Шевчук Ігор Степанович

Сторінки (8/708):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Любов до Христа


                                       Вмц  Катерині  —
                                       з  любов’ю  присвячується


зразу  ж  півсотні  філософів  —  стати
християнами  схочуть
тобто  зазнати  вірної  смерті!
зразу  ж  ідуть
і  крокують
до  місця
і  —  страти...


Себто,  Катерино,
я  хотів  там*  піти  за  Любов’ю  Христовою
                                       й  вмерти!!
й  що  Вогонь,  що  горить  —  
                                             може  вибити  
                                             двері!!  —
та  Христос  не  сказав  —  щоб
вмирати!
серце  що  було  там—  в  Любові  Його
знає
що  не  слід  йти  колесам,  ні
архитракторам...
я  —  в  курсі:
серце  —  палає  Любов  Його  обирати
безумовно!  —
безумно  —  на  Горі  йти  за  Ним
                       щоб  померти...
я  в  курсі!!!
я  це  й  стверджую
вирішують  долю  не  кмети
не  царі  і  не  архітектори...


я  ходжу  по  небу
як  ніби  проогненному
завсігди
слова  живі  є
це  —  і  не  протектори
Радуйся,  ти  сморід
світський  відкинула!

08.12.2019,  
з  причастям
*  На  Горі  біля  Планерського,  і  Любові  слів  нема  зовсім...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857311
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 08.12.2019


Так цвіла!. .

*      *      *

           Благословенній  Богом,  улюбленій  
           і  шанованій  мною
           святій  великомучениці  Катерині
           присвячую


Так  цвіла!
мов  після  покути
мов  зола,
що  в  славу  окуталась.


Тільки  вір!
і  ніщо  не  загине
Гори  з  гір!
І  свята  Катерина...


Так  пиши  —
і  серце  в  роздачу
Дух  вершин!
і  око  не  бачить.


Потім  живи.
Чекай  на  рекрутів.
Раз  помолитись  —
І  бути  почутим.

14.8.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857189
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 07.12.2019


Поема щастя


О  як  в  мені  силу
ростить
весь  Твій  Погляд  безсмертний!!
Любов  і  Поет  —  і  не  хочеться
                                                               їсти
присіли  присіли
світів  органісти!
все  інше  і  інші  —  об  погляди  стерто...
як  в  смерті
і  погляди  —  стерті


а  вірні  нагніться
поріг  є  —
ногами  й  руками  він  стертий
і  речі  наївні  руками  тут  стерті
О  як  Ти  сховав!
не  слова
але  силу  вирощує  Погляд
                                                           несмертний!..
Чим  викраде  вас  Він
                                                           до  Дому!!  —
Хто  ви?  спасатиме  Він  невідомих...
Йому  те  відомо


а  в  Домі  —  любов
ув  Отця  що  питомо
та  й  ви
ніби  ще  непритомні!!
А  —  смерті  нема!
Син  все  підняв
у  безсмертність
сила  Божа  —
в  мені  проступає  при  тому...

І  ні  слова  про  втому!!!

30.07.2019,  Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854892
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 16.11.2019


Псалом 51


А  я  тепер  кажу  —  надхмарний  —
із  Сонцем  —
кожна  мить
без  Христа  —  марна!
Що  ткав  би  я  —
якби  не  був  у  хмарах  —
караний!
Як  теоретики  смачні  —
самі  земні!!
Сусіди  твої,  мертві  війносії,
і  ти  сама,  земле  страшна,
а  я  у  Небі,  світ  й
надхмарний  —  гарний!
І  лиш  Христос  в  мені!!
кричу  а  ви  не  чуєте  —
що  кожна
мить  без  Христа  —  намарна!!!
Марна!!!!
А  є  ж  свобода  у  Христі!!


І  то  з  свободи  —
претесь  
знов  до  буцегарні...

23.07.2019,
свято  Антонія  Києво-Печерського

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854891
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 16.11.2019


Дзвінка печаль


Печаль  за  світлою  Любов’ю!
Вже  з  серцем  розтопленим  
й  з  болем!
і    десь  багато  слів  —  і  що?
їх  тягне  в  очезаглядання
й  —  тремтять  —
Боже,  храни  кохання  
Боже!  де  Ти  це  ми
де  Ти  і  ми  палання
й  тремтять  —
а  ось  слова  —  
це  загасання??


...Та  говоріння  серцем!!  
можна  нам
розпалювать  чекання!
Боже  —  вірне  Око!


А  ви  зробіть  півкроку
від  мороку
й  мороки
ох  я  за  ногу  потягну  —
й  верну  всіх  
в  Небо
і  в  поезію  верну!!

28.10.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854790
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 15.11.2019


Об очі перші. Точні.

*      *      *


Об  очі  перші.  Точні.
Цей  світ  обточу.
Вернутися  до  Бога  —
до  юності  й  кроків
                                                     спромоги...
Яка  сильна  любов  до  Бога!
Старі  все  про  старе.
А  я  поклався  серцем
всім  життям  в  дорогу
і  це  всіх  обдере.
Й  мене  лиш  продере!
Не  кава  це.  І  кава  не  бере.
Свій  весь  старий.  Старі  всі
про  старе...
чуй,  шурхають  ногами
             по  порогах...
це  юність?
Навіщо  юності  —  весь  сік
                                                               сумних  дерев?!!
Це  я  в  Христі,
                                 справа  Христа  —
                                 любов  Христа  —
                                 не  вмре!!
Бо  й  я  так  хочу.
Об  очі  Його  перші.  Точні.
Весь  світ  обточу!
Вернувся  я  до  Бога—
до  юності!  І  новизни  спромоги...
Це  треба  полюбити  Бога!!
Ох,  тоді  й  гній  не  гній.
Тоді  із  серця  вирвав  смерть  —
і  Світло,
і  в  Світлі  —
світ  весь  свій.
І  бачиш  —  що  любов  —
Божа  любов  все  носить,
й  не  крутиш  носом.
Вернутися  до  Бога!  —
до  юності  і  крил.  І  змоги.
           І  —  перемоги!!

15.11.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854788
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.11.2019


Євангеліє Гваделупської


                                             Нерукотворному  і  легендарному
                                             Гваделупському  образу  Богоматері  
                                             з  любов’ю  і  здивуванням  присвячується


                           Росія  ніколи  не  зможе  бути  процвітаючою,  допоки  не  стане  мирною.
                                                                                                                                                                                         Віктор  Каспрук


«Китайська  бензоколонка»  не  варта  Гваделупського  
образу  Богоматері  —  й  раю,
бо  була  б  хоч  одна  людина,
серцем  добрим  троянди  у  грудні  
                                                 збираюча,
серцем  любляча  ацтека-і-селянина,
знайшлася  б,  як  фартух,  безмертна
тканина  —
й  Вічність  з  Небес  на  усіх  поглядаюча,
Невинна  з  Зачаттям,
вічно  Жива,
була  б  тільки  живою  ця  євангельська,
мирна  людина!..


Можна  б  почати  проповідувать
Євангеліє  Божого  Сина,
справжнє  Євангеліє  —  без  насилля  —
була  б  мирною  і  тому  —  живою
хоч  одна  російська  людина.

04.10.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854548
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 13.11.2019


Вночі

                         Тарасу  Шевченку  і
                         його  коханій  дівчині-польці
                         присвячується

Палка  любов
до  дівки-польки…
але  ж  то  інша…  ліпша  доля…
облагородила
чекала  по  ночах
затрепетала  в  жилах  душа-птах
але  ж  то  інша    -    ліпша  доля!..
він  вийнявсь  з  ночі
                                               у  своїх  очах

але  ж    -    неволя…
ох    -    це  любов
тополя  обіч  поля
а  я  верхівка  в  сонці…
і    -      це  так  багато!
не  даєте  мені  Бога
о  смерті  благати…
моє  серце    -
мені  серце  Богу  б  розкувати!
це  я  виджу  так  багато  –
поле  пролітати  б!!
що  нас  двоє    -
а  одному  б
в  долі  в  златі  в  сонці  стати  б!
златоустими  коб  в  долі!
одна  мати  й  друга  мати
воля?  воля?
й  не  покличу  так  я  Бога
о  смерті  благати…
але  я  мов  благородний
Україна    -    що  ж  сьогодні    -
я  і  небо?  я  і  Україна?
Та  я  не  загину…

12.11.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854544
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.11.2019


Повернення до Джерела Любові


                                           Ліні  Костенко  з  любов’ю
                                           присвячується


1

Небо  бачить  навіть  риб
                                                   і  раків
Любов  любить  нас
                                                       небораків
коли  Ліна  здійнялась  десь  до  Ітаки*
коли  видихнула  й  аж  таку
нероздільну
безкореневу  атаку
на  себе  атаку
що  всотала    від  Бога
не  піднялось  серце
й  рука  не  здійнялась
аби  в  Любові  порозставляти
                                                   розділові  знаки...



2

Йому  
вдалось  Нестора  обняти
Нестором  нас  всіх  мовних
                                                                             обняти
й  мовне  засвітить  в  державі  свято
і  дивись  скільки  серця  Хто  зміг
всіх  обняти!

09.11.2019,
з  причастям...

*  «повернення  на  Ітаку»  —
повернення  додому,  на  батьківщину.

Судячи  з  натхнення  Духом  Христовим,  
Ліна  палаючим  серцем  повернеться...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854425
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 12.11.2019


Псалом 52


                             Єдине,  чого  не  можуть  гроші,  
                             це  осмислювати  світ  
                             і  міняти  людську  натуру...  


Цих  віх  позначення  цивілізацій  —
та  й  спрямувань  всіх  бід,  
єднань,  каналізацій  —
як  розпізнаєте
як  ви  не  в  серці!
зашкварні  дикуни,
навіщо  випали  з  фортеці??
І  стіни
штучнії
мельком  поможуть  —
як  ліки  штучнії  
в  космічній  бач  аптеці!..
І  світ  гряде  —  
і  лік  полАмань    і  тинів  гряде!..  —
о  як  би  зблиснуть  зміг  би  
Божий  День??
І?
Як  в  руки  Отця  впасти    —    
у  псалом!!
О  ви,  що  вам  в  століттях
                                                     красти
з  очима,  що  квадратнії
борбою    з  злом,
і  Бог  вас  вийняв  би  з  напасті  –
о  Вогнь  і  Дух!!  –
як  в  руки  Отчі
впасти    –    у  псалом!!
Що  робим  ми!
І  Бог  —і  я  в  Його  руках,  й  псалми!
Як  плавить  все,  що  ще  —  не  відбулось!..
Чого  до  цього  —  не  було:
як  звід  небес    —  пала
його  як  доторка  —
палаючий
псалом!!!


Та  більш  —  як  серце  доторка    –
Отця  рука!!!
Отча  рука!!!!

10-12.11.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854423
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 12.11.2019


Як я люблю мою маму — люблю й вашу матір….

*      *      *


Як  я  люблю  мою  маму  —
люблю  й  вашу  матір.
А  як  згасну  чи  не  стане  —
Чи  нас  не  здадуть  бурхаті?


Бо  як  довго  слід  мій
в  Небі  
все  іде  це
так  як  треба.

25.03.2017,
 ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854337
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2019


Ти перестала сумувати восени…

*      *      *


                                                       Моїй  вічній  Людмилці  присвячую


Ти  перестала  сумувати
восени...  
Не  дні  тебе  чіпають
не  вони!


Весною  перестала  ойкати
все
бачиш...
не  ахкаєш
й  не  захотіла  буть  як  всі  —
і  ймеш  удачі!


Удача!  Я  ношу  —  мала,  й  носив  —
мала,
й  життя  —  все  зовсім  інше,
аніж  про  нього  думала!


Аж  дивно:  
засміється
тут  на  кутні  
Юрмала...
Життя  —  шлях  Божий
що  не  віднімається...
Ти  —  вічна  особистість!
ти  відчула!..
і  —  приймається.

03.04.2017

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854336
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2019


Діалог ключів . Драматична поема

     


                       Христу  і  Діві  Марії
                       із  здивуванням
                       присвячується  в  любові


             Скрипковий:

Боже,  сонце
і  я  без  претензій
можем  відкрити
незрізаний  сад  квітів
незібраний  букет  поезій
і  —  Океан  поезій...
Твоїх...
хто  встигне  побачити
Океан  поезій?!


про  що  нагадує  запах  квітів
і  що  дихає  в
                           гіллях-лапах
і  Ти  відкриваєш  й  сховаєш
та  виказують  —  діти
бо  шукають  діти


про  що  проповідник  на
скроні  міста
остерігається  в  трам  сісти
не  вітає  знайомих  —
                               їх  і  не  бачить
бачить,  що
може  розминутись  із  змістом...
втратити  Христа  —
запах  втратить
вивітриться  запах
та  і  йти  містом  —
це  вивітрюватись  змістом...
про  що  і  відвага  в  серці!!


можна  когось  зцілити
але  слід  надихнутись
слід  очі  відкрить  —
                               на
                               що
                               слід!
говорити  —  це  треба
                               насмілитись...


о  Океане  поезій!!
плачу!
не  знаю  що  вчиню
сердечним  художнім  жестом
Маріє!
плачу  —
не  я  —
Ти  Божественна!!!


             Басовий:

Але  таке  життя!..
ти  продовжуй
пахни  жестом...


             Скрипковий:

А  що  ти  хочеш  робити?
Те,  що  любиш...
А  кого  візьмеш
у  хату  жити??
Лиш  кого  любиш!!


А  писати  кровію  серця?
Ножем?
                   Почубиш?
А  от  що
і  як  ти  —
                               твориш
                               це?
Бо  ти  любиш.


             Басовий:

Бо  ж  —  життя!
Любиш  —  чубриш.
Так,  давайте  звідси,
                         Ютуби!
Попробував  би  на
вулкані  жити...


             Скрипковий:

Світ  згорнувсь,
поверховий...
й  навкруги  потряса,
а  личина  —  личині
дзижчить
дрижить  пише!
та  Бог  —  тихий
надихає
Незглибний
як  у  серці
в  молитві
і  тиші...



             Басовий:

Cвіт  у  сховках
та  фамкають  хомки
а  ворони  —
                         ворони
                               й  ворони...
Діалоги  —  виймають  із  сховку,
монологи  —
людей  хоронять...


             Скрипковий:

про  що  нагадує  запах  квітів
і  що  диха
це  в  гіллях-лапах
про  що  неторканий  аромат-запах
і  Ти  відкриваєш
й  сховаєш
а  виказують  —  діти
бо  шукають  діти

12.09.2019,
ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854042
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 08.11.2019


Сіль Христова


       Поема

                                                           Господу  Ісусу  Христу
                                                           і  Діві-Матері
                                                           з  любов’ю  присвячується


1

Легке  серце  
не  слід  шукати  жодного  
                                                     доказу
йому  Небо  фокус!


його  ніхто  не  зміг  зробити
                                                                           легким
лиш  Той
               і  Та
               за  Яких  шугають
                                                     слова  й  лелеки


многії  витріщають  зуби
і  біжить  в  цокоті  їх
                                                     клекіт!

а  над  усією  Україною  —
                                 легке  серце!
а  видно  здалеку
як  дім  і  душа  руїни
а  тут  над  усією  Україною
                                                               легке!
й  не  душа  —  серце!!


і  хтось  не  знає  —  і  не
                                                         напише...
тож  світ  не
                         має
й  легке  серце  залишить

 
2

многе  і  роблять  многії
многії  оббивають  пороги
Рим  закінчивсь
виявляється  —  це  є
для  Павла  дороги...


многії  чують  лелеків
і  не  розуміють  лелеків
й  в  Павла,  який  відлітав,
                               серце  легке!


3

антимережі
антисвятих
виявилось  —
це  вони  —
щоби  світ  затих
коли  досягає  Христове
                                         далекість


4


важковажучі  —
це  люди
                 невільні...
виявляється
серце  легке
начиняє  м’ясо
Христовою  сіллю...

06.11.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854040
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 08.11.2019


Господь — Він Світло, буде час — серце …

*      *      *

     


Господь  —  Він  Світло,
буде  час  —  серце  засвітить,
Господь  —
Він  вищий  над
світильник  семипалий...
Батьки,  не  досаждайте  вашим  дітям,
щоб  вони  духом  не  упали.


Нехай  же  нас  ніхто
за  тінь
не  судить,
за  те,  що  знали,
напівзнали
й  не  пізнали,
все  це  лиш  тінь  того,  що  буде,
дійсність  —  Христос,
у  Його  світло
ступні  стали  б...


Усе  бо  нищиться,  коли  вживається,
хоч  кинь,
все  так  й  з  законами  —
й  навчаннями  людськими!
а  обновись  в  нову  людину,
стару  —  світ  —  скинь,
бо  все  освітлюється  у  серцях,
бо  світ  оновлюється  за  подобою  Творця!!
мудрішають  як  змії
за  місцинами  вузькИми...
 
Якісь  були  сміливі  й  зараз  ніби  лячні...
а  Богу  помагав  —
та  серце  моє-Його  рвав?
то  Світло  —  Він
ти  очі  мав?
й  ти  очі  мав?
             то  будьте  вдячні...

