*****
Не тільки те, що бачать наші очі,
На цьому світі ще здавна існує,
Життям природно споконвік керує
Чи то посеред дня, чи серед ночі.
Адже в душі в нас дещо є сильніше,
Що здатне все лихе навік змінити,
Щоб в злагоді та щасті завжди жити.
Лиш варто в неї зазирнуть пильніше,
Пильніше зазирнуть і відшукати
Ті світлі почуття, що серце гріють,
Яснí думки, що добрі справи сіють,
Щоб дивну повноту життя пізнати;
Його пізнати надзвичайні чари,
Що зір і дух захоплюють собою,
Незвіданою, дивною красою,
Що добрих навіва емоцій хмари;
Емоцій, відчуттів отих чудовних,
Що внутрішнє єство ущерть сповняють,
Врочисто навстіж двері відчиняють
Для вчинків благородних і любовних;
Тих вчинків, що завжди безперебійно
Усупереч життя ударам сильним,
Довершують світ, роблять дуже пильним
До всього, щоб жили всі гармонійно;
Жили у злагоді, удачі і любові,
В добрі, благополуччі та у щасті,
Аби ніхто в житті не знав напасті
І щоб усі були завжди здорові;
Здорові і фізично, і духовно,
Себе цілком теж реалізували,
Аби на схилі літ усі сказали,
Що кожен з нас прожив життя змістовно.
Євген Ковальчук, 06. 09. 2017
