Стомилась осінь прибирати сад,
На моріжок мітлу свою поклала...
І кличе вгамуватись листопад,
Бо вже давненько не відпочивала.
- Зірви он той останній жовтий лист,
Нехай із вітром він не конфліктує...
Не метушись, мій друже, не журись,
Нехай вже грудень трохи попрацює...
А ми з тобою вип'ємо вина
З солодкого, як юність, винограду.
Заждемо, аж прокинеться весна
Та й підемо до сонця на пораду...
...Так було завжди, буде і тепер,
Все по місцях спіши порозкладати...
Як не сьогодні-завтра, то в четвер,
Ми знову будем зиму зустрічати!