19.10.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853855
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 06.11.2019


Не бійтесь!

     

                               Господу  Слову
                               як  на  Голгофу  продираюсь
                               присвячується



Храм  душі  храм  мистецтва
і  храм  Христовий
естетика
і  вище
естецтва
Бог  втрясе  це
любиш  земне?
продерся  б  серцем?
своїх  забирає  своє  —
               от!  і  все  це...



І  чари  любиш?
І  не  вип’єш  чарку?
Яничарство,  Господи,
це  мистецтво  чару!..



Але  в  Господа  й  тормоз...
не  роздерся  б  я  в  кров
щоб  кохати
кохати
й  кохати

Дух  Христів

не  спромігся  б

за  серце  пірвати!  —

я  не  міг  би  і  взнати!




продерись  і  крізь  це
ха!  маленький  Пушкін
видавався  б  великим
як  любив  —  то  не  міг  він  писати:
був  «глупцем»...


Божа  Мати!
це  б  не  Ти  —
як  я  міг  би  Тебе  так  пізнати?
й  всю  Любов  так  Христову  приймати?
Без  любові  —  хто  зміг
що  писати?
Й  що  —  писати???
Півпланети  —  це  кров
й  це  любов...



бо  як  дух!  —  то  й  любов!

Бо  як  дух  не  піднявсь  —

хто  б  побачив  що?  —

й  що  в  серці  мати??
терпка  горизонталь?  слизька  горизонталь?
А  Господня  глибінь!!?
Продерись  же  крізь  все  це
й  обдерешся!
і  ти  —  в  крові
й  ти  цілуєш
Господа  Ісуса
Христа  в  серце!

29.10.2019,
в  лісі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853854
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 06.11.2019


В молитві серця зір яснішає…

*      *      *



В  молитві
серця  зір
яснішає…
ось-ось…
з’явиться  ліпше…



Хай  сонця  промінь
диха  —
і  сильнішає!
молитва  змінює
тебе
і  інших!!



Бог  в  правді  —  ось…
і  в  правді  більшій
і  в  правді  твоїй  —  дні!
ще  цікавіші
і  люди  раді  —
в  світла  ніші!



Хто  розумніший?
мугикають  осінні  маринади
як  ти  десь
відхиливсь
від  Сонця  правди

02.11.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853782
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 05.11.2019


Парадоксальність Христа і крил

                 



Прийдем:  смирення
                             і  відвертість
а  значить  й  щастя
«Ах,  з  вами  щастя?»  —
й  скрізь  показують  на  двері...



На  крилах  щастя  я!!
«Цей  чоловік  окрилений!»
«Ах,  з  вами  крила  є?»
бо
от  —  здались
відпиляні

zoon  politicon*  —
їм  верх  відрізали
і  низ
відрізано
тож  як  копнеш  їх  вгору  й  вниз??
копну—
мерці
всі  мруть  —
по-різному!..


Єсть  Бог
смирення  і  відвертість
і  тут  —  у  щасті  я
«Ах,  з  вами  щастя?»
всі  показують  на  двері...


І  —  полетіли  —
з  тілом,  без  тіла?
всеоднаково  —
в  щасті  було  б...


Є  —  ех  —  ділягу
всеодно  втягує
в  щастя
ум  і  погляд  —
Джерело  —

22.10.2019
*  суспільна  істота

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853781
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 05.11.2019


Нація народжується

   


Коли  ти  в  правді  —  глас  Небес
пірамідальні
стоять
тополі
навіть  емоції!  —
надчисті
і  надгеніальні
наднаціональні!
це  оглядають  нас
тополі  ближнії
й  тополі
дальнії...

19.10.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853432
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 02.11.2019


Бог Ісус. Особлива поема

     


Хто  любить  Бога  —
думає  про  Нього
й  переживає  подих
Бога.


О  Бог!  —
тоді  вже  не  спішиш
до  всього!
Тоді  вже  краплі  з  неба
й  з  серця—
все  від  Нього,
і  вже  від  Нього
і  тепло  й  краса,
і  розум  й  серце.


О  розум  й  серце!
як  я  вас  спасав,
коли  вже  розум  має  силу,
(вже  серцем!!)
а  серце  —  бачить!
(розум      -    в  нім!!!)
Що  ж?      -
Бог  в  нім  написав!!

А  плачуть  душі
як  без  зору
й  зійшла  Краса...
й  так  як  собаки...
де  ж  любов?!



Тож  Мень-мислитель  каже:
«Питання  це  хвилює...
і  недостатньо  є
освітлене  у  християн,
у  нас...
Я  про  любов
і  мало  думав,
мало  читав,
й  мало  писав...»
Так  і  Антоній  Сурожський...
і  так  недоосвітлюють  —
весь  час!..
та  в  мені  пишуть  Небеса!!



Стільки  любові  !  40  книг
хто  б  написав??
удар!
меч  слова  —  втяв!
і  в  крові  закипають  Небеса!!
Ти
Кров  Свою  у  мене  —
лляв!  і  не  згасав!!!
Страшна  Краса!!!

09.10.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853430
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 02.11.2019


Цілунок в душу




Написалась  поезія
не  сонце
не  свічка
не  сонячний  зайчик
не...
і  де?
а  підсвічує  день!!
і  таке  самосвітне
це  чудо
чи  Божеє  світло


а  на  протязі  дня
саме  проотягом  дня
день  тріпоче  як  ввірений
                               в  райських  піснях!
день  лепече!
мов  його  цілувала
якась  Божа  воня


запам’ятає  навіки  серце
що  цей  світ
на  мить
Бога  прийняв!..

28.10.2019,
день

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853196
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 31.10.2019


І буде світло. І буде чай.

*      *      *


                               Святому  Богу  і  святому  Миколаю
                               присвячується  —  з  любов’ю!


І  буде  світло.  І  буде  чай.
Та  я  й  цей  світ  —
здоров’ям  покриваю,
що  Бог  не  міряв,
й  ніби  подавав  —  для  чаю...


І!  —  що  я  знаю!
ой,  Ти  —  любов’ю  світ  цей
покриваєш,
не  те,  що  я  —
здоров’я  й  гумор  ще  ціджу,
аби  от  навернулися  до  чаю...


«Й  щоб  ти  любив...»
а  я  тут  список  Богу:
і  того,
й  того,
й  того,  й  того,
й  того?
але  любові  ще  такої  я  не  маю!  —
як  з  себе  видушу,
щоб  напоїть?
і  Ти  це  знаєш!!


Ну  склад  здоров’я!
Духовного?  Та  всяке  є.
Та  в  складі  Бог  —
і  з  гумором
                               все  роздає...

31.10.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853195
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2019


В ладі польоту

Духовна  поема

                                   Святій  Трійці  і  Богородиці  
                                   з  любов’ю  присвячується

1

Я  та  планета
що  своїх  країв  не  помічає
бо      сяє!


я  не  пишу,  а  —  більше
сяю
Твоя  Любов,  о  Світла  Діво,  
усе
помітніш
                                           утішає
все  виявлене  в  світло  —
стає
світлом
бо  в  Тобі  —  сяє!!


Твоя  велика  простота
що  в  своє  коло
притягає
Боже!  чи  не  цей  всесвіт  —
освятивсь  —
і  просвітивсь  й  палає?!!
Палає  дивний  всесвіт
звізд,
який  свої  краї  —  чи
                                                         знає?
Любов  Твоя,
що  зрушила,  —  та  знає.


Як  ангелом  стають  —
може  яскравість  світла
звідомляє
а  серце  хай  пала
та  й  все  світло  співає!!


2

Спільність  чуття  —  бува?
                                                         Та  ж  знають!
Те  співчуття  Божественного
що  у  всіх  —  те
к  Божеству  і  притягає  —
світло  в  усіх  й  співає
                                                                   і  —  співає!
Кого  за  груди
і  кого  за  спину
це  в  космосі  і  поверта  
                                                                       людину
і  наверта  і  притягає
й  чи  хто  спинить?
у  всіх  світло  співає
                                                       і  —  співає!


3

Стовп  світла,  що
здіймається  й  
все  притягає!
й  любов  —  окриленням
й  ці  крила  підіймають
а  по  землі  ідучих
мов  землетруси
очищають
в  світло  —  душі!


Та  й  Бог  несе
світлоспіваючих
у  світлі  —  душі  —

25.09.2019,  Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852470
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 24.10.2019


Серпень надзвичайний (пензель ні з ким не рахується)

           Серпень  надзвичайний
(пензель  ні  з  ким  не  рахується)

           Поема


                             Надзвичайно  улюбленому
                             царському  в  любовнім  торканні  —
                             юному  вмч  Пантелеїмону
                                                     присвячується


Кавунища  округлі,
кавуни  —
і  мигдалеві  очі  —
неможливо  писатися
чесним  рядочкам
і  точним.
Літо  вантажить  й  вантажило.  Точно.
Літо  —  а  точно!  Й  зрілий
плід  —
більш  як  слід  —
хто  трима?  Дякуєм,  Боже!
І  дяка  наочно.  Розпливання
вусищ,
та  й  облич
всі  обличчя  —  немов
під
плоди,
і  всі  точать!
Царство  плодів  на  землі  —
Твоє!  Отче!
Хто  сидить,  чи  й  лежить,
хто  зміряє,  й  зітхає  —  це
під  абрисом  бочок
а  всі  точать!
Увесь  серпень!  —  Говоріте  розважливо,
так  мов
всі  під  гірляндами!
 
Плоди  —  серпень  і  дух  —  переважили.
І  всі  точать.
Кавунища,  округлі
кавунчики
й  мигдалевиднії
очі.
Дякую,  Боже!!  Більше  даєш,
аніж  хочу!
Співстраждання  в  сумліннях!  —
Плодам  —  цієї  землі,  птиць  —
дарам,
неба  —  птицям,
між  тим  небо
починає  хвиця;ти
а  в  базарах  —  де  небу—  де  сонцю  —
                                                                         тиця;тись
й  задорого  роз’їхатись  —
з  шириною  лиць  —
состраданіє  в  солоді  —  в  плодоношенні
співстраждання  —  не  сумні  ілюстрації!
не  науки
і  не  ті  квіточки
не  цей  калейдоскоп
кольорів-пробіганців
ви  лежите  на  мені
на  вас  серпень  стогне  —
терпко  в  дотації!
Що  ви?  —  літо?
хто  зобразив
переповнене  літо??
й  зобразив  —  духом
                                               зшив??
йде  півсвіту  —
все  в  водах  уніфікації!!

Й  благословен  Ти,
                             Боже,  єси!
Що  на  потребу  —
Ти  подаси...
я  з  глибин  духосоком  —
веселий
Будуть  потоки  —  в  селах?
правди  в  селах?!
тінь  втікає  від  правди
громади
тож  і  встанемо
в  правді  відважні?
Плоди  —
серпень  і  дух  всіх  —  переважили  —
усі  впали
і  точать!
Благословен  є  Ти,  Боже!!
І  чують  веселі  пузики,
мигдалевиднії  очі.
Де  тут  богослови?  де  є  художники??
я  один
вергну
правду!!
і  хто  на  поверхні?  —
ілюстрація...  або  продовження
І  вся  слава  і  сила  —  в  мені  —
                                                                         це  Христос!!!

09.08.2019,  свято  вмч.  Пантелеїмона,
після  акафіста
11.08.2019,  після  причастя

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852467
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 24.10.2019


Марія Діва

             Марія  Діва
             Поема


                               Всецариці  Марії
                               з  духовним  проникненням
                               присвячується.


               Дух!  проникнення  духом,  розум  добудує.
                               І.Ш.,  1982  р.


Це  150000  років
це  як  в  Бога
за  мить
звичаєво  —  це  все  ще  далеко
Не  дай  Боже
як  з  мене,  художника,
                               дихання
                               лектору
він  зімліє
почує  аптеку...


Мати  Божа  якщо  не  захоче  —
штучний  інтелект
вам  не  відкусить  розум
купи  дітей
купи  світських  дітей
Бог  є  Поет,  світськи  прОзово  —  це
дуже
далеко!..
очі  аптекаря,  лектора...
Мати  Божа!  відкриє  очі...
                         і  молекули  пророчі  —
                               є  пророчі  молекули
що  всім?


всякі  де  Голлі,  Черчілі  —  пігмеї
«в  страхів  на  вертелі»...
скажи  художнику,
опісля  мене,
хто  їх  пам’ятатиме,
жидів-розпинальників,
крутяться
як  блохи  на  безмені...
Слово  —  безкінечне  глибоке  Око!


храм  Христа  —  безкінечно  високий...
хто  їх  пам’ятатиме,  керівних
психохворих  субгномиків?
опише  Вічная  Память?
ніякі  номики,  ніякі  економіки...
казав  менше  від  себе,  більше  —
від  Бога  страшно  висотнеє  Око
                               страшно  Далеко
людей  же  не  стане...
не  стають...
а  під  словом
під  художником
розпишуться  в  плавному  небі
                               лелеки!!

22.10.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852350
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 23.10.2019


Звільнення загорнених — учених в голові. Поема 159-а



                       Замість  заколупувати  і  сколупувати  нещасних
                       і  примотаних  інтелектуалів,
                       чи  не  всі  вловлюються
                       загорненими  інтелектуалами.
                               І.Ш.


1

Не  будучи  великим  —
трудно  помітити:
ти  враз  здрібнів...
о  нерозпізнаність  днів!
о  хто  зробить  роботу?  —
без  великих
день  покотився  й  погоробів...
о  хто  зробить  на  крилах
                               легко  і  без  поту  —
                               роботу?
уже  замотування  —  всіх  рабів
донизу
достоту
у  нерозпізнавання  днів
й  не  будучи  Великим
трудно  помітити
що  враз  здрібнів!
хто  змінить  мислення  у  днів?
хто  змінить  мислення  на  дні?
оскільки  перевернуте
вони  тримають  за  вершин
вони  так  не  одні
а  я  один
не  я
Бог-Слово  у  мені  один.
Що  ж?
Або  далі  —  і  далі!
вись  і  крила  —  і  далі!
або
вниз
і  аналіз
й  деталі
деталі  й  деталі
й  в  деталях...
Піддастесь  світлу?  тіні?
біси  сильні  —  в  здрібнінні
або  всі  у  юзі  в  перелесника
або  Бог  через  Свого  словесника!
і  дрібно  понеслися
в  заблокованість
сховані
Богом  в  серці  не  виховані...


А  молитва!  Й  свобода!  —  Яка!!
А  тут  Бог!!  —
через  Свого  словесника.


2

Проти  сонця  й  проти  вітру!  —
ха!  цим  сльози  світу  —
                               витру!
ах,  халепи  демонічні
цим  і  підсушу  вас  —
світлом
вічним
бо  дістав  вас  вогкий
                               Хаос
так
бо  ви  діряві  —  протирічні...


іскру  іскру  —
де
і  сірість  й  надяскравість
і  Краса  —
а  в  них  і  ум
не
в  Небесах!
     Ас-са!
гірний  шпиль  —
і  дольнії  народи
     Ас-са!!
гірний  дух
йде  в  гірні  Небозводи
і  у  слабкооких  —
скрізь  яса!
я  б  вам  за  північним  колом  —
і  північне
сяйво  написав!
У  яскравосильнооких  —
йде  аж  пре  яса!!


Вітре  на  чотири  боки,
Logos  —  більше  би  й  писав!!
Ти!
Ти,  Боже,  суховогнеокий!!!


3

Всі  —  в  обжинки!
І  тримати  свою  жінку!
Де  жіноче  опадає  —
піднімати  жінку!
Тож  наукам  —
з  Огня  живу  пшінку...
А  допоки  —
це  говорю  я  допоки,
тайна  Твоя,
Вишнє  Око...


4

Хоч  на  день!  —
на  кілька  років!  —
чистим
станьмо  в  серці  оком

День  зітхає  —  поволоковий!!


5

Дай,  Боже,  простість  нести  —
бо  простий,  Боже,  Ти.
Тож
хіба  в  місті  є  степ?
Але  як  в  серці  є  степ  —
дай,  Боже,  серце  просте
дай,  Боже,  поле  просте
бо  над  ним  небо  просте
що  мені  в  серці  нести  —
як  Ти  є,  Боже,  простий?

Але  падає  з  неба  —
простість  оця  —
обрізає  серця...

17  -  23.10.2019,
з  причастям

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852349
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 23.10.2019


Не будучи великим — трудно помітити…

 


                               «Замість  заколупувати  і  сколупувати  нещасних
                               і  примотаних  інтелектуалів,
                               чи  не  всі  вловлюються
                               загорненими  інтелектуалами.»  І.Ш.


