це знову я, але не той
привіт, клади ключі на стіл
уже не твій, і не герой
якого бачила в приціл
який міг бігти через терн
зібрати друзів не на чай
та всі розбіглися тепер
не в мережі, і не зважай
не памятаю те що знав
твій колір, твій таємний смак
коли я міг, коли літав
забув що може бути так
що може бути без думок
без слів, без бажаних облич
життя як висохлий струмок
і млосна нескінченна ніч
замовив піцу в одного
на кухні вітер, в голові
лиш силует і те вікно
де пролітали теплі дні
де мрії ще були вином
п'янким, і дух свободи ніс
якщо кохання - напролом
якщо стрибок то через міст
це схоже на забутий текст
який писав коли ще жив
тоді я міг порвати тест
і не складати зайвих слів
де той момент, де та межа
на кахель кольору небес
колись я впав і так лежав
знайшли на ранок не мене
і ось існує цілий світ
де зло, добро, любов і ртуть
де всі контакти з номерів
які ніколи не беруть
застиг годинник, ліжко, сон
а завтра знову сірий день
мішають будні свій бетон
коркують ними звук пісень
під враженням від пісні ЖЩ - Тоска
