пачка золотих та срібних сигарет в кишені,
чемпіонсько-олімпійська усмішка на обличчі –
вона гуляє по крамницях в крилатих черевичках,
і просто гуляє містом сонця, ніби якимось лондоном,
– торговці м'ясом та рибою, і бакалійники з булочниками
стежать за нею з надією, та вона завертає до супермаркету:
її, щоб ви знали, цікавлять виключно яблука з апельсинами.
бо вона контролює цей ринок! – так елегантно й легко,
мовби лебідка, ковзаючи від необхідних людей
до потрібних, і завжди вчасно.
раптом
я впіймав її погляд, і хоч-не-хоч зупинився.
вона зупинилася також. нам було неминучим
подумати. я почувався невідомим науці фруктом:
не яблуком, не апельсином,
а чимось, кажу, невідомим.
я таких фруктів не знаю.
я її кохаю, вона кохає мене.
ти працюєш? дай я вгадаю ким.
я працюю бульдозером. –
щось я сказав не так,
бо вона враз пропала. я довго її шукав,
і знайшов аж над озером ввечері:
там вона годувала
диких качок.
– ках, ках! –
апельсинами та яблуками, звісно,
аж сльози текли по її щоках,
осяяних ніжним рожевим сонцем
apples and oranges, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=kXuypU4qjj8
