Я б залишив тобі усе, —
Все, що було шляхом та поверненням
Додому, до стін та стель,
До постелі завжди незастеленої.
Я б залишив тобі стадіон, —
На пам'ять про літо
З якого скотилась овалом
Як подих гарячий, гаряча сонлива О,
В якій потішалися клітор, язик та фалос.
Все місто, мов острів,
Без вітру, без моря, вітрил —
Мов вілла в якій зупинявся,
Прибічник корони,
Щоб справити перед бенкетами аперитив,
І далі відправитись в пошуки жертв драконових.
Я міг би віддати і небо блакитне, і все,
Що на небі,
І гру в дві руки на старому, як світ піаніно,
Твоїх учениць, що розучували полонез,
Що світлом гойдався на стелі, підлозі та стінах.
А ми танцювали. І танець віддав би тобі,
Скандали віддав би, і віскі залишений іншим.
Тому забирай — п'ятилисник щасливих днів,
На пам'ять у вірші.
03.11.2021
