Ана Локер

Сторінки (1/1):  « 1»

Сліпий зрячий

Ти  в  темряві  чужий,  
Ідеш  наосліп  в  прірву.  
Скажи,  мій  друг  байдужий,  
Звідки  береш  стільки  резерву?  
Крок  за  кроком,  
Поглинає  тебе  пустота.  
Чи  думав  ти,  що  колись  тобі  це  вийде  боком?  
Коли  самотність  заполонить  до  тла...  
І  твоя  надмірна  простота,  
Була  прийнята  за  високомірність,  
Саме  тому,  ти  зараз  серед  болота,  
Що  вибрав  сам,  як  стабільність.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757673
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2017