Бо ворог – то найкращий наш учитель. Бряжчить ворожа зброя дужче й дужче. Скрегочучи зубами нарочито, війна війнула в очі невидющим. За мить між нами рухнули бар'єри і всі багаторічні суперечки. Прокинулась земля в новітній ері, розсварена колись пакетом гречки. Відчувши, що здолати нас не вийде, з безглуздих сміємося перемовин. І хоч міста – розбомблені сновиди, ми чуєм смак близької перемоги. Бо з нами світ і правда, сонце й зорі, ворожі до насильства і грабунків. Шипить рогатий з кнопкою шизоїд, мов кинутий недопалок у бункер. © Сашко Обрій. Малюнок - Юрій Журавель
ID: 942279 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика дата надходження: 13.03.2022 09:33:09 © дата внесення змiн: 13.03.2022 09:33:33 автор: Олександр Обрій
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie