Юліанна Дрозд

Сторінки (1/28):  « 1»

Довгоочікувана весна

Коли  весна  прийде,  
ти  знову  розцвітеш,  
Як  соняшник  у  лузі  засмієшся,
На  траву  вечірню  завтра  упадеш,
І  знов  засяє  сонце,
І  знов  ти  розсмієшся.

Вдихнеш  на  повні  груди  ти  повітря,
І  усвідомиш,  як  ти  сумувала  за  життям.
І  нарешті  за  п'ять  літ  побачиш  ти  суцвіття,
Які  в  кінці  життя  своє  присвячують  медам.

Вдихнеш,  розслабишся
І  просто  будеш  жити.
Не  просто  починати  все  з  нуля,
Хоч  інколи  і  хочих  душу  привідкрити,
У  тебе  є  прекрасний  досвід,
Краще  все  ж  таки  з  нуля.

Тому,  нехай  життя  твоє
Нарешті  стане  медом,
Таким  ж  солодким  і  тягучим,
Та  віра  в  себе  хай  стане  твоїм  кредом.
Знайди  свій  стимул,
Рухайся  вперед.    18.03.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019


Ти просто вір

Така  як  є,  я  іншою  не  буду,
Можливо,  завтра,  все  ж  таки,  щось  зміниться  в  мені.
Така  як  є,  я  вірю,  що  усе  забуду
І  стане  легше  жить  мені  тоді.

Я  вірю  у  добро,  у  світлі  почуття,
Я  вірю,  що  життя,  це  не  лише  суцільні  втрати.
 Можливо,  що  колись  відкрию  свої  тобі  я  почуття.
Проте,  я  думаю,  чи  воно  того  варте.

Я  вірю,  що  настане  на  планеті  мир
І,  що  колись  ти  зайдеш  в  мою  хату,
І  сядемо  за  стіл,  настане  і  між  нами  мир.
Проте,  не  знаю,  тобі  треба  це  насправді?

Ти  знаєш,  серце  рветься  моє  навпіл,
І  ніби  я  це,  і  не  я,
І  щастя  наше  розірвалось  навпіл.
А  може  доля  в  мене  є  така?

І  пройшли  роки,  і  дні  пройшли,  й  години,
І  хтось  гукає  :«озирнись».
А  я  боюсь,  і  тягну  я  за  хвіст  всі  ті  години,
Що  подаровані  були  мені  колись.

Питаю  в  долі,  в  себе,  в  всіх  знайомих,
Чому  не  можу  я  тебе  забуть.
чому  я  думаю  і  згадую  про  тебе?
Можливо  ти  прийдеш  коли—небудь.

Між  нами  залишилось  несказанне—
Слова,  котрі  зависли  так  над  нами,
Аж  небо  стало  сиве  і  важне.

У  кого  запитати,  хто  мені  порадить,
Як  мені  змиритись  з  цим?
Що  мені  зробити,  щоб  тебе  забути,
Як  я  маю  жити,  як  тебе  забуть?


Ю.Дрозд.                    15.08.1018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018


ПОДРАЖАНИЯ ВЕЛИКИМ

О,  сколько  музыки  у  Бога,
И  как  горят  твои  глаза.
Жаль  ,  не  знаю  я  пророка,
Поведал  бы,  что  й  куда.

Хотя  нет,  не  стоит,  сжальтесь,
Не  хочу  знать  ничего.
Люди,  вы  грешны,  покайтесь.
Но  Вам  не  страшно  ничего.

Вы  над  глупыми  смеетесь,
Хоть,  и  можите  помочь.
И  над  бедным  издеваетесь,
Кинув  камень  в  спину  в  ночь.

А  себя  же  вы  не  видите,
Не  устану  повторять  —
Боже  помоги  им,  искренне
Не  устану  умолять.

Мне  бы,  чуточку  упорства,
Мне  бы,  чуточку  смилей.
Звезды  заменили  солнце.
Все  ровно,  ты  всех  родней.

