Зболений

Сторінки (1/33):  « 1»

Считаю

Раз,
И  снова  открыты
Двери.
 Лицом  об  пол,
Головою  всмятку.
Два,
В  твои  мечты
Я  как  
Прежде  
Не  верю.
От  слов  
Твоих
 Выпал  
В  осадке.
Три,
Закрой  двери,
 Я  глаза  уже  
Закрыл.
 Я  по-прежнему  
Не  верю,
Я  как  раньше,
Но  остыл.

 Ох,  и  жарко  здесь,
 Открывай  форточки.
Ты  могла  меня  съесть
 Но  я  же  испорченный.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874538
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 04.05.2020


Считаю

Раз,
И  снова  открыты
Двери.
 Лицом  об  пол,
Головою  всмятку.
Два,
В  твои  мечты
Я  как  
Прежде  
Не  верю.
От  слов  
Твоих
 Выпал  
В  осадке.
Три,
Закрой  двери,
 Я  глаза  уже  
Закрыл.
 Я  по-прежнему  
Не  верю,
Я  как  раньше,
Но  остыл.

 Ох,  и  жарко  здесь,
 Открывай  форточки.
Ты  могла  меня  съесть
 Но  я  же  испорченный.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874537
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 04.05.2020


Считаю

Раз,
И  снова  открыты
Двери.
 Лицом  об  пол,
Головою  всмятку.
Два,
В  твои  мечты
Я  как  
Прежде  
Не  верю.
От  слов  
Твоих
 Выпал  
В  осадке.
Три,
Закрой  двери,
 Я  глаза  уже  
Закрыл.
 Я  по-прежнему  
Не  верю,
Я  как  раньше,
Но  остыл.

 Ох,  и  жарко  здесь,
 Открывай  форточки.
Ты  могла  меня  съесть
 Но  я  же  испорченный.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874536
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 04.05.2020


А нам бы только…

Человек  –  столь  громкое  слово,  
Куда  улетишь  в  этот  раз.
У  нас  на  Родине,  всё  так  знакомо,
Всегда  во  снах,  ты  видишь  как  мираж.
 И  знать  не  знаю  и  поверить  сложно,
Что  слово  может  столько  содержать.
Вот  улица,  где  всё  так  знакомо,
Вот  место  где  любил  мечтать.
 О  Родине,  словах  и  людях,
О  смысле,  и  надежде  вопреки.
 Ещё  немного  и  нас  мир  забудет,
Сгорим  во  времени,  как  угольки.
 Пускай  так  будет,  так  и  было,
Что  обществу  присуще  забывать
Своих  героев  что  не  прятались  за  спины,
Своих  отцов,  так  любим  вспоминать.
 Человек  –  который  помнит,  любит
Всем  сердцем,  мозгом  и  душой.
На  Родине  скольк  громким  он  не  будет,
За  жизни  будет  обречён.

 А  нам  бы  памятник  при  жизни
Чтоб  было  с  кем  поговорить.
 Ты  на  лету  подхватываешь  мысли,
Единственный  с  кем  стоит  выпить,  покурить.
 Не  знал  бы,  точно  не  запомнил,
Где  выход,  чтобы  написать  там  нет.
А  так  ты  только  шут  придворный
Что  ищет  смысл,  а  нашел  лишь  снег.
Ты  Родину  любить  не  станешь,
Ведь  ты  обманут,  обречён
На  то  что  сердце  биться  перестанет
И  спрячут  от  людей  тебя  в  мешок.
 А  нам  бы  памятник  при  жизни,
Чтоб  было  на  кого  орать.
Ты  не  понимаешь  что  лишился
Всех  тех,  кто  мог  тебя  понять.
 Человек  –  столь  громкое  слово,
Зачем  ты  засыпая  любишь  вспоминать,
 Всё  прошлое,  где  всё  так  знакомо,
Вся  жизнь  дежавю,  ведь  сложно  принять.
 
А  нам  о  Родине  кричать  и  про  политику  и  смерть,
И  в  суматохе  не  понять  
Что  ты,  пустой  на  треть.

 
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873991
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 30.04.2020


Ко дню рождения

существуют  же  в  мире  и  такие  люди
что  с  громким  тоном,  говорят  о  себе,
что  пускай  у  тебя  сегодня  будут
щастя,  любовь  и  что  нибуть  ко  мне

с  заглавных  слов  начинают  движения
я  так  занят  что  еле  смог
прийти,и  поздравить  вас  с  днем  рождения
держите  подарки  и  вот  этот  букет  цветов

но  вот  не  задалось,  опять  сомнения
 руки  трясутся,  глаза  остро  в  пол
поздровляю,  как  говориться,  с  днем  рождения
кто  же  следующий,  а  он  не  готов

ох  и  громкая  сумотоха  здесь  началсь
что  за  окном  уже  давно  блуждают  звёзды
не  волнуйся,  ну  и  что  -  что  напилась
главное  дышите,  сейчас  вам  нужен  воздух

нет  здесь  не  война,  собрание  стареющих  
ну  очередь,  чтоль  моя,  поздровляю  вас  
дарю  все  от  себя,  ничего  не  имеющий
я  уйду,  на  дворе  увы  слишком  поздний  час

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871191
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 08.04.2020


Молчишь

Я  лгу  себе
Тебя  ищу,
Бездомную,
Забытую  в  войне.
Найду  свой  путь
Закрыв  глаза
Ведь  говорят,
Что  жить  сложней.  
Ты  врешь  себе,
Открыв  глаза,
И  думаешь  что  жизнь.
 Идти  туда  -  
Где  светит  ночь,
Ведь  смысла  не  найти.
А  смысл  есть,
Он  в  пустоте.
В  глазах,
Что  смотрят  вниз.
 Я  лгу  себе,
Тебя  любя.  
Ты  тоже,
Больше  ври.
Ведь  мир  на  лжи,
И  я  весь  в  ней,
И  рядом  где-то  ты.
Ты  врешь  себе,
Что  всех  простишь
И  слов  не  хватит  мне,

Молчишь...

Я  весь  во  лжи,
Ты  смотришь  вниз,
И  всё  вокруг  -  вода.
Смотрю  я  вниз,
А  смысла  нет.
И  ты  ушла.
Куда?  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871190
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 08.04.2020


Октябрь

И  дерзость  ваших  слов  меня  удивляет,
Тишина,  полна  смысла  и  смерти  из  губ.
Вы  единственная  кто  меня  понимает
 Остальные,  слепо  констатируют  что  я  слишком  глуп.
Понять  смысл  пустого,  это  только  слова,
Что  грызли  голову  любого  где  на  шее  ещё  есть  голова.
Понять  смысл  неправды,
Лучше  в  дома  болеть,  вашими  глазами.
Понять  смысл  неправды,
Всё  равно  что  себя  забыть.
Лгать  рассудку  долгими  ночами
Что  мы  могли  когда-то  вместе  быть.


Понимание  большого,  к  сожалению  приходит  только  из  тьмы.
Молчание  золото,  сегодня  ночью  лейте  слова.
 В  это  время  мы  с  вами  здесь  обречены
 Забыть  прошлого  эхо,  растворившись  в  облаках.
Так  танцуйте,  стоя  на  месте  в  этой  дикой  тишине,
Звёзд  не  видать,  память  закроет  глаза.
Любовь  где-то  нас  ждёт  одна  в  темноте
А  я  всё  хотел  вам  о  чём-то  сказать
И  молчание  в  ваших  глазах  меня  огорчает,
Что  за  чувство  эта  ваша  любовь.
Каждый  утверждает  что  понимает,
Только  я  говорю,  это  боль.
 Равнодушным  не  был,  да  и  не  стану,
Буду  дальше  искать  вас  в  тишине.
Когда  найду,  перестану
Когда  найду,  в  октябре





