Сіріє ранок. Як же ти далеко!
Торкнеться вилиць прохолода ніжно.
Якби покликав- вирушила б пішки
До тебе в даль ,у ніч ,у дощ, у спеку,
Усі стежки в одну дорогу сплівши.
Чи впала б росяною краплею в долоню,
Чи раннім птахом сіла полохливо,
І першого проміння світлим дивом
Торкнула б рано посивілі скроні,
Розвіявши твоє про себе сниво
Передранкове.
День приходить спішно.
Короткий чистий ранок- ніби подих,
Колосся стигне і поля золотить,
І солов'їна виспівана пісня .
...
А я усе чекаю добрі вісті,
Дивлюсь туди, де сонце вічне сходить.
Ваша ЛГ ненашутку влюбилась если пешком и в дождь,и в спеку. Гарно!
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Всі мої ЛГ- це дівчата і жінки , яких війна розлучила з коханими. Я всім бажаю найскорішої щасливої зустрічі . Якщо хоч один мій вірш на цю тему хоч одна з них прочитає, я буду щаслива.
Дай Бог дочекатися! 
