СПАСИБІ ЗА ВСЕ!
Автор: Мирослава Савелій
Коли день добігає кінця,
І вже завтра наступить ранок,
Є той, хто руку подав і повів у життя,
Щоби знову зустріти світанок…
Хто вкладав все найкраще в дітей,
Хто любив, дорожив й просто жив…
Хто не спав, хто читав і хто мріяв….
Вона… Вчителька… Вчила жити, любити життя,
Карантин чи тривога --здолати усе….
Бо пореду в нас − перемога,
Ми здолаємо все!
Україна воскресне і знов оживе!
Хто навчив діток читати,
Перші вивести літери,
Нові слова іноземною запам’ятати,
Нове для себе пізнати…
Діти - то цвіт, то - життя,
Для батьків, вчителів….
Хоч ім’я, ще маля,
Але сутність віків….
І спасибі велике, дорогі вчителі,
За знання, за віру і крила,
За прожиті душею дні,
Роки у школі щасливі…
За свята і ранки,
Пісню і вишиванки,
За танці і спорт,
І за смачний торт 😊
За знання і оцінки,
За дитинство і жарти,
За екскурсії і уроки за партою!
За мистецтво, музику, співи,
Інформатику і тьоті Валі за обіди! 😊
Здоров’я вам з роси й води,
Щасти в житі, Господь благослови,
На мирне небо, ранки золоті,
На віру й добробут у житті й сім’ї!
Подяка потрібна всім добрим людям. 
![20220605_125651[8941].jpg](/upload/poem_all/00951579.jpg){kind=small}
![20200910_124207[9045].jpg](/upload/poem_all/00951578.jpg){kind=small}
