marthadmm

Сторінки (1/6):  « 1»

ранок


Дві  солодкі  цигаркИ,  теплий  дотик
Кава  з  поцілунком
У  Всесвіті  на  мить  лишились  тільки  ми
І  кожна  мить  для  нас  здавалась  подарунком

Солодкий  сміх  твій  дзвенить  у  всіх  кутах
Як  цукор  в  мені  він  розчинається
Солодшає  від  нього  гіркавий  чорний  чай
Й  щоранку  сонцем  ти  мені  являєшся

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017


влюбленному не быть счастливым

Влюбленному  не  быть  счастливым.
Любовь  и  счастье  -  далеки.
Влюбленному  не  стать  любимым,
В  любовь  лишь  верят  дураки.

Не  верь,  не  слушай,  не  люби,
Поверишь  раз  -  поверишь  дважды.
Не  слушай  сладких  слов  любви,
Её  ведь  нет  -  одна  лишь  жажда.

Одна  лишь  жажда  быть  нужнее,
Нам  просто  нужно  это  знать,
Что  больше  нет  людей  важнее,
И  что  нас  будут  вечно  ждать.  

И  каждый  в  мире  этом  тесном
Ведь  хочет  чувствовать  тепло.
Чтоб  на  земле,  как  в  поднебесье,
Всегда  есть  тот,  с  кем  нам  светло.

Влюбленному  не  стать  счастливым.
И  чтобы  не  сказали  -  ложь..
Ведь  если  сердце  нам  разбили-
Назад  его  не  соберешь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750682
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.09.2017


потреба

А  нам  з  тобою  раю  не  треба
Ні  раю,  ні  пекла,  ні  неба.
Нічого  з  тобою  нам  майже  не  треба.
Це  все  -  непотрібна  потреба.
Нам  вистачить  тільки  дві-три  години
Години,  хвилини,  секунди
хоча  б  одну  мить,  щоб  заглянути  в  очі
І  декілька  поцілунків.
Нічого  з  тобою  нам  майже  не  треба
Ні  пекла,  ні  раю,  ні  неба.
Усе  воно  є  у  твоїх  зіницях,
У  твоїх  гарячих  венах.
І  щастя  моє  у  дрібницях  простих
І  ними  я  буду  жити:
Торкатися  твоїх  гарячих  ключиць
Й  сміятися,  наче  діти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017


ми - живі…

Ми  -  живі
І  ми  не  вічні
Й  за  це  нам  заздять  всі  людські  боги
Ми  -  смертні,  ми  -  не  віковічні
І  помирає  все,  що  навкруги
Краса  життя  лише  в  його  скінченності
Й  найбільшу  цінність  має  саме  цей  момент
Він  повен    безмежної  блаженності,
Хоч  він  -  один  лише  фрагмент
Боги  нам  заздрять,  адже  всі  ми  смертні
Й  повинні  жити  саме  у  цю  мить
Життя  втрачає  цінність  коли  усі  -  безсмертні
Й  коли  у  серці  більше  не  болить
Якщо  на  мене  завтра  чекає  неминуче,
То  я  ще  маю  змогу  й  час
Відчути  щастя  квітуче  і  жагуче,
Що  житиме  ще  довго  після  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2017


ти

Досліджую  ділянки  твого  тіла  
немов  нікому  невідомий  материк
Встановлюю  я  тут  нові  кордони  вміло
Вслухаюсь  в  пульс  немов  в  пташиний  крик

У  твОїх  венах  тече  гаряча  лава
І  твОї  руки  -  немов  дерев  коріння  
Твоє  густе  волосся  -  немов  червневі  трави  
І  погляд  твій  -  немов  вогня  жевріння  

Тут  завмирає  серце,  сповільнується  подих
І  ледве  чутним  стає  серцебиття  
Досліджую  тебе  немов  одну  з  Америк
Й  лиш  тут  я  розумію  у  чому  сенс  життя

Ділянки  твого  тіла  -  мій  новий  заповідник
Твої  гарячі  руки  -  тепер  мій  рідний  дім
В  тобі  я  проросту  як  навесні  підсніжник  
І  піснею  здіймуся  немов  травневий  грім..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017


болезнь

Я  очень  страшно  заболела,
И  очень  жаль  -  неизлечимо.
И  как  бы  знать  я  не  хотела  -
Мне  не  ясна  на  то  причина.
Возможно,  осеннее  время  пришло.
И  радость  ушла  вместе  с  летом.
И  вместе  с  собою  оно  принесло
Всю  боль  с  этого  томного  света.
Но,  как  не  странно,  я  не  одна.
Таких  больных,  как  я  -  миллионы.
Скажи,  прошу,  чья  вина,
Что  чувствую  себя  я  обреченной
На  вечное  горе,  на  вечные  слезы,
На  вечную  боль  у  груди,
На  вечные  грезы,  на  снег  и  морозы
На  вечную  жизнь  без  любви.
Я  очень  страшно  заболела,
И  нет  лекарств.  Лекарство  -  ты.
Ведь  ты  -  все  те,  что  я  хотела.
Ты  нужен  мне  до  тошноты.  
Не  врач,  не  деньги,  не  вино
Не  вправе  заглушить  эту  боль.
Ведь  название  болезни  одно
Название  это  -  любовь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750486
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2017