит.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767908
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2017


Досить нам блукати

Це  повинен  кожен  українець  пам*ятати:
Народ-творець,  господар  і  солдат  держави.
За  свої  права  природні  може  все  здолати,
Лиш  потрібно  повернути  нашу  правду  слави.

Десь  у  сліпоті  моральній  досить  нам  блукати.
Честь  і  совість  наші  попали  в  тяжку  скруту.
За  майбутнє  плаче  скритий  страх  і  кожна  мати.
Гинуть  хлопці,  йде  біда...Ждіть  знов  покуту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765067
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2017


Кроваве владолюбство

Будь-яка  брехня  завжди  читається  в  очах,
В  схованих  минулих  злочинах  і  таїнах.
Вже  в  безодні  їх  бачу  владних  мрій  я  крах.
Хай  згине  підлий  Каїн  і  бруд  в  думках.

Кроваве  владолюбство  -  американський  сказ.
Свою  медаль  вчеплять  янки  всім  на  груди.
...Віками  створене,  а  зруйноване  все  враз.
Усі  продажні  стали,  геть  розумні  люди.

Одурений  народ.  Правда  -  все  і  без  образ.
Сучасна  зброя  -  геноцид.  Доля  вже  сумна.
Тарифи,  ціни  -  цеї  влади,  мабуть,  є  екстаз.
Його  буяння  в  світі  зла  тягне  нас  до  дна.

Минулі  сни  та  мрії...Що  в  державі  зріє!
Реформи  злочинні  всіх  бідних  тягнуть  в  багно.
Життя  українців  під  тиском  чужинців  тліє,
Тепер  з  брехнею  повито  не  знає  добро.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763622
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 02.12.2017


Одурена віра

Знов  до  влади  рвуться  вори,  шахраї,
І  сьогодні  повселюдно  славиться  грабіж.
Взятки,  колядки,  мзда  -  кращі  врожаї.
Нам  злочинність  в  спину  засадила  ніж!

Злодії  тепер  нам  пишуть  закони,
Бо  Феміда  кульгава  згнила  у  хворобі.
Ось  корупція  згидила  трони.
І  стала  вона  в  обраній  долі,  як  хобі.

Вже  віри  нема  продажним  іудам.
Все  очернили,  зганьбили  зірку  Давида.
Та  здали  козацький  рід  ізуїтам.
Злидні,  безробіття,  нужда  -  реформи  жида.

Хаос,  чвари,  війну  зробив  "патріот".
Всі  українці  бідують  на  власній  землі
Де  з  пекучим  болем  мовчить  наш  народ.
Одурена  віра  -  змішалась  у  злі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761752
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2017


Конституція чи дійсний Закон України?

Конституція  чи  дійсний  Закон  України?
Якщо  особи  змінюють  обсяг  прав  і  свобод.
Узурповання  права  -  ніби  чорна  година.
Бо  джерелом  влади  проноза  -  злочинності  плод.

Іуди  створили  свою  демократії  форму,
Одне  відчуття,  що  державі  бажають  кінця.
Відсутні  екологічні  закони  та  норми,
Токсичний  стан  руйнує  здоров*я,  життя.

Економічне  зростання  лише  на  бумазі,
Люди  не  мають  достатку,  любові  та  волі.
Руйнується  все  і  наше  майбутнє  в  проказі,
А  більшість  народу  гідна  щасливої  долі.

Керівники  держави  -  продажні  чини.
Брудна  жадоба  довела  народ  до  війни.
Злочинність  зросла  і  життя  не  має  ціни.
Жебраків  та  наймитів  зробили  вони.

Розікрали  державу  і  правда  вже  у  багні.
І  висохло  русло  братства,  поваги,  як  сльози.
Вкрадені  мрії  і  стежки  життя  стали  сумні,
Лиш  звучать  обіцянки  та  брехливі  прогнози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759692
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2017


Мова

Синтаксичний  зв*язок  виражених  речень  і  фраз
Та  інтелектуальність,  логіка  розмовної  мови
Від  сигналів  тварин,  людей  відрізняє  щораз.
І  дають  здатність  вивчати  мови  держав,  їх  основи.

Цілком  розвинута  завжди  сучасна  і  складна
Будь-яка  людська  природна  мова,  гарна  і  цікава.
Була  вершиною  процесу  еволюції  вона.
Її  образити,  зганьбити  ніхто  не  має  права.

Люди  з  раннього  дитинства  розуміти  мають:
Мова  -  це  етап  розвитку  життя,  а  не  руйнування.
Конституцію  про  мови  ...хай  верхи  згадають.
Це  головне  джерело,  ні  чвар,  ні  війн,  а  спілкування.

Люди!  Мову  любіть,  як  блакить  рідного  неба.
Як  силу  і  колір  достиглих  житніх,  пшеничних  ланів.
Це  культура  життя  і  поколінню  потреба,
Бо  це  материнське  тепло  і  пам*ять  про  наших  батьків.

Наш  рецептор  емоційно-духовного  часу...
Слово  до  слова,  краса  до  краси  -  з*явилася  мова.
Наша  українська,  чудова  -  вищого  класу.
Роду  козацького,  який  охороняє  Покрова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759030
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 06.11.2017


Не ждіть пробачення

Шлях  життя  треба  розумом  збагнути,
Щоб  захистити  вірно  себе  від  біди.
Наш  люд  злочинці  бажають  згубити,
Завжди  вони  чужі  до  людської  нужди.

Іуди  нас  тяжким  ярмом  запрягли,
Що  ціни,  тарифи  міфів  вже  досягли.
Душать  свободу  сьогоденні  борги.
О  "любі"  нардепи,  Ви  кому  присягли?

"Справа  честі  -  ми  покращимо  життя  -
У  Раді  всі  кричали  і  в  груди  били.
А  що  тепер  -  ще  зросте  одне  сміття,
Але  чини  собі  грошики  "відмили".

Нащо  владі  ці  шановні  крадії
Та  затягнуті  арканом  наші  шиї?
Бо  вони  самі  зі  стажем  шахраї
І  бажають,  щоб  народ  заплющив  вії.

Чому  ви  стали  всі,  як  хижі  звірі,
Геть  порушили  святі  закони  Бога?!
Усі  живцем  захоронили  мрії.
Мабуть,  злочинам  не  буде  некролога.

На  запах  влади  всякий  лізе  вгору,
Багато  знають  українців  цю  хворобу,
Бо  це  життя  надало  більше  зору,
Лиш  чесні  люди  не  мріють  про  жадобу.

Зрадивши  народ,  державу  -  злочин  Ваш...
Не  ждіть  пробачення  людей  ніколи.
Крах  терпінню...Не  допоможе  "Отче  наш..."
Вищий  Суд  воздасть  заслужені"престоли".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758801
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 05.11.2017