Не  будучи  великим  —
трудно  помітити:
ти  враз  здрібнів...
о  нерозпізнаваність    днів!
о  хто  зробить  роботу?  —
без  великих
день  покотився  й  погоробів...
о  хто  зробить  на  крилах
                               легко  і  без  поту  —
                               роботу?
уже  замотування  —  всіх  рабів
донизу
достоту
у  нерозпізнавання  днів
й  не  будучи  Великим
трудно  помітити
що  враз  здрібнів!
хто  змінить  мислення  у  днів?
хто  змінить  мислення  на  дні?
оскільки  перевернуте
вони  тримають  за  вершин
вони  так  не  одні
а  я  один
не  я
Бог-Слово  у  мені  один.
Що  ж?
Або  далі  —  і  далі!
вись  і  крила  —  і  далі!
або
вниз
і  аналіз
й  деталі
деталі  й  деталі
й  в  деталях...
Піддастесь  світлу?  тіні?
біси  сильні  —  в  здрібнінні
або  всі  у  юзі  в  перелесника
або  Бог  через  Свого  словесника!
і  дрібно  понеслися
в  заблокованість
сховані
Богом  в  серці  не  виховані...
А  молитва!  Й  свобода!  —  Яка!!


А  тут  Бог!!  —
через  Свого  словесника.

20.10.2019,  з  причастям

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852257
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.10.2019


Служіння на жерлі

     



яко  нероджено-рожденна
балада
першая
Шопена
гляділа  то  на  Бога
то  на  мене
крізь  віття  —
розмаїття  віт


бо  що  земне
що  розмаїст


і  —  Бог  почув!
огненний  звід
тому  почув  —
скільки  (!)
і  як
іще  не  псованих  невіст
як  то  Невісті
що  як  тло  —  Огненний  міст  —
я  шепелявлячи  і  ніс  і  —  ніс
і  одна  титла
з  форм  огня  блаженних
може  зірватись  —  й  запалить
весь  зміст!!

19.10.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852156
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.10.2019


Кроки



                     Святій  Трійці  в  Тиші
                         присвячується


1

ліпше,  кажуть,  жити
ліпше  —  в  рухові
внутрішньо  рухатись
в  Богові  можна
                               змінитись
Бог  тоді  схоче  змінити
                               зовнішнє  —
й  поглядом  збачити  внутрішнє
внутрішнє  —  й  зовнішнє
в  погляді  Божім
ходити


2

Світла  Присутність  –  вічність
                               у  суті!
...а  як  вкинула  осінь  сум
як  в  озерце
яке
його  серце?


3

Всі  Його  не  бачили
а  вже  осінь:  простість!  —
Бог  дійшов  молодим
як  доходив  досі,  —
я  іду  золотим,  золотиться  —
                               осінь...


4

я  докроковую  додому
Дім  в  домі
як  Світло  в  світлі...


5

Це  ж  крок
з  мертвої  сточини
Сходьте  —
з  мертвої
точки.


6

Чи  Бог  перестане
личини  возити?
Бог  ходить  в  Тиші.  —
це  я  перестану
з  ризиком  бити  —
І  раптом
у  Тиші  зникну.


7

Має  ще  Тиша
до  себе  збудити...
а  як  не  ходити  —
життя  заїздити...
чи  —  заговорити...
і  проговорити

18.10.2019,
ранок,  літо  в  осені

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852154
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 21.10.2019


Встоювання у Вічності


                   Господу  Слову  і  Богородиці
                   в  любові  присвячується


Дуже  схвильовані.
Просять  серце  —
дві  повені.
Просять  серце  -
єдине  у  двох
скільки  Богом
наповнене...
Люблять  вир
й  хочуть  мати  стосунок
до  серця,
у  якім  любов-мир.
Вир  зелений
вир  синій
огризаються
й  музиці,  й  днині.
А  за  наші
душі  дві
Бог  подав  як  подушне
дві  ці  хмари
округлі
величні
нерозпушені.
Цілком  незрушні!
Білі  і  —  незворушні!..
Еволюції?  Революції?
Незалежні  —
ніким  не  ведуться.


Духом  ведені,  словом  ведені  —
можуть  допомогти  цим,  хто  в  муці.
Але  не  хочуть  слухати,
оберуцці!..

07.10.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851427
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2019


Солодка любов Покрови

                 «Щоб  бути  в  світі  цьому  повністю
                   незалежним  поетом,
                   потрібно  бути  цілком  з  Христом  і  Богородицею.
                   Розгляньте  ви,  чи  всі  
                   цілком  з  Христом  і  Богородицею.»  І.Ш.
   


І  так  як  життя  все  летіла
душа,
й  до  Бога  поближче  із  тілом,
то  так  і  просили
і  душі,  й  сади:  прийди!!
І—  «худне  і  тане
                                         моє  друге  тіло.»


Прийди,  і  прийди,  і  прийди  ти,
поете,
макнувся  в  небесні  сади!
О  Мати!  запитаним  раєм
любов’ю  весь  світ
обіймаєш!!!
Й  не  я,  не  політ,
не  сади  —
любов  наша
кличе:  прийди!!!


Щоб  слово  —  із  Центру  —  родити.

13.10.2019,
передсв’ято  Покрови

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851423
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.10.2019


Перед Покровою



Поема


                     Спасителю-Слову  і
                     Пресвятій  Богородиці
                     трепетно  присв’ячується


1

о!  вже  не  світло,
                       лиш  тріпоче
у  парку  —  кожен  лист  дрижить  —
                               як  хоче...
щось  стемнюється
щось  хихоче  —
й  штовхають  світ!  —
щоб  я  розпалювавсь
бо  Твої  очі
ввік  не  загаснуть!


І  тут  прекрасно
якщо  любить
якщо  любити  —  ясно...
о!  вже  не  світло,
                               лиш  тріпоче
у  парку  —  кожен  лист  дрижить  —
                               як  хоче...


2

і  світ  іде  до  величезної  свободи


і  бачу  як  ченці
в  жовтневім  краї
так  моляться
і  так  співають
так  моляться!  —  навзаєм!  —
к  Тобі  й  від  Тебе,
що  і  стяг  світла  притягають
і  сяють
але  скінчать
світ  знов  холоне
й  наповзає...


Як  це  прекрасно!
що  й  далі  світ
до  величезної  свободи


бо  в  полі  скраю
як  спахнув  клен
пала-палає
й  на  води
і  на  води  —
мов  стовбур
в  неба  очі  закриває!
бо  вільно  є
і  сам  він
очі  закриває...


Бо  Твої  очі
ввік  не  згаснуть
хай  плаче  все!
і  все  рида!!
і  це  прекрасно!..
Твоя  Любов  —
це  і  безумно
й  це  прекрасно...


4

Хай  хто  від  мене
це  від  Тебе
зір  повідриває
сльоза  у  нього
натікає...

10.10.2019,  Київ,
біла  захмареність  ,
і  —  вийшло  сонце...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851097
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 11.10.2019


Осіннє рівнодення




                               Святій  Трійці  з  любов’ю
                               і  трепетом
                               присвячується


Люди,  тримайтесь,  бо  ми
повернемось
сонце  і  я
ось  це  сяйво  —  на  заході  —
тчеться
а  ми  точно  тоді
розітнемо
тьму
і  нечестя!


Я  би  сам  та  й  не  зміг  вам
так  обіцяти
але  Той,  Хто  наповнює
серце
і  сонце-озерце
переповнив  весь  світ  міріадами  цяток
так  як  Ним  ще  все  скажеться  —
бо  Він  любить  —  це  серце!!

23.09.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851096
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2019


Улади в порі . Поема духовна

         Улади  в  порі
         Поема  духовна


                               Христу  Ісусу  і  Божій  Матері
                               з  любов’ю  присвячується


               «...і  Він  зробить,  виведе  як  світло  правду  твою,
               твоє  право  —  немов  полудень.»  (Пс  36)


1

Хто  проти  обранця  Духа?
Хто  наступив
собі
на  свої  вуха:
Пиха  і  властолюбство!
Бо  —  як  Христа  —
серцем  й  руками  невинних
Бог  слухає.
Ненависть  щодо  пророків
в  лжепастирів.
Бог  й  ними  рухає?


Більше  мені  тут  не  треба  —
нічого  —
і  збереже  мене  й  всіх
Дух  любові,
Дух  Неба!
Дух  Бога.
Хай  збереже  мене  й  всіх
Дух  любові  Марії
слово  з  любові
як  серце  в  любові
й  книги?  всі-всії,
чи  лиш
тії  і  тії?
І  збереже  мене  й  світ
Дух  любові  Марії!!


Так  що  слова  золотії
рухають  в  серці
Христос  і  Марія!
радощі!!
світло  й  надії!!!
нехай  хвороби
до  вас  не  прийдуть!  —
лиш  найсолодшії  мрії!!!


2

Любов  просвітлена
перемагає  в  вірі
та  нині  слухають
всіх  «на  посадах  звірів».
І  був  я  в  вирішальних
з  інтелект-розмов
розмовах,
і  я  полишив  розумове.
Й  мене  очіківала
вже  просвітлена  любов...


І  в  соцмережі  всі  занурювались
                               знов!
там  нині  слухають
всіх  нехудожніх
всіх  «на  посадах»  —  звірів...
Мені
любов  просвітлена
одна  лиш
носить
перемогу  в  вірі.


Отже,  дитино,
тобі  десять  чи
шістдесят  п’ять  років,
ти  знай
серце  глибоке  —
і  любов
глибоку  —
бо  все  увись!


і  плаче,  що  є
більш,  ніж  слід,  широким...


Мене  Марія  брала
у  любов
одну  високу
і  так  виховувала
тут
де  освисти  чужії
та  й  сам  «Тангейзер»
що  по  сцені  повзав
                               одиноко
як  чемодан  без  ручки
свистіли  реготали  веремії
та  божевільний  він  казав  :
«Голос  Марії!!»
...й  ще...
«Сам  голос  Марії!!!»


бо  віра  —  ввись
і  вічно  плачуть  веремії!!


3

...і  в  геніального  хірурга-єпископа
як  він  думав  й  робив
лоб
зберігся  найкраще...


Дух  Любоі
Дух  у  Марії
одночасно  політ  —
і  порив
у  майбутнє
якщо  я  неледащість  торив  —
і  творив  —
бачив  в  мені
все  найкраще!
Бачте  —  що  ми  у  Христі!!
бо
молоді  як  закохуються
лиш  найкраще  у  милому  бачать
бачать  —  а  що  тоді  значить
це  у  ній
чи  у  нім...
й  вони  плачуть
чують  дивний  огонь
і  ще  плачуть  —  і  хочуть!  —
та  неясно  —  чого?!!  —
і  не  знають  —  чого...
й  ніби  бачать  —  є  свято
як  в  майбутнім  її  і  його!!
Бачте  —  що  ми  в  Христі!!!
І  Цариця
це  свято
у  відбір  і  порив!
і  —  окрилившись  —
що
я  з  небес
говорив!!
й  як  горів!!!
Бо  в  Христі!!!  —
цей  порив...
Може,
о  Боже...
як  у  час  не  впряжеться
серце  найкраще
у  Ній
збережеться!!
в  райській  порі...
Щоб  я  світ
цей
зігрів!!

26,  27.09.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850436
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 05.10.2019


Й що подасть Бог — в серця око?. .

*      *      *



Й  що  подасть  Бог  —
в  серця  око?
Верхи  порушаться.
Давні
й  новії  пророки
в  теплі
ворушаться.



Це  Україні  й  зі  мною  —
і  бути  пошлою?
Славна  весна  за  зимою,
я  вишлю  поштою!



Так  як  вода
рано
вранці
й  даль
ненаситні
сказане  крізь  протуберанці
вище
ще  в  косми
носитиме.

30.09.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850434
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 05.10.2019


Душа-горличка



Поема

                         Святій  Трійці  у  благоговінні
                         й  німотствующій  любові  
                         присвячується

1

Лише  тепло  Вогню
в  храми  покличе!
Небесна  теплота
грає  в  обличчях
і  жар  життя
підносять
звідусіль,
хто  радість  всіх,
хто  світу  сіль,
бо  у  начальства
є  земна  
питомо  гра,
та  як  Вогонь  ввійде  до  храму?  
пірве  усіх!
Дух  кого  хоче
вибира.
Нехай  в  Огень
всі  душі  вибрані  летять!!
тут  каяття  -
й  тут  більше,  ніж  просте  життя!!
Горять  ліпше  
підсушені  всі  душі!..
Огнь  їсть  сирі  -
й  не  спалює,  кого  підсушить!
"  І  як,  щоби  Ізраїль  не  згорів?!"  -
рішають  й  там,
рішають  і  в  серцях,
вирішують  й  серця  вгорі.


2

О,  Отчий  Ти  Огень,
і  октоїх!
А  загорілося  з  Небес  -
летять  сирі
щоб  загасити  хто  воскрес  -
Твої  чи  не  Твої?
чи  надоїв  я  чи  молока
Небес
не  надоїв?
летять
щоби
Огонь  сирих  поїв!
Неправдомовите!!
не  розрізняв  -
чиїх  ачи  своїх  -
з  Небес  пишу
так  лізете
як  ідіотствующі  нічиї
щоб  Бог  сирих  поїв,
сирого  з  всіх  поїв!!
Неправдомовите!!  -
щоб  перестав!
а  я  поструганий
а  де  хто  ще  пристав  -
що,  я  -    поруганий?!  -
силою  Божою  настав
й  не  мудрістю
коб  не  втеряв  силу  Хреста!!
щоби  не  даром  Хрест  слова
перстав!!!

Ух,  німота!...


3

Тож  пропалив  діру!
А  все  отак
перемовляються  вгорі
"А  як  би  так,
щоби  Ізраїль  -      не  згорів?!"
Був  попередив  -      Христ!!
                               (  у  "Яффі")
А  що,  у  вретищі?  і  в  попелі  -
Отцю  вняли?
Де  всі  ви,  нетверезії,  були?!
Що,  ви,  в  дірі?
Озброєні  та  пянії  -
ждете  огню  із  засухи.
тверезої  води    -    з  морів?
Та  на  усьому  Космосі
й  на  пропадаючих  хмарках
живий  огонь  -
з  добового  хреста  -
окислення  білка.
А  ви  ступали  в  нім?
Ах,  одиниці  ще  живих
апостолів  -
не  в  грі    -
не  в  чудаках.
Бо  вже  й  не  ходим  по  дрібноті,
що  у  кусках!!!
"Нащо  мені  краса  така?!  -
чи  то  не  чує
та  воркує
душа,  яко  та  горличка    -
що  в  засусі,
у  літі,
у  окисленні  білка...

31.08.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846813
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 01.09.2019


Перед Успінням Богородиці

     


                   Взятій  вище  Небес
                   з  Нетлінним  тілом
                   Діві  Марії  з  любов’ю  присвячується


Й  далі  спрямуй
мої  кроки  неспішні
з  церкви  села  йдуть
зігріті
і  втішені  —
                             люди...
пройдені
вічні  уроки
видно:  Ти,  Боже,  —
спрямовуєш
                   кроки...


хто  може  —  йде
а  не  може  —
підвезти  запропонують
ті,  хто  в  серці
святим  імпонують
всі  —  ніби  в  черзі
в  черзі  із  кроків...
під  Добреє  Око!..


Аж  видихають  —
погладжені  верби
                             і  космос!  —
ми  не  залишені,  і
не  забуті!  —
гладять  патлатії  косми


Так  відпадають
складнії  мороки
але  от  —  Сам
ще  крок  за  межею
й  спрямовуєш  
                             кроки

25.08.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846595
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 30.08.2019


Навідування Архангелом Гавриїлом


Пам’ять  Архангела  Гавриїла
сильна  —  святая-святая!!
пам’ять  прийде  тая  —
тая  —
горлиці  садом  навколо  хати
твоєї  —  літають!..


Хоч  яке  серце  ти
мав  би
залізне
чи  в  Бозі  наскрізне
горлиці  садом  навколо  хати  
твоєї  —  літають
в  Бозі  є  серце
серцем  і  все  це  —
читають...


Лагідно  жив  ти
а  жив  ти  в  своєму  краї
Бога  і  Церкву
сам  Гавриїл  цим  серцям  –  сповіщає
з  тим  що  в  верх  серця
їм  світло  від  Царства  влітає!


Тверді  є  в  вірі
а  віра  —  лиш  праведність  має
в  Бозі  є  серце
серцем  в  світлі  читають  —
горлиці  садом  навколо  хати
твоєї
літають!!

26.07.2019,
свято  Архангела  Гавриїла!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843174
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 26.07.2019


Зіркова мукА


Поема  жнив

1

З  неба  пада  –  все
в  свої  права
так  як  гнучко
із  неба  —  й  вже
фестивалять  —  жнива!


Як  це  близько  
до  творчої  мУки!
Руки  смаглі-засмаглі
що  небо
візьмуть  на  поруки!


2

Як  це  густо!
Очі  щастя
і  радощів  вповні
й  творчо  пилюки


Очі  дивляться  в  небо
очі  дивляться  в  небо
бо  з  не  лише  полудневої
бо  з  початку  й  кінця  дня  —
наргоспно  маловідомої  штуки  —
все  до  центру
із  збіжжям  пливе
й  фестивалить  верхи
на  зерні!  –  так  –
як  треба...


