Завила біла заметіль. Немає сну, немає сну… Заплющу очі і весну: квітучу, яру, запашну угледжу ніби мимовіль. Все білосніжне навкруги і тихо так. І тихо так метуть за вікнами сніги – словам у такт, словам у такт… 22.01.22р.
ID: 937754 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 22.01.2022 05:47:16 © дата внесення змiн: 22.01.2022 05:47:16 автор: Микола Соболь
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie