У горах випав раптом сніг.
Пастух з отарою в долину
ніяк спуститися не міг.
Сидить в печері котру днину.
А їсти треба, тож вівцю́
почав на ватрі запікати.
Пси між собою: – «Час тікати –
за нас візьме́ться, як з’їсть цю.»
Мораль: як – з рідними на людях,
так люди і про тебе судять.
