Пора, пора…
Я намагаюсь зрозуміть,
Що в цьому світі стало?..
Чому між нами, між людьми-
Добрих людей так мало?..
За те багато у нас є,
Отих, що люблять красти,
Добра від них, звісно не жди,
Лихої жди напасті.
Вони засіли там, вверху,
І рвуться лиш до влади
Гроші лопатами гребуть,
Й великі мають вклади,
І лимузини, й хороми,..
Одягненні із шиком-
Костюми, плаття і штани,
Пісні у них лиш пики...
І партій в них, не зрахувать,-
Усякі блоки й спілки,
А бідним людям віддають-
Від бубликів лиш дірки...
Працюють так собі, чуть - чуть,
Про себе добре дбають.
І більш за день один гребуть,
Ніж люди в місяць мають.
А ще ж в них бізнес гарний є,
Фірми дають прибутки,
Земля і надра, й банки - їх,
А ми для них - придурки...
Делікатеси теж для них,
Курорти, світські спілки,
І кров людську вони вже п'ють,
Ще більше, ніж горілку.
Мені здається, що й війна,
Для них також забава,
Бо ж наживаються й на ній,
Таке у них є право...
Отож, я й хочу зрозуміть,
Чому ж такеє стало?
Усе забрали й загребли,
І їм все мало, й мало...
А простим людям й заробить
Не завжди є де гроші,
І животіють, не живуть,
Хоча вони й хороші.
Пора вже, люди, нам пора-
Цю напасть зупинити,
Послать подалі...І щоб ми
По - людськи могли жити...
ДЯКУЮ, КАТЮШО! У НАРОДІ КАЖУТЬ, ЩО ГУРТОМ І БАТЬКА МОЖНА ПОБИТЬ, ТО ОТОЖ, ЯК ОБ"ЄДНАЄМОСЬ, ТО ВСЕ БУДЕ ПІД СИЛУ, А ОТ ТЕРПІТИ ЦЮ НАРУГУ, ЦЕЙ БЕЗЛАД, УЖЕ НЕМОЖЛИВО,,,
ДЯКУЮ, КАТЮШО! У НАРОДІ КАЖУТЬ, ЩО ГУРТОМ І БАТЬКА МОЖНА ПОБИТЬ, ТО ОТОЖ, ЯК ОБ"ЄДНАЄМОСЬ, ТО ВСЕ БУДЕ ПІД СИЛУ, А ОТ ТЕРПІТИ ЦЮ НАРУГУ, ЦЕЙ БЕЗЛАД, УЖЕ НЕМОЖЛИВО,,, 
ДЯКУЮ ГАНЮ! 
