Тетяна Рейне

Сторінки (1/31):  « 1»

Я люблю тебя точно

знал  бы  ты  сколько  раз  начинала  я  стих,
сколько  строк  вычеркивались  в  пустую...
не  могу  подобрать,  описать  тот  миг,
когда  ты  сказал  что  влюбился  в  меня  любую.

этих  слов,  не  соврать,  я  ждала  восемь  лет,
восемь  лет  они  снились  ночами,
а  я  чувствовала  сердцем,  но  это  был  мой  секрет,
и  казалось  бы,  разорвалась  нить  между  нами.

(Не  обманывайся,  ерунда,  не  нужна  я  ему,  что  дура?),
он  как  чистый  кристалл,  очень  тоненькая  натура.
и  в  итоге  все  чувства  и  боль  от  сердца,
забрала  под  венец  и  закрыла  тайную  дверцу.

замуж  вышла,  не  любимый,  как  оказалось,
сколько  боли,  от  боли  и  не  осталось,
правда-правда,  такое  в  кино  что  и  вряд  ли,
вспоминаю  его,  по  щекам  серебряться  капли.

этот  вечер,  как  другие  грядущей  к  ночи,
проводили  в  квартире  очень  тихо,  обычно  молча,
и  твое  сообщение  как  удар  моего  подсознания,
благодарна  тебе  за  теперь  свое  понимание!

вот  теперь  то  я  точно  скажу  что  лет  восемь.
каждый  день  когда  лето,  зима  или  осень,
мое  сердце  скучало  по  нему  очень  и  очень  сильно,
передать  не  могу  а  казалось  что  так  наивно.

и  больнее  всего  что  теперь  я  жена  чужая,
сын  растет,  а  себе  та  как  не  родная,
хоть  спасибо  что  любишь  меня  любую,
спать  ложусь  и  скучаю  хоть  не  в  пустую.

может  есть  какие  то  нити  на  этом  свете,
я  люблю  тебя  ТОЧНО,  и  прости  ты  меня  за  это.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844948
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.08.2019


Обнімаєш мене за плечі

Обнімаєш  мене  за  плечі,  
Відчуваєш  мурашки  шкіри,
Я  сьогодні  не  спала,  доречі,
І  в  вині  я  не  маю  міри.

На  губах  оксамит  розтерся,
Я  пальцЯми  по  нім  водила.
Я  не  впевнена  як  це  зветься,
Але  часто  би  так  робила.

Я  забула  на  мить  про  розсуд,
Справи  усі    за  дверьми  лишила.
Я  вином  наповняла  посуд,
І  вином  наповняла  жили.

І  тепло  розійшлось  по  тілу,
Алкоголь,  твої  руки  ніжні,
Ми  сьогодні  забули  міру,
Стали  трошки  щасливо-грішні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833632
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.04.2019


Росте в душі страшне сумління

Роса  нам  зранку  ноги  росить,
Сльоза  за  нічку  очі  топить.
І  сонце  сушить  кущ  багряний,
Душа  від  смутку  сліз  буянить.

Бур*ян  росте,  росте  коріння,
Росте  в  душі  страшне  сумління.
Біда,  коли  весну  чекаєш,
А  завтра  сніг,  і  ти  це  знаєш.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825962
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.02.2019


Я не любимая, хоть и давно жена

Я  не  любимая,  хоть  и  давно  жена,
невкусный  ужин,  не  такая  умница,
как  те  подруги  от  которых  безума,
за  умный  взгляд  и  из  духовки  курицу.
как  оказалось,  многое  теперь
я  не  умею  что  было  под  силу,  
когда  то  девочке  что  еле  двадцать  набрала,  
и  паспорт  по  всюду  с  собой  носила.
и  говорить  теперь  со  мной  нет  не  о  чем,
и  дел  сегодня  я  не  совершила,  
если  б  не  он,  на  этом  свете  белом,  
не  знаю  даже  как  бы  я  пожила.
и  не  спокойная  и  все  да  мне  не  то,  
со  мной  дышать  даже  невыносимо,
и  ты  больна,  можешь  замолчать,
ведь  я  с  тобой  не  говорю,  забыла?!
нет,  не  забыла,  помню  каждый  день,  
все  помню,  и  декрет  без  мужа,  
ночи  без  сна,  и  чистый  дом,
посуду,  ужин  свой  не  вкусный,  
здравствуй  милый,  как  твои  дела?  
наш  ребенок  заболел,  мне  грустно!  
И,  ало,  привет,  как  твой  обед?
ты  сегодня  кушал  на  работе?
И  вот  только  лишь  в  ответ:  
что  ты  хочешь?  ты  звонишь  на  долго?
честно,  я  бы  много  отдала  
чтоб  меня  одно  спросили:
здравствуй  Таня,  как  твоя  душа?  
Ты  прости  что  за  тебя  забыли...
я  не  любимая,  хоть  и  давно  жена,
меня  не  любят  ...  нет,  и  не  любили  ..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821875
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 18.01.2019


