| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
'Я не хочу вдягати чорну хустину'-
Казала матір до свого сина,
Коли її сокіл йшов у солдати...
Вдів свій мундир-заплакала мати.
'Не плачте ,мамо, я повернуся
Живим повернуся я вам клянуся,
А як не вернусь, то героєм я буду,
Вас, моя рідна,повік не забуду.
Я буду боротись за честь і за волю
Й не бути тут лиху і тяжкому горю!
Не плачте, мамо, я повернусь,
Як не живим, то героєм озвусь'...
І через рік...Не стримав він клятви
Біля героя плакала мати,
І чорну хустину таки одягля,
Сокола свого не вберегла.
За що дитя доля туди занесла?
І тихо в гробу сина мати несла...
І все ж таки син залишився героєм
Зробила свій постріл холодная збороя.
В житті ще нічого не встиг він зробити,
За те встиг землицю кров'ю полити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754048
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.10.2017
Славута-це дивне місто,
Тут всюди і завжди чисто,
Тут чути звуки природи,
Тут кришталево-чисті води.
Славута-це місто добрих людей,
Тут радісний сміх чути дітей,
Тут привітається навіть пташка
І навіть малесенька мурашка.
Тут народилась і виросла я,
Зранку буив мене спів солов'я.
Проходжу щодня казкові будинки
І бачу чудові, милі тваринки.
До Славути ти завітай,
Це прекрасний,казковий край.
Воно чекає на тебе завжди,
Тож неодмінно приїдь сюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752371
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.09.2017
Твій брат зрадив тебе!
Чому ж до нього рвешся?
Ти просиш руку-омине тебе,
Хоч сильно ти дружби пнешся.
Було посваритесь чомусь,
Але ти просиш допомоги...
Ти віддаєш ресурс комусь
І віддаєш все до знемоги.
Тебе вже зрадили не раз,
Та всеодно ти сильна, крепка.
Було розділять тебе враз,
Та стягне тебе крепка сітка.
І пута рвеш собою враз,
Не даш себе скувать в кайдани.
Скидаєш з себе всіх зараз,
Але нікчемні в тебе пани.
Хмельницький прославляв тебе,
Й Шевченко не покинув,
І, не шкодуючи себе,
В борьбі за тебе згинув.
А ти поважна, бездоганна,
Піснями ти окута вся.
Йдеш по дорозі, наче панна,
Мов сонце променем сія.
І жодна пісня не опише
Краси твоєї не зрівня.
І лише обраний услише,
Як допомоги ти плага.
І лише обраний поможе
Поможе саме, а не згубить,
Й не кине погляд той ворожий
І брів на тебе ненасупить.
Знайдеться ще один Шевченко
Й розквітнеш знову,як колись,
І буде воля й правда там-то!
За волю й правду ти молись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752210
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2017
Сміття заполонило наше місто,
Воно повсюди вже лежить тепер.
І жити у смітті ми будем вічно,
Бо нас не змінить вже ніякий мер.
Бо нас міняти треба з середи
В середині у нас лише сміття.
А як знайдуться тремтячі ще іскринки,
Згубить їх ненависть, підуть у забуття.
Підтримати іскринку ми невзмозі.
Характер нас міняє в гірший бік.
І все лежить у нашій неповазі
І в кожному є непокірний бик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752207
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2017
Вдячна,мамо, я тобі,
За руки золоті твої,
За добрі всі твої слова,
За рідну мову,що дала.
І дякую за небо наді мною,
Ти світлою своєю головою
В дорогу правельну вела.
Ти сонцем в серце полягла.
Ти,мамо, змалечку мене навчала,
І я добро і зло все краще розрізняла.
В хвилину важку посміхнуся,
Мов квіточка до тебе я тягнуся.
З проблемою до тебе часто йду
І вдячності слова кажу:
"Я вдячна,мамо дорога,
Що ти мені життя дала".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2017