3

 Із  зіркової
невпізнанної
чи  шаленої  муки
хтось  чи  з  Богом
чи  з  серцем
втрапляє
в  квітучії  луки!


Боже,  як  ти  близько
до  слова
з  простої  як  сонце
науки


4

Вічність  авансом  —
Він  тонке  перо
в  липень  вводить
із  часом!
і  верхоквіттю  —
барвисті  ньюанси  —
й  все  низькотрав’я  чи  ба!  —
                                           мимо  каси!


І  як  хвилюється
і  як  пуншується
в  вітрових  трасах...
а  цілодення  аж  цілочассю
вільно  винюхує  вічні  припаси...
Вічність  сердець  в  вільній
обнові  —  й  все  разом...
І  як  цілуються  і  як  вклоняються
вічні  —
у  вітрових  трасах!


В  липень  вводить
із  часом  —
вічність  авансно,  тихе  перо!

23.07.2019,
свято  прп  Антонія  Києво-Печерського

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843173
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 26.07.2019


Ти мала так родитись. .

*      *      *


Ти  мала  так  
родитись
Де  місяць?  де?
де  хронос?  де  —  й  на  що
дивитись?
й  де  ерудити?
якщо  є  Небо,  то  закритись  —
і  молитись!
бо  от  —  душа  напружена  —  і  жде...
то  має  на  те  глянути
й  струснутися  —  Едем!!
та  й  так  любим  Христа  —
очі  не  можуть  ні  на  що
дивитись
очі  не  хочуть!  —  ні  на  що  
дивитись!..
сказав  же  —  Дух  прийде...
закритись  —  і  молитись!!
хай  страх  на  кладку  з  каменів
іде  й  пряде
Ми  —  вибух!
Ми  —  вибухи!  —  до  Неба
і  по  небу  котим  
днем!
Ви  чуєте!  —
нема  мене
тоді  і  там
хто  нас  наздожене?
чую  вас  —  всіх!  —
і  чуєте  мене?
тоді  як  Бескид-Огнь  
зійшов
50-м  днем!
і  розумієте  мене?!
світило  сонце?
шум  протік  в  держало  всіх  віків
Держитель  —  влив  —
з  Огненних  язиків!
і  Небо  —  до  розчеплених  і  мов,  і  язиків
і  кайрос  став  поєднувати  хронос  днів
й  віків

і  що  любиме
і  що  миле
в  ціле
втяглося
і  з  полегшенням  зітхнуло!  —
у  Вічність  —  Богом  —  усміхнулося
в  вічне  тривання  поспішило!..


Є,  прийшов
Глава!  є  Церква  —
це  Христове  тіло
а  щастя  —  все-таки  —  це  Боже  діло!..

16.06.2019,  свято
Святої  Трійці

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840757
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 03.07.2019


Нічим душі не втамувати лише Богом…

*      *      *


Нічим  душі  не  втамувати
                                                                     лише  Богом.
Хранім  Джерело  
             хранім  Джерело  втамування  
                                                                               всьо́го...


І  вершина  відваги
бо  прості  слова  
нагі
як  ангел  —
«ось  я  вам  сказав».


І  це  вже  не
душі  моєї  відбиток
бо  пророкові
як  і  ангелу
знання  —  влито...

29.12.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840756
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 03.07.2019


Псалом 47



Зі  мною  рухаються  
Очі  Бога  –  творчі!
А  я  все  в  дрянь  макнусь,
в  якусь  пророчість.
Оскільки  ж  Велич  –
то  й  велика  сила,
зі  мною  рухаються
Сонце  і  світила,
і  ця  Любов  –
хапає
що  їй  миле,
і  як  мене  
на  світі  цім  –
не  вбили!
Що  світ  для  мене?  Й  що  це  йому  –
згуба?
На  кого  глянем  з  Богом  –
любим!
На  що  лиш  дивимося  –  
                               з  Богом  –
любим!
Й  на  кого  глянем  з  Богом  –
любим!
Огненна  лава  із  глибин!!  –
любов!!!
                               і  Божа  творчість:
це  я  й  казав  –
                               і  рухаються  Божі  Очі!  –
о  що  тобі  любов  така  відкрила?
Любов  же  рухає  –
що  близьке  й  миле!!!
Любов  оживлює  планетні
пантеони!
Любов  все  рухає
пасати  і  мусони!
дощі  для  Індії
торгівлі  для  Китаю
щоб  дати  поготів  і
                               благодаті,
любов    –  і  перепони  зняті!
Любов  –  це  лава  з  серця  –  і  злітає!
Великий  Бог  –  велика  й  творчість!!
Дивляться  –  рухають  –  і  люблять
                               Божі  Очі.
Серце  –  й  таку  любов  пізнає!
Не  спить  така  любов:  спасає.

30.06.2019,
з  причастям

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840650
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 02.07.2019


Не лізь в очі, принадо, бо не бачу саду…

*      *      *


Не  лізь  в  очі,  принадо,
бо  не  бачу  саду
тільки  градус  набігає  —
у  вино  звертаю



Скільки  грон  я  накидаю!
Бог  такого  й  не  чекає
ціну  кращу  від  токаю
тихо  золотом  вертає



Як  я  видряпавсь  на  небо?
Світле  золото  скидаю!
Прийдіть,  душі  раді,  –
ми  Христові  виноградини

5.10.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840649
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 02.07.2019


Псалом 46


Ось  я  апостол  Твій
а  світ
«уреканий»...
А  квітне  музика  із  Твого  боку!
В  долинах
«ре»  «ре»  «ре»  «ре»  —
рекання,
А  я  люблю  Тебе
як  звід  високий!


І  от  посланий  я
глибоко  та  широко  —
Хіба  піду
з  солодким  земним
                                     соком?
І  світло  піднімає  серця  ближніх,
Коли  я  лижу  мед
із  Твого  боку,
Хай  рівно  капає  із  віт
верхніх  і  нижніх,
Нехай  —  я  Твій,
у  Тебе  майже  ближній,
Солодка  це  любов,  —
хто  заборонить  що  черешні
                                                                   й  вишні?
Солодка  ця  любов  із  Твого  боку,
Підуть!  лишать  мене
з  словом  глибоким...

23.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840477
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 30.06.2019


Господь вернув мене на Гору —…

*    *    *


Господь  вернув  мене
                                           на  Гору  —
В  Господнє  серце  золоте!
Тепер  я  горам  наговорюю
маловідоме  і  просте.



Відмеженням
не  відмежовуюсь.
В  полудень  —  тінь
                           без  голови.
Небесні  корови  дожовують
що  Бог  багатий  і  з  трави!  —

Бог  просто  з  серця  уловив.

27.05.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840387
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2019


Стадії


На  відстій  «виконань  церковних»,
для  підтримки  genosse  шмурдяїв  —
буде  жить  в  нас  любов  духовна!
Особливо  душевно-духовна:
уточнив  сто  літ  назад  Бєрдяєв.


Над  тротуаром
з  низьких  віконниць,
які  до  і  після  «Динамо»,  —
буде  світить  ця  любов  до  скону,
вся,  що  є  і  ще  буде  з  нами...


Що  не  душа  запише,  так  —  гени!
Ти  знаєш  мене!  Ти  мене  любиш...
Я  скажу  —  як  солодко  співав  Твій  геній,
З’єднавши  проспект,  автостанцію  й  губи!!


І  не  встигаю  вже  більше:  вникнуть,  
чи  крикнуть  —  
чи  зникнуть!!  —
Кінець  Феодосії,  площа!
...Сказав  тихо  Він:  камінь  великий
за  любов  до  Неї  поставлять  тут,
чи  положать...

9.9.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840034
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2019


Льотчики будуть пізно…

*    *    *


Льотчики  будуть  пізно:
Льотчики  —  неба  пісня!
О  як  заквітчані  сині  столи!
Ми  всі  між  полем  і  небом
                                                                       були,
Всі  ми  між  небом
Й  столами  полів  —  помогли!
І  як  жили  —  так  жили.
Ми  —  орли.


Льотчики  будуть  пізно.
Льотчики  —  з  неба  пісня.
Втомлені,
пізно  убрані  столи
пісні  в  долоню  лягли...
Біди  були?  підступали,  були.
О  як  по-нотно  шляхи
розписали  ми!
Далі  яскравились,  
далі  згасали,
далі  —
чіплялись:

Ми  є!  орли

21.06.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840031
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2019


Любов ненаситна!

1

Усміхнене  літо!..
Дзінке  є  літо…
Кружляння  віт  –
більше  кружляння  віт!
Ось  біжить  вітер  –



Стовпчики  сині  незрушні.
Як  би  спинив  Ти,  Боже,
                                                   барвисті  ці    –  душі?
Сильні  дзвіночки  літа!  –
В  душах  пташки  і  дзвінкість!
Душам  це  чути  –  потрібно  бігти?
Так  біжить  вітер  –



2

Світ  не  проходить  мимо  –
Спрага  його  невловима!  –
Любов  Твоя,  Боже,  в  кінці
                                                     тих  кінців?
Як  Ти  –  по  тім
так  я  –  по  боці  цім…
і  літньо-золоті
                                           острівці!..

25.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839998
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 25.06.2019


Чому апостоли учили?

       Поема

                               «Говоріть  один  одному  
                               правду.»
                               Ап.  Павло


Лиш  –  правду  в  серці
розпинали


Щоб  ви  у  правді
себе  знали,
ви  слово  це
не  розпинали  б  


Якби  ви  радість
так  як  діти
в  серці  мали!
і  ваші  крильця  душ
так  тріпотіли  б
         й  підлітали!..
то  Богу  б  ви  не  досаждали...


то  не  коптіли  б,  
а
голубили  ви  небо...
зітхнуло  б
із  полегшеннями  й  Небо!
бо  зараз  знаєте  –
все  те,  чого  не  треба!!
для  раю  –  ви  сиділи  б  в  ямі
з  червяками  
і  дякували!  –
як  це  я  із  вами...


Бог  ще  з  вами.

2

А  ті  недавні
якби  знали  –
то  Славу  Господа
не  розпинали  б!


І  дякуйте,  і  дякуйте  –
орлам  і  левам,
сичам  і  дрохвам
і  дрібним  птахам  –
що  вони  небо
шиями  і  крилами  тримали!!


бо  розуми  без  богослів’я
впали
донизу,
щоб  дриком  догори
(як  всі  праві  –
щоб  світ  ходив  на  голові!!)
весь  світ  так,  як  то  є,  тримали.
Більш  світ  чадить
бо  що...  
Небо  і  Бог  не  те  вам  відкривали  б!

Чадить  найбільше  те,
що  відкриттів  від  Неба
і  не  годне  вже  сприймати  –
свавільні  мислячі
гравці  диявола  –  як  доброхотні  
супостати!!


і  діти  дивляться
у  вічі  татам
а  їхні  тати  –  що  можуть  сказати??
ідіть  к  дельфінам
і  до  царських  левів  йдіть  –
бо  ті  беруться  ще  спасати...


та  ж  чує  серцем
ще  дитину  –  мати...
але  смартфони  в  перший
клас  –  купляти!
нема  дітей  
                             в  таких
є  інститути  –    щоб  від  компів
відлучати!!!
а  мати  де?
а  мати  хто?
та  безсердечна  мати!
забудькуваті  –  що  дітей
поклали  попідтинню
земних  жахів!


Птахів,  Боже,  –  птахів!!  –
й  позцілювати,  й  цілувати  –
не  клік-гормонами
щоб  очі  й  душі  поклювати!!!


а  мати  –  де?..
як?  а  є  ж    Божа  Мати?!


чи  ж  не  досить
Серце  роздирати??


3

Стоять  біля  Хреста!
Осли!  –
що  це,
все  одно,  ніби  Пилата  Їй
                               пікетувати???


Ганебнії!!!
Слонам  із  Індії  –
до  вас  примчати??
Впаде  Китай?
Ні...  безсердечнії,
хто  серцем  не  зумів
                               прийняти...
І  ви  як  протестанти  –
ви  відцуралися
Божої  Матері...


серцем  сприйняти?
                     це  схотіли?
як  давні  іудеї  
не  схотіли...
аби  
та  матер’яльність  лиш  ...


І  –  надруковані  вам  
органи  –  у  тіло??..


4

А  перші
якби  себе  точно  знали,
то  Господа  слави
не  розіп’яли  б  ...
Завжди  –
                 лиш  правду  
в  серці  розпинали!..

24.06.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839959
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 25.06.2019


Я вільний – як вітер, І ми з ним…

*      *      *


Я  вільний  –  як  вітер,
І  ми  з  ним  витаєм  –  як  діти,
І  ми  з  ним
літаєм  –  де  квіти,  –
Де  квіти  живуть  –  не  скажу,
Бо  там  вітер...


У  небі  є  квіти  –
І  їх  тільки  знаємо  ми,
Чужі  всім,  як  діти.
Як  мало  цього  між  людьми!


Не  прийнятий  в  людях,
Я  гаряче  з  вітром  дружу.
Він  коник  в  усюди,  –
Де  квіти  живуть  –  не  скажу,  
Бо  там  вітер...


Нічого  не  просим,
Бо  тільки  у  Небі  я  свій,
Ми  врешті  приносим
Гарячий  любові  напій.


Я  вільний  –  як  вітер,
І  ми  з  ним  літаєм...
Є  вітер!

1998  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839755
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2019


Апостольський піст: спека!


Я  тільки  лиш  припав
                               достоту
бджола
                       як  я
                                     Божа  істота
і  літо  й  мед  –
ліпша  робота


некта-
некта-
(в  опарі)
ри!
некта-
ри!
усе  готово
для
сліпучого
удару
світлолиття!
і  лікування!
аж  ікота


і  ходки
і  червневі  ходки
їмо
п’ємо
у  Богові
аж
тоді  мед
солодкий!


і  ось  собі  –  легати
й  делегати?
ох  і  нелегко  –  храм
солодкий
збудувати
а  хто  
світ  
ранить?


і  все  
за  гранню!!
і    –
мед  
в  ограні

23.06.2019,
після  Ісусової...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839754
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 23.06.2019


Коротше не буває



       
         Поема  без  переривів


                               «Зрілий  як  молодіє  –
                               радіє»  І.Ш.

Дружина  моя
говорить  тілом.
Кому  народив  Бог  дружину
                               несмілу...
І,  вибачаюсь,  який
                               «звук  тіла»?
Бо  в  чиї  попаде  оце  руки,
такі  чесна  жінка
                               видає  звуки!
Які  «звуки  тіла»?


Кому  народив  Бог
                               долину  несмілу
ніжні  барви
сопілку
тягниноса-горілку
дике  сонце
ряднище  
                     й  просту  перепілку
плідність
дикі  канйони
плачинду
проростання  
і  літні  обжинки
а  мені  жінку  –
вона  говорить  тілом!


Чи  мені  не  подумать  
                         щось  краще
                         і  більше?
Он  послатись  на  Бога
а  Він  посилається  на  Седакову
стрівсь  їй  дід-римлянин
мав  щастя  підкову
дарував  їй  щастя  підкову
сказав:
«Я  теж  люблю  поезію,
лише  не  у  віршах...»
Що  більше?
А  взнав  я  –
                               й  що  більше...


Кому  платину
плату  й  лопату
серця  вічні
і  дорослість
й  обжинки
а  мені  подав  
Він  –  жінку...


Любов  говорить  
й  літера  «б»  гривою
підлітає
не  йди,  євреє,  до  Ідумеї
головне  говоріння  тілом
й  ще  головне  –
                           хто  побіля  неї...


в  неї  в  тілі  тканина
ніби  «молекули»
для  вічної  Одісеї
(вона  моя  дружина
нехай  любов  говорить)
вона  говорить  тілом!


каже  –  це  вперед  виступає
                               з  неї
                               вічна  поезія

вона  безпечна,  хоч  любить  
слово
вона  щедра  –  його  не  ловить
душа  чиста  є  і
кохає  її  Бог-Слово

19.06.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839544
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 21.06.2019


Геній і зле чинення. Соната

                     Божій  Матері,  що  спасає  ризикованих,  в  любові  присвячується


                                                                                       «Воно  тим  християнськіше  –
                                                                                         чим  несподіваніше  й  гостріше  споглядаєш...
                                                                                         я  вибачаюсь  щодо  інших»  І.Ш.
1

Заглянуть  неухильно  розсудкові?
Загинуть  неухильно  розсудкові??
є  Задум  –
обізватись  добрим  словом...


2

смиренний  чловік  –  це
хто  він?
неявлення-і-явлення
прийнять  готовий?


Золото  Духа  –
золоті  ці  пальці
молоді  трави  плачуть
в  ранку  
живій  праці


золоті  трави  пахнуть  –
Божії  скитальці


і  Бог  і  трави
Бог  пройде  –  і  запах
а  входить  ранок
на  рожевих  лапах


є  ранок  генія
це  ранок  –  мого  генія  –
від  свята  Божого
а  чи  –  для  кожного?


сліпим  у  тьмі  –  матеріальним  виглядає
хоча  цього  ніколи
не  буває


квіти  очей
ці  незабутньо  пахнуть
не  добачають?
та  –  не  добачають
на  одну  мить  в  ограні  світлом  –
                                                                           ахнуть!
                                       стрічна  любов  
ці  їх  зіниці  відкриває...