                                                                         Ю.Дрозд.  июль  2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802367
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.08.2018


Корабель

Дивлюсь,  а  він  вже  щось  мудрує,
І  очі  світяться  мов  зорі,
Чи  він  за  мною  так  сумує,
Чи  стало  життя  його  як  море?

Дивись,  він  там,
Він  в  морі,  кораблем  керує,
І  зоставшись  сам  на  сам,
Можливо,  він  за  мною  все  ж  сумує?

Не  вірю  я  своїм  очам.
Покинув  мрію:  море,  корабель.
Іде  на  зустріч  берегам,
І  каже:"ти  мій  корабель."
                           

                                     03.07.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2018


Цей шепіт листя, шум дерев

Цей  шепіт  листя,  шум  дерев,
Палають  очі,  мов  вогні
І  мерзнуть  руки,  наче  навесні,
І  плаче  небо,  стікають  сльози  по  вікні.

Десь  високо  ворони  каркають,  літають,
Не  світить  сонце  —  боїться  і  тікає.
Десь  люди  плачучи  страждають,
А  в  когось  серце  від  болю  досить  сильно  вже  палає.

У  когось  радість  —  доня  народилась,
А  в  когось  сльози  через  те,  що  все  скінчилось.
Хтось  святкує  ювілей,  а  хтось  своє  весілля,
Хтось  щасливий,  що  продовжилось  родине  покоління.

Люди,  долі  і  життя  у  нас  всіх  різні.
Потрібно  житти  тут  і  зараз,
Щоб  потім  не  було  занадто  пізно.

23.06.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797140
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2018


Його думки

Я  думав,  ти  одна  на  сім  світі  така,
 Через  тебе  палає  серце  моє.
Моя  доля  не  важка  й  не  легка.
Ввійти  хочу  у  життя  я  твоє.

Думав,  полюблю  я  тебе
І  заспіває  серце  моє,
Думав,  в  саду,  коли  побачу  я  тебе
Пригорну  і  скажу  "ось  життя  моє".

Подумав,  ти  на  все  життя,
Вірив,  що  доля  моя,
Знав,  що  ти  кохаєш  мене
І  хотів  полюбити  й  тебе.

Ходив  я  до  тебе  сім  днів,
Чи  коротких,  чи  довгих,  не  знаю.
На  жаль,  не  бачив  тебе  у  сні  
І  не  міг  я  сказати  "кохаю".

І  тоді  я  поїхав  далеко...
Там  робота,  турботи  і  справи.
В  цьому  світі  життя  -  це  нелегко.
Знаю,  що  снюся  тобі  я  ночами.

07.05.2018                                                                Говорухіну  С.  В.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794728
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.06.2018


Тікай, тікай од мене світ за очі

Тікай,  тікай  од  мене  світ  за  очі,
Ти  проклятий  і  я  тебе  не  знаю.
Страждай,  страждай  і  памятай  ті  ночі,
І  вір  у  те,  як  палко  я  тебе  кохаю.

Ти  вір  у  сни,  в  яких  ти  бачиш  лише  нас,
Ти  памятай  моє  обличчя,  усмішку  і  очі,
Згадай  як  час  зупинився  лиш  для  нас,
Коли,  годинник  прогримів  дванадцять  ночі,

І  все  закінчилось,  все  стало  на  місця,
І  я  зосталась  тут,  на  березі,  чекати.
Чекаю  рік,  чекаю  два,  все  без  вороття,
Гадаєш  варто  так  тебе  чекати?

02.06.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2018


ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ

Поринь  у  спогади,  у  себе,  
Згадай  хто  ти,  малюй  на  склі.
мрій  і  думай  лиш  за  себе,
Неважливо,  що  навкруги  говорять  всі.

Йди  до  мети,  повільно,  але  йди,
Хай,  як  в  житті  цим  складно  буде,
Зумій  інколи  піти.
Ні,  ти  не  програв...далі  буде.

Зумій  знайти  красу  в  болоті,
Не  піддавайся  ти  біді.
Не  думай,  як  там  буде  по  тій  моді,
Подумай  як  зробити  вигоду  собі.