Я тебе чекала майже пів століть. .

Барабанив  дощ  у  моїм  саду,
Замочив  до  скрипу  на  веранді  сходи,
Ти  сказав  колись:  я  іще  прийду!
А  пройшли  роки  і  пальто  із  моди.

Календар  на  кухні  світить  грудень  місяць,
Снігу,  як  вагони,  за  моїм  вікном.
Із-за  хуртовин  не  розгледіть  вулиць,
І  душа  як  камінь  стигне  під  замком.

Не  тобі  судити,  не  мені  таїть,
Не  усе  в  житті  так,  як  би  нам  хотілось,
Я  тебе  чекала  майже  пів  століть,
І  від  цих  чекань  небо  затаїлось.

Барабанив  дощ  у  моїм  саду,
Сорок  третя  осінь  без  твоїх  очей.
Ти  сказав  колись:  я  іще  прийду!  
Очі  не  здрімали  тисячі  ночей.

Не  гнівити  Бога,  значить  не  кохати,
Барабанить  дощ,  хуртовина  в’є,
На  весні  і  літом  можна  нам  літати,
Але  спомин  в  серці  безсердечно  б’є.

Так  роки  сходили,  що  не  день-  пора.
То  у  полі  сходить,  то  густа  зима.
А  тебе  немає...як  мене  нема,
Я  тебе  чекала  все  життя  одна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817685
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018


Напиши мне письмо вчера

напиши  мне  письмо  вчера,
и  отправь  мне  его  сегодня.
пусть  в  письме  я  не  буду  одна,
и  зима  пусть  не  будет  холодной.

напиши  мне  в  письме  вчера,
как  сегодня  не  будет  грустно,
как  не  напрасно  уходят  года,
и  в  душе  никогда  не  пусто.

напиши  мне  в  письме  вчера,
как  лучи  ледяного  солнца
обнимают  мне  скулы  лица.
напиши..  я  прочту  это  молча.

напиши  мне  в  письме  вчера,
что  в  ночи  будут  ярче  звезды,
чтобы  я  не  ждала  тебя,
так  как  будет  безумно  поздно.

напиши  мне  в  письме  вчера,
как  меня  не  берешь  за  руку.
напиши  как  скучал  тогда,
и  испытывал  злую  муку.

напиши  мне  в  письме  вчера,
что  в  туманах  холодных  дней,
не  стоит  в  декабре  жара,
и  сегодня  я  буду  злей.

напиши  мне  его  наверно,
и  наверно  отправь  его.
если  будет  погода  пимерна,
настроения  моего...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815771
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 30.11.2018


Любить так, чтобы ты не мог дышать.

Любить  так,  чтобы  ты  не  мог  дышать,
И  чтобы  говорить  так  больно  было,
Когда  нужно  имя  вспоминать,
Холодно  становилось  и  уныло.

И  в  закатах  осени  печальной,
Тихий  дождь  тропиночку  укрыл,
В  памяти  моей  как  будто  тайна,
И  ты  вспоминаешь  как  любил.

Как  сплетались  руки  на  морозе,
Поцелуями  безжалостно  морил,
А  осталось  в  ноябре  в  итоге,
Просто  воспоминания  как  любил.

А  любил  ведь  так-дышать  мне  сложно,
Говорить  без  дрожи  не  могу,
И  в  душе  осенний  так  ничтожно,
Жаль  что  поздно  шепчется  -люблю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813101
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018


Більше я тобі не кохана…

Більше  я  тобі  не  кохана,
Не  подруга,  і  не  прохожа.
Я  й  не  була  ніколи  жадана,
Й  на  колишніх  ні  грам  не  похожа.
Так  тобі  ні  до  серця  не  впала,
Ні  до  розуму,  ні  до  руки,
На  коліна  що  правда  припала,
І  стояла  на  них  я  роки.
Я  піднімусь  і  слова  не  скажу,
Не  потрібні  й  від  тебе  слова.
Відчуваю  себе  як  пропажу,
Що  знайшли  коли  спала  вода.
Я  кохала  а  ти  дозволяв,
Я  давала,  приймав  все  до  дна,
І  мені  раз  незримо  мовляв:
Що:  «В  усьому  моя  лиш  вина!»
Все  мені  і  не  те  і  не  се,
І  проблеми  і  біль  головний.
Але  доля  удачно  несе
Час  вперед  і  ти  станеш  чужий!
Не  заплачу,  і  не  згадаю,
Як  той  траур  із  серця  навік.
Не  кохаєш?  І  я  не  кохаю!
Ти  не  думай,  нічим  не  обпік.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798328
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2018


з Богом не сперечаються!

З  Богом  не  сперечаються!
Його  слухають  і  сподіваються.
Не  воюють,  не  кидають  словами,
Йому  вірять,  бо  він  поміж  нами!
Ми  із  бідами  і  тривогами,
Із  розкиданими  дорогами,
Із  душевними  критими  ранами,
Що  окуті  в  печалях  кайданами,
Прибігаємо  в  храми  Господнії,
І  шукаємо  вихід  з  безодней,
Тому  з  Богом  не  сперечаються,
Несуть  хрест  свій  і  сподіваються,
На  прощення  і  благословення,
На  вінчання,  на  Боже  натхнення.
На  душевні  загоєні  рани,
І  уникнення  злої  омани.
Тому  з  Богом  не  сперечаються,
І  від  імені  не  цураються,
Бо  живучи  у  серці  з  вірою,
Наповняєм  його  надією!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797769
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018


Люди живуть надією…

Люди  живуть  надією,
Щирим  спомином  дня  вчорашнього.
Наповняючи  серце  вірою,
У  молитвах  шукають  всевишнього.
Люди  живуть  бажаннями,
Добрими,  в  днях  примхливими,
І  безжальними  сподіваннями,
Де  бажання  бувають  хтивими.
Люди  живуть  із  завистю,
На  сусідські  грядки  в  городі,
Не  добираючи  слів,  із  легкістю
Судячи  по  своїй  породі.
Люди  живуть  вечорами,
З  теплою  кружкою  чаю  й  какао,
Гості  заходять  до  них  часами,
Розглядають  квартиру  лукаво.
Взагалі  то  людина  живе  людиною,
І  залежні  один  від  одного,  
Як  наркотиком  душу  собі  виятрюють
Притиснувши  до  себе  рідного!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796806
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018


в краю чужім

Як  пташечці  в  краю  чужім,
Не  легко  ой  не  легко.
Щодня  сумуєш  за  своїм,
В  чужім-  життя  як  пекло.
Власноруч  звила  гнІздечко,
Любов’ю  обложила,
Та  все  одно  воно  не  то,
Хоч  скільки  сил  вложила.
В  краю  чужім  не  легко  всім,
Не  легко  ой  не  легко.
І  сумно  і  тривожно  в  нім,
Та  рідний  край  далеко.
А  жити  треба,  виживати,
Старатись  на  майбутнє.
І  тільки  б  вірити  і  знати,
Що  буде  в  нім  щось  путнє!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795870
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2018


не бережемо людей, і часом ображаємо…


Не  бережемо  людей,  і  часом  ображаєм,
Словами-кулями  прострілюєм  серця.
А  потім  пізно,  дуже  пізно  відчуваєм,
Що  й  не  бува  дорожчого  лиця.

А  ви  ідете  десь  туди,
Звідки  з  собою  нас  вже  не  гукнете,
І  не  прийдете  до  любимої  ріки.
За  руку  ніжно-ніжно  не  візьмете.

Часом  так  легко  образити  людину,
І  душу  розірвати  дуже  легко.
Повірте,  не  допоможе  вам  година
Щоб  повернути  стомлене  вам  серце.

Пробачайте  чвари,  не  тримайте  зла,
Кохайте  щиро,  не  шукаючи  заміни,
Шукайте  краще  правельні  слова,
І  запасіть  життя  своє  терпінням.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795580
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018


Не бережем людей, порой их обижая…

Не  бережем  людей,  порой  их  обижая,  
Словами-пулями  вонзаем  им  сердца.
И  поздно,  очень  поздно  понимаем,  
Что  нет  дороже  милого  лица.

