Не плакала і не сміялась
Ком в горлі горить горить горить,
Відмучилась і відбоялась
Нестерпно так болить болить болить.
Додуматись лиш про щастя можна,
Коли болить так аж пече.
Я майже переможна
І тіло кровавить вже.
А я хотіла бути лиш щаслива,
Родити комусь сина чи дочку.
Яка ж Я щаслива-нещаслива
Куди я в біса вже іду?
До прірви докотилися поволі
І сльози кременем печуть.
Я усміхнулась мимоволі
Печалі по життю ведуть.
Якби могла я передати
Всю біль, що чую зараз я.
Я б не дозволила вбивати
Тих хто забира моє життя.
Поволі тихо по краплині
Щодня крізь пальці в тишину
Віддай той біль своїй родині
Лиш мене лиши ти в спокої.
І більно й грішно й так погано,
Що більше нікуди біжать,
А люди кажуть ще зарано
Вам цими днями помирать.
І ви серйозно вірите що хочуть,
Щоб жили ще хоч трохи ми?
Вас нахабно обдурили
На лезу Ваші всі листи!