Думай  про  дітей  своїх  майбутніх,
Як  свій  світ  тут  вберегти.
Подумай  про  людей  усіх  самотніх,
Чим  ти  можеш  їм  допомогти.
                                                                                             08.05.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791098
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2018


ПРО ТЕБЕ

Твої  губи  -  це  троянди,
А  твій  погляд  -  це  безпека.
Душа  твоя  -  це  мої  мандри,
Твоє  серце  -  небезпека.

Закохавшись  в  тебе,
Я  пізнала  рай.
Зглянься,  подивись  на  мене,
Ти  мій  рідний  край.

Ти  моє  небо,  місяць,  мої  зорі,
Ти  моя  опора.
Ти  вода,  що  лине  з  річки,
А  також  моє  горе.

Дихаю  я  лиш  для  тебе
І  живу  тобою.
Зглянься,  подивись  на  мене,
Захисти  від  болю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018


Кажуть, люди - то є птахи…

Кажуть,  люди  -  то  є  птахи.
Десь,  кудись,  можливо  завтра
Розлетимось  у  різні  ми  світи,
І  будемо  казать  ми  тільки  "правду".
ну  як  правду?  Не  завжди,
Дивитись  в  очі  і  мовчати
І  в  ці  моменти,  лиш  серце  знає,  що  сказати.

Кажуть,  люди  -  не  птахи,
Немає  цієї  відданості,  дружби.
У  спину  колять  лиш  голки,
Продовжують  нести  "Вітчизні  службу".
І  ти,  так,  як  і  усі
Похмуро  йдеш,  схиливши  плечі,
І  так  багато  є  сказать,
Проте,  мовчиш  і  слухаєш
Безглузді  речі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783315
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2018


Присвята Вірджинії Вульф

Вірджинія  Вульф    -    
Провідна  фігура  модерністської  літератури,
британська  письменниця,  літературний  критик.
Чоловік  у  неї  і  письменник,  й  журналіст.
й  сама  вона  занадто  непроста  –
гідна  донька  сера  Леслі  Стівена.
велика  родина  ,  багато  дітей.
рано  сталося  горе  у  неї.
покинула  мама  доню  свою,
кудись  пішла  й  залишила  одну.
Старша  сестра  взяла  роль  господині
і  також  пішла  за  мамою  вслід.
Ванесса  –  наступна  з  сестер  за  старшинством
взялася  за  дім,  господарку  сама,
але  на  відміну  від  решти  сестер
змогла  дати  відсіч  батьку-тирану  сама.
Після  смерті  свого  батька,
дівчата  ніби  вибрались  на  волю,
будинок  став  веселий,  світлий,  добрий,
І  молоді  богато  там  було.
В  них  було  все,  і  добре,  і  погане,
і  сміх  ,  і  плач,  і  сльози  ,  і  любов.
Настав  той  час  -  
вірджинія  заміжня.
Жили  в  любові,  мирі,  злагоді,  добрі.
Справу  власну  заснували  ,
Самі  ж  нею  керували.
Видавництво  має  свій  прибуток.
Але  згодом,  стан  Вірджинії  став  гіршим,
Нервовий  зрив  в  13  років
Наразі  став  помітним,
намагалась  покінчити  із  життям.
Занадто  вимоглива  до  себе
Переписувала  роботи  десятки  раз.
доволі  сильна  і  в  той  момент  слабка,
коли  прийшла  війна,
страх  за  чоловіка  і  ще  багато  різних  є  причин,
штовхнув  Вірджинію  у  річку  Оуз.
Ось  так  закінчилось    її  життя,
Де  було  все,  крім  слова  «мама».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773292
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2018


