| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Яніта Владович: Не дивись у минуле з надією - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Н-А-Д-І-Я, 26.05.2022 - 10:07Не згодна з думками у вашому вірші. Минуле- це частина людського життя і його ніхто не може викреслити, забути. Ви, мабуть, нікого не втрачали у житті. Для багатьох людей минуле - це болючі, чи прекрасні спогади, якими все життя буде жити людина. А як розуміти ваші оці рядки:Покінчи з цією хибною мрією, Або ж вона покінчить з тобою! Чому минуле повинне "покінчить з тобою? Яніта Владович відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 26.05.2022 - 16:43   Дякую за увагу! Всі люди різні, то ж не дивно, що є ті, які інакше дивляться на це питання. Або я недостатньо володіють римовані словом і не змогла донести свої філософські роздуми. Спробую прозою. Я не закликаю взагалі "не дивитися у минуле" - це буде фраза вирвана з контексту. "Не дивись у минуле з надією, ти його не повернеш ніколи". Ось суть мого заклику. Минуле має залишитися у минулому, а теперішнє і майбутнє ніколи не будуть ідентичні тому, що було колись: бо змінюються і обставини, і сама людина. Минуле - це пам'ять, а не напрям руху. Ось, Росія хоче повернути свої "ісконні" землі, хоча етап спільного співіснування держав уже завершився. Яніта Владович відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 26.05.2022 - 16:48І друга частина відповіді. Щодо фіналу. Є таке поняття "ідея фікс". Людина зациклюється на недосяжній меті, втрачає зв'язок з реальністю, морально та емоційно руйнуючи себе. Особливо якщо отримує замість бажаного страшний та жахливий результат. На мій погляд, бажання оживити минуле є проявом ідеї фікс. Н-А-Д-І-Я відповів на коментар Яніта Владович, 26.05.2022 - 17:30Без минулого, немає майбутнього… Хто не знає свого минулого,той не вартий свого майбутнього", - говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Lesya Lesya відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 26.05.2022 - 17:43Ви обидві маєте рацію. Але зараз говорите кожна про своє. Ніхто ж не закликає відмовлятися від минулого. Десь воно багаж, десь урок, десь світла пам'ять. Воно є і буде. А іти треба вперед   Яніта Владович відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 27.05.2022 - 08:46   Як я написала раніше, кожна людина має право на власну думку. Дякую, що поділилися власним баченням з цього питання.   Любов Іванова, 26.05.2022 - 07:56Так, минули - це архів. А от у майбутнє необідно дивитись з вірою і надією...                             Яніта Владович відповів на коментар Любов Іванова, 26.05.2022 - 16:34   Дякую за увагу! Знаєте, я бачила минуле як один чи два альбоми, але ви праві, треба мислити масштабніше. Архів більш влучне слово. Макс Дрозд, 25.05.2022 - 14:19Минуле - завжди залишає рани, але світле майбутнє їх загоює. Треба вчитися на своїх помилках, цим і завдячуємо минулому, але воно позаду. Влучний твір! Дякую!   Яніта Владович відповів на коментар Макс Дрозд, 25.05.2022 - 17:03   І я вам дякую! Знаєте, перший варіант назви був: Не дивись у минуле. Але я потім вирішила використати весь рядок, бо ж дивитися треба. Треба вчитися на помилках, як ви вірно зазначили. Але майбутнє й теперішнє ніколи не будуть ідентичні минулому, бо ж занадто багато чинників та "переменных" (не перекладаєте слово), які впливають на майбутнє. Сара Ґоллард, 25.05.2022 - 08:21Минуле й майбутнє - несумісні світи. Часом неймовірно складно зробити вибір, адже поки рішення ще не прийнято, все можна виправити. Змістовний твір. Дякую. Яніта Владович відповів на коментар Сара Ґоллард, 25.05.2022 - 16:59   І я вам дякую. За увагу! Так, здавалося б, їх розділяє крихітна мить теперішнього, а яка велика різниця: одне ми ніколи не змінимо, а інше - може бути яким завгодно, бо майбутнє складається з мільйонів крихітних миттєвостей. Тетяна Білогай, 25.05.2022 - 08:09  Гарні роздуми. Проте іноді і справді хочеться повернутися в минуле...щоб обійняти тих, кого немає поряд... Яніта Владович відповів на коментар Тетяна Білогай, 25.05.2022 - 16:56   Дякую за увагу! Знаєте, я не бачу протиріччя у вірші і цьому бажанні: повернутиСЯ на хвильку, обійняти - і далі жити теперішнім. А ось повернути втрачену людину у теперішнє, чи повернути старі режими, бо у ті часи було добре - то вже інша справа. Такий у мене філософський настрій цими днями. | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||