UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Верби мої, верби - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 14.07.2022 - 14:20
 Коли ми були молодими, завжди сходились до клубу, а потім парами розходились і під вербами шепотіли один одному щось про кохання... Пісня - це моя юність, така далека і прекрасна!Променистий менестрель відповів на коментар Катерина Собова, 14.07.2022 - 16:49
Так, верби то душа села в їх косах весною закосичених. Передвісник живої сили землі і неба. Зв'зок живий з Природою. Дякую за такий чудовий коментар, Катрусю.     Променистий менестрель відповів на коментар Шон Маклех, 07.07.2022 - 23:19
Велике спасибі за увагу і коментар пане Шоне Маклехе. Доброго настрою і оптимізму. геометрія, 07.07.2022 - 17:57
Гарно,Славо, я як читала, то і уявляла, і ніби й відчувала запах тих верб...     Променистий менестрель відповів на коментар геометрія, 07.07.2022 - 20:23
Сердечно дякую Валюшо - о наші літа наша юність переплетена з природою, Батьківська хата, рідна земля... І я відчуваю їх незабутній весінньої свіжості подих життєвої сили... Цим кажуть як вони нас люблять, хоча і стоячи на одному місті, але живуть для нас, даючи нам кисень для дихання... Той хто спилює ліси задля наживи - самий страшний ворог.  |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
