Присіла осінь відпочити,
Прийшли вітри погомоніти,
З дощами хмари завітали,
Їх осінь медом частувала.
Ще наливала вин п'янких:
Червоних, білих, молодих,
Хлібів поклала запашних
І білих пирогів до них.
Ця осінь гарна господиня,
Велика в осені родина,
Та щедрий для гостини стіл,
Чимало в неї справ і діл.
Вона б ще й літо погукала,
Що його бабиним назвали,
Що мало в пригорщі тепло,
Та коротесеньким було.
Погостювали й розійшлись
Та ще зустрінуться колись,
Є осені над чим трудитись
Не хоче зиму розгнівити.
Галина Грицина.