Я вишиваю пам’яті рушник
Не нитками, не золотом, а словом,
Десь материнським, ніжним, десь – гучним,
Про подвиги нагадуючи знову.
Палають на цім дивнім рушнику
Червоні й чорні кольори безсмертя –
Це данина моя захиснику,
Ім’я якого з пам’яті не стерти!
Хтось учнем донедавна іще був,
А хтось давно став зрілим чоловіком,
Та гідність не змінили на ганьбу,
Бо риса ця залежить не від віку.
Їх імена занесені давно
Навічно у історії скрижалі,
Адже їм не було усе одно,
Чи з волею земля їх залишалась.
Їх подвигом захоплюється світ,
За волю дяку шлем і ми з тобою,
Це ними рушник пам’яті розквіт,
Осяяний синівською любов’ю.
19.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
Вічна пам'ять Героям, які полягли за Україну! І слава тим, хто її захищає! Хай Бог хранить їх! 
Гарненький вірш... 
