Час повільно одягнувся у літо,
Крокують дні по прив'ялому листі,
Піски під ногами давно розігріто,
А вони все ще шукають оази барвисті.
Думки пірнають птахами в блакить,
Щоб впокорити спеку у скронях,
Та ще лише мить, коротка лиш мить,
І прохолода неба спочине в долонях.
