То ви тварі вже забули,
Що колись були людьми.
Бо ми вже про вас почули,
Що ви стали звірами.
Звірів тут таких немає,
Невже зкліщились з людьми?
Розвелись отут ті тварі,
Відьми стали і слони.
Перемога йде за нами,
І при́йде до нас той час.
Закінчемо з ворогами,
Радість всіх чекає нас.
А вона не за горами,
Поспішає вже до нас.
Гордимось захисниками,
Перемоги лине час.
Серце обливається кров"ю, коли в населений пункт прибуває вантаж 200. Стаємо на коліна перед захисником, віддаючи останні почесті. Та попри все - віримо в перемогу!
Щойно звучала сирена і ненависть до ворога немає меж... Виріс вірш миттєво. Дякую Вам, дорога Світланочко за підтримку та порозуміння... Мирного Вам неба та благополуччя! Віри у краще завтра!