« Творчість композитора Баха була відкрита,
завдяки покупцеві оселедців...»
Бувальщина
І
Нічого не буває випадково:
таємне явним іноді стає,
обожнюване віри додає,
талановите оживає знову
у ореолі слави і любові....
вороже заперечує моє.
ІІ
Усе ще доростаємо до Баха,
який на слух майбутнє уявляв,
таке як є. То не ловімо ґав.
Звикаємо до оргії, до жаху,
воюємо до немічі, до краху...
борг Якова визискує Ісав.
У лиходія – ні ума, ні серця,
то що йому мелодії кантат...
і Моцарта не чує акурат,
і поки арфа тарою здається,
у неї запакує оселедця,
у партитуру – сало і салат.
ІІІ
Так і моє завіє пізня осінь
і понесе зима в останню путь...
така у неї очевидна суть –
нікого не зігріє у дорозі.
А як не задубію на морозі,
мої сальєрі не переживуть.
