*****
Борімось з ворогами,
Які прийшли до нас,
Щоб не були рабами
Ми їхніми! Цей час
Важкий, та не здаваймось!
Борімось до кінця!
Зусиль всіх докладаймо!
Й мить переможна ця,
Якої ми бажаєм,
В край рідний наш прийде́.
Ми вже перемагаєм.
До нас вона вже йде
Крізь днини та крізь ночі
І ми до неї йдем.
Війни жорстокі очі
Проколим, доведем
Її до краю. І минеться
Вона у нас цілком.
І доленька нам посміхнеться,
І лагідним теплом,
Мов сонце, буде зігрівати
Так ніжно нас усіх.
І замість сліз гірких лунати
Лише веселий сміх
Навколо буде. Більш тужити
У рідному краю
На будем ми, а будем жити,
Неначе у раю,
Не день, не місяць, рік, а завжди,
Бо ця війна, що йде
У нашому краю, назавжди
У небуття піде́.
Ніколи більш її не буде,
Коли настане час,
Як перемогу в нім здобуде
Кожнісінький із нас.
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
