Ось і літа день останній,
Вже прощатися з ним нам пора...
Чи почує він благання,
Щоб залишив нам в осінь тепла...
Літо тепле, розмаїте,
І вже осінь до нас поспіша,
Не зів"янули ще квіти,
Та сумує за літом душа...
Красна осінь вже з снопами,
Хоч буває вона і сумна,
Переповнює думками,
Що і осінь додасть нам тепла...
Осінь завше, ніби мати,
Додає і наснаги, й добра,
Тож не будем сумувати,
Як весна вона гарна бува...
Прошу в літа, в день останній,
Залишити для нас всіх тепла,
Не буває тепло зайвим,
Й не була, щоб для людства тісна...
Ну, а літу, в день останній,
Побажаємо не сумувать,
Час збігає неупинно,
Будем ми його знову стрічать....
Ось і літа день останній,
Ми готові його проводжать,
Хоч і сумно нам сьогодні,
Обіцяєм його ще діждать...