Я- жінка. Я- мати. Я - Україна,
І я на руках би тримала б дитину,
І тихо звучала б моя колискова,
І падали б з неба зірки пурпурові.
Холодної ночі, що важко збагнути,
Я змушена берці солдатськії взути,
І зброю до рук я взяла, не дитину,
Пішла боронити свій край і родину.
Я стала як тисячі, - сталь чи броня,
В мій дім, ніби, звір увірвалась війна,
І я захищатиму - все що тут є,
Бо тут - Україна, тут - серце моє.
І я ж не даремно цю зброю взяла,
Щоб мирною ніч нашим дітям була.
Хто злочином землю наповнює вщерть:
То ж бійтеся орки - чекає всіх смерть.
Галина Грицина.