Ницца

О  чём  поют  с  утра  здесь  птицы?
О  том  как  хорошо  жить  в  Ницце:  
Здесь  море  -    ласковый  прибой,
Лазурный  берег  –  Боже  мой.
И  порт  здесь  есть,  музей,  дома.
Когда-нибудь  уеду  я  туда  одна.
Еще  собор,  и  церкви,  и  палацы,
С  аэропорта  можно  улететь  в  Монако.
Людей  здесь  много,  как-то  так…
Погода  шепчет  и  зовет:
Здесь  лето  жаркое,  сухое,
В  ноябре  здесь  +17.
Снегопады  –  исключенья,  
Весна  стоит  дождливая,  сырая,
И  только  к  середине  мая  
Погода  здесь  сухая.  
А  населенье  –  больше  3х  сот  тысяч  человек.
И  панорама  -  вид  на  порт,    район  Мон  Борон.
Здесь  умер  великий  скрипач-виртуоз,
Родился  известный  артист  и    директор  Комеди  Франсез.
Здесь  много  известных  людей,
Есть  русская  Ницца.
Здесь  астероид  Ника  был  открыт  
И  назван  в  честь  древнегреческой  богине.
Всегда  тепло,  спокойно,  хорошо.
Мой  милый  город  к  тебе  во  снах  вернусь  еще.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773076
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.01.2018


НАМАЛЮЮ

Намалюю  як  хлопчик  біжить
По  росі  у  траві  у  годині  дев'ятій
І  ніжками  маленькими  дріботить,
Не  хотів  він  зостатись  у  хаті.

Намалюю  як  сонце  запалює  день
І  як  місяць  осяює  вечір,
Намалюю  город  і  садок  день  у  день,
Як  хрущі  у  шибки  б'ються  в  вечір.

Намалюю  хатину  десь  в  тому  садку.
Хай  щоночі  запалюють  світло.
Малюю  знайомого  хлопчика,
Він  допомагає  дідку  переходить
Дорогу  на  правильне  світло.

Намалюю  щасливу  сім'ю  -    
Тата,  маму  і  трьох  діточок,
Намалюю  я  круглий  вінок,
Щоб  окреслив  він  долю  мою.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017


Однажды, осенью глубокой….

Однажды,  осенью  глубокой
Из  свежесделаных  тобою  ран,
Н́апишешь  вечером  во  вторник
На  моей  спине:
"Ну  как  ты  там?"
И  я  зайдусь  слезами
И  заболит  душа.
Что  ж  случилось  между  нами
И  почему  так  тяжело  болит  моя  душа?
Глаза  всё  видят,
Розум  понимает,
Что  я  теперь  одна.
А  сердце...сердце  просит,  умоляет:
"Люби  её,  она  не  хочет  быть  одна."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760345
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2017


ОСІННЯ ДУМА

Літо  зійшло  нанівець.
Осінь  розфарбувала  листя
Вже  різними  барвами.
Хочеться  пити  гарячий  шоколад
І  їсти  вафельну  трубочку  із  шоколаду.
Закутавшись  в  теплу  ковдру
Дивитись  як  вітер
Зриває  листя  з  дерев
і  несе  їх  кудись  далеко,
Туди,  де  не  літають  птахи
І  не  ходять  люди.
Там  вічний  спокій  і  тепло.
І  все  це  бачиш  ти  через  своє  вікно.
А  ще  ти  бачиш,  як  одинокі  люди
У  цю  нещасливу  годину
Ходять  у  справах  і  на  роботу.
Ти  думаєш,  як  добре,  що  ти
Сьогодні  біля  свого  вікна  сидиш,
І  просто  дивишся  на  все,
І  знаходишся  на  відстані
Витягнутої  руки.
Все  це  близьке,  знайоме,
Водночас  -  чуже  і  далеке.
В  тебе  відчуття  ейфорії.
Якби  могла  розправила  крила
І  полетіла  б  кудись  далеко,
Але  ти  не  можеш,
Тебе  щось  тут  тримає,
Якісь  обов'язки,  люди
І  ще,  якісь  незліченні  справи.
Ти  боїшся  нового.
Боїшся  покинути  будинок,
Знайомих,
Опинитися  в  чужому  оточенні,
Боїшся  всього,
Що  може  тебе  зробити  щасливою.
Тільки  в  мріях
стоїш  на  великій  сцені
І  читаєш  вірші,
Ті  самі,  які  вночі  написала.
І  тут  глядацьку  залу  охоплюють
Щирі  і  вражаючі  аплодисменти.
І  ти  розумієш,
Що  більше  нічого  не  треба,
Ти  досягнула  своєї  вершини.
Але  це  мрії,  вигадка,  сни.
Розкривши  очі,  опиняєшся  в  реалії,
Де  треба  йти  напролом,
Не  боятись,
І  всім,  і  всьому  кидати  виклик.
Але  поки  сидиш  і  дивишся  в  вікно
Попиваючи  гарячий  шоколад
Із  вафельною  трубочкою  із  шоколаду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017


пізнє каяття

Із  вирваних  сторінок  
Мого  колишнього  життя,
Пам'ятаю  зимовий  ранок  -  
Це  моє  пізнє  каяття.
Сиділа  біля  хати  в  теплій  куртці
Рахуючи  години  в  самоті,
Ось,  чую  стукіт  чобіт  у  хвіртці,
Ні,  здалось,  це  був  не  ти.
Небо  чорна  пляма  уже  вкрила
І  сонце  заховалось  за  хмарки,
Чи  я  серце  твоє  вкрала,
Запитай  мене,  скажи.
І  ти  сів  тут,  біля  мене,
Не  було  снігу,  ніби  й  не  зима.
Підніс  на  руки  і  поставив  біля  себе,
Розказував  про  зорі  і  якісь  місця.
Я  не  чула  твоїх  слів,  
Ніби  я  була  далеко.
З  того  часу  вже  пройшло  багато  днів,
Я  і  досі  залишаюся  далека.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017


ПОЕТИЧНЕ КОХАННЯ


В  тій  сукні  ,  ти  найкраща  в  світі,-
Писав  мені  колись  один  поет.
-  і  запахом  твоїм  просякли  квіти  в  літі.
Дозволь,  я  напишу  тобі  один  сонет.

-  в  тій  шляпі,  ти  нагадуєш  Мадонну,-
Писав  мені  знайомий  вже  поет.
Такий  чудовий  і  хороший  спомин,
Подарував  мені  прочитаний  сонет.

-В  тих  туфлях,  ти  чарівний  ангел,-
Писав  мені  мій  давній  друг-поет.
-Дозволь  я  буду  поруч,  любий  ангел,-
Цим  закінчив  він  останній  свій  сонет.

-ти  одінь  оту  чорняву  сукню
І  чекай  мене  ось  тут,-
В  перших  віршах  пролунало  і
Моє  серце  видало  доволі  сильний  стук.

І  я  оділа  сукню  і  підбори
І  в  тон  я  підібрала  капелюх.
Але  нам  разом  не  буть  ніколи
Мій  чарівний  і  загадковий  друг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2017


як я тебе….

як  я  тебе  кохала,  знають  тілько  зорі.
ти  залишив  по  собі  лиш  широкий  слід.
Як  я  тебе  кохала,  знає  тілько  море,
море  від  образ  моїх  і  сліз.

як  ти  пішов  тоді,  не  знаю,
як  змогла  я  пережить.
як  ти  пішов  тоді,  чекала...
я  думала  уж  даремно  мені  жить.

і  правда,  жить  я  й  досі  не  навчилась,
уж  стілько  і  пройшло  тих  літ.
а  може  ти  спитаєш  чи  змирилась?
але  без  тебе  мені  не  милий  весь  цей  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017


Самотність

Чи  заміжня  я?  Це  не  так.
Не  відчуваю  я  себе  дружиною.
Мені  був  із  неба  знак.
Тож  будь  мені  навік  самотньою.

Самотність  -  це  мій  вирок,
Доля  склалась  так.
Самотність  -  це  моя  стихія.
А  чи  добре  мені  жити  так?

Самотня  йду  на  вулиці.  Світанок,
Роса  на  стежці  завмира.
Виходжу  з  хати  я  на  ґанок,
Лелеки  зграя  над  гніздом  кружля.

