Ніч. Сніжинки срібнопері
Сіють чари навкруги.
В гості йде Свята Вечеря,
Стукає Різдво у двері –
Стіл закуймо в ланцюги́!*
Щоб було худоби – сила,
Щоб жили в ладу з людьми,
Їх замка́ми закріпили –
Хай панує в хаті мир!
Має силу небувалу
Крижана вода в цей день.
Вірили, що лікувала
У Різдво хвороб чимало:
Бог благословляв людей
Тато – за столом у стравах,
Каже: «Бачите мене?»
«Ні!» – кричить малеча жвава,
Звичай це така «вистава»,
Щось від предків чарівне.
Обкурили хату димом,
Воду бризнули святу,
Кожну хрестячи дитину,
Мати всім дала води нам –
Згадую врочистість ту.
Ложку кидали до стелі
Із кутею – на врожай.
Ворожили люди в селах,
Щоб ягнят дав Бог веселих –
Звичай кожен поважав.
Йшли дівки трусити сливу
Ті, кому жених кортів.
Без плодів? А неважливо!
Знала кожна чорнобрива:
Розхитаєш – май сватів.
Для вмивання сік калини,
(Щоб рум’янець не зійшов.)
У Святвечора хвилину
Душі предків в хату линуть
Під величний дзвін церков.
Цю традицію й тепер ми
Не минаємо в Різдво.
Залишаємо померлим
Від куті – солодкі зерна
Й «здмухуємо» душ з лавок.
В хату вносимо Діду́ха,
На божни́ці – блиск свічі.
У морози й завірюхи
Йдуть коля́дники в кожу́хах
На пиріг та калачі.
Віфлеємська зірка сяє,
Аж радіє вся земля.
Сніг несе одну із таїн:
Першим криком світ вітає
В яслах Боже Немовля…
/Картина Ярослава Пстрака "Святий вечір"/
* ніжки святкового різдвяного столу заковували в ланцюги для миру та злагоди у родині, щоб була єдиним цілим.
Мені подобається, хай там що не кажуть.. Це наше минуле і наших батьків. З Новим роком Вас та Різдвом Хрестовим, дорога Маринко! Добра і благополуччя, щастя і миру!
А що ж Ви хочете.Ми відмовилися від Слов'янського Єдиного Бога (ПРАВА) і прийняли єврейську християнську віру, додали своє слово Правсловіє. А в 1917 принесли до нас не українці, а чужі люди Марксизм також від євреїв. І закрили церкви, нищили віру християнську, щоб ми були бидло без любої віри, як скотина. Що і маємо на сьогодні. Та ще й в добавок тепер нас вибивають.
звичайно, я в це все не вірю ...
але це душа народу, навіть, якщо це лише і жарт ... а душу треба берегти ...
це все зникне разом з малими селами в Україні ... передбачити це дуже просто - у цьому жорсткі наслідки так званого згону або укрупнення ...
Але ось Ви свій мур цим віршем поставили ... міцний мур у Вас вийшов ... раптом хтось ще озветься .... !!!!
Гарного Вам нового 2022 - го року !!!!!
гарного плідного року й Вам. 
