Вже доходить до краю життя,
За минулим неллю гірких сліз,
Не чекаю добра вороття,
А шукаю я помислів зміст...
Що було, те давно відпливло,
Хоч у пам"яті все ще живе,
І дитинство, і школа, й село,
Як було найрідніше, так й є...
Слава Богу, що пам"ять чіпка,
І ще очі мої променять,
Хоч проворність уже не така,
Хочу я добром світ засівать...
Час життя непомітно мій стік,
Й неможливо вернути назад,
Відійшли вже давно в інший світ:
Чоловік і матуся, і брат...
Спочивають у вічному сні,
І невістка моя, і синок,
І хоч боляче дуже мені,
Я за кроком роблю новий крок...
Хоч слабкі уже сили мої,
Та немає діяльності меж,
Я живу і все в радість мені,
І цей світ я любдю до безмеж...
Заважа пандемія й війна,
І неправда від влади іде,
Та я вірю, що прийде весна,
Й перемога народу гряде...
Валюшо, торкнуло серця та душі!!! Прочитала на одному диханні! Дуже рада знову вас бачити!!! Здоров*я вам дорогенька, Божої ласки і всіх земних благ!!!
Головне від душі і вірите.А якщо кожний з нас хоч крапельку добра принесе у цей жорстокий світ .то він і ми всі подобрішаєм.Здоров"я,наснаги,добра.любові,удачі і творчих успіхів.
Дуже рада знову вас бачити!!! 