о  люблять  трави  квітів
обнімаються
притягуються  всі  до
квітів  –  обнімаються
віти  заквітчують  і  небо  –
обнімаються
мов  –
так  спасаються


і  Бог  і  трави
й  знає  Бог  –  йде  запах
бо  ходить  ранок  
більш  на  білих  лапах


3

А  згинуть  неухильні  розсудкові??
Є  потяг
наректися
точним  словом!..

21.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839543
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.06.2019


Клич духу



Чом  провід  голий
пташку  не  вбиває?
у  глибину  йде  
               правда
         і  —  серця
               торкає?


аж  на  узліссі
у  бутті  суха
                   є
в  провесінь  
                               стежечка
а  чом  в  безгрішші
ноги  їй  співають??


хай  Бог
і  південь  —  її
           знають!..

04.03.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839389
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 20.06.2019


Ословлення



                         Слову-Богу,  що  зробив  
                         унікальним,  з  любов’ю
                         присвячується


                         Всі  граються,  а  Бог  і  я  
                         працюємо.


Вітер  в  паруси!  –  о!
це  не  тільки  мрія!!
Бог  мене  в  небі  потрусив!  –
                               о  ...
щоби  серцям  я  радістю  –
                               повіяв
з-над  сил
так
щоб  –  спастися
попросив!


Паси!
Кого  паси?
Паси  –  повітряні!  –
гра  сил
швидкість!  –
окрилення  Краси!!


да!  за  Красу  –
тебе  можуть  прийняти
                         (ліси,  мости,  річки...поля...а!  –
                   дурень  схоче  ословляти!
так!  за  сміливість  –
не  встигають  розглядати)


ось,  я  вже  в  Сина
                               й  Тата  –
то  дмухнув  Дух  –  що,  нерозумні?
                               нема  стовпів?
ти  точно    с  т  а  н  ь    –  постала  хата
хата  до  хмар  небес!!


дівчата
кажуть  її  не  бачать
а  хто  Отця  по  правді  бачить?
нема
все  відлетіло  як  злетіло
маєм  тіло
і  Боже  тіло
комусь  
відкритись
захотіло...

19.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839388
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 20.06.2019


Дух б’є


Як  добре,  коли  розуміють,  —
Як  доторк  Божий,
А  не  Зміїв!
Й  не  обпікають  слух  вуста
Як  щось  не  прийняло  Христа…


Бетховен!..  —
В  нім
До  пекла  глухота!
Бо  й  ти  у  Небі!
Слух  твій  не  зачах!
Нема  сміливців,  —
Навіть  —  що  в  кущах.


А  ти  ломивсь!  І  про-
ломився  всенький  —
І  за  тобою  
заробітний  і  худенький…


Витрішки  скачуть:
Що  це  значе??
І  трімер  кряче…
Й  сумний  iPad  це  скачує…


І  несусвітність  та  —
зія,
Й  верхняя  палата  неба  —  
просія!

13.09.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839180
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2019


А я в серці моїм безбороннім…

 
*      *      *


                               Благовірному  князю  Ігорю
                               з  любов’ю  присвячується

А  я  в  серці  моїм  
                                       безбороннім
але  в  серці  моїм  –
моя  і  твоя,  княже  Ігоре,
бачиш  –  корони
краплі  крові  в  твоїй  короні!..
між  серцями  є  нитка  –
                                                               любов-охорона...
а  я  люблю  тебе  більше!!


і  от  –
       вибори  чайки  стрижі
                                                                       і  ворони
вибори  чайки  стрижі  і  ворони!!

от  ми  виборем  серце  святого  Ігоря
перш  в  собі!
                                 слави  ради  Христової!
а  не  ігор!..


моя,  княже  Ігоре,  бачиш  –  корона?  –
це  як  дивлюсь  в  твоє  серце  –  
                                                                                 є  світло!!
княже,  Боже!  хай  любов  увесь    Київ
й  всі  серця  охоронить!!
Сила  Божа!  
повідлітають  ворони!..

18.06.2019,  
ранок    Ангела

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839170
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 18.06.2019


Я згадував, Боже, слова…

*      *      *


Я  згадував,  Боже,  слова
І  згадувать  серцю  хотілось,
В  таємних  глибинах  бував,
Відкіль  вони  днесь  прилетіли


З  якої  потуги  ішли
слова  сії,  Боже,  огне́нні
що  хмари  важкі  розійшлись  —
являється  сонячний  геній!


Що  враг?  що  вали?
Що  сонця́
і  прем’єра  хули,
якщо  слова,  Боже,  блаженні!!

16.07.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839043
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 17.06.2019


О, дар – удар!. .

*      *      *


О,    дар  –  удар!
Як  хлине  довга  повінь
Вогню  з  небес,  
наструнчена  здаля
Душа  пописана  –  як  дерево  любові
У  світло  тягнеться  всім  шумом  і  гіллям,–
Душа  –  в  огонь,  вогонь  –  у  слово.

1989

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839042
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2019


Я храм побудував із блискавок…

*      *      *

                                               «Хто  не  хоче,
                                               той  заплющує  очі»  (І.  Ш.)

Я  храм  побудував  із  блискавок,
І  дух  мій  блиска  в  радість  не  в  папері,
Усі  світи  навкруги  –  в  нього  двері
І  стріли  ластівок...


Дім  –  резонатор  мій,  
і  хто  пролив
У  ньому  душу,  той  живим  радаром
Зчиняє  бурі  ніжності  й  ударів,–
Приплив  свій  і  відплив...


Та  де  б  не  був  я  –  в  легкій  вишині,
Де  пророста  над  головою  кратер,
В  землі,
в  якім  би  лютому  багні  –
Мене  знаходить  Божеє  вібрато
І  водить  пензлем-голосом  в  мені.

Наперед  важить  майбуття  й  слова,
І  блискавок  і  ластівок  розквітлість,
І  цілий  світ  –  мов  сонце    ожива,
Незримим  перероджуючим  світлом
Врочисто  сяє  в  храмі  голова.

1988

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838892
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019


Від ударів лишаються іскри, як в склі чи в неб…

*      *      *


Від  ударів
                                   лишаються  іскри,  як  в  склі
                                                                       чи  в  небеснім  льоду…

На  землі!
всі  століття!  –  іти  щоб  не  ковзько!
Мисль  танцює,
                       як  білий  наган
                                                         в  арабесках  моїх    па-де-де!
Передайте  цековським:  
цей  не  впаде!..

Йдіте  в  небо!
Єдине,  що  я  оспівавши,  на  груди  б
згорнув.
Йдіть  до  мене!
я  лобом  його  провернув!

Йдіте  в  небо!
ідіте!  тримайте  його  на  лиці,  на  руках,
Йдіте  в  небо,
               це  більше  за  все,  що  де  скажуть
                                                                 і  зроблять
                                                                             в  віках!
Йдіте  в  Небо!

1981

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838891
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019


Псалом 44. Вогонь!



                               Трійці  Святій  з  любов’ю
                               й  трепетом  присвячується


Господи,  молюсь  за  друзів.
Господи!  Ти  знаєш    їхнє  серце,  –
хто,  якщо  не  Ти,
і  наставляє  їх  на  води
від  таких  земля  й  вода  
стрясеться
і  святі  серця
й  нові  народи
й  світ  зітхне
в  потузі!
Ще  й  –  в  натузі!!!
Гляне  морем  –
те  і  те  спирається  
на  Тебе  –
раде  ще  й  уважне  Небо!


І  з  інстинктом  рибним
гадь  безкрила
гадь  всім  мила
так  і  розриватиме
                 ще  океан  цей  –
де  б  –  подіти  –  силу!!


Тільки  я  теоцентричний!
Боже!  Вогне!!
Ти  незвичний
Ти  –  і  велетні  класичні,
Боже!  вгору  –  велети  класичні!  –
Боже!  Боже  –  вічний!!!
станем  й  море  ворушити!..


І  –  Отцеві  добре  буде  жити.
Й  рибам.
І  птахам  –
краплі  стуснути!  –
й  підлетіти.
І  –  жлобам!  І!  –  навіть  
                               ерудитам!
Чи,  художнику,  ти  Божий,
якщо  крил  не  можеш  –
народити?!

12.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838628
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 13.06.2019


Вечірні вівтарі

     


                               Богородиці  Діві  Марії  
                               і  мамі  нашій  Галині*
                               з  любов’ю  присвячується

Не  чуть  пісні  дочірньої,
Бо  дочки  моя  мати  
                               не  має.
Заспівають  вечірню
Птахи
і  гласи  поздіймають.


А  сини  три  в  містах,
І  любов  в  серцях  мають…
                               тож  мають:
Тиха  хата  лунка  і  пуста  —
Лиш  птахи
всю  вечірню  співають.


Добре  серце  є  Божим,
Хай  зірки  аж  стрибають  —
                               так  сяють!
Тому  небо  є  гожим,
Що  Любов  Твоя
                           всіх  обіймає…

10.06.2019
*  -    мама  в  свої  роки  (їй  більше  90  років)  
книжки  Божественні  читає:  "Собор"  і  інші...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838435
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2019


Тому і Бог що епохи не варті Хреста…

*    *    *

Тому  і  Бог
що  епохи
не  варті  Хреста
у  борбі
Його  із  дияволом!
Христос  —  переможе  в  тобі.


О,  біля  водонапі́рки
пощипую  струни
щемкі
я  за  Сина!
а  поруч  —
                         летять  апельсини-вагон-апельси-
                                           ни-вагон-апельсин...
                                                                             вагон-апельси...


Блондиночка-клякса
що  зна  про  сади
що  зна  про  сади?
(в  вагон  підсади  —
                               з  вагона  зсади)
і  як  їх  садили?


Вернемось:  епохи
не  варті  і  цв’яха
як  я  у  борбі
як  я  і  поколюю
як  медіатор  —
прощипую  грудку  тобі
А  там  інкасатори
що  нині  тупі  і  рябі
не  зможуть  і  взяти
не  зможуть  й  підняти
дві  слізки
із  серця  спустились
у  тебе  —
тобі...


За  дошкою  Бог
і  нічого  не  варті
весняного
в  струнній  борбі
оті  дві  епохи
що  зблідли  потро́хи
з  лиця  у  тобі

10.08.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838434
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2019


Псалом 42. Біда і щастя тим - що ви не Україна



                               Поетесі  Ользі  Седаковій,  доктору  
                               теологічних  наук,  з  любов’ю  
                               присвячується


Біда  і  щастя  тим  –  що  ви  не  Україна
та  ви  ще  чуєте  художність
а  я  косив  й  тоді  безбожних
тепер  кошу    –  тяжко  безбожних
аж  де  руїна


косну  й  не  дихають
косіння  і  молОдить
високе  затамовує  всім  
                               подих
та  й  Бог  зачіплює  –  наповнить  –
                               кожне  серце!!
Ви  ж  і  не  дихаєте
Він  й  назбирає  із  єдиної  людини…
Ось!  має  значення  художність!!
одна  художність  тут  працює!
там  дихання  нема!
бум!  і  тут  легені
вже  на  дух  лицюєм
ви  в  серці
малохудожня  бусурма
в  серці  тупцюєте!
на  однім  місці!
Косу  хапаєте  –
люди-зима,  земля-зима!!


Хай  вхопить  вас  удар
святого  Божества!
із  серця  
ви  не  вийдете
не  із  своїм…
і  в  ваше  серце  –  вічні  солов’ї!!
Щоб  не  казала  вам  канва
«ще  мить  назад
казав  чужі  слова»
Та  Бог!  –
серце  його  успів…
і  Богу  –  в  серце  плачуть
з  нього  і  стало  все  –  своїм…

18.05.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838330
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 10.06.2019


Уповання


Жовтень  дзвінко  ставав
         був  в  усьому  на  лисі.
І  якби  не  чуваючі  тайну  шедеври  —
Живу  тихо  —  поліг  би  на  черешневому  листі,
І  циклони  швидкі  прибалтійські
           у  листі  червонім  задерли  б…


Бог  —
вдень  сколок  черкнув,
             я  іскру  обняв  в  холод,
Чуйні  пагони  Духа
             чомусь  продихнулись  за  Каму
І  —  оголені  в  холоді  —
             лижуть  внутрішній  солод
Свіжим-свіжими  рвійними
               вшерх  язиками…


Я  по  суті  на  осінь  завдав
                                   тяжку  ношу:
І  коли  чиюсь  душу  
                                   очистить?  знасилує?
І  кому  мотивовано
                                   й  що  я  доношу?

Дух  сказав  —  хто  ще  тут?
Бог  помилує.

2003

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838125
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2019


Дерево з неба


пильнуй  усі  слова  на  серці
                                                           строго
таємний  сік
у  стовбурі  притоком:
хто  лиш  прозрів
                         до  кореня
                         до  Бога
той  не  шумить
як  смертний  ще  листок

1999

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838124
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 08.06.2019


Хто вознісся – возносить


                                                       Господу  Ісусу  Христу,  
                                                       що  вознісся  на  Небо,
                                                       з  любов’ю  присвячується

У  мене  внутрішній  
діаметр  без  обмежень.
Христос  вознісся  –
й  діє  м’яз
для  спостережень!


Я  душу  піднесу
й  спостерігаю
про  що  мовчать  пташки
те  я  й  співаю


я  так  люблю!
дашки  мовчать
                 опісля  маю
пташки  і  світло  є  –
й  крізь  мене
                                   пролітають...

06.06.2019,  з  причастям,
свято  Вознесіння  Христового

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837990
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 07.06.2019


тінисті алеї і протяг…

*      *      *


тінисті  алеї  і  протяг
це  в  лип
лівобережних  до  правобережних
є  потяг


юність  –  чи  зліплена  
                               з  травня?
така  в  вітрі  слизькість
і  от  мурава  –
                               ще  й  мурав’я


тінисті  алеї  і
                         завжди  є  протяг
а  влип  юний  травень
здимів  ніби  травень
а  от  в  ногах  трави
із  берега  в  берег
                               синяву  неба  –
                               котять


а  де  ж  тії  тяги  –
за  руки
за  ноги  –
що  то  по  Богові!
де  Бог  і  де  праця?
де  сміливість  по  Богові?
сміливість  –  ні  за  що  і  
                               не  браться?


тінисті  алеї  і  протяг
це  в  лип
лівобережних  до  правобережних
є  потяг

06.06.2019,
з  причастям,
Вознесіння  Христове

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837984
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 07.06.2019


Псалом 41. Вона – це і Ти!

         


Христе,  Боже  добра  й  в  добрі,
щоб  добре  я  Тобі  робив!  –
щоб  Ти  схотів?
Бо  ось  я  не  серед  рабів.
Бо  я  й  в  полудень  не  упрів,  
бо  слухався,  й  Ти  –  мене  захистив...
А  Ти  мене  і  серед  друзів  умістив
як  день  у  сонці,  щоб  і  в  світлі
я  ходив,
та  й  чистоті  сердечній  навернув:
щоб  я  пішов  в  мільйон  дзеркал?
Великий  й  Чистий!
Совістливий  Христе!
І  це  ж  то  навіть  не  дзеркальний  зал.
І  не  два  зали.
Якої  б  вони  правди  розказали?
Ліпше  б  за  руку  із  Тобою  йти!!
Бо  Ти  –  це  Ти!!!
Прости,  що  проповзав  й  добра  приносив.
Ліпше  за  руку,  як  дитину,  яку  вчать  ходити.
Тьма  ерудитів.
Й  як  то  на  кладовищі  неофіти...
Високий  й  Чистий!
Мій  сердечний  Христе!
І  в  серці  я  долоню  затиснув.
То  світ  заснув?  чи  то  прокинувсь  –
                                             для  нового  сну?!..
Ти  в  висоті,
Ти  в  чистоті,  Ти  –  шлеш  
             всі  найбожественніші  звуки!  –
То  може  б  я  тримавсь  за  Твою  Руку?


Мене  ж  то  дзвони  чують,
й  діти...
розшир,  щоб  я  з  Небес  вмістив!!!
...й  Вона!!!
о  Боже!!!
сльозою  Її  –  вгору  і  донизу!  –
і  аж  до  немічних,  до  дна!
і  в  немочі  спаса  Вона!!!  –
це  й  Ти!!!

Скажи,  куди  ще  йти,  –
буду  іти!!..

16.05.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837577
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 04.06.2019


о Христе, Himmlische* — стрижі, що круті — заспівають!. .

 
*      *      *

о  Христе,  Himmlische*  —  стрижі,
що  круті  —
                                   заспівають!
в  імлі    вже  стрімкіше
твар
і  діти
і  дрібна  мошка
й  вечір  —  
                                 всі  опадають...


З  горла  свистом  —  мечі  
                                                                     каруселям  кидають!
і  вже  нижче,  й  ще  нижче!  —
твар  їдять  і  співають
і  хто  виправить  Himmlische!?

і  серця  вмить  черкають...

27.05.2019,
надвечір’я

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837491
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 03.06.2019


Псалом 37. Хочете зцілитись? – хочете правди?

 

         Псалом  37.
         Хочете  зцілитись?  –  хочете  правди?


                   «...новоприбулі  не  встигають  зрозуміти,  що  було  раніше.»
                               Ольга  Седакова,  поетеса  і  теолог  


Ти  благодарствуєш  –  
а  я  хоч  живодарствую,
від  Неба  –  я  красивий,  
Вогонь  –  тож  гріюсь,  Боже,
у  мені  є
Твоє  Царство!
Красивий  Боже  –
внутрішня  краса  –  не  сивіє  –
від  Тебе,  точно,  набираюсь...
а  придираються  же  ...
а  я  від  чогось  віддираюсь!
від  чогось,  що  земне,
не  заплямуй  мене,
не  заплямуй,  чуєш,  мене!
бо  я  і  проливаю  Царство  –
якщо  і  щось  наздожене!!
убережи,  Слово,  мене,
це  кожен  крикнув  би  –
якби  –  прибило  днем!
пливун,  терпун,  плавець  –
що  хоч,  Боже,  наздожене
як  розум  в  мізках  вполонений  –
вполонених,  це  виждь,  жене!!
а  я  вогонь  і  світло  –  раз  –  і  два  –
й  нема  мене!
і  все  тягуче  і  земне
це  від  євреїв  до  волинських
до  дулібів
це  перетісто  –  переднем!
а  я  упік!!!  –  і  вийде  хліб  –
                               і  ніша  –  Хліб!!
і  ще  коржисті  наддержавні,
а  вжарив,  а  я  –  вжарю!!!    й  вийде  Хліб...
і  буде  тоді  кушать  біб
й  попісять  –  біб...
і  бачитимете  а  чи  не  бачитимете  –
і  чим  озброєний  –  дуліб!..
Боже!!  убережи  
гарячого  мене!!!
Ти  Бог  і,  Боже,  Ти  храни  мене:
тут  більш  як  цар,
бо  тільки  Царство  –  стане
Твоїм  Днем!!!

29.04.2019,
другий  день  Пасхи

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837489
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 03.06.2019


З веселим співом в віражі – я трохи не досяг…

*      *      *


З  веселим  співом
                             в  віражі  –
я  трохи  не  досяг
                           дитинно
               дарувать  себе  –
                               вгорі  –
в  наскельному  монастирі
як  враз  лице  здивовують  –  і  –
             і  ніби  виціловують
                               стрижі!


так  ніби  Бога  –  
                   збережіть!
і  не  кажіть...

14.05.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837336
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2019


Ну як таке ось розчиняти літо!!. .

*      *      *
                               Синові  Божому  Христу  
                               і  Богородиці
                               з  любов’ю  присвячується


Ну  як  таке  ось  розчиняти  літо!!
Вгорі  рішили  –  ангелів  пасти?
Чи  так  і  посувають  до  мети
Південним  соком!  –  повним
                               світла  в  світі!!
Аж  кличуть  ноги  –  вдаль
                               іти!..


Ну  як  таке  ось  розчиняти  літо!!!
Грунтовою  дорогою  брести...
І  тонко  я  б  хотів  хотіти  –
Де  Ти  літаєш  –  те,  що
                               й  Ти!
І  в  серці  кличі  –
                             і  це  Ти!!!


А  як  мені  це  розчиняти  літо!
В  мені  –  ще  ходять
                               два  Пости...
Чи  й  так  благословив  би  
                               мене  Ти
Стовпами  світла  цю  корону  світу
Душам  –  корону  літа  –
                               всім  нести!..

30.05.2019,  ліс

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837335
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 02.06.2019


Польове й підліскове літо!. . не дано зрозуміти…

*      *      *


Польове  й  підліскове  літо!..
не  дано  зрозуміти


як  Бог  є  —  а  Він
все  в  Собі  розуміє
те  літо  і  піє
і  ніжністю  тихою  віє
мов  ягода    —  красна  доспіє


так  мов  не  діждались  відмашки
побігли  схвильовані  серцем  —
                               стада
                       стада  білим-білі
                       бурунячись  
                               силою  серця  —  ромашка!


жасмин  аж  під  хмарою
стада
але  Богу
освіченням
серце  напасти  —  не  важко...


ллєш  і  ллєш,  Христе,
                               і  до  щастя  б
                               допастись

27.05.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837243
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2019


Йшла дитинка – підстрибуючи…

*      *      *


                                                   Матері-Діві  присвячується


                                           «Тільки  щедрість    не  забувають,
                                               Коли  вже  не  літають.»  -  І.Ш.


Йшла  дитинка    –  підстрибуючи
діти  –  скрізь  діти
душа  пам’ятає  –  і
хоче  летіти!
Бо  вона  ще  пташинка
вщасливлена  світом
світла  Божа  струминка
в  руках  добрих  –
пахтіти!
Руки  добрі  тримають  світ
скрізь  –
тільки  –  діти…
дощ  добра  в  хмари  йде
винувате  в  цім  –
світло  світу
от  в  цих  дітях!..
1.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837242
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2019


Архімандрит Филип

 
       Архімандрит  Филип
       Поема


                                   Архімандриту  Филипу,  
                                   що  служить  в  Португалії,  
                                   присвячую

(  і  не  спеціально  про  "Квартал  95"...)
1

Гностики,  інтелектуали?
Чи  на  казан  гарячий  що  сідає?..
Що  вони  мають?
одне  яйце
і  те
з  мухи  цеце.


Хай  світ  від  Духа  —  через
мене
вибухає!!  —
Божої  ради!!!
Церквам.
Уладам.


Ми  маєм  вистояти
в  правді.
Чи  вам
за  правду  —  будуть  раді??
хто  —  раді?
архі-неєднані??
чи  первні?  чи  паради?
От  ви  —  що,  правді  раді??


села  в  монадах?
сварки  у  маринаді??
нас  пересварюють  —
негідники!..


Хто  цьому  радий?
Люцифер  —  той,
що  проти  Богоматері?!


Дух  бурхає  —  аж  весело  —
з  Божої  ради!!
Уладам:  ми
маєм  вистояти  —
тільки  в  Правді!!!


Маєм  єднатись!  Всі!!!
Й  паратварюги-ги!  —  смішки!
проглазуровані
в  зимовім  маринаді!!!  —  Кв.  95.


2

«До  Богоматері!
І  всі  —  єднатись!!»  —
плакав  архімандрит
відкритим  серцем  —
бачив  архіпрактиків  ...
«Єднатись!!»  —  Филип  із  Порто...
Бо  з  вівтаря
бачив  в  людях  прогалини,
в  землях  —  прогалини!!
 
Надіявся  ув  серці
та  й  в  серцях
охоронити  більш,
ніж  Португалію!..


Нагальними!
і  нагло-непорушними  сидять-лежать
(й  стояли  в  храмі  засклені  
львів’яни!..)
люди-прогалини
люди  просмалені:
чи  Бог  їх  хоче  об’єднать?


Яка  це  Божа  рать?
Щоб  марно  помирать,
серцями  не  єднаючи,
серцями  не  єднаючись??


Архімандрит  Филип  —
це  чистий!  —  чистий  акт!!!
Чом  всі  не  в  нім?
чом  всі  не  так?
Чи  всі  є  —  недо-акт?!
Не  у  Христі  —
не  в  Літургії!!
Бо  то  вже  не  любов?!
Так  —  скрізь...


Й  серця  вже  ті,  
чи  ще  не  тії  ...
В  Христі  ми  знов?  —
чи  Слово  за  дверима??
Хто  серце  вам  затримав?

Напівправди  гріх!
О  як  це?  —
без  гріха  —  при  всіх!!
Й  серце  не  баче...
серце  не  баче...


Вся  служба  !  —  із  відкритим
серцем!!
Й  вся  служба  —  так!!
Акт!  Такт!  
Акт!..


«Ви  помоліть  за  мене  Богоматір...»
ніби:  полюбіть  за  мене  
Богоматір...
Не  мав  він  сил!!


Там  перший  я...  він  це
мене  так  попросив...
й  відчув  я:  жить!!
малий  в  молитві!..
чи  менш  Її  люблю,  ніж  то  раніш...


Як  у  Христі  —  та  й  не  любить?!


3

Филип  творив  все  —
гостро-гостро!
Відкрито  гостро!
Просто!
Дух  такий:
Свят  Дух  такий:
чий  дух  підносить
аж  на  святий  острів  —

і  гостро  обрізає  серце!
Дух  Свят  святить!


І  можна  освятить  лиш  на  
чиємусь  боці?
на  цім?
чи  на  отім?
на  несвятім?
а  як  же  тобі  буть
пред  серцем  Богородиці??


От  в  цьому  річ:
що  свята  правда  —  вище  протиріч!!


4

О,  з  нею  йдеш  ти  у  любов!
Одразу  ж  серце  —  й  світ  весь!!!  —  розквітає!!
Світає.
Розквітає!
Й  легша  кров!
Легшає  в  серці!
З  легким  серцем  світ  —  творити...
Вогненним  цілим  духом!  —
говорити!!
Пів-островам  щоб  —  майоріти,
жити!!
Вище  Женев!  
Брюсселів!
їх  незліковних  старожитностей...


Як  любить  нас  Христос!  —
Він  молодий!!!
Любов  Його  —  знад-понад  протиріч!!!
ув  цьому  й  річ!

І  ти  —
без  протиріч.
І  Божа  правда:
Із  неї  виливається  —  Любов...


5

І  ти  —  кому  потрібен?
Дрібний  —  світ,
дрібний...
А  Мати  Божа  любить
правду  дати...
А  ти  за  гратами?  —  в  соціум-гратах...
Орлу  ти  схочеш  повідати,
чи,  може,  схочеш  
сповідатись?


В  орла  —
як  зір  без  Сонця-Правди?
Життя  —  без  Бога  Ради?!!
Закінчуйте,  незрячії,
сліпі  поради...  
із  мухами!


6

Захоче  грім  роздатись  —
кому  підуть  сліпії  супостати?
на  що?
Син  Божий  прихистить  ледащих?
Лежачих?
Ви  —  в  імітаціях?!

24.08.2015,  
свято  Незалежності,  
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837111
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 31.05.2019


закінчив писати - солов’ї відгукнулись…вдень

*      *      *      


Господи  Йсусе  Христе,  Ти
благословляєш?
бо  що  я
пил
що  його
дощик  прикропив
у  полі  два  гаї
обидва  серце  мають!
Любов  Твоя  така  є  –
що  ходять  луни  між  гаїв
хай  солов’ї
в  обидва  залітають!


25.05.2019,  закінчив  писати    -
солов’ї  відгукнулись…вдень  (!)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836575
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2019


Пророцтво 2013 року про Крим

*      *      *


Й  не  чують  —  що?
Що  то  не  кримське.
І  рідкий  профіль  римський.
І  ходить
неназванним  шок.



Їдять  кінзу.
І  пахнуть  кіньми.
А  баюркаються  із  лінню.
І  задираються  в  грозу!



І  ось  відкрились  небеса
І  правда  —  й  чудо.
І  я  Христа  любити  буду  —
Даремно  б  вік  цей  що  казав…


І  вимкну  я  по  рівню  океана
Зал!  —
Угорі  світло!  і  Любов!
Краса!

13.09.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835684
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2019


Пророцтво про Львів: Пс. 38

           Псалом  38.  Не  треба  без  Бога!


*      *      *


                 «Якщо  сучасники  за  правду  не  б’ють,
                       то  й  для  нащадків  ніщо  ти.»  
                                                                                                   І  Ш.


Будь  живою,  Україно!
Будьте  ви  живими,  Україно,  Палестино,
леви  місять  вас  із  осокою.
Будьте  й  всі  
самі  собою.
І  сусіди  напівмертві,
що  готові  тому  всіх  пожерти.
Нині  час  абортувань  світу  всього,
аж  тому  всі  –  жертви,
коло.
Коло  смерті.
Як  же  Бог,  Він,  до  дзеркал  загляне,
дзеркал  правди,
Він,  Бог-Правда?
Біля  дзеркал  –  стане.
Древо  вічніїх  розливів,
шумів  вічних
                               ще  й  щасливих  –
хто  Йому  тим  стане?
Древо  вічне  –
край  зелений,  –
от
Він  гляне  в  мене!!
Львів  від  Києва  не  дасть  Він
відірвати.


Мати!  Божа  Мати!!
Сам  Шептицький  так  Тебе
                               списав
як  Палама!  той  Тебе  і  світ
вписав  
тим  –
він  серцем  кровоточив:
так  Твої  ввібрали  очі...


Як  це  так?  А  це  є  так!!
Вищий  в  нижчих  задивитись  схоче  –
світ  впаде  на  серце  йому  і  на  очі!!
А  як  –  Бог!!
і  де  серце...  і  де
очі?...
той  упрів
ще  інший  –  іздурів
п’яниця  як  світ
і  світ  як  п’яниця  –  хихочуть!!


І  що?  вам
є  що  сказати??
Це  хіба  що  –  розтерзати!
Це  матерія  в  кусках.
Як  то  зараз.
Всякий  орган    –  те,  саме!
І  підвищується.
Так,  бо  –  опускається
усе  страховисько!!  Німе!!!
Й  німотствующе  –  і  –  німе!!!
Без  Бога.
Та  зглянься,  Боже,
                               ось  і  є:  саме!


Спочатку  верби
поопускають  коси
                               в  ріки...
Помолодійте  ви,  хто  між  природою  
й  –  Христом,
навіки!!


І  підіймайте  дням  важкі  повіки...
Самоосліплені...  галерники...
ще  й  із  віконцями  гиєн,
смертники  із  АйТі  –  вполоненці,
раби,
серце  закрите,
і  куди  Господу  воззріти?


і  отверзаються  лиця  гаїв
а  розспівається  душам  
Шахерезад  –  широко  –
на  кого  гляне  з  краси  око...
аж  спахне  в  нім  ще  й  пахне  Боже  Око...
                             Люблячий  погляд  –  й  настікає  
гілка  соком.
Христового  ума  –
Світло  Божественне
                               глибоке  і  високе!!!
і  проникає  –  все...


І  як  всі  поживають?
А  тим  стають  –  що  й  споживають!
Свідомості  –  катма!
Не  у  Христа  ще  всі  працюють.
Їдять  і  –  зрять.  Як  плівка  cinema...

1.05.2019,
ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835683
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 16.05.2019


Псалом 40. Не Кримом одним

Небо  живе!  –  й  не  узорами!
Небо  працює  хорами!  –
потрібен  великий  художник


Небо  побігло  до  Кафи
море  лиш  в  небі  стає
                                                               нелукавим
небо  дражнить:  Кафою  –
                   як  кружкою  з  кавою!


Що  ж,  нехудожні!  –
                             смішні,  метушливі
і...  солодкавії...
закрийте  рот!!!
собі?  –  й  тим,  хто  не  може!!!


бо  ви  все  більше  плюгавії
на  це  й  Бог  є  довжник
а  я  кажу  і  Бог  є  довжник!!!
море  виссало  –  все
і  гляссе,  і  ессе,  рожі  скукожния
і  на  все  ,  Боже  дай,  –
                       християнський  художник!!!
Що  вам  наука?
Ви  на  небо  –  пенсне?!
а  ви  собаки...і  не  гавкне...  
                                   і  на  море  –  писне??
Бог  не  спасе  –  що,  наука  спасе??
Мало  смиренного  знали  –  мене!  (?)  –
Бог  вас  мине.  Стіна  поваплена  буде
вас  бити!
Бити  одного,  чи  кожного?
Чи  накриє  всесвітній  –
                               християнський  художник!!

     Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835642
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 15.05.2019


Метелик торкне крилом…

в  літі
дітки
на  паличках  щось
тримають  в  літі
і  за  ними  –  метелики
бо  солодкеє  світить


на  дачі
(що  далі?)  (а  притискань!!  –
«системність»)
то  й  кажуть:  «гарячі  ви!»
а  раптом  відлине  –
                                                           темність...


ах  в  літі
дітки
незумисно  торкне  ліктем
в  них  незрозуміло
безсмертне  світить


діти  ще  вічні?
в  них  благе
вічне  просвічує...

15.05.2019
«Історія  вчить,  що  демократія  без  цінностей  легко  перетворюється  на  відкритий  або  закамуфльований  тоталітаризм»  (Папа  Павло  II)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835606
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.05.2019


Благословіння Отця

І  серце  відчинив  
в  Христа  Ім’я.
І  двері  на  балкон  –
в  тепле  
Отця  Ім’я!..
Отця  обцілував  –
псалмів  воздвиженням,
й  оберіганням  різних  М’ям,  –
й  Духа,
як  Триєдине  Їх  Ім’я!
В  виду  всіх  штучних
органів  –  з  безсмертя
ям.


Й  що  світові  мости  –
в  своє  імя!
І  я  Отця  обняв:
Серцем
обняв!!

14.05.2019,
ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835510
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.05.2019


Чистим серцем



1

Христос  воскрес  із  мертвих*!
Смертю  смерть  подолав!

