мусиш бути скаженим по-чесному,
жити в реальних злиднях,
спати – навшпиньках, ну, а надворі
підбирати ласі шматки наосліп.
рухатися безшумно, попід вітром та поза видимістю;
а слушної миті не вагатися, не сумніватися.
коли ти засвоїш все це, можна додати стилю,
як елегантна краватка, енергійне рукостискання,
впевнені вигляд та погляд та усмішка чемпіона.
люди, котрим ти брешеш, повинні тобі довіряти.
коли вони повернуться довірливою спиною,
ти матимеш нагоду вдарити їх ножем.
не довіряй нікому, постійно озирайся.
з віком, однак, така невсипуща пильність
даватиметься все важче, й настане зрештою день,
коли ти збереш свої речі, й поїдеш до аргентини:
там можна закопатися на пляжі в пісок,
і казатимуть про тебе: не зважайте:
то наш тутешній старий дивак
грається в похорон.
отже, коли ти втратиш владу та вплив, доведеться
збирати врожай з того, що був посіяв.
підеш купатися й плавати, буде одного разу,
ти вперше відчуєш холодний панічний страх;
кров в твоїх жилах стане густою та млявою;
твоє тіло, твій розум, і навіть твоя душа
стануть тяжкими, як жорна, й потягнуть тебе на дно.
не можу не визнати: я почуваюся спантеличеним,
бо здається дедалі виразніше, мною маніпулюють.
я вже не маю часу на сон, щоб відновити сили.
не маючи власної волі, чи вийду з цього лабіринту?
задублі, сліпі та глухі, ми просто мусимо вірити,
що люди – фігурки на шаховій дошці, людяности не існує,
а дружба й кохання – цяцянки для дурнів,
і найкращим було б нарешті призначити переможця,
та й покласти кінець цій грі. нічого нового під сонцем;
всі по суті – вбивці, й невинних не стало давно.
хто народився в споконвічній обителі болю;
кого найперше навчили не мочитися в свій колодязь;
кого нещадно виховували з метою створити звіра;
кому дарували нового нашийника на різдво;
кому підбадьорливо чухали за вухом; кому плювали
в пащу; хто зрештою втік на волю від цього всього?
– вчора ми його вистежили за його новим телефоном:
він потонув, бо купався в аргентині з жорном на шиї
dogs, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=4QA30qkRYy8
