1 7 7 Шекспір.
⠀
"Зв'язок часів розпався", - Шекспір сказав.
"Зв'язок з Херсоном зникнув", - знайома пише.
Чи хворий сон усіх нас в полон узяв
У світі цім, де вдосталь харчів і тиші?
⠀
Де курить знов дідусь-ветеран табак,
Він, кажуть, льотчик-спи́тувач був на славу,
Із цілих де осель в надвечір'я всяк
Красивий люд іде на нову виставу.
⠀
Де в теплий вечір в полі ганяють м'яч
Щасливі діти - по́при кросовки стерті,
Де в Драмтеатрі тільки на сцені плач,
В антракті - сміх, фойє, лимонад в буфеті.
⠀
Де мати зве з майданчику - "Все, вже йди!",
Як тільки захід обрію ледь торкнувся,
Не так, як нині, зранку рося́ть слізьми,
Як мінімум оті, хто зумів проснутись.
⠀
Скоріше, лікарю, не́міч цю спини,
Неси нам ліки, приймем по сотні ложок,
Не може бути більше страждань війни,
Ми вчили всі ж історію. Ні, не може!
⠀
Зв'язок розпавсь і скайп, есемески зніс,
А подруга щоночі все пише мамі...
Шекспіре, вишли в поміч Бірнамський ліс,
Як Бог не затулив небокрай руками.
⠀
Хай ліки, мов полин, гіркі - дідько б з ним,
Авжеш ми вип'ємо їх усіх нівроку.
Нехай ми спим, будь ласка, нехай ми спим,
Та ми не спим, приблизно уже півроку...
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Alja Khajtlina
Сто семьдесят шестой день: шекспир
"Распалась связь времен", - говорит Шекспир.
"Пропала связь с Херсоном", - подруга пишет.
А может быть мы болеем и просто спим
В том мире, где всем хватает тепла и пищи?
Где курит в подъезде дедушка-ветеран,
И он же лётчик. Кажется, испытатель.
Где целые все дома, и по вечерам
Красивые люди идут посмотреть спектакль.
Где тёплым вечером в поле гоняют мяч
Обычные дети счастливее всех на свете.
Где в драмтеатре только на сцене плач,
В антрактах смех в фойе, лимонад в буфете.
Где мать кричит на площадке: "Пора, слезай",
Едва закат горизонта решил коснуться.
Не как сейчас - просыпаться всегда в слезах,
Как минимум, тем, кому повезло проснуться.
Скорей, врача. Мы все тяжело больны.
Несите лекарство, мы примем по сотне ложек.
Не может быть больше в мире такой войны.
Мы все учили историю. Нет, не может.
Распалась связь. Ни скайпа, ни смс.
Подруга не спит ночами, всё пишет маме.
Шекспир, пришли нам в помощь Бирнамский лес,
Раз бог не может небо закрыть руками.
Пускай лекарство горькое, чёрт бы с ним.
Мы выпьем всё, до капельки, непременно.
Пускай мы спим, пожалуйста, пусть мы спим.
Но мы не спим. Полгода уже примерно.
ID:
956945
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.08.2022 22:14:43
© дата внесення змiн: 19.08.2022 22:14:43
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
