Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: КОЛОБОК (українська народна казка в поетичній інтерпретації) - ВІРШ

logo
геометрія: КОЛОБОК  (українська народна казка в поетичній інтерпретації) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

КОЛОБОК (українська народна казка в поетичній інтерпретації)

Колобок (українська народна казка в поетичній інтерпретації )повторно,  у відповідь на казку Таїси Діброви, яка мені дуже сподобалася.         

                    Чи недавно, чи давно,
                    На Україні це було.
                    Там дід з бабою жили, 
                    Й дуже бідними були.
                    Якось дід після роботи
                    Сів на лаву спочивать,
                    І сказав: "Мені дай, бабо,
                    Щось смачненьке скуштувать!"
                    "Що ти, діду,- каже баба,-
                     Де смачне тобі узять?
                     Наварила супу й каші,
                     Бери їж і йди вже спать!"
                    "Ні, так, бабо, не годиться,
                     Не піду сьогодні спать,
                     Доки мені на вечерю
                     Не даси смачне зжувать!"
                    "Що ти, діду, причепився,
                      Де смачне тобі узять?"
                      А він знову: "З борошенця
                      Пиріжків спечи штук п'ять!"
                     "Пиріжків? - Оце придумав,
                      І начинку ніде взять."
                     "То спечи мені, старенька,
                      Колобок - один, не п'ять!"
                     "От причепа, так причепа,
                      Борошенця ніде взять!"
                     "Там, в засіці, у кладовці,
                      Трохи можна назмітать."
                      Пішла баба у кладовку,
                      Борошенця назмітать,
                      Ну, а дід пішов по дрова -
                      Треба ж бабі помагать.
                       Баба тісто замісила,
                       Дід ще дрова підклада,
                       Накінець скінчили діло,
                       Дожидають колобка.
                       Вдався колобок на славу -
                       Гарний, ніжний, запашний.
                       На віконце дід поставив,
                       Щоб він трішечки простиг.
                       Колобок з вікна - на призьбу,
                       І із призьби - знову скік,
                       Не залишивсь в баби й діда,
                       Покотивсь швиденько в ліс.
                       Він доріжкою вузькою
                       Скаче, скаче ще й співа...
                       А назустріч вже до нього
                       Зайчик з лісу поспіша.
                       Не вдалося полювання, 
                       Він голодний повертавсь,
                       Аж тут колобок рум'яний
                       На путі йому попавсь.
                       Зразу зайчик став веселий,
                       Усміхається усім:
                      "Колобок, - говорить зайчик,-
                       Зараз я тебе вже з'їм!"
                      "Що ти, зайчику, мій друже,
                       Як таке можеш сказать?
                       Я для тебе хочу дуже
                       Свою пісню заспівать!"
                       Зайчик кліпає очима
                       І не знає, що сказать,
                       Потім знизує плечима,
                       Каже колобку; "Співай!"
                      "Втік від баби я й від діда,
                       Геть заморяться шукать,
                       А тепер втечу й від тебе,
                       Не зумієш ти догнать!"
                       Доки зайчик спів той слухав,
                       Колобок геть покотивсь,
                       Тепер чухай, зайцю, вуха,
                       Колобка ти вже наївсь.
                       Колобок знов по доріжні,
                       Скаче далі й знов співа,
                       А назустріч уже з лісу
                       Вовк до нього поспіша.
                       Не вдалося на вівчарні
                       Вовку голод заморить,
                       Колобка він, як побачив,
                       В животі як забурчить!
                       Каже він цьому маламу:
                      "Досить вже тобі скакать, 
                       Повечерять дуже хочу
                       І піду додому спать..."
                      "Що ти, вовчику, мій друже,
                       Як таке можеш сказать?
                       Я для тебе хочу дуже
                       Свою пісню заспівать!"
                       Вовк потилицю почухав
                       І хвостом ще помахав,
                       Потім мить іще подумав
                       І сказав: "Ну що ж співай!"
                      "Втік від баби я й від діда
                       І від зайця теж я втік,
                       А тепер втечу й від тебе
                       Он туди, у правий бік!"
                       Доки вовчик його слухав,
                       Колобок вже досвід мав,
                       Він не чухав собі вуха,
                       Поспівав і маху дав.
                       Знову скаче, знов веселий,
                       Від усіх втекти зумів.
                       А назустріч волохатий
                       Ведмідь вийшов з-за кущів.
                       Із веселої гулянки
                       Вчора пізно повернувсь,
                       А сьогодні ще й не снідав,
                       Довго спав, пізно проснувсь.
                       Після  сну бродив по лісу
                       І ще більше зголоднів,
                       Не знайшов нічого з'їсти, 
                       Аж тут колобка зустрів.
                       Витер лапою чуприну,
                       На доріжці він присів,
                       І сказав цьому малому:
                      "Зараз я тебе вже з'їм!"
                      "Що ти, братику, мій друже,
                       Як таке можеш сказать?
                       Я для тебе хочу дуже
                       Свою пісню заспівать!"
                      "Ну й дива у лісі цьому,
                       Як це можна зрозуміть?
                       Що сказать цьому малому -
                       Найсильніший - я, ведмідь!"
                       Колобок веселий глянув,
                       Все по-своєму пойняв,
                       Зупинивсь перед ведмедем    
                       І співать йому давай:
                      "Втік від баби я й від діда,
                       І від зайця теж я втік,
                       І від вовка, від дружбана,
                       І від тебе скочу вбік!"
                       Волохатий його слухав,
                       Гладив лапою живіт.
                       Колобок веселий дуже,
                       Поспівав і зразу ж втік.
                       Знову скаче по доріжці,
                       Знов веселий і співа.
                       А назустріч уже з лісу
                       Лиска хитра вибіга.
                       Зранку дуже довго спала,
                       Не варила, не пекла,
                       Аж тут бачить на доріжці
                       Рум'яного колобка.
                       Облизала хитро губи,
                       Прицмокнула язиком.
                       І сказала: "Мій ти, любий,
                       З'їм тебе я перед сном!"
                      "Що таке страшне говориш,
                       Як таке можеш сказать?
                       Я для тебе, для подруги,
                       Хочу пісню заспівать!"
                       Ліве око хитра мружить  
                       Крутить весело хвостом:
                      "Ну, давай, пісню послухать,
                       Теж не зайве перед сном!"
                      "Втік від баби я й від діда,
                       І від зайця теж я втік,
                       І від вовка, й від ведмедя,
                       І від тебе скочу вбік!"
                       Ця ж хитруня йому каже:
                      "Можеш ще раз заспівать,
                       Та поближче сядь до мене,
                       Стала я недочувать!"
                       Розпустив дурненький вуха,
                       Сів близенько й став співать,
                       А та його хап швиденько,
                       Проковтнула й пішла спать...
                       Ви вже, дітки, зрозуміли,
                       Колобка вам не впіймать,
                       Повечерять не забули?
                       То ж пора і вам вже спать!..       
     
                              

            

ID:  931034
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.11.2021 23:59:51
© дата внесення змiн: 16.11.2021 20:27:24
автор: геометрія

Мені подобається 9 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: dashavsky, Ольга Калина, Ніна Незламна
Прочитаний усіма відвідувачами (265)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ніна Незламна, 16.11.2021 - 16:28
12 12 16 32 32 Чудово п. Валю! 021 Майстерно і красиво передали казку діткам. І нам на втіху! friends give_rose 22 22 21 shr
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 16.11.2021 - 20:11
Дякую,Ніно! Цю та й інші українські народні казки у поетичній інтерпретації я вже виставляла у КП, здається у 2015 році, а це прочитала цю казку у редакція Таїси Діброви, (до речі вона мені теж дуже сподобалася), то я й виставила свою повторно...Отож, читайте і втішайтеся... 12 16 scenic 019 019
 
Ольга Калина, 16.11.2021 - 16:03
12 12 Дуже гарна казочка. give_rose give_rose give_roseВалю, Ви - молодчина! give_rose give_rose give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 16.11.2021 - 20:06
Дякую,Олю!Як кажуть у народі: "Молодець проти овець, а проти баранця і сам, як вівця". Колись десь років 15 назад, це для мого містечка була "бомба", бо ж до цього у районній пресі нічого подібного не бувало, і ось вийшов сюрприз для всіх, хто любить читати... 12 16 43 42 9 ros
 
dashavsky, 16.11.2021 - 12:22
12 sp Чудова вийшла казочка для малечі. sp 019 give_rose give_rose give_rose friends hi
 
геометрія відповів на коментар dashavsky, 16.11.2021 - 20:01
Дякую,Володимире! 12 16 smile ko ros
 
Зелений Гай, 16.11.2021 - 11:18
Такий жвавий та
дотепний твір получивсяbiggrin 12 потрібно цей варіант діткам читати. 12
 
геометрія відповів на коментар Зелений Гай, 16.11.2021 - 20:00
Дякую, і мої внуки,і школярі були в захваті від моїх українських народних казок... 12 16 42 43 9 ros
 
Катерина Собова, 16.11.2021 - 10:34
12 12 12 Валечко, і Ваш варіант такий цікавий, динамічний! Браво!
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 16.11.2021 - 19:57
Дякую,Катюшо! Це написано давно, я випустила і збірочку українських народних казок у поетичній інтерпрерації, та подарувала її не лише рідним і сусідам , а й усі 4 школам міста, то мені і призентації робили, і запрошували і в усі 4 школи і дитсадки,а я їх напам"ять їм розповідала...Ото був фурор, мене учні не хотіли відпускать,просили і ще щось їм розказать...Ніколи не забуду ті роки... 12 43 43 43 43 42 019 ros
 
Zorg, 16.11.2021 - 10:19
Мило и тепло. Вспомнил деда Панаса. Улыбнулся. Спасибо.
 
геометрія відповів на коментар Zorg, 16.11.2021 - 19:50
Дякую і за увагу,і за нагадування про діда Панаса... 12 16 ghmm 43 42 give_rose
 
Зоя Енеївна, 16.11.2021 - 07:15
Дотепно і з гумором.
12 12 12
 
геометрія відповів на коментар Зоя Енеївна, 16.11.2021 - 19:49
Дякую,Зою!Казки чудова штука, а переробить, то наша наука... 12 16 ft 019 ros
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: