UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Cнежана: ВИРТУАЛЬНАЯ ЛЮБОВЬ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ oreol, 08.06.2022 - 11:29
Читаю ваш стих с улыбкойВы написали о том, что еще не испытали Да вроде логично Та в любви разве есть логика ? Та нет виртуальной любви Нежная ты наша Снежная Она реальна всегда Есть то то не обьяснить И без чего уже й не хочется жить Есть часто две жизни Одна для всех - напоказ Вторая - маленький секрет Там масок й платьев нет Часто удобно Часто частичка тебя День там год Месяц жизнь А рукой проведи и нету его Но как же с ним то хорошо В реале давно он б надоел В реале все есть, не отказаться Но мало любви, мало себя Вот тебе й секс, выпечка страсти И часто мы все в ее власти
Не читаю, відчуваю
Ділюсь, віддаюсь Словами це не передати Все це потрібно відчувати Лиш дотиком сердець це передати Так люди учаться літати Все на шляху просто змітати Одне лиш хочеться є...ти Про це звичайно слід мовчати Всім ще зарано все це знати Це можна тільки відчувати Це все не можна описати Безодня, прірва і вулкан І не сховаєш свій вже срам Та час давно вже зупинивсь Ти померла і жива Ти вся - вода, тебе він п'є І вас уже не зупинить Життя для вас одна лиш мить А так банально - любов ти пишеш віртуальна Буває вперше й назавжди Буває так як не буває І вас таке щось поєднає Що ти ніколи не знайдеш Кохати ти його навчиш Чи він тебе, це всеодно Ти розцвітеш, ти оживеш Ти зміниш все і макіяж, Твоє тіло - лиш оргазм Твій чоловік це все відчує Повір тебе він приревнює А ти мов бабка та стара Кохання поховаєш в гроб І буде новий це урок Щоб жити вічно, слід нам вмерти І прорости зерном надії Коханні Бога ми, повір його ми наречені Бог в кожного свій, та то лиш образ Бога, лиш лице Того єдиного, святого, такого рідного й близького Ми з ним в блаженстві, з ним літаєм І діток ми таких бажаєм Тому вночі ми всі й страждаєм Коли його не відчуваєм oreol відповів на коментар Надія Башинська, 08.06.2022 - 11:33
ви так кохали ?І що робити ви не знали ? Номерок взяли Й до себе запросили. Не відповіли, повз вуха пропустили, Посміхнулась, красиво вдягнулась В кафешку пішла солоденьке вкусила При погляді встрічних чомусь покрасніла А то якісь там заморочки Є ж ще огірочки й перчики є Вірт - то ще не все
Ти кажеш - що любов,
Ти пишеш що це віртуально Для мене це звучить банально Не з тими просто ти кохалась Сама колись ти відкривалась Всім тілом й серцем віддавалась? Повір, що букви оживуть По тілу токи так підуть Що ти зупиниш цю лиш мить І будеж завжди цим всім жить Тобі слід просто зачекати Його зустріти й відчувати І вічно будеш ти цвісти Кохання є і назавжди Що в голові те і в тобі Напишеш інші ти вірші Він не в тобі, ти не звучиш Просто вурчиш Ще не зустрілись Не зіткнулись Ще не підкнулись Тому ти просто посміхнись І на секунду зупинись Людмила Григорівна, 07.09.2021 - 17:01
В наше скоростное время виртуальная любовь - частая гостья. Но и она может быть на всю жизнь, конечно, если разлука не вечна.   
Master-capt, 03.09.2021 - 14:32
Музою в душе пусть остаётся -Твореньем образ отзовётся! Чтобы строку рождать во лбу - Живому проще, чем столбу. 
Світлая (Світлана Пирогова), 03.09.2021 - 12:22
Наслідки віртуальної любові бувають різні. Моя родичка познайомилась з хлопцем в Інтернеті, все склалося дуже добре. Така гарна вийшла сім'я, вже двох діток виховують. Але буває, що не все складається і багато розчарувань. То хай щастить ЛГ!    
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Гарний. 