А  вы  уходите  туда,  
откуда  нас  уже  с  собой  не  позовете,
И  не  уждать  вас  у  того  крильца,  
за  руку  нежно-нежно  не  возьмете.

Порой  легко  обидеть  человека,
И  душу  разорвать  очень  легко.
Поверте,  вам  не  хватит  века,
Чтоб  навернуть  до  сердца  своего.  

Прощайте  ссоры,  не  держите  зла,
Любите  искренни  и  не  ищя  замены.
Ищите  лучше  правельны  слова.
И  запасите  жизнь  свою  терпеньем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795574
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 14.06.2018


Літо як воно є

Пахне  літечко  сливками,  полуницею  й  травою,
Тихо  плине  берегами  плавно  хвиля  за  водою.
Ніч  ряснющих  зорепадів  десь  серед  села,
Зранку  тепла  після  ночі  у  садах  роса.

Липи  цвіт  пахучий  гордо  вітер  носить  полем,
З  жовтих  квітів  свій  нектар  позбирали  бджоли.
Заблищали  китички  в  травах  звіробою,
Серед  поля  впоміж  них  як  у  царстві  стою.

Найпрекрасніші  світанки,  романтичні  ночі,
Півні  зранку  так  горланять  не  відкрити  очі.  
Не  приступно  виростає  на  городах  хвощ,
Босим  з  поля  бігти  в  хату  під  великий  дощ.

Запах  молока  парного,  муркання  кота,
Мучить  спрага  по  полудні  бо  така  пора.
Злива  літом,  блискавиці,  свище  грубо  грім,
Ніч  коротка,  туман  зранку,  мій  любимий  дім.

Запах  зжатого  колосся  не  замінить  сніг,
Мчатись  стежкою  у  лузі  і  не  збитись  з  ніг.
Заварити  собі  чаю  ввечір  з  чебрецю,
Мій  любимий  запах  літа,  я  тебе  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793183
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018


І був мені єдиним ти таким

Життя  летить,  розправилися  крила,
І  молодість  одна,  один  вогонь.
Колись  тобі  була  єдина  мила,
Колись  і  я  торкалася  долонь.
Немає  нічого,  неначе  все  приснилось,
І  червень  не  пече  яскравим  сонцем.
Не  в  правильну  я  даль  тоді  дивилась,
Все  розплилося,  розійшлось  бігцем.
Колись  ітиму  я  схиливши  плечі,
Ітимеш  ти  на  зустріч  не  мені,
Зціпивши  зуби,  скажу  «добрий  вечір!»
А  серце  запалає  у  вогні.
І  скажеш  ти  «привіт»,  це  ж  не  біда,  
В  житті  бува  багато  що  страшніше.
Хіба  що  пошматована  душа,
І  пам`ять  вдарила  в  лице,  не  більше!
Колись  ітиму  я,  розправлю  плечі,
Згадаю  юність,  тихо  усміхнусь.
Життя  летить,  від  часу  стає  легше,
Кохати  знову  більше  не  боюсь.
В  щасливу  долю,  в  цей  один  вогонь,
В  той  червень  з  сонечком  жарким.
Колись  торкалась  я  твоїх  долонь,
І  був  мені  єдиним  ти  таким.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792637
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018


Подякуй солдатам

Ти  сидиш  собі  в  теплій  хаті,  
Попиваєш  холодне  вино.
Хоч  подякуй  за  мир  цей  солдату,
Бо  вже  іншого  і  не  дано.

Тихим  шепотом  слова  прокажи,
Перед  небом  нехай  заболить,
Сліз  подяки  в  собі  не  держи,
Бо  душа  вже  до  Бога  летить.

Бо  за  тебе,  за  нас  і  за  їх,
За  дітей,  за  батьків  і  стареньких.
Так  як  ти  він  всидіти  не  зміг,
І  тому  плине  кроком  чумацьким.

Скільки  смертей  там  не  злічених,
А  ти  сидиш  у  теплій  хатині,
Скільки  там  доль  покалічених,
Вже  не  вернуть  їх  мамам  дитини.

Комусь  до  своїх  двадцяти  ,
Дарують  у  руки  не  книгу,
Пройшовши  сім  адів  війни,
Тримають  у  собі  людину.

Не  лінуйся,  подякуй  солдатам,
Біда  для  усіх  нас  одна!
За  те  що  сидиш  в  своїй  хаті,
І  за  те  що  у  ній  не  війна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791102
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018


ТРАВЕНЬ

Бродить  в  повітрі  запах  бузка,
Свіжо  так,  тепло-весна.
Співають  птахи,  зеленіють  луги,
Так  серцю  все  мило,  душі  до  снаги.

А  зранку  роса  серце  нам  напуває,
До  вечора  сонце  за  обрій  сідає.
По  всюду  безкрая  цвітуча  краса,
На  дворі  травнева,  прекрасна  пора.

І  вітер  гойдає  траву  до  світанку,
Співочі  пташки  гомонять  аж  до  ранку.
Готується  світ  до  гарячого  літа,
Пишняться  в  садах  найпрекрасніші  квіти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790861
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018


Все не вірно, все не справедливо

Я  тримав  за  руку  тебе  так  ніжно,  
Холодний  вітер  обіймав  плече.
Я  б  віддав  усе  щоб  бути  вічно,
Щоби  вічно  торкатися  тебе.

В  твоїм  домі  немає  місця  мені,
Ні  в  куточку,  ні  в  спальні,  ні  на  порозі.
Я  тримаю  за  руку  тебе  у  вісні,
А  в  душі  буревії,  печаль  і  морози.

Я  кричу  що  це  не  справедливо,
Все  не  вірно,  як  і  ця  любов,
Ну  за  що  ти  так  мені  примхлива,
Я  боюся,  з  розуму  зійшов.

Ти  повіриш,  може  не  повіриш,
Я  стояв  би  просто  за  дверми.
Хтось  виключить  світло,  щось  зміниш.
.....Не  ти,  ні  це  не  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789707
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018


Мій вітер

Обійми  мене  мій  вітре  синьоокий,
Притулись  вустами  до  чола,
Не  томи  мені  не  вічний  спокій,
І  скажи  одвічні  ті  слова.

Як  моя  рука  в  твоїх  долонях,
Моє  серце  щастям  завмирає,
Признаюся,  я  в  твоїм  полоні,
І  душа  як  скрипка  ніжно  грає.

Тихий  вітре,  теплий  мій  соколЕ,
Бачиш,  як  спокійно  цій  траві,
Розстелилась  як  зелене  море,
Море  тихе  у  моїй  душі.

Поцілуй  мене  мій  вітре  синьоокий,
Тихим  шепотом  пролий  любов,
Затоми  нерівний  спокій,
Я  чекатиму  у  снах  на  тебе  знов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788826
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018


ПРИЙДЕ ДЕНЬ


Колись  прийде  день,  буде  літо!
Світитиме  сонце  завзято,
Я  візьму  до  рук  усі  квіти,
І  зроблю  душі  своїй  свято.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788117
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018


ПОЕТ

Як  бувають  ромашки  у  літі,
А  з  ліричних  рядочків-  сонет.
Я  не  знаю  хто  вигадав  в  світі,
Що  буває  людина-поет.

А  в  поета  в  думках  арсенал,
Різних  здогадок,  тайн  і  фантазій,  
І  кружляє  в  словах  карнавал,
Неймовірних  для  світу  оказій.

Серед  барв  кольорів,  серед  квітів,
Відчайдушний  до  болю  естет.
Я  не  знаю  хто  вигадав  в  світі,  
Що  буває  людина-поет.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780593
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018


Моїй рідній матусі!

Моя  рідна  матусю,  моя  гордість  Ви,  щастя  моє.  
Я  за  Вас  помолюся,  хай  Господь  береже  де  Ви  є.  
Нехай  промені  сонця,  нехай  зорів  ясних  береги,  
Напувають  Вам  серце,  і  дарують  любов  де  Ви  є.  

Я  вклонюся  рідненька,  обніму  материнське  плече,
Ваший  стукіт  серденька,  мені  радість  до  серця  несе.
Я  люблю  Вас  матусю,  Ви  багато  навчили  мене,
Я  людей  не  боюся,  Ви  казали,  біда  обмине.

