на шляху до темряви півночі
втомлені обличчя світяться симпатією.
колись вони вже знали цю надію,
і якщо ви хочете трохи забаритися,
дайте відпочинку натрудженим ногам:
попереду – ніч, і вона не чекатиме довго.
авжеж, зволікати не випадає.
ви чуєте, як наполегливо кличуть нічні птахи.
лиш не можна торкатися неспокійного неба –
заплющте зболені очі поза вашим ім'ям.
туман набрякає та пухне; повзучі істоти повзають.
ви чуєте, це ревіння стає дедалі гучнішим.
ви знаєте, це безумство – все лиш на вашій совісті,
та сила, що вас підштовхує, не знає вашого страху.
відкиньте ваші думки назад на багато років:
до часу, коли пробудження означало нове життя.
можливо, колись настане той ранок,
коли це пробудження не означатиме
нічого нового, лиш смерть.
забаріться на трохи, дайте ногам спочинку.
ніч перед вами – вона чекатиме цілу ніч.
не можна торкатися неба: воно вже й так неспокійне.
заплющте втомлені очі; забудьте ваше ім'я.
коли відпочинете, зможете бачити:
ви – на вашому шляху
the narrow way, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=RpmJCKOvIVk
