Візьми мою долоню у свою
Й давай залишимося разом ПІСЛЯ,
Бо ж ти відкрив мені себе, а я в свою
Душі домівку запрошу тебе на дійство
Ексгібіціонізму, де немає шкіри,
І одягу, і шат та обладунків,
Де тільки у кохання віра,
І ласки тіла і душі цілунки.
Де ми с тобою лиш удвох і натовп
Цього інтиму зовсім не порушить,
Це як в метро і ти на сходах нижче,
Твій подих близько все моє нутро ворушить.
І ми все там, але нас там немає
Або людей, що поряд не існує,
Вони лиш scenery та фон розмитий
І тільки пристрасть біля нас вирує.
Ти кажеш, що я часто тобі снюся
І я не знаю, що тоді казати.
Сьогодні вперше снився ти і що ОПІСЛЯ
Як зараз буду я тебе кохати!
