Русана Чопенко

Сторінки (1/1):  « 1»

БІЛЬ !!!……

Крик  !!!  
Знов  чую  крик,  який  лунає  звідусіль!  
Біль....  
Так  ранить  глибоко...  Оо  цей  нестерпний  біль!

Важко  !...  
Чому  немаєш  спокою,  Душа?!  
Що  ж  це  ?!  
Це  Україна  плаче  -  Матінко  моя!!!

Ріки  -  
Сльози  страждання!  Cтиснутий  капкан!  
Кігті  !  
Ворожі  кігті,  втялись  в  твій  дівочий  стан!

Тебе  шматують!!!  
Заможні,  амбіційні  вороги  !  
В  крові  !  
В  них  руки  ,й    чорнії    думки!

Страждання  !  
У  колір  смерті  зафарбовує  буття!  
Вже  ДОСИТЬ!  
Руйнує  все,  дитя  лукавого  -  ВІЙНА!!!

Скільки  ж  ?!  
Нещадно  нищитимеш  долі,  та  життя?!  
СКІЛЬКИ  ?!!  
Забрати  мрій  ти  наших  хочеш  в  небуття...  !

О  Небо  !!!  
Взива  до  Тебе!  Так  болить  душа!!!  ...  
Мати  -  
Над  тілом  сина  плаче...  вкрила  сивина...

ДЕ  СПРАВЕДЛИВІСТЬ???!!!  ..  
Знов  сум  та  розпач  огортають  світ!  
Цим  "балом  "  правлять  ,  
"Царі"  -  грошей  заручники  навік!

Невже  забули?!  
В  кінці  шляху,  на  всіх  однаково  чека,  
Труна  стандартна...  
І  місця  статкам  вашим,  в  ній  зовсім  нема!

СПИНІТЬСЯ  !!!  
Нам  голос  Неба  в  серці  ,  сльозно  промовля!  
Творіть  -  
Заради  Щастя,  Миру  та  Добра!!!  
.....................................

Дитя  -  
Зробило  перший  крок(!)  ...та  батька  вже  нема!...
Війна...  
Будь  проклята!!!  Підступна,ненажерлива  пітьма!!!

...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751868
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.09.2017