Он тая берізка край поля дорослою стала давно,
І пес постарішав сусідський, вже майже мовчить.
Й будиночок дачний зі стріхою, як у старому кіно,
Вже геть покосився, та попри за все, ще стоїть.
На твої обійми щороку чека виноградна лоза,
В садку виглядає бузок у весільнім вбранні,
І вкотре цілющі дощі та весняна гроза
Від смутку того рятуватимуть душу мені...
26.04.22