Цей вечір, що стає безсонням
І корвалолом геть пропах,
Сидить зима на підвіконні,
Наче, принцеса на бобах.
А ніч, фліртуючи, з морозом
Давно згубила кожуха,
Чому дощ проливає сльози,
Куди біжать вони в струмках?
Зорі шукають в небі весну,
Місяць мішає їх веслом,.
Весною знаю все воскресне
Мені б ще подружитись з сном.
Галина Грицина.