А  в  гніздах  тих  малеча,  дітвора
на  божий  світ  все  дивиться  спідкоса.  
А  я  дивлюсь  на  це  і  серце  каже  -  
Я  одна  і  нікого  більш  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2017


Моя малесенька надія


Ми  вже  разом  були  із  тобою.
Ти  мене  пізнав  усю.
Мені  дуже  добре  разом  із  тобою,
Не  забирай  мою  надію  молоду.

Не  йди  до  іншої,
І  не  залишай  мене  в  спокої.
Не  говори  пророчі  ті  слова,
Що  знає  серце,  знає  і  душа.

Бо  ця  надія  -    
Всього  лиш  часточка  між  нами,
Що  зав’язала  наші  два  серця.
Ти  говори  зі  мною,
 про  те,  що  коїться  між  нами.
Ти  будь  зі  мною  до  кінця.

Не  говори,
Що  не  кохаєш  і  не  хочеш,
І  не  кажи,
Що  не  підемо  до  вінця.
Прошу  тебе    -  
Ти  будь  зі  мною  до  кінця.

Я  знаю,  я  це  відчуваю,
Ти  Богом  даний  на  віки,
Тільки  я  це  зрозуміла  дуже  пізно,
І  вчасно  не  змогла  
нас  із  тобою  я  спасти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2017


Удача

Однажды,  встретив  я  удачу,
Перешагнула  и  ушла.
Но  она  мне  дала  сдачу.
Второй  раз,  уж  больше  не  пришла.

Не  пришла  сегодня,  завтра,  и  во  вторник,
Не  пришла  за  год,  за  два,  пустяк,
Сказала  я  в  сумрак  ночи  знойной,
И  жила  себе  никак.

Никак  я  просыпалась  по  утрам,
Никак  –  шла  я  на  роботу,
Никак  я  делала  свою  роботу,
Все  собираясь  с  силами  по  вечерам.

Жила  в  мечтах  и  в  розовом  дыму,
Жила  себе  и  просто  говорила:
«Хорошо,  что  я  дышу».
И  это  всё  сума  сводило.

Меня  это  всё  бесил,
И  я  срывалась  на  друзьях  и  близких,
И  сидела,  тупо  прожигая  жизнь.
Однажды  захотела  развернуться,

Что-то  делать,  с  кем-то  говорить,
Но  не  рвалась  эта  проклятая  нить.
Не  понимала  как  мне  дальше  жить,
И  как  ходить  мне  на  роботу,

И  дышать  мне  все  
труднее  с  каждым  днём.
Пусть  это  будет  только  сном,
Сон,  от  которого  дрожь  по  коже.

И  зачем  тогда  её  я  отпустила,
Зачем  перешагнула  и  ушла?
Почему  не  поняла,
Что  удача  -  и  есть  моя  судьба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752471
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2017


Прошу тебе

У  пошуках  істини,
Ми  іноді  втрачаємо  себе.
Вся  ця  містика…
Прошу  тебе  –  люби  мене.

Цей  світ  –  тут  важко  жити.
Тут  втрати,  гроші,  інколи  любов.
Не  залишайся  тільки  наодинці,
Прошу  тебе  –  знайди  мене.

Я  ж  тут,  я  поряд,
 Тільки  ти  поклич.
Ми  перевернемо  разом  гори,
Прошу  тебе  –  ти  тільки  залишись.

Не  йди  нікуди,  не  спіши,
Побудь  зі  мною  ще  хвилинку,
Побудь  зі  мною  на  одинці.
Прошу  тебе  -  ти  тільки  не  спіши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2017


Обійми

Обійми  ти  мене
І  закрий  у  обіймах
Від  негоди  і  біди,
Смутку  і  журби.

Притули  до  свого  серця
Голову  мою.
Моє  вже  крається  без  тебе.
А  я  все  нарікаю  доленьку  свою.

