Його вбила куля, а мене - горе,
В окопі чекало і враз приповзло.
Літає скрізь страх, та повітря прозоре,
А небо сміється усім нам назло.
Мільярди сердець розділились надвоє...
(а може на п'ять чи розбилися вщент)
З них кожне повік тепер буде героєм !
З них кожне повік - то живий монумент !