Моя  рідна  матусю,  пролітають  крилаті  роки,
Я  за  Вас  помолюся,  дякую,  що  у  світі  Ви  є.
Доброту  розділи,  дали  кожній  дитині  добра,
Нас  у  мами  багато,  але  мама  у  нас  лиш  одна.

P.S  
Нехай  Господь  береже  Вас  мамусю,  міцного  здоров*я  та  душевного  спокою!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777532
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018


Бо ж наше Різдво на війні

Ніби  і  місяць  січень  і  зима,
І  день  короткий,  вночі  морози.
А  в  святі  настрою  нема,
В  душі  печаль,  на  серці  сльози!

Ні  коляда  гучна  ані  вертеп,
Не  гріють  душу  що  від  безсилля  впала.
Як  кожна  мати  до  синочка  в  степ,
В  розгар  війни  летіла  б  і  кричала!

Але  кому?  Ніхто  того  не  чує!
Як  Господу  кричить  у  небеса.
Верни  додому  сина,  хай  ночує,
Дозволь  скази  ще  оті  слова!

Невже  Тебе  гріхами  обложили,
Образили  святе  Твоє  ім'я!
Верни  з  війни  усіх,  бо  ж  заслужили,
Відчути  дай  всі  радості  Різдва!

Бо  ж  наше  Різдво  на  війні,
І  сльози  й  молитви  з  синами.
Вертайтесь  додому  живі,
Сідайте  за  стіл  разом  з  нами!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770489
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018


На пероні

На  пероні  стояли  ми  вдвох  із  собакою,
Зустрічали  вагони,  проводжали  удаль.
Дощ  періщив  а  люди  дивились  налякано.
Хтось  кривився  а  декому  було  нас  жаль.

І  ніхто  не  дізнається  кого  ми  стрічаємо,
І  чому  не  сідаємо  в  останній  вагон.
Ми  скрізь  дощ  через  мить  його  відправляємо,
І  лишається  сірим  порожній  перон.

Добігають  захекано,  між  собою  вовтузяться,
Зачепились  руками,  парасольки  сплелись.
Недоречна  погода  сьогодні,  всі  злостяться,
Повдихали  повітря,  по  місцях  розбрелись.

Ми  стояли  з  собакою  і  дивились  у  небо,
Нам  не  холодно,  нам  не  боляче  ні  самотньо.
Засвітились  холодні  зорі  як  льоди  далеко,
І  постукав  по  рейкам  останній  вагон  незворотньо.

На  пероні  стояли  ми  вдвох  із  собакою,
Дощ  періщив  а  люди  прощались  з  людьми.
Всі  вони  як  востаннє  дивились  налякано.
"Я  повернусь",  "ми  зустрінемось"-  ти  скажи!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763012
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017


Поганка

Я  ей  был  готов  подарить  целый  мир,
И  сердце  свое  подарил  бы.
Но  только  в  нелепый  и  брошеный  миг,
Глаза  бы  твои  я  забыл  бы.

Ведь  я  к  тебе  в  жару  и  даже  в  дождь,
На  крыльях,  пешком  й  на  коленях.
Я  просто  не  знал  что  улыбка  как  ложь,
Бессердечная  в  твоих  выражениях.

Я  б  в  зимнюю  вьюгу  и  в  большой  снегопад,
К  тебе  за  верста  и  на  санках.
А  ты  как  в  лесах  растешь  без  преград,
Безстижий  грибочек  поганка.

Я  ей  был  готов  подарить  целый  мир,
И  сердце  свое  подарил  бы.
Но  в  жизни  ее  я  простой  пассажир,
В  итоге  сошел  й  покурил  бы.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760965
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 18.11.2017


Мій Ангеле . .

Мій  Ангеле  Охоронцю  я  дуже  стомилась,
Немає  сил  сильною  бути  завжди.
Десь  на  середині  дороги  зломилась.
Зломилась  і  впала,  прийди  підніми.

Накрий  мене  теплим  крилом  захисним,
Нехай  всі  турботи  назад  відійдуть.
І  смуток  душі  лише  криком  одним,
Як  хвилі  від  берега  вдаль  відпливуть.

Мій  Ангеле  надії  зігрій  моє  серце,
Дай  віри  у  стомлену  душу  мою.
Відкрий  самі  вірні  і  правильні  дверці,
І  зорі  ясні  в  те  життя  де  живу.

