Amila

Сторінки (1/4):  « 1»

Добрая наука

Жив  на  світі  чоловік,
Що  любив  горілку.
І  не  слухав  він  ніколи
Ні  матір,  ні  жінку.
Дозволяв  собі  багато
Випити  щоразу,
Бо  не  міг  він  обійти
Отую  заразу.
Якось  плентався  додому
Оцей  волоцюга
Та  до  того  ж  іще  й  тяг
Свого-таки  друга.
«Жінко»,    –    каже,    –  
 «та  куди  ж  ти  поділа
Оті  вхідні  двері?
Та  чому  на  столі  й  досі
Немає  вечері?»
Кочергу  дістала  з  печі
Вірная  подруга
І  хутенько  із  дверей  
Виштовхала  друга.

Жити  довго  з  питоком  –  
То  страшная  мука.
Буде  тому  чоловіку
Добрая  наука.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752563
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.09.2017


Моя чарівна Лозівщино!

           
Моя  чарівна  Лозівщино!
Степи  безмежнії  твої…
Великий  урожай  зростає
На  слобожанській  цій  землі.

Безмежне  поле,  наче  море,
Мені  нагадує  наш  стяг.
Тут  бджоли  облітають  поле  –  
Збирають  меду  урожай.

Весною,  рано  на  світанку,
вже  трактори  гудуть  в  полях.  
Людська  худоба  спозаранку
смачну  траву  жує  в  балках.

Степ  пахне  молоком  і  медом.
Лунає  скрізь  пташиний  спів.
Нічого  більшого  не  треба,
як  жити  на  ось  цій  землі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752562
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2017


Мамин рай

Мама!  Знайоме  для  кожного  слово…
Багато  у  слові  цім…
І  точно  не  випадково
Була  ти  в  житті  моїм.

Зринають  у  пам’яті  хвилини,
Коли  були  з  тобою  вдвох.
Такі  хвилюючі  моменти
Стали  святі  для  багатьох.

Дерева  гойдає  вітер,
Ти  носиш  мене  на  руках.
Так  затишно  і  спокійно
На  теплих  твоїх  грудях.

Мені  ти  «котка»  співаєш,
Цілуєш  також  у  чоло.
І  навіть  іще  не  знаєш,
Як  добре  мені  було.

У  хаті  спокійно  й  затишно.
Навколо  сія́  чистота.
Лиш  тихо  іде  годинник,
Хвилини  життя  відбива.

Надворі  хурделиця  й  вітер.
У  плитці  мелькає  вогонь.
Приємно  дуже  пити
Чай  з  липи  із  твоїх  долонь.

Мені  ти  і  казку  розкажеш,
Віночок  з  кульбаби  сплетеш.
І  бджілку  на  квітці  покажеш  –  
Такою,  як  я,  була  теж.

Любити  завжди  вчила
Людей  і  рідний  край.
Тож  в  мене  виросли  крила.
Ти,  мила  моя,  це  знай.

Без  тебе  й  твоєї  підтримки
Важко  було  б  у  житті.
Не  даси  ти  упасти  сльозинці  –  
Завжди  допоможеш  мені.

І  скільки  б  років  не  прожив  ти  –  
Завжди  пам’ятай:
Мама  –  це  сонце  узимку.
Мама  –  земний  твій  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2017


Родинне тепло

Біленька  хата…  Затишне  подвір’я…
І  ціле  море  квітів  скрізь.
Троянди  високо  угору
в  саду  моєму  розплелись.
Ми  з  мамою  це  все  саджали:
краса  природи  манить  нас,
щоб  всі  увечері  сідали
у  холодку  у  вільний  час.
І  гомоніли  між  собою,
Пили  духмяний  теплий  чай,
І  зачаровані  красою
збирали  віршів  урожай.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751280
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2017