« Країна сонця –
це не утопія...»
Кампанелла
Віримо із юності у неї –
нації, що із роси й води,
матері онуків Прометея,
берегині роду від орди.
Напинає паруси... і крила...
і – лети ж бо! Чайкою лети!
Азимути вказує Ярило
у далекі гавані-порти.
Усім далека і близька
на хвилі світового злету
стає зорею маяка
terra incognita планети.
Майорить земля обітована
ореолом волі в далині,
невідома світу і незнана,
поки гартувалась у вогні.
Каїном рокована до смерті,
стала на передньому краю...
Україно – мати милосердя,
узаконюй місію свою!
Усім далека і близька
на хвилі світового злету
стає зорею маяка
terra incognita планети.
Гарно сказано! 
