І радісно: це ж свято рік Новий!
І страшно, адже смерть блукала поруч,
В душі безсилля - тут хоч вовком вий:
У ніч святкову теж приходить горе.
А вдома воїна молилася рідня:
До Ангелів, щоб сина захистили,
З війни чекали звісточок щодня,
Та Ангел крила опустив безсило...
А снайпер, ну чому не святкував,
Чи в ніч таку йому хотілось смерті?
Безжально на курок свій натискав:
В прицілі було добре видно жертву.
Цей гріх уже не проститься повік,
І душі врізнобіч Героя й ката,
Так плакав Бог не небі в таку ніч,
Що не зустріне вдома сина мати.
Галина Грицина.