Мій  Ангеле  удачі  і  віри  у  щастя,
Даруй  мені  щирих  і  світлих  людей.
Я  знаю  що  буде  в  майбутньому  краще.
Ти  тільки  в  тривозі  мене  не  кидай!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760034
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017


Холодне море душі

Моя  душа  зів'яла  в  мене  стала,
Не  зігріває  сонячне  проміння.
Я  ніби  зі  скали  у  море  впала,
У  море  труднощів  і  власного  сумління.

Як  хочеться  повірити  у  весну,
Забути  всіх  байдужих  і  чужих.
А  я  тону  без  човника  і  веслів,
В  очах  людей  душею  лиш  сліпих.

За  що  ж  ви  душу  мою  обсушили,
Зірвали  кущ  троянд  у  ній  пахучий?
Ви  не  себе  достатком  обслужили,
Своє  обличчя  показали  злюче.

Душа  моя  як  осінь  перед  груднем,
Холодний  вітер  листя  розвіва.
Як  в  ній  весна  яскрава  буде,
Коли  за  вікнами  без  п*яти  хвилин  зима.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758858
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017


Под дождем!

А  мы  идем  с  тобой  под  дождем  осенью,
И  пусть  весь  мир  стоит  зонтом,  попросим  мы,
Окутает  холодный  ветер  листьями  как  чувствами,
И  пусть  ничьи  стихи  не  будут  больно  грустными.

Пусть  весь  мир  застынет  от  любви  и  нежности,
Прекрасная  осень,  пора  мечты  и  вечности,
Мы  будем  ждать  сюрпризов  ноября,
И  будем  знать  что  под  дождем  не  зря!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754308
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 08.10.2017


життя-як літа мить!

Навчившись  пробачати-  ти  живеш,
Забувши  всі  образи-  ти  літаєш.
Когось  з  собою  по  житті  ведеш,
Від  когось  своє  серце  закриваєш.

Чекаєш  на  весну-  сади  цвітуть,
Приходить  осінь-  листя  обпадає.
Роки  несамовито  далі  йдуть,
Ніхто  не  знає  що  його  чекає.

Як  цвіт  черешні  нас  життя  п"янить,
Кохаємо,  втрачаємо  чи  плачем.
Наше  життя  як  літа  мить,
Зустріли  червень-  серпня  вже  не  бачим!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750539
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017


ОСЕНЬ

А  ты  пришла  и  стала  на  пороге,  
Стоишь  и  ждешь  сентябрь  или  день?  
Я  заварю  покрепче  чай  тебе  в  итоге.  
Присядь  и  посиди,  если  не  лень.  

Раскинешь  свои  краски  на  деревья,  
Пошлешь  дожди,  ветра  и  холода.  
И  пусть  мечтатели  немного  верят,  
Но,  из  года  в  год  идут  одни  года.  

И  все  равно  уютно  только  в  осень.  
В  ней  одеяла  кажутся  теплей.  
И  кто-то  о  любви  кого-то  спросит,  
Ты  не  стесняйся,  чая  хоть  попей!  

Смотри  как  мир  застыл  в  одно  мгновенье,  
И  чувствуется  что-то  по  другому,  
У  осени  свои  расчеты  -  верьте!  
Ведь  в  осень  хочется  к  родному  дому.  

Ведь  в  осень,  в  ветровую  стужу,  
Когда  под  ноги  листья  улетают,  
Что-то  другое  согревает  душу,  
И  это  "что-то"  у  каждого  бывает!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750535
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 14.09.2017


ПРОЩАННЯ

Заплети  мені  волосся  в  тугу  косУ.
Поцілуй  мене  в  очі  на  прощання.
Я  не  шкодую  що  не  тобі  несу,
Свою  любов  до  шлюбного  вінчання.

Торкнись  руки  моєї  в  останній  раз
Й  не  кажучи  ні  слова  відвертайся.
Не  дав  терпіння  в  світі  тільки  час,
На  краще  йди,  на  краще  сподівайся.

Спіймаю  в  погляді  твоє  розчарування,
І  не  суди,  дороги  не  сплелись...
Шукай  в  житті  тільки  своє  кохання
Й  назад  не  обиртайся,  не  дивись.

Тугу  косу,  заплетену  тобою,
Ближче  до  ночі  тихо  розплету,
Постану  перед  зорями  собою-
Я  не  тобі  любов  свою  несу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750531
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017