Нема  землі  у  мене  під  ногами,
І  все  пливе  у  далечі  туманом.
Я  хочу  бачить  і  ночами  й  днями,
Не  хочу,  щоб  був  для  мене  ти  обманом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2017


Молодому веку

Молодому  веку  посвящая
Пишу  заклинания  свои  .
Когда-то  буду  умирая
Шептать  ему  стихи  мои.

Сейчас  же  я  живу  мичтая,
Что  узнает  целый  мир,
Какая  есть,  какой  была  я,
Что  значит  слово  "честь."

Хочу,  чтоб  знали  все,
Что  был  на  свете  человек.
Что  он  любил  и  он  страдал,
Испил  так  много  лишних  бед.

Что  жизнь  его,  как  горькое  вино.
Любовь  он  видел  не  только  лишь  в  кино.
А  когда  он  засыпал  -  снились  чудеса,
Стоило  открыть  глаза  -  исчезали  волшебства.

Все  его  дразнили  и  в  него  плевались,
Посадили  на  колени  и  мило  улыбались.
Но  настало  время  и  он  встал  з  колен.
На  своём  примере  доказал,
Что  можно  ведь  спастись
 И  обойти  тот  плен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752321
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.09.2017


Життя

Роки  проходять  мимо.
Усі  виходять  заміж...пелюшки,
Безсонні  ночі,  прогулянки  з  візком.
А  ти  живеш  і  котишся  між  ними  колобком.

Життя  проходить  повз,
А  ти  не  молодієш.
І  осінь  змінює  зима.
На  вулиці  вже  холодніє.

Батьки  дітей  закутують  в  шарфи
І  їдуть  у  село  на  гості.
Там  інші  люди,  там  не  ти,
Знаходять  спокій  і  свій  простір.

І  ось  прийшла  вже  твоя  осінь,
"Пожовкле  листя  шелестить."
Шепочеш  їй  і  тихо  просиш:
"Продовж  життя  хоча  б  на  мить."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752317
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2017


А може ми все ще разом

А  може  ми  все  ще  разом
І  Всесвіт  просто  помилився?
А  раптом  не  пройде  все  з  часом?
Проте  ти  десь  он  там  лишився.

Не  захотів  іти  зі  мною  
Тернистим  ти  шляхом.
Так  хотіла  залишитись  я  з  тобою,
Думала  ми  все  будем  разом.

Але  часи  змінились
І  тебе  немає  поряд.
Одинока  навіки  я  лишилась,
І  тільки  в  снах  шепчу  собі:  "ти  поряд..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2017


Самота

Знову  чую  серця  стук,
Знову  рве  моя  струна.
Знов  живу  тепер  сама.
Одинока  і  самотня  -  
Залишилась  я  одна.

Я  одна  лягаю  спати
І  одна  я  засинаю.
Лиш  у  снах  з  тобою  я  літаю
І  мовчу,  не  знаю,  що  сказати.

Самотня  каву  п'ю  щоранку
І  згадую  перші  наші  ті  світанки,
На  губах  твої  цілунки,
А  в  руках  наші  спільні  ті  малюнки.

Пам'ятаєш?  Ми  ішли  з  тобою  разом,
 Падав  сильний  дощ.
Я  спитала:"не  мине  все  з  часом?"
Ти  сказав  мені:  "і  що  ж?"

Мені  стало  гірко,  лячно
Від  тих  твоїх  слів.
На  сьогодні  все  минуло  
І  пройшло  все  з  часом  ,
Залишивши  тільки  згадку  днів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2017


Без тебе

Як  я  житиму  без  тебе,
Ти  мені  скажи.
Ти  змусив  вірити  у  себе.
Як  ти  зараз?  Розкажи.

Розкажи,  що  робиш  днями,
Розкажи,  як  пахнуть  вечори.
З  ким  ти  спиш  тепер  ночами.
Хочу  знати  все:  і  де,  і  як,  коли.

 Розкажи  куди  ти  ходиш,
Як  проводиш  вільний  час.
Запитаю:"не  мені  ти  часом  дзвониш  ?"
 Як  шкода,  що  немає  більше  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2017