Никне  всяке!  твердження  дня!!!
Никне  й  просто  дихання  дня!

Христос  воскрес  із  мертвих  –
смертю  смерть  подолав
і  тим,  що  в  гробах,
         Життя  дарував!!!


Христос  воскрес!
Воістину  воскрес!


Меркне  й  просто  дихання  дня
так  Ти  мене
Своїм  Серцем  –  пойняв!!!


Христос  воскрес  із  мертвих  –
смертю  смерть  подолав
і  тим,  що  в  гробах,
         Життя  дарував!!!


Так  я  лечу  просто  в  небо
в  біле  –  а  чи  в  голубе?
Всіх  заливаю  й  все  –
                               заливаю!  –
серце  співає
в  святе  й  золоте  –
бо  лиш  кохаю,  Ісусе,  Тебе!!!
Кохаю  Тебе!!!


Христос  воскрес  із  мертвих  –
смертю  смерть  подолав
і  тим,  що  в  гробах,
         Життя  дарував!!!


Христос  воскрес!
Воістину  воскрес!
Христос  воскрес!
Воістину  воскрес!
Христос  воскрес!!
Воістину  воскрес!!


2

Розпливаються  унадливі  міти.
Господи  Христе,
як  добре  Тебе  серцем  жити,
в  славі  Тебе  розуміти!!


Христос  воскрес!
Воістину  –
воскрес!


Скажуть  молоді  і  довгожителі
торкнувши  край  поля  златого  Неба
до  цього  варто  усім  дожити...
торкнутись  треба


Христос  воскрес!
Воістину  –
воскрес!


Золоті  хліби  язик  рухали
і  в  серці  палали  ті  звуки  лиш
як  ідем  із  чесної  служби  додому
відчуваючи  крила  невтомно...
благословляючи  легкість  –  
упізнано  невтомну


Христос  воскрес!
Воістину  –
воскрес!


Христос  воскрес  із  мертвих  –
Христос  –  воскрес  із  мертвих  –
смертю  смерть  подолав!
і  тим,  що  в  гробах,
       Життя,  Життя,  
             Життя  –  дарував!!!


Воскресіння  Христове  бачивши,
поклонімось  Святому  Господу  Ісусу,
Єдиному  безгрішному,
Хресту  Твоєму  поклоняємось,  Христе,
і  Святеє  Воскресіння  Твоє  оспівуємо
і  славимо,  бо  Ти  єси  Бог  наш,
крім  Тебе  іншого  не  знаємо,
ім’я  Твоє  призиваємо.
Прийдіть,  усі  вірні,  поклонімось
Святому  Христовому  Воскресінню,
бо  через  Хрест  прийшла  радість
усьому  світові.
Завжди  благословляючи  Господа,
оспівуємо  Воскресіння  Його,  бо
перетерпівши  розп’яття,
Він  смертю  смерть  переміг!


Христос  воскрес  із  мертвих  –
смертю  смерть  подолав
і  тим,  що  в  гробах,
         Життя  дарував!!!


Христос  воскрес  із  мертвих  –
смертю  смерть  подолав
і  тим,  що  в  гробах,
         Життя  дарував!!!


Христос  воскрес  із  мертвих  –
смертю  смерть  подолав
і  тим,  що  в  гробах,
           Життя  дарував!!!

28.04.2019,
ранок
*  тут  і  далі  тропарі  з  Часів  Пасхальних

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835220
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 11.05.2019


Відвяжіть пекельних від райської…

 «Мы  знаем,  какая  шла  брань  в  те  годы  между  «сталинистами»  и  «ленинистами»  –  но  в  каком  отношении  передовые  шестидесятники  были  с  этими,  совсем  не  ничтожными  числом,  нережимными  и  молчащими  людьми?  Скорее  всего,  ни  в  каком.»
«Моя  память  говорит  мне  о  том,  что  вплоть  до  последних  лет  развитого  социализма,  когда  лозунг  «Партия  и  народ  едины»  стал  в  самом  деле  почти  целиком  правдивым  и  новая  общность  советских  людей  сформировалась,  оставив  за  бортом  окончательных  отщепенцев,  –  вплоть  до  этих  лет  тотальность  тоталитаризма  преувеличивается.  Кроме  советских  и  антисоветских  граждан  в  нашей  стране  жили  внережимные  люди,  чьих  слов,  чьей  жизни  не  замечали.  И  если  на  что  надеяться,  по-моему,  то  все  же  на  эту,  сужавшуюся  с  каждым  поколением  полосу  …»  нормальности?  Молчаливой  вечности.-  І.Ш.  (  Із  статті  Ольги  Седакової  «Шум  и  молчание  шестидесятых.»)

«Народе  мій,  дозволь  мені  мовчати…»  Л.Костенко

В  2010  році  писав  я,  
що  Ліну  Костенко  слід  відв’язати  справедливо  
від  ярлика  «шістидесяті»-  «найбільш  багатобалакаючі».
Сила  її  духу  і  робота  творча  неспівставно  більша
за  всіх,  що  чіпляються:  до  некомуністичної  –
вже  «декомунізовані»!
Знаючи  в  трудному  житті  її  серце  велике,  
хочу  вірити,  що  зі  «страшною  силою»  своєю  
Ліна  Василівна  щасливо  справляється.
Дивлячись  на  кінець  життя  колишніх  комуністів  
(як  учив  апостол  Павло),
моторошно  бачити  їхнє  призначення  надалі…
Українці,  чи  ви  віруючі?..  Це  ж  –  Ліна  Костенко!..

09.05.2019,
Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835024
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 09.05.2019


Тим, що без Христа


                   Синові  Божому,    Матері  Його  і  нашій
                   з  любов’ю  присвячується


Сад  весняний
в  дочаснім  пробудженні
люди  весною
а  не  вмиті  росою…
і  як  їм  серце  не  стане
що  не  буде  підйому  –
                                                           небесного?
і  їх  серце  зав’яне…


Біжать…  1  травня…8,9  травня…
серця  схарапуджені…
Ти  дарувала  мене  м’якістю
як  глянеш
як  тільки  –  Глянеш!
я  розумів,  що  їх  серце  зав’яне!..
і  плакав…


Розумів  чому  –  святі  плакали…
люди  добрі  –  а
до  останнього  –
в  тому,  чого  не  стане!..


без  «Ум’якшення  злих  
сердець»…
Без  Христа  –
як  востаннє

09.05.2019,
ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834989
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 09.05.2019


Хто чує що художність для ума…

*      *      *


Хто  чує  що  художність  для
                                           ума...
як  я  в  псалмах:
«і  раз  –  і  два  –  й  мене  нема»
                                                   нема-нема??  –
його  художність  виціловує  –
сама!..


Слово,  Ісусе,  Ти  –  щасливий?
й  я  щасливий
будь  –
мені  Тишею
я  лиш
маленькі  впливи...
люди  провалюються  в  мене
в  момент  письма
як  –  я  письмо  Письма  –
я  –  гульк  у  Тебе
все  Тиша
і  як  молитва
й  мене  нема
                     нема?
                     нема?  –
і  світла  радість  –  їх  цілує
                                     більш  сама...


вони  –  нові
скрижалі
для
письма...


аж  так  любила  Божа  Мати!!!
аж  так!!!
ні  думки,  ні  часу,  ні  вибору...
...що  я  сказав?
любов  навчилася  перетікати
любов  навчить  –  перетікати
в  когось  сльоза
ще  є  чиста  сльоза!..
то  ангел?
чи  Ти,  Божа  Мати?
як  я  за  Крилами  Твоїми  заскучав...
Христос  –  де  Ти...
А  в  Тобі  ходжу  –  мов  находить  дар!
Ах,  Ти  щаслива,  молода.

01.05.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834912
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2019


Патріах і півчі

 
       Поема


                         Неосоромній  надії  нашого  спасіння
                         Пресвятій  Богородиці  Марії
                         присвячується  з  любов’ю


хто  співаючих
до  балакаючих
управляє?


Хто  дзеркала
полотнищами  закриває.


Ні  –  відбиткам!


і  хто  набрехав  вам  у  компах
на  вашу  смартфонну  муку?
Хіба  Бог  –  бомба?
неминуче  –  я  з  Богом  –  бомба!!!
я  вам  виб’ю  –  в  усіх  –  ваші  тромби!..
Світло  Боже  найближче  –
             у  звукові!!
Спас  –  у  звукові!!!


                             тут  треба  віддати  належне  –
                             худоребрим  він  віддає
                             протилежне
                             слух  –  «незалежним»
                             цікаво  –  від  чого  всі  незалежні??
                             довго  не  мив  –  вуха  ти?
                             ні,  ліпше  мовчіть
                             віра  –  від  звуку???
                             ні,  це  треба  послухати...


Спас  –  у  звукові!!!
То  що,  Бог  –  бомба?
то  я  вихлопну  
з  вух  –  сірку  
             і  тромби!
неминуче  –  я  з  Богом  –  
всім  гекатомба!!!
як  на  мене,  то  –  мов  до  мене:
«слова  оглашеннії  –
все  за  тисячу  років,  дві  з  половиною
тисячі  років,  –  
тепер  їх  видно?  –
пусто  як  після  псалмів  Давидових  ,–
хто  зведе  їх  до  Мене?»


хай  ось  музика:  слух  руки  має
але  без  голосу...


з  якої  світлої  річі?
звук  при  дорозі
брила  і  брилисько  на  дорозі
всі  ми  як  серцем  співаєм  –
то  ж  є  в  Бозі  –  ми  –  півчі!


                               славно,  вогненний,  та  ми
                               замерзаєм


Слава!!!  славимо  Бога!!!
славим  –  тримаємось
гаряче  і  
нагріває!!
де  тут  монахи  –  що  Вогонь  
                               тут  тримають?
хто  не  знає  про  старших  розлуку?
простягніть  
з  серця  –  руки!!!



Спас  –  у  звукові!..
від  найближчої  річі
що  в  вас  в  серці  згоряє
звук  на  дорозі  –
якщо  співаєм  –
ми  в  Бозі  –  є  –  півчі!!


                               півчим,  бачиш,  окремо  їсти
                               тепер  накривають...



Вийдем  із  лицями  раю!
Просто  «вийдемо  з  миром»,  а  
вийдем  із  лицями  
                               Раю!
я  з  лицем  вийшов
я  з  лицем  –  вийду,
а  край  мій  спалає?

 
я  вийду  в  свободу  –
Богом  через  мене  утворену  –
як  народ  по  землі:
якщо  лиху  не  скорений:
Богу  серцем  впокорений.
вас  теорії?  –  гладитимуть
                               по  голівці?
а  є  Небо  й  земля
є  в  Бога  півчі


в  вас  смартквартири?
смартбазар  –  та  й  смартскруха?
і  смартчорнуха?
ще  смартпорнуха??
а  дітей  смартсмартруками  –
і  гладитимете  
                             по  голівці?
В  Бозі  Небо  й  земля!
І  є  в  Бозі  –  півчі!..


І  що  кримським  татарам
кадебісти  й  нездари
і  жиди  із  «культурних»
гонять  смерть  –
і  з  землі  роблять  урну!
красномовці  мовчать  –
й  тупі  речі  і  річі.
В  Бозі  є  –  тільки  півчі!!!


І  що  все  муляже
мороже
пороже
перейшло  більш  на  «жесть»
сатаністи  в  горілках
                               і  при  горілці,
та  ми  любимо  –  вже,
в  Бога  є  
одні  півчі...


вже  відспівуємо  комуністів!
де  їм  в  Богові  сісти?

                               де  накриють  їм  їсти??


Патріарх  Філарет*  за  одного
за  поета  есеїсто-земного
попросив  ув  усіх  розмаїтих
в  Володимирськім  храмові
помолитися
за  цього  комуніста  –
три,  о  то  й  чотири  рази!!!
ну,  комуністична  зараза,
яка  й  далі
хоче  у  душах  лізти!..


а  ми  вічнії!
ріки  у  Небеса  перетічнії  –
вічнії  речі  і  річі.
Ми    в  Бозі  –  є  –  півчі!..

08.05.2019,
ранок
*-  великий  в  Богові  православний  Патріарх  Церкви  в  Україні
"У  нас  є  мільйони  українців,  які  загинули  під  час  Другої  світової  війни,  є  мільйони  загиблих  у  сталінському  ГУЛАГу,  є  десятки  і  сотні  тисяч  загиблих  під  час  і  після  депортацій.  Але  є  і  тисячі  загиблих  на  Донбасі,  зниклих  безвісти  у  Криму  при  окупації  і  після  анексії,  є  десятки  викрадених  громадян,  посаджених  в  російські  в’язниці  за  свої  політичні  переконання  і  за  те,  що  вони  мають  міцний  імунітет  проти  «вірусів»,  які  нам  намагається  нав’язати  країна-сусідка."(Курков)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834905
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 08.05.2019


Псалом 39. Найсильніший Бог

       

*      *      *

                               Господу  Ісусу  з  любов’ю  
                               присвячується

Про  що  тобі,  душе,  сонце?
Дозволь  собі  бути  щасливою!..
Про  що,  серце,  чистії  зливи?
Прийми  Мене,  й  будь  щасливим.
Про  що,  о,  тобі  вітрогон  цей  –
Що  змінює  перспективи?
Тебе  люблять  –  місяць  і  зорі!  й  сонце!
Якщо  ти  –
в  Христі  –  щасливий!!!
Тебе  любить  –  дуже  велике!!!
Середнє,  й  мале  –  навроді...
Тебе  любить  тайна  свята  –
Бо  любить  уся  природа!!!
Тобі  йде  життя  присвята...
Любов  впокоряє  й  все  дике...
Вона  ж  пориває?  –  в  небеса  пориває!–
Ти  любиш  Христа  –  і  немає
Тоді  в  світі  надто  великого  –
крім  любові!
боготворить,  проникає  –
всіх  розв’язує  і  перемінює!  –
це  любов,  її  не  вистачає
в  світі  –  всім...
Все  живе  прилітає  –  і  дзьоби  відкриває  –
а  горланить!  –  верещить!  –
прямо  щастя  співає
в  лісі,
де  любов  у  Христі  заспіваєш!!!
все  живе  –  прибігає!..
в  місті  ж  –  все  утікає...
мов  боїться  її!  
й  найсильніше  бажає  –
цього...
оцього
сильного  Бога!
найлюбимішого,  наймудрішого  Бога...

02.05.2019,  Світлий  Четвер,  
ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834191
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 02.05.2019


Боже «що»


Хто  мов  з  пари,  мов  з  пустині,
                                                   з  пустки  заніс?
Що  мов  з  пари,  з  глибочин
                                                 гукало  на  ліс
Ліс  до  серця  гукав  мов  пропащий
                                                                 Хто  і  нащо?

Що  любив,  що  люблю  в  Тобі  –  я
а  як-як!..  а  лісів  –
малиновість?  будь  як?  –
хоч  будь-хто,  а  хоч  як  –
                                             і  нізащо:
                                             що  і  нащо…

Християнам  як  ліс  –
                     християнськи  хто  ніс…
я  –  мов  з  пари,  з  нічого,  –
мов  синій  праліс
гуки  слав  з  синьоти
                         не  ледащі:
немов  з  пари  сльозу
і  розчинене  в  ню  –
що  і  нащо…

«Що  ви  пісню  співаєте
з-під  лісу,  діду?
 що  то  пустинь,
та  й  що  по  дорозі  ні  сліду…»

«Е,  постарієш  скоро…  і  не  абияк!
я  то  знав  як,
лиш  знав  як…
                           а  ліщиною  ліщить
тепер  це  ́–
                             що??  навіщо?!  
Околищо».

16.11.2006

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834030
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2019


Страшна молитва


Не  під  наділ  й  не  за  паркан,
За  одне  царськеє  служіння  битва.
І  на  колінах  і  в  сльозі
У  серці  –  є  одна  Тобі  молитва…

…Мов  одвалилась  ляда  –
                                                           й  гноми  стерті,
З  камінного  мішка  святкую!  –
Цілую  Переможця  смерті,
Цілую  Вознесенную  над  смертю!
Раюю  в  серці  –  і  вікую!..
Хвала  Творцю,
що  подав  прю  і  цю  побідність,
                                                                             отакую!
Так,  вивалюсь  мов  старий  лій,
та  омолоджуюсь,
                                                     лікуюсь…

Хвала  молитві!
Темінь  довго  не  замкує.
Не  закує,
не  закує  нас  темна  сила  вража!
Прогоримо!  Проллємося:
                                 любов-молитва  все  покаже…

В  кого  наділ,  в  кого  аркан,
В  кого  розсіл,  в  кого  тарган,
Я  ж  в  світ  кажу:  я  не
                                 приспаний  меломан…

 
Не  визначить  нас  темних  музик
                                   ця  державна  вражість!
Я  б,  може,  вам  не  показав,
Але  тремтіть,  брати!
смирюсь  –  й  молитва  все  покаже!..
Я  впокорюсь  –  молитва  все  покаже…
Досить,  брати!  
бо  братолюбіє  не  обвести́–
Нема  любові  –  не  молитва:
                                                           дзвін  репнутий,
Земля  розтріскана,  плеската  кров  –
Не  воззове  до  Усевишнього
                   ця  страшність:  нелюбов!
                   і  непокора!
                   в  собі  зчорнілість  горя!

І  от  я  –  витрушу  всіх  душність!
Свіжість  проб’є!
На  що  ж  серце  моє!
Свої  не  відають!  –
так  мене  добре  знають  вражі!..
Загоримось!  Возопієм!
Бог  подасть  небо  й  землю
                                               навзаєм!  –
В  свободі  серця.  Й  це  молитва!  –
й  все  покаже…

Хоч  би,
за  приклад  взять,  своє
серце  до  Бога  
взяло  й  бенькнуло…
Та  й  дзвін  опам’ятається
і  ожиє  ́–
і  тьмищу  ночі  цю  проб’є…
Їй-богу,  якісь  всі  старенькі  ви…
 
Але  любов  моя  що  каже?!
Любов-смирення  –  І!  –  мертві,
молитва  все  покаже…

…Мов  одвалилась  ляда  –
й  земність  –  стерта!
Із  клітки  з  звірами  –
виходжу  і  святкую!!
Цілую  Переможця  смерті!!
Цілую  Переможницю  над  смертю!!
Все  обніме  це  серце!  Я  вікую!

9.08.2006

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834029
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2019


ВОСКРЕСІННЮ ХРИСТОВОМУ, 1

           Пасхальне
         (пророцтво)

Там  є  повітря  свіже-свіже
там  таке  небо  ніжне-ніжне
там  тихі  люди  живуть  побіжно
в  смислі  побожно
ясно  біжать

в  небо  зірками  біжать
Хрест  за  селом
і  зірками  дрижать
роси  дрижать
від  автостради
там  інші  люди,  що  собі  не  раді
і  розучились  літать
в  небі  душею  літать

Щось  над  дорогами
майже  палає
десь  за  край  неба  лякає  —
                                       й  лякає
все  міждоріжжя  спить,  спочиває
ляля  пасхальна  —  дитинство  розмає
Спаса  обійме  —  і  не  дрижить...

День  п’є  повітря  —  свіже!
свіжо
День  новий.  Небо  ніжним-ніжне!
Останні  орга́́ни  тиші
зводять  в  красу  благодать...

19.04.2012

                               Наближення  до  Бога

                                                             Улюбленій  учениці  Марії  
                                                             Гурін,  найпершій  помічниці  
                                                             в  Христі  Ісусі,  присвячується

І  як  не  журися
і  як  не  живися
а  кращі  за  все  небеса!
І  сонце  прекрасне
і  Син  Бога  ясний
що  серцем  поля  написав!
Те,  як  я  просився
ще  й  як  я  молився  —
і  сонце  крізь  хмари  прийшло!!
Щасливе  сміється
промінням  ясниться
і  йде!  як  довіку
ішло!

І  я  вам  від  Бога
в  прозорості
і  світ  заливає  теплом!
Високе  сміється
аж  серце  нам  б’ється
і  йде  —
як  довіку
ішло.

Як  в  лузі  по  мреві
Ті  коні  рожеві  —
Хвилюйтесь  на  щастя  отав!
Як  став  я  прозорий
бо  Бог  мене  боре
бо  серце  я  —
                   й  защебетав!..

08.05.2015

                         Божі  камені

Я  не  помру.
На  крилах  –  злато  п’ється.
Я  пошиваю  й  шию  храми,
що  невидні.
Об  кладовище  спотикнусь,
хлебну–
І  поки  хто  дійде  
десь  до  обідні  –
То  через  мене  ще  багато-що
стається

До  влади  не  пишу:
краще  небесній  владі.
На  проводах  стоять  у  цвинтарі  –
мов  зважуються...
На  скільки  вгору  дух  чіпа
і  знаджує–
А  значить  –
скільки  є  до  впаді...

А  скільки  із  навкружніх  сіл
ще  припливе  по  ріках!–
З  каменем  в  грудях,  отже,
сиплеться  пісок...
І  час  вам  –  і  часок!
І  -  чи  безсовісні?–
щоб  через  руки  –  і  навіки?

Дух  –меч  і  голку  дав
ще  пристрастному  чоловіку,
І  возтрепечете  для  духу,  маломірки.
Хлебнули  міста?  тут  лягайте,
недовірки.

Бо  –  не  помру:
все  в  духові  дається.
Лягають  стінами  селяни:
вичинені  і  привітні,
Підсушені:  полінами  в  дровітні...

Задумайтесь:  бо  через  мене  щось  стається...

І  цвинтарі:  то  підіймаються,  то  никнуть  –
Зітхають.Здіймають  гирі  і  здіймають.
По  мені  дихають  –
в  суворо-божій  нитці,
А  ви  то  думали  –  
що  небеса  самі  спадають?

Гармонією:  все  натягаю  –  і  зітхають!
Не  даси  духа  –  зле  повзе  до  литки!
Чого  ж  священник  той  –
у  облаченні?
Це  ж  –  з  дальніх  міст
костюмношиті,  у  залізі.

Земля,  що  на  гробках  і  ніздрювата...
й  нескажена.
Всі  з  урядом  рвонуть  без  мене.
Й  пізно?

4.04.2007

             Ти  –  особисто
               (пророцтво)

Ти  тільки  зрушся
йти  до  Бога!!
Заздрість  начитаних!..
в  текучці  днів  –  невдячність
                                                         у  народу…

і  нерішучість
й  друзів  мала  ́віра!
і  йдеш  вперед  –  аж  обдирає
                                                                     шкіру:

так  всі  і  все  в  провалля  –
пріч  від  Нього!..
Що  тут  почнеться!  –
Лише    рішися  йти  до  Бога…

То  ти  супроти  всіх!  і  –  ти
байдужий  до  хвалінь  земного.
І  що  ти  рвешся  в  рай,  –
а  ближній  –  як  прийдеться…
І  всім  занось  хвости,
під  дудку  князя  грай…
Що  тут  лише  не  розпочнеться!
І  в  Піст  –
і    тлум,  і  з  перцем,  й  скерцо…
І  глухі  ангели  таких  незрячих  знають…
І  всі  чомусь  ножами  ріжуть  тобі  серце  
Й  не  знають  того…  аж,  звеселені,
співають!..
Та  вийдім  вже  з  неправоти:
і  я,  і  всі,  і  –  особисто!–  ти.

Ти  тільки  лиш  забудь    –  на  мить  –
Що  ти    християнин…
християнин  є  ти…  і  не  один,  о…
І  що  тоді  вже  розпочнеться!..
Сам  світ-безодня  отверзеться…
Гамлет  –  на  одну  мить  забув:  що  він
християнин…

19.04.2006

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833968
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2019


ВОСКРЕСІННЮ ХРИСТОВОМУ

           Дерева

                                                                 Тобі,  Ісусе

Дерева  одягли  білі  штанці
В  останній-і-передостанній  тиждень  Посту
І  одірвались
так  від  чорноти
Так  пориваються  іти  —
матросять  в  гості!
матросять  —  і  оці,  й  оті,  
                                                       і  —  в  гості...

Адже  тому  
і  закладаються
згори  —  зв’язки...
Більш  гірне  чує...
Один  в  одного  не  просять
оті  шнурки...
розв’язують  і
переносять:
що  був  такий
на  землях
Чоловік

І  терпнуть...
Шерехкають  загорожі!
І  висохло  схитнувся  вік:
То  більше  вже
Син  Божий!!

І  прокидається,  що  в  серці,  чоловік...
А  добре
нам  удвох
Ти  —  Бог!

5.04.2014

                       Світлий  Тиждень

Погода  —  корабельная!
І  я  прийшов  —  щоб  парусами
ворушити!  —
людей,  які  живуть,  жили  
і  будуть  жити!
біло-пастельнії!!
                     Як  вишні  зранку
в  квіті  
уздовж  жита!!

Це  просто  неможливо:
напнуті  —
жильні  —
пориваються  злетіти!

Білопастельне  —  все
так  і  пантруй
що  к  Богу  
вознесе!!

І  тим  прийшов  я
щоб  любов’ю  дорожити  —
які  жили!  живуть!
і  вічно  будуть  жити!..
Нехай  воскресне  Бог!

Щоб  грудочку  землі
з  любов’ю  розім’ять
оці  у  біло-чорнім  і  стоять...

лелеками
любов’ю  й  возлетять...
Погода  корабельная!
Серця  дзвенять!!

28.04.2014

                 *      *      *

                                                     «Над  праведником  сходить  сонце,  
                                                         над  щирим  серцем  –  радість.»
                                                                                                 (Пс.  97,  11-12).

О  Божа  правдо,
ти  далась  гукнутись...
О  Божа  совісте!!!  далася  –
чути!
О  Всемогутній!!!  –
в  Тобі  й  вся  могутність  –
нехай  живуть  серця!!
комусь  сподобалась  мова  ось  ця
                                                   чи  коні  в  лузі...
живуть  в  твердих  горішках  
                                                                 друзі
інколи  ковзають  й  по  злітній  
                                   смузі
в  натузі,  –

о  Сонце!  Син  воскреслий  
                                                                 у  Отця!!!
Сину  Всевишнього,
коли  дібравсь  крайця!  –
тож  і  сколупують  серця
                                                           у  музі?..
то  що  я  можу  в  славу  Божу??  –
що  можу?
                                   дитинним  серцем
тверда  віра!  й  в  славі  Божій!
любов  хай
чує  кожен...
нарешті  вже  любов  –
вже  чує  кожен!!
8.04.2018,  Великдень


                   До  Великодня

                                                             Ольга  Седакова  мовила  
                                                       в  інтерв’ю,  що  вона  
                                                       з  генієм  (делікатно,  непрямо  мовила),  —
                                                       йому  й  присвячується

Поет  із  генієм?
А  тут  —  з  теодицеєю!
поет  з  сторінки  —  цеї
умий  писка
і  зубами  блискай  —
так  мовлять  —  дивлячись
на  Сонце  
поліцейські...

А  ти  з  теодицеєю!

Люди,  чого  невеселі?
Мов  першак  —  з-під
велосипедної  рами!  —
і  храми  як  храми
і  села  як  села:
й  донизу  —  й  земля  блисне!  —
й  догори  —  в  сонце  —  буц!  незумисне!  —
   і  їду!!

Навкруги  ж  —  сільські  люди
                                                           не  в  селах.
Та  я  в  сонці!
Закачана  справа  штанина  —
й  веселість!!
Чого  синдромите  —  
як  то  його?  —  Ансельмом?

19.04.2016,  ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833967
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2019


О чом ти, мово, —…

*      *      *


Людмилоньці  з  любов’ю  
присвячую


1

О  чом  ти,  мово,  —
                                                 солов’їна?
Дивись!  —  як
                                                 дивиться
                                                 людина!
До  зір  —  до  зір  душа  
                                             злітає:
Чи  там  є  Бог?  —
кого  питає??


І  як  ти  любиш,  любиш  —
                                                       цю  таїну
тебе  й  прониже  на  ту  мить,
у  ту  ж  хвилину!


О  —  це  б  вернутись
до  очей  —  які  в  дитини...
вони  глибинні  теплі  раді
не  під  зтином  —
                           світів  мочальних
                           і  холодних
                           й  безначальничих.


Що  ж?  Бог  —  начальник?
Він  Світло  —
                               Він  цілується
світлом  цілується
в  серці  цілується
навік  цілується  —
єсть  Бог  —  дитина!

2

Як  веснами  
світ  зеленів
я  світ  полюбив
пишнотою  сердечної  зелені


З  зеленої  глини
ці  творива
амфори  —
біг  я  у  поле
і  ставив  для  обпіку  їх
на  видноколі


Дзвоніннями  гналося  за  видноколами
                                                                             все  це
дзвоніннями  змінювавсь  світ
Боже,  Ти  змінюєш  серце


Гонитва  постала  в  смітті
Бог  спасе  це
Тепер  на  смітті
                                           у  житті
лежить
лиш  —  велике  серце

26.10.2016,  ранок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832941
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 16.04.2019


Чуєш, душе, щастя…

*      *      *


Чуєш,  душе,  щастя  раю
як  Божая  Рука
попереду  все  некорисне
                         забирає...
Давид  те  сітями  назвав
лиш  Бог  із  того  
                                     позвільняє!


Антоній  ачи  два  Антонії
те  знають
той  Бог!  –
для  праведного
Сонце
                     утискає...


А  Божа  Мати  –  хто?
і  Бога  упрохає  –  й  націляє
як  заволаєм
й  чи  самі  одні  –  волаєм?
Сонце  волає
і  дзеркала  –  дзеркала  вод
неіспроміняться  й  волають
то  й  твар
до  Сонця  реве
як  думкою  ще  Бога-Сонце
                                                                           захиляєм?!


І  Бах  жне  тоннами
і  тих  жну  –  тоннами
а  ті,  духовні  атоми,
з  форматами
й  поміж  форматами
з  лицем  до  Правди  Сонця
полягають
             й  через  лики
             чи  повставають?


й  чи  води
води  душ
назад
повідбивають?

16.04.2019  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832938
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 16.04.2019


Літаю день суцільний…

*      *      *  


Літаю  день  суцільний.
Бо  я  вільний.
На  серці  пісня  витончилася.
Бажання  повитрушувались  хвильно
І  тенькнули  об  лінію  лиця.



Відтак  стою,  діла  і  люди  вмерли,
Не  звір  я,  не  деру  і  не  реву.
І  не  дивлюсь  —  з  очей  сковзнули  б
перли
в  просту  траву.

1997

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832835
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2019


Руки — в пащеку роялю!. .

*    *    *

Руки  —  в  пащеку  роялю!
Ширше  —  історію  звуку!
Каву  і  все  —  або  глибшую  
                                                             штуку!
В  чім  і  наука.



Глибше  —  пащеці  роялю!
Глибше  —  в  Іспанію  звуку!
Моцарт  один  походжає
                                                                       без  муки
Моцарт  —  світів  відпускає
педалі

16.06.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832834
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2019


притьмом і пішки…

*      *      *


притьмом  і  пішки
а  у
надозерності  –
вже  білі  зерна!
путі  –  ще  воскової  стиглості...


зерна
а  –  воскової  стиглості


в  голос  жінок
скільки  ліс
                               вніс
тож  гімн  земний  –
невпевненість  могутніх  їх  
                               чоловіків


Хіба  Христос
не  тряс  десять
віків??

21.02.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832722
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2019


За добрий день

Як  день  вже
зліз  з  коня
а  вечір  іще
точно  не  пойняв
як  небо  молитовно  прикриває
                                                                       очі…
щось  хочу  я?  нічого
                     і  не  хочу


в  садки  що  це
праворуч  від  руки
з  дерев  високих  залітають  ці
                               птахи
сідають  на  верхи
великії  птахи
ще  щось  сказати  хочуть


і  мов  за  помахом
                 з  небес  
                               руки
і  вони  є  пророчі
може  –  любові  хочуть?

30.03.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832720
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2019


Любов Її і Його

   
         Поема  
         вивільнення


                               Богородиці  і  Слову
                               з  любов’ю!

1

Що  скажеш,  якщо
Бог  хоче  єднати?
Огонь  з  глибин  –
і  особисті  аромати...
думки  найглибші
утікають  –  до
                               найглибших!..


Слова  живі  –
в  Христа  і  Богоматері...
світ  об’єднати  –
це  Христа  й  Матір  
                               прийняти!!
тоді  –  Вогонь  в  словах!  –
прийдуть  й  до  інших...
–  це  до  індусів  –  й  до  китайців  –  
й  до  всіх  інших  –


Огонь  з  глибин
й  ці  особисті  
                               аромати!!
кого  мені
в  цім  світі  об’єднати?
Любити  всіх  людей  –
це  любить  Бога...
                               й  –  знати!


2

Очима  в  серці
збачить  Бога  –
це  внутрі  все,
зовні  –  нікого


«В  тобі  весь  світ!»  –
Весна!  кричать  закохані  юннати,
і  живу  суть
її  (його)  бачать
                               у  Бога  –
й  ніби  неясно  Бога  –
тому  не  бачать
більш  –  нікого!..


3

Я  радий!
Я  люблю,  Боже!  Тебе!!
я  радію!
О,  як  гребеш!!!
це  я!  є  в  точці  сдвигу  –
де  дух  не  розпадається
на  думку  й  дію...
Трати?  Бати*!
Втрати?
А!  Особисті  аромати!..
Це  Ти  нас  любиш
це  Ти  мене  не  лишиш
заки  не  роздягнеш
не  лоскочи  мене
заки  не  роздягнеш  –
до  тих  пір
                               не  напишеш!!!
Облишмо!
Облишмо!  –  цей  паром
бо  Ти  –  Ти  
                         понад  злом  
                         й  добром!!
і  Жар  Любові,  і  арома
і  аром!!

11.04.2019,  св.  Андрія  Критського

*  Гучно-громовий  голос  Бога  –
для  юдеїв  давніх...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832579
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 13.04.2019