 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869265
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 25.03.2020


Тишина

Говори  тише
Дыши  
Твоих  глаз  
В  мире  
Больше  не  найти
Говори  тише  
Ветер  в  голове
Я  вчера
Слышал
Что  ты  на  луне
 Говори  тише
Где  горят  глаза
Бери  ноты  выше
Я  забыл  сказать
Говорю  тише
 Что  я  отпустил  
Знаешь,  я  услышал  
Помню  как  забыл
Говорю  молча
Только  лишь  слова
Но  сегодня  громче  
Буду  угловат
 Завтра  я  замолкну
Вспомню  что  забыл
Бьются  в  небо  волны  
В  прошлом  я  любил

Я  глаза  запомнил  
 Мысли  что  внутри
Сердцем  я  бездомный  
Вышел  покурить  
И  забыл  тропинку
В  полной  пустоте  
 Заморожен  в  льдинку  
 Черным  в  темноте  






 





 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869264
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 25.03.2020


В глазах зелёный

Зима  умерла
Хватит  слезы  лить.
 Твоё  одиночество  выпю  до  дна
 И  ты  не  сможешь  мне  запретить.
 Осень  останется  здесь,
 В  глазах  карий  цвет.
Время  оставляет  всё  как  есть,
Всё  остальное  –  человек.
Хватит  слезы  лить,  лей  вино  
Жить  это  значит  любить,
Оставь  плохое  на  кино  ,
Время  в  котором  сможем  убить.
 Весна  всегда  здесь
В  глазах  зеленеет  земля.
 Весна  это  ты  и  есть
Днём  тоже  светит  луна,
Это  солнцу  месть.
 Что  летом  нельзя  долго  в  небо  смотреть.
 Ночью  во  сне  серенады,  уж  не  счесть,
Летом  больно  зиму  в  сердце  терпеть.

 
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863833
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 05.02.2020


Стихи

Читает  ли  кто-то  мои  стихи,
Или  в  пустоту  опять  ору.
Найду  ли  я  твои  следы
Среди  сотен  других  рук.
   Найдет  ли  кто  меня
Если  пропаду.
 Будет  ли  она  искать
Когда  смотрю  в  пустоту.
 Вижу  опять  крики  людей,
Эти  провода  что  окутали  нас.
Там  где  ты  наверное  потеплей
Здесь  же  любой  себя  продаст.
Знает  ли  кто-то  меня,
Или  опять  в  пустоту  глядеть.
Никогда  не  стану  думать  о  себе
Ни  сейчас  ни  впредь.
Во  всем  величии  наготы  
Я  должен  успеть  тебе,  что-то  сказать,
Молчание  –  стыд
 Мне  больно  всё  это  держать...




 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861116
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 13.01.2020


Сон

В  отсутствии  связи  виноват  только  твой  друг,
Что  боится  высоты  –  как  ты  показать  свою  слабость.
А  я  пытаясь  понять  как  не  слышать  в  голове  своей  звук,
Вспоминаю  сны  в  которых  была  ты  и  наверное  всё  же  показалось.
 Так  далеко  я  ещё  не  бывал,  но  холод  меня  не  пугает.
Высота,  тут  была  ты,  эти  волшебные  горы  что  крадутся  вокруг,
Мне  кажется  что  каждый  луч  солнца  об  этом  мечтает
Искать  твои  следы,  но  я  не  нашел  и  на  сердце  испуг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861115
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 13.01.2020


Всё твоё

Побежали  до  конца
Мир  умер,  
 На  тебе  нет  лица.
Я  и  забыл.
Лето  после
Когда  и  где
 Теплый  в  постели  
Умер  во  сне.
Тебя  ж  не  забуду  
И  даже  не  вспомню
Человеком  не  стал
 И  не  буду  
Но    мечтал  
С  Киева    
С  любовью
Прошлое
Тебе  отдам

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860003
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 02.01.2020


Двойной ценой

Ваше  величество,  ваша  нищета.
Сегодня  проснувшись  вы  поймёте,  
Жизни  нету  начала  и  не  будет  конца.
Наша  любовь  умерла  и  мы  в  расчёте.  
Завтра  моё  сердце  опять  не  выдержит,
Зеркало  транслирует  фальшивые  улыбки  опять  
Реальность  которою  всегда  в  голове  симулирую,  
Пытается  меня  безнадежно  понять.
В  конце  уплативши  двойную  цену.  
За  ничтожное  право  быть  собой.
Вы  примете  мою  жизнь  как  измену
Остальное  присыпте    сверху  землёй  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860002
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 02.01.2020


Всё же

Счастье  моё  точно  не  здесь,
Минуты  покоя  исчезли  как  грусть.
Делать  добро,  а  видеть  лишь  лесть
Сломан  наш  мир,  и  я  проломлюсь.
 Тяжёлая  жизнь,  цена  за  покой,
Свободные  мысли,  отсутствие  снов.
В  прошлом  я  как  и  ты,  был  другой,
Сегодня  так  сложно  ведь  всё  же  не  твой.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860000
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 02.01.2020


Сон

Среднестатистический  герой  моего  времени,
Глаза  забыл  закрыть  перед  сном.
Устал  жить  следуя  пустым  указаниям,
Видя  цветные  сны  только  днём.
Меланхолии  дым  опуститься  слишком  низко,
И  на  дне  больше  не  сможешь  дышать.
Ностальгия  секреты  хранит,  жалкая  пропагандистка,
А  чистому  рассудку  стыдно  что  нибудь  сказать.
И  эта  никчёмная  война,  всю  жизнь  красит  небо  в  ярко  синий,
Страшные  сны  закончились,  глаза  закрыл  и  резко  проснулся,
Долго  он  думал,  зачем  на  руках  судьба  оставила  линии.
Прикоснулся  к  лицу,  подумал  и  улыбнулся.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859906
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 01.01.2020


Милее

там  далеко  в  лесу  —
где  тигры  прячутся  во  тьме
где  леопарды  точно  все  уснули,
там  мысли  только  о  тебе...
Слова  же,  как  рыбы  —  утонули.
там  в  городе  —
где  нас  с  тобою  больше  нет
где  сны  сквозь  время  бродят.
там  я  оставил  лишь  один  ответ...
чьи  глаза  с  ума  всех  тигров  сводят  ?
там  где  мы  сейчас  —
где  облака  все  убежали
где  небо  твоих  глаз  темнее
там  львы  дорогу  показали
лишь  ты  всех  тигров  мне  милее...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859905
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 01.01.2020


Слова

Шаленими  магістралями  мчаться  слова,
Загублені  історії  бються  у  спину.
І  рветься  до  сонця  моя  голова,
Сьогодні,  будь  ласка,  мені  аспірину.
Запаморочення,  здивовані  люди,
 Уста,  що  так  хочуть  сказати  щось  вслід.
 А  взавтра  мене  вже  більше  не  буде,
 Розвіється  попіл  вітром  на  Схід.
Десь  стане  похмуро,  мені  все  одно
Не  чую  я  більше  неправильних  слів.
Життя,  одним  дублем,  трагіче  кіно
Із  сотнею  тисяч  забутих  вузлів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783488
рубрика: Вірші, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.03.2018


Субмарина

А  знаєш,  
 Ти  немов  маленька  субмарина,
Що  плаває  глибоко  у  крові.
 Без  тебе,  здається,
 Я    більше  не  людина.
З  тобою,  шторими  в  голові.
 Ти  знаєш,  ти  така  єдина,
Глибоке  море,  ти  одна...
Прекрасна  як  загубленна  перлинна,
 Щіпаєш  горло  мов  ковток  вина.
А  знаєш,  я  давно  хотів  сказати,  
Що  ти  моє  усе...
 Далекий  світ,  із  сенсом  ті  цитати...
Безшумний  вітер  на  шоссе
Забуті  сторінки  із  книжок,
Що  так  невдумано  читав...
Холодний  лід  за  шиєю  –  від  сніжок,
Всі  подарунки,  що  чекав...
 
 

 

 
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783487
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 21.03.2018


Мрії

кричать  і  хвилюються
сплять,  мандрують
вранці  вертаються
 звуків  не  чують
ніжно  кохаються
трохи  хвилюють
довго  прощаються
телефонують
гублять  новини
радіють,  вмиваються
несподівані  зміни
не  відбуваються
стрерті  дороги
скрізь  збуваються
мрії  з  підлоги
пальці  стираються
руки  до  неба
руки  мов  з  плеч
більше  й  не  треба
з  тобою  лиш  легш
дорога  до  пекла
тримай  в  руці  меч
жити  нам  треба
хоч  тут  живе  смерч
непотрібних  думок
забутих  людей
чадний  димок
від  згорівших  ідей
очікуваний  крок
багато  дітей
і  в  серці  дірок
подай  мені  клей
врятуй  мене  сьогодні
крига  сковує  блакить
тремтять  руки,  бо  холодні
пульс  не  б'ється,  мерехтить
звірі  в  голові  голодні
серце  й  далі  в  них  мовчить
мрії  губляться  в  безодні
нам  потрібпо  відпочить
зачекайте  з  того  боку
лиш  не  зліться,  а  простіть
прикривайте  ліве  око
праве  більше  не  терпіть
бо  воно  лиш  тільки  бреше
правду  знати  це  ціна
і  ти  платиш  вже  не  вперше
результат  оця  війна






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783486
рубрика: Вірші, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.03.2018


Noctis peep

Вони  подорожували  світом,
Губилися  щодня  в  кімнатах  зранку
І  так  вийшло,  що  розтали  літом,
В  обіймах  ніжного  серпанку.

Нове  життя,  їм  не  світило,
Усе,  що  ще  жило,  боліло.
 За  всіх  людей,  за  всі  ті  дні,
Збитими  з  колін,  що  провели  на  дні.

Вони  не  знайдуть  розуміння  в  цьому  світі,
Тут  море  гордості  й  розкидані  слова  на  вітер.
Тут  збігла  кров  із  вен,  і  всі  убиті,
А  поруч,  лиш  за  крок,  розрослися  квіти.

 Вони  вицвіли,  як  старі  фотографії  людей,
Мов  чорний  сигаретний  дим,  розвіялись.
Пішли,  немов  купа  дурних  ідей,
На,  що  ж  тільки  ми  надіяялись...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767561
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2017


Нарис

Шершаве  повітря,  дере  легені,
Прикуті  надії,  що  вгору  летять.
Сенс  лиш  у  їх  мізерній  жмені,
У  тих,  що  для  тебе,  що  чесно  мовчать.

Чорно-білі  сни,  сняться  ночами...
 З  очей,  крізь  сльози,  втікають  слова.
На  секунду,  здалося,  що  це  до  нестями,
В  ту  мить,  коли  керує  мною  голова.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767559
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 22.12.2017


Допоможіть

Так  шкода,  що  зараз  я  сам,
 а  час  минає  
           шкода,  що  тільки  я  тут  говорю  про                                    любов  для  всіх.
Світ  навколо  не  правильний,  а  в  неправильному  світі
   можуть  існувати  тільки  неправильні  люди.
 Правильним  тут  не  місце...
ми  вбиваємо  своїх  коханих,  рідних
 Ми  кожен  день  вбиваємо  себе...
без  сенсу.
   Так  шкода  що  цей  сенс  я  намагаюсь  знайти,
 це  ж  дорога  в  нікуди...
Але  треба  все  це  робити,
 я  все  роблю  неправильно,  але  відчуваю  протилежне...
 Час  задуматись,  чи  це  світ  робить  нас,  чи  ми  його?
Допоможи  мені...
 всім  чим  зможеш,  сам  я  не  справлюсь

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767170
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2017


Обмежені гранітом

Ти  не  заснеш  сьогодні
 Кричатимеш  у  темноту  всю  ніч
Чому  ж  примари  всі  холодні
Ти  ж  з  ними  пліч-о-пліч?
 Можливо  перестанеш  жити,
Зітреш  на  порох  всі  думки
Ніхто  не  стане  нас  любити
Ніхто,  лише  одні  вінки

Над  нами  десь  гуляє  вітер,
Де  свіжий  дощ  рятує  світ.
Так  лий  вже  ти  на  квіти!
Такий  потрібний  пустоцвіт...
 Він  закопав  нас  над  блакитом,
Що  кожен  день  дає  усе  нове,
А  ми  обмежені  гранітом
Несемо  світу  вже  не  те.
 Не  виростуть  між  нами  квіти
І  правди  цвіт  не  проросте.
 Ти  вже  востаннє  спробуй  вбити
Поки  ще  живе...ти  чуєш...  йде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766981
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2017


Для тебе

Я  зігрівався  лиш  тобою
Запалював  лише  тобі  вогні
 Та  я  поринув  з  головою
У  ці  бентежні  й  люті  дні
 І  все  одно  де  зараз  я  гнию
Я  перестану  жити  взавтра
 Полишивши  все    на  краю
Шукаю  у  чиїх  руках  тут  правда
 Я  не  принесу  печалі  більше
Я  лиш  мовчатиму  всю  ніч
І  не  важливо  добре  –  гірше
Вже  вистачить  між  нами  протиріч
 А  ти  забудь  мене,  навіки
Не  переживай  я  далі  сам
 Мене  вже  не  врятують  ліки
Не  можу  вірити  сльозам
 Вони  гірькі,  настільки  щирі
Вночі  коли  ніхто  не  чув  втікали
І  сни  не  чорні,  тільки  білі
Навколо  сонних  нас  літали...
Та  вже  не  сиплються  морози
 По  шкірі  немов  мурашки  пробігали
Колись,  твої  невпевнені  погрози
Що  всю  любов  в  тобі  ховали

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765954
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017


Перетерпи

Перетерпи
Мовчать  блакитні  стіни
 Війна  навколо  та  ти  поспи
Тобі  вставати  знов  на  міни
 Не  бійся  -  перетерпи
Тобі  знову  слова  рахувати
Зводити  рядки  у  почуття
 Щастя  своїми  ж  руками  кувати
Поки  біжить  невпинне  життя
Завтра  та  сама  війна
Пробачення  такі  нервові
Мов  краплі  твого  мигдального  вина
Що  кожного  дня  гуляли  по  крові
 Забери  моє  небо
Забери  мене  до  себе
Я  жить  страюся  для  тебе
Надіюся  я  тобі  насправді  треба
 Зверни  з  дороги,  спи
Зруйнуй  мої  кордони,  перетерпи


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765952
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017


Та я не можу вірити

Та  я  не  можу  вірити
 Це  щось  зі  мною  —  в  голові
Тобі  залишилося  поцілити
А  моє  життя  так  і  втонуло  у  крові
 
Це  буде  чудовий  ранок,  
 Повільно  сонце  обніме
Навколо  більше  не  сніданок
Життя  тебе  не  омине
 Розкинуться  навколо  вишні
 Немовби  мрії  малюка
І  люди  всі  навколо  пишні
 А  за  вікном  тече  ріка
 Затягує  в  глибину
Усі  проблеми,  відчай,  жаль
Чекаєш  ти  одну    хвилину
 Полилось  серце  через  край
 Ти  обіцяш  не  забудеш
Вбивати  мене  знову  й  знов
 А  потім  після  сну  розбудиш
 Повітря,  вибух,  звуки  кров

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765951
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017


Друг

Він  озброєний
Він  небезпечний.
Занепокоєний
Друг  мій  сердешний.
 Я  знайшов  його  вчора,
Прямо  в  себе  в  голові
В  жилах  його  непокора
Бунт  у  його  у  крові.
 Він  дає  причину,
Стояти  міцно  за  життя
Та  він  має  провину.
Він  вбив  інші  почуття.
 Це  недопомгає,
Руйнує,  гниє  серце  з  середини.
Це  швидко  вбиває
Залишилося  менше  години.
 Зупини  його,  хоч  ти  врятуй
Витягни  словами,  і  в  горах  закуй.

Війна  не  пройшла  ж  безслідно.
Вона  триває  навіть  в  цей  час
Не  знаю  чи  там,  із  гори  усе  видно
Чи  дійсно  із  верху  чують  всіх  нас?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765075
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2017


Ніж

Більше  ніж
Звучи  п'янкіш
 Ясніше  сонця
Розбиті  в  нуль
Мрії  кроманйонця
В  межах  двох  півкуль

Миліше  ріж
В  твоїх  руках  ніж
Ти  мої  потуття
Здається  навік
Млосне  життя
Та  трохи  привик

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765074
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2017


Він

За  містом  будинок  стояв  
Широкі  вікна  сліпили    в  очі
Якийсь  чоловік  у  безодні  чекав
 Чекав,  аж  до  пізньої  ночі

Нікого  на  криші
Лиш  зорі    й  вікно
 Аромати  літьньої  тиші
Солодке,  червоне...вино
 Годинник  зачекає  і  чай
У  цьому  світі  дико,  та  чекай

Він  ще  ковток  і  все  горить
 Шаленіє,
Співає  голосно,  мовчить
Не  пє,  а  любить  й  не  пяніє

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765073
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2017


***

Сонце  зайшло  і  квіти  погасли,
І  я  мав  потонути  в  темноті.
Усі  мої  слова    --  нещасні
Ніколи  не  були  золоті...

 Слова  --  це  пустота  між  нами,
І  я  єдиний  кому  ти  не  можеш  довіряти.
Та  чари  бачите  лиш  днями,
А  вночі  лиш  злом  звикли  стріляти.

 Та  я  набагато  більше,  ніж  можуть  бачити  очі,
 А  рани  відкривають  все  життя.
І  відчуваючи  це  щоночі,
 Тріщать  усі  шості  відчуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764338
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2017


***

Щось  є  в  воді,  яку  ми  п'єм
Щось  є  в  повітрі,  коли  вдихаєм
Ми  розвернемося,  коли  почнем
Ми  розвертаємось,  як  забуваєм

Це  щось,  заради  чого  варто  жити
Це  щось  на  шляху,  правильно,  що  ми  йдем
Чимось  варто  гордитись,  не  судити
Цим  варто  ділитись,  вам  несем

Ми  загубилися  у  думці,  що  ми  маєм
Ми  загубилися  у  світі,  яким  живем
Щось  є  у  повітрі,  коли  вдихаєм
Щось  є  в  воді  котру  ми  п'єм
 
 




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764336
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2017


***

Між  рядками  я  живу,
 Між  рядками  справжній  я
І  не  в  уяві  –  наяву.
 Я  ненавиджу  своє  ім'я.

 Ніщо  у  порівнянні  з  вами.
Ви  впевнені  в  собі,  а  я  ні  
Живу  одними  лиш  словами
Десь  там  далеко  у  вогні.

 Давно  вже  в  пеклі  я    живу
Не  наяву,  а  в  голові.
 Та  хто  ж  відпустить  тятиву,
Коли  покину  острови.

 Ми  всі  обмежені,  словами.
Минулим  і  думками...
Щось  у  нас  не  так  із  головами,
Усе  будували  своїми  ж  руками.

 Імперія  з  бруду  і  брехні,
Оплетена  душами  картина
 Захована  глибоко  десь  на  дні
Невпевнена    в  собі  людина.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764241
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017


Немає неба

Мій  світ  вибухає
Немає  в  ньому  надії
 Ми  так  віримо,  що  правди  ніхто  не  знає
Звязані  між  собою  спонтанні  події
 І  ти  зрозумієш,  як  завжди,  все  не  так
Твій  ланцюг  розтягнутий  на  максимум
Аромат  мрій,  та  не  свободи  знак
Переповнений  акваріум
 Ми  ладні  вірити  у  все  про  що  говорять
 Підказок  не  треба,  я  знаю  як  вони  думають
Пекло  чи  рай,  за  крок,  просто  поряд
Немає  тих  хто  спострігають
 Твій  поводок  розтягнутий  на  все
Ржаві  ланцюги  бють  у  висок
Куди  веде  це  шосе
 Максимум  один  крок
Що  якщо  ми  без  віри  
 Світ  не  злий,  його  змінюють  люди
Тут  немає  довіри,  та  я  повірив
Бога  нема,  та  він    всюди?  
Небо  не  бачить  нас  серед  вікон  і  стін
Сьогодні  я  просто  чорна  тінь
 Я  не  хочу  літати
Тільки  небо  обійняти
І  ти  зрозумієш  все  не  так
Так  подобаєься  віри  терпкий  смак
 Я  говорив  не  про  це
Та  немає  більше  сенсу,  все.
 Щасливий  квиток,  мрії  що  збуваються
Руки  в  кров,  повітря  дике
Твої  причини  ніколи  не  кінчаються
 Вмри,  помирай  тихо
Випаровується  моє  життя
 Дим  замінив  всі  почуття
Місто  їсть  мене  заживо
 Ні,  серце  не  зажило
 Його  більше  немає,  тільки  не  для  вас
 Я  буду  тратити,  я  буду  вбивати,  ваш  дорогоцінний  час
   Я  в  чорному  та  не  в  траурі
Це  не  мої  похорони  там  були
 Підточив  свої  дикі  пазурі
А  мрії  давно  вже  пішли
 І  стоячи  на  колінах  ти  зрозумієш  все  не  так
 Я  хотів  тільки  бачити  небо
Присмак  віри,  крові  смак
 Це  все  для  нас  так  і  треба
 Грішні  всі,  та  гріх  це  жити
 Святих  немає
 Я  стану  більше  пити
 Сенсу  у  ваших  життях  так  і  немає
 Цілий  світ  не  поміщається  на  папері
Ти  постукай    і  я  відкрию  двері
Будинок  на  будинку,  холодний  бетон
 Я  більше  не  потривожу  твій  сон
Ласкаво  просимо  до  пекла
Реальність  це  найгірше  в  житті
Не  обійняти  більше  неба
Воно  пропало  у  майбутті
 У  всьому  винні  ці  туманні  вулиці
Та  що  буде  якщо  мрії  збудуться
 І  ти  зрозумів  усе  не  так
Віра  в  життя  хвороба,  рак
Я  працював  над  собою  цілий  рік
Деградував  всіма  можливими  методами
В  кінці  життя  тільки  невпевнений  надійний  крик
Життя  так  і  не  стало  на  гору  сходами
 І  все  це  набридло,  ти  зрозумів  усе  не  так
 Навколо  тільки  морок  й  страх
 Ласкаво  просимо  в  пекло
Собори,  молитви,  ікони
Стоячи  на  колінах  ти  так  щиро  шепотів
Та  бога  більше  немає,  даремні  твої  поклони
 Невпевнені  раби  обставин
Ми  не  допустим  у  сенсі  прогавин
 Ласкаво  просимо  до  пекла
Немає  більше  того  неба...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764240
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017