UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Дрозд: І я писав - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анна Старко, 10.08.2022 - 03:33
Не можу сказати, що пишите Ви або писали нікчемно - адже душа поета такою бути не може. Теплого Вам серпня! А. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Анно. Радий, що завітали. І Вам навзаєм гарного закінчення літа й золотої осені!1 Яніта Владович, 24.07.2022 - 13:04
Ваша правда. Попіл не може знову прогоріти - але це дуже гарне добриво.Тому треба пробувати дивитися на проблему під іншим кутом. Можливо, ви побачите паростки надії та радості, які згодом принесуть добрий врожай, серед якого знайдуться й вірші. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яніто, аби Ви знали, як я обожнюю Ваші коментарі. Ви завжди знайдете що сказати, і звідки взяти надію. Навіть з попелу - добриво для нового життя. Це так чудово!Дякую. Радий Вам. Яніта Владович відповів на коментар Яніта Владович, 25.07.2022 - 22:39
Якби ви тільки знали,Скільки у мені всього Лише й чекає, Аби вирватись на волю... Продовжувати вірш не буду. Має бути якась таємниця та загадка... до наступного коментаря. 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох ці таємниці та загадки. Скільки ми їм віддаємо пожертв... А вони потім всеодно відкриваються  
Тетяна Білогай, 21.07.2022 - 10:10
А чому писав?Ви ж це робите для себе в першу чергу. Вірші - це те, у що можна вкласти свої почуття, хвилювання. Ви ж пишете свою історію. Знаєте, якісь переживання легко забуваються. Тобто через деякий час ми усі просто забуваємо, що саме відчували у той чи інший момент... А так ви можете навіть через багато років сісти і перечитати свої твори. Адже ви до кожного рядка підбирали не просто слова... Згадаєте усе. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для себе, знаю. Не лише почуття й хвилювання - більше. Пишу історію. І зараз пишу. Просто маю навести певний "лад". Я й сам зараз інколи перечитую свої старі вірші - вони не дуже приносять мені задоволення, втім я одразу згадую події та обставини, за яких ті вірші писалися. Я й зараз пишу. Трохи пізніше - почну знову публікувати. Дякую Вам. Радий, що не оминаєте 
Вікторія Воля, 20.07.2022 - 21:40
Пишіть далі. Хай слова ваших віршів стануть джерелом зцілення для Вас і для нас!
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ого!Я аж почервонів  Дякую. Приємно... Радий Вам. Аквілина, 19.07.2022 - 23:11
Гарно. Зворушливо. Знайомо. Писав...? Пишіть Максиме. Адже у віршах Ваше життя, таємниця, кохання шарм... Та й читачі завжди чекають на щось нове. прекрасне. гарне. щемливе... Творчого вогнику і натхнення Поете. 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам. Радий, що завітали)
Світлана Себастіані, 19.07.2022 - 17:28
"Писав я так багато,що з віршів цих колись складу роман..." Чудова ідея! Проза поета - майже завжди цікава і вагома річ. Вірш сподобався. Особливого шарму надає елегантний поетичний нарцисизм - таке собі чергове прощання з публікою її улюбленця. А також краплинка самоіронії, без якої він був би дещо манірним. Ви майстерно збалансували між ними.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, Світлано, про улюбленьця публіки - це Ви занааааадто перебільшили)А ще я ніколи не кажу "Прощавайте". Я кажу: "До зустрічі". Щодо самоіронії - то куди ж без неї?) Якщо б у мене була відсутня самоіронія - я б не зміг жити. Дякую, що завітали, завжди Вам радий P.S. Щодо прози. Якщо цікаво - зайдіть на мою сторінку й прогортайте до самого низу. Там окремий підрозділ "Проза". І там я опублікував невеличке оповіданнячко, розділивши його на 7 частин. "Війна на сторінках щоденника". Прочитати усі частини разом можна за півгодинки, але якщо читати вдумливо й віднаходити усі "секретики" (куди ж без них!), то знадобиться трішки більше часу. Така собі реклама вийшла))) Світлана Себастіані відповів на коментар Світлана Себастіані, 19.07.2022 - 17:45
Обов'язково знайду час і прочитаю! Враженнями поділюся.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Андріє. Радий візиту.
Наталі Косенко - Пурик, 19.07.2022 - 07:21
Так просто, легко про буденність, а водночас я б сказла сильно і гарно. Рядки звучать, як звіт перед собою, без якого б не було розвитку. Я думаю, Максе, антракт Вам не потрібно брати, у Вас є ще чим ділитися.  
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталі. Мені приємно, що Ви мене читаєте.У мене дійсно ще є чим ділитися, але "антракт" потрібен кожному))) Радий Вам безмежно. Дякую. Ніна Незламна, 19.07.2022 - 06:43
 Зворушливі рядки. Гарний вірш! Коли натхнення,пишуться вірші...Щасливі світлі,від душі... Ти з радістю сприймаєш всі слова... Коли ж... про біль,страждання.Голова... Йде обертом,все пропускаєш через себе.... Воно ж... удар наносить, непошкодує тебе... Та поки пишеться пишіть... І цим втішайтесь і живіть! 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно, за вдалий експромт. Радий Вам)
|
|
|
||||||